Визначення нових біомаркерів, що відрізняють хворих на активний системний некротизуючий васкуліт від здорових людей і змінюються в процесі лікування. З'ясування діагностичної цінності маркерів ендотеліну-1 і альфа-актину-2 у сироватці крові хворих.

Досягнення та утримання контролю над симптомами захворювання. Визначення діагностичної цінності показників лабільності бронхів у виявленні фенотипу тяжкої бронхіальної астми порівняно з середньотяжким варіантом патології у дітей дошкільного віку.

Аналіз залежності СА 15.3, гормональних рецепторів пухлини молочної залози та онкобілка Her2/neu з клініко-морфологічними і прогностичними параметрами. Розробка схеми прогнозування та оцінки критеріїв ризику РМЗ у жінок щодо пролонгації захворювання.

Фізико-хімічний стан крові та СМР у хворих контрольної групи без неврологічної патології, визначення клінічних можливостей вивчення їх біофізичних властивостей при патології нервової системи з інфекційними, пухлинними і травматичними захворюваннями.

Вивчення клініко-діагностичного значення концентрації класичного маркера запалення (С-реактивного білка) та прозапальних маркерів (фактора некрозу пухлини альфа й інтерлейкіну-6) у пацієнтів із когнітивною дисфункцією на фоні різних клінічних форм.

Дослідження ролі інфекції в розвитку бронхіальної астми та її загострень. Вивчення діагностичної цінності клінічних та імунологічних тестів у верифікації бактеріальної інфекції при фебрильних епізодах загострень бронхіальної астми у дітей раннього віку.

Розробка алгоритму стратифікації пацієнтів інфіцированих Helicobacter Pylori у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу. Напрями поліпшення точності діагностики та прогнозування перебігу захворювання, моніторингу за факторами кардіоваскулярного ризику,

Удосконалення діагностики судинно-мозкової недостатності, обумовленої атеросклеротичними оклюзійно-стенотичними ураженнями екстракраніальних сегментів сонних артерій. Виявлення особливостей клінічних проявів захворювання в хворих зі стенозами артерій.

Клініко-рентгенологічне та радіонуклідне дослідження патологічних змін органів дихання у хворих на саркоїдоз залежно від форми захворювання і стадії перебігу процесу. Визначення об'єму регіонарного кровотоку легенів та ступеня його недостатності.

Результати остеосцинтиграфії колінних суглобів та їх порівняння з даними рентгенологічних досліджень у доопераційний період та після ендопротезування колінного суглоба. Остеосцинтиграфія сучасний метод для визначення критеріїв операбельності хворих.

Вивчення клініки тироїдиту та частоти ураження печінки при ньому. Визначення основних відхилень у метаболізмі ліпідів при різних клінічних проявах хвороби печінки. Взаємозв’язки між показниками метаболізму ліпідів і білоксинтезуючою функцією печінки.

Створення діагностичного алгоритму для визначення необхідності проведення ультразвукового обстеження. Формулювання ультразвукових диференційних критеріїв патології у пацієнтів із припухлістю підколінної ділянки. Використання допплерівських методів.

Дерматогліфи як діагностичний маркер гіпертонічної хвороби, хронічної серцевої недостатності. Роль поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ 1–го типу як спадкового чинника у розвитку есенціальної гіпертензії, хронічної серцевої недостатності на її тлі.

Дослідження уражень різних відділів слухового аналізатора у хворих на хронічну функціональну гіпотонусну дисфонію в залежності від перебігу захворювання. Встановлення співвідношення між клінічними, електрофізіологічними та електроакустичними показниками.

Оцінка, сутність кислотопродукуючої і кислотонейтралізуючої функції шлунка, використання ендоскопічної рн-метрії. Характеристика та особливості проведення дихального уреазного тесту, виявлення helicobacter pylori в зразках біопсії шлункової слизової.

Діагностика та патогенез димієлінізуючих та інфекційних захворювань нервової системи. Зміни імунологічних та біохімічних показників ліквору та сироватки, що характерні для періоду загострення розсіяного склерозу. Критерії ефективності лікування склерозу.

Вивчення маркерів при диспластичних та неопластичних процесах шийки матки для удосконалення їх гістологічної діагностики. Вивчення інтенсивності процесів проліферації, диференціювання та онкотрансформації при диспластичних та неопластичних процесах.

Вивчення результатів обстеження хворих на ішемічну хворобу серця з метою аналізу взаємозв’язку тривалості і дисперсії інтервалу QT у хворих на стенокардію напруги з ішемією, шлуночковими аритміями, варіабельністю ритму серця і оцінки впливу на прогноз.

Використання цитогенетичних методів діагностики для підбору оптимальної тактики лікування захворювань крові. Виявлення хромосомних аномалій та генетичних перебудов у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію. Утворення химерного білка внаслідок транслокації.

Визначення каріотипу специфічно стимульованої гранулоцитарним колонієстимулюючим фактором периферичної крові та нестимульованого кісткового мозку разом із генетичним дослідженням. Хромосомні та цитогенетичні аномалії в крові хворих на мієлофіброз.

Вивчення морфологічних, цитохімічних та імунологічних властивостей лейкемічних клітин при гострій мієлоїдній лейкемії. Порівняння результатів морфолого-цитохімічного та імунологічного фенотипування бластних клітин. Прогнозування перебігу хвороби.

Фактори ризику тромбоутворення у пацієнтів з фібриляцією передсердя неклапанної етіології на основі структурно-функціональних показників міокарда. Клініко-ехокардіографічні фактори, асоційовані з рецидивом фібриляції впродовж 6 місяців після кардіоверсії.

Просторово-тимчасово реорганізація електричної активності мозку людини, що укладається в поняття "норма", і при різних формах непродуктивних розладів свідомості за допомогою спектрального аналізу. Нейросітьова модель для класифікації електроенцефалограми.

Місце гострої непрохідністі кишечника у структурі гострої хірургічної патології. Критерії виявлення непрохідності, причини діагностичних помилок. Діагностична інформативність ультразвукового дослідження при виявленні непрохідності на етапі її формування.

Розробка диференційно-діагностичних критеріїв формування рецидивуючого, хронічного бронхітів і бронхіальної астми у дітей на підставі обстеження. Визначення показників лізосомально-катіонних білків, мієлопероксидази нейтрофілів у обстежених груп хворих.

Вивчення клінічних, цитогенетичних і біохімічних особливостей пробандів з Е, що сполучаються із "малими аномаліями хромосом" (МАХ). Розробка діагностичних критеріїв різних форм епілепсії з позицій, які наближають до розуміння функціонуючого геному.

Особливості клініко-неврологічних проявів церебрального ішемічного інсульту залежно від тяжкості стану, локалізації процесу, терапії, яка проводилась. Ступінь ушкодження ендотелію за вмістом циркулюючих ендотеліоцитів. Діагностичні критерії захворювання.

Визначення особливостей структурно-функціональних змін судинного ендотелію у хворих в гострому періоді церебрального ішемічного інсульту. Діагностичні критерії захворювання та медикаментозна корекція з урахуванням виявлених змін судинного ендотелію.

Зменшення кровотоку в головці стегнової кістки, що спричинює некроз клітин при асептичному некрозі головки стегнової кітки. Виконання тотального ендопротезування кульшового суглоба. Дослідження варіацій рентгенологічної класифікації Arlet і Ficat.

Ефективність та інформативність 13С-змішаного тригліцеридного дихального тесту у хворих після холецистектомії для визначення секреторної недостатності підшлункової залози вже на ранніх стадіях її формування. Комплексне обстеження здоров’я пацієнтів.