Текстоцентричний підхід до формування україномовної комунікативної компетентності студентів вищих технічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

Студентам пропонувалися уривки з текстів і теми для створення власного висловлення як усного, так і писемного.

В останні десятиліття нашого століття технократичні ілюзії змінилися технічніш песимізмом. Для нього характерні зневіра в можливостях науково-технічного прогресу й навіть вороже до нього ставлення, заклики зупинити його поступ, звинувачення в усіх людських бідах і трагедіях та пророкування близької загибелі людської цивілізації внаслідок його подальшого розвитку.

Чи не призведе розвиток науки до деградації духовності людини?

Незважаючи на численні скарги роботодавців про необхідність доучування, а іноді і навчання молодих фахівців з дипломом, всі учасники ринку праці все ж вважають вищу освіту необхідною умовою працевлаштування.

Чи вища освіта може замінити практичний досвід?

У всіх бувають такі моменти, коли здається, що гірше вже нікуди, що порожнеча всередині вже назавжди, і що сенс життя безповоротно загублений. Як повернути його, цей сенс? Відповідь у кожного свій, відповідно з життєвим досвідом і рівнем депресії. Один буде шукати сенс життя через подорожі, намагаючись знайти себе в них або хоча б вибратися зі стану туги. Інший втопить себе в розвагах, третій піде в релігію, а четвертий купить котика. 

Як же знову повернути собі відчуття повноти життя? У чому шукати вихід з глухого кута?

Особистість -- відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин.

Чи кожну людину можна назвати особистістю?

Родовідна памґять - явище в українському побуті унікальне. В давнину було за обовґязок знати поіменно свій родовід від п'ятого чи навіть сьомого коліна.

Пам'ять про своїх предків була природною потребою. Триматися свого родоводу, оберігаючи в такий спосіб сімейні реліквії і традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням, було обов'язком.

У наш час, час бурхливого національного відродження і національного усвідомлення власної самобутності, історичне минуле країни та окремих сімей, окремих місцевостей стає предметом особливої зацікавленості.

Чому треба знати своє генеалогічне дерево?

У дослідному навчанні також використовувалися завдання, що передбачали аналіз текстів, який здійснювався на всіх мовних рівнях (аналіз мовних засобів, фонетичного, лексичного, морфемного, словотвірного, морфологічного, синтаксичного рівнів) ізольовано і в комплексі.

Аналіз тексту під час експерименту тісно пов'язувався з методом спостережень над мовою, що надавав змогу залучати студентів до активної пізнавальної діяльності з дидактичним матеріалом: вправами на редагування, стилістичний експеримент. Більше уваги приділялося аналізові загальних стильових рис, характеристиці ситуацій спілкування. Такий аналіз допоміг виявити закономірності у вживанні системи мовних засобів для передачі теми, основної думки, естетичного впливу тексту. Поєднання аналізу певних одиниць того чи іншого мовного рівня із стилістичним аналізом тексту давало змогу побачити перевагу окремих мовних засобів із ряду однотипних у створенні досконалого щодо ситуації та задуму висловлювання.

Завдання. Уважно прочитайте мовчки текст. Визначте стиль мовлення, тип мовлення, тему, основну думку. Поділіть текст на мікротеми. Складіть цитатний план.

Виконайте завдання до кожного абзацу.

1 абзац: лексичний практикум (виправити лексичні помилки, записати правильний варіант виконаного завдання), зробіть морфологічний розбір виділених частин мови;

2 абзац: орфографічний практикум (розкрити дужки, вставити пропущені букви, усно пояснити орфограми);

3 абзац: пунктуаційний практикум (розставити розділові знаки), визначити лексичне значення слова монополізація;

4 абзац: граматичний практикум (виправити граматичні помилки, записати правильно), зробити фонетичний розбір виділеного слова;

5 абзац: синтаксичний практикум (зробити синтаксичний розбір речень).

Проблеми суднобудування в сучасних умовах

(1). Переход отечественой суднобудівной промисловості до роботи в условіях ринкової економіки оказався складним і болезнєним процесом, який визвав ломку звичних управлінських структур і взаємопоніманія як между підприємствами галузі та замовниками, так і між суднобудівними заводами й підприятіями інших галузей, що поставляють сировину і комплектуючі вироби для суднобудування.

(2) (С, з ) формована більше 70 років тому і досить ч…тко функціонувала система (п'яти)річного планува…ня будівництва суд…н (і, й) (плав)споруд забе(с, з)печувала підприємствам галузі практично повне завантажен…я з конкретним зазначен…ям кількості суден того чи іншого призначен…я, яке має бути побудован…о в кожен рік п…ятирічки. При цьому особливих турбот з фінансуван…ям підприємств не виникало, оскільки будівництво суден практично повністю забезпечувалося з держбюджету.

(3) Будувалися на заводах галузі суду були орієнтовані головним чином на задоволення потреб внутрішнього ринку. Їх характеристики вибиралися з урахуванням особливостей експлуатації під вітчизняним прапором. Оскільки попит на судна і плавзасоби в залежності від їх типу задовольнявся підприємствами колишнього Мінсуднпрому всього лише на 30-50% тобто робота суднобудівних підприємств йшла в умовах незадоволеного попиту на їх продукцію виробник (суднобудівельні підприємства) досить жорстко диктував свої умови споживачеві і робив так як було вигідно йому. Відсутність конкуренції та монополізація виробництва суден і плавзасобів в умовах постійно неудовлетворяющих попиту не сприяли розробці нових проектів суден застосування при їх створенні нових технічних рішень, а також створення та застосування на суднах нового що відповідає сучасним вимогам комплектуючого обладнання.

(4) Після відмови від централізованих планування і держбюджетних фінансування у зв'язки з переходом до ринкової економіки у вітчизняних суднобудівних підприємств виник зовсім нові проблеми, а саме: необхідності пошуку замовлень на будівництва суден і плавзасобів; переорієнтування технології та організації виробництва суден з великосерійно будівництва на будівництво малими серіями і одиничних судів з можливістю швидкого перехода від будівлі одного типа судна до іншого, з доведенням термінів і якості будівництва суден до рівня, досягнутого в передових суднобудівних країнах; зміна сформованой системи розробки проектной документації з переходом на прийняту в усьому світі систему: передконтрактну пропозиція - контрактний проект - робоча документація, з урахуванням побажання замовника класифікаційному товариству, на клас якого має бути побудоване судно, фінансове виживання в умовах жорсткої конкуренції на внутрішньому і світовому ринку. Пошук замовлення - нова проблема для вітчизняної суднобудування - включаючи необхідність вивчення попиту на судна на внутрішньому та світовому ринках, готовность будувати саме ті судна, які користуються попитом, в ті терміни, які задовольняють замовника, і будування їх так, щоб вони були конкурентоспроможними на ринку, як за технічними рішенем, так і за економічними параметрами.

(5) Найбільш складним завданням для українських суднобудівних підприємств стало створення умов для фінансового виживання, одним з елементів якого є організація фінансування будівництва суден. Всі ці нові для нас проблеми давно вирішені в зарубіжному суднобудуванні.

На третьому (поглиблювано-формувальному) етапі майбутні фахівці набували досвіду комунікативної діяльності в різних ситуаціях спілкування; відбувався процес усвідомлення, що сформована УМКК - запорука успіху в майбутній професійній діяльності, а розвинені комунікативні вміння й навички сприяють формуванню УМКК. Активно використовувалися когнітивні вправи на основі НТ соціокультурного й фахового змісту, що стимулювали мовленнєво-мисленнєву роботу студентів, передбачали здійснення певних когнітивних дій та операцій, сприяли інтелектуальному розвитку студентів у процесі вивчення мови, засвоєння її норм: завдання на зіставлення, аналітичні, синтетичні завдання; завдання на абстрагування, категоризацію, класифікацію, групування, на встановлення закономірностей або правил, на конкретизацію; завдання трансформаційні, компресійні, на розширення, на доповнення, на вичленування, на вибір. Опрацьовуючи вживання іменників чоловічого роду ІІ відміни у родовому відмінку, ми пропонували студентам виконати такі завдання на текстовій основі: виписати словосполучення з іменниками чоловічого роду ІІ відміни, що стоять у родовому відмінку (завдання на виділення (вичленування); згрупувати виписані іменники за типом закінчення (завдання на виділення (вичленування); укласти за зразком опорний конспект, дописавши власні приклади; перевірити правопис за словником; скласти з виписаними словами складні речення; на основі виписаних іменників скласти монологічну розповідь на лінгвістичну тему.

У процесі роботи зі студентами на третьому етапі експериментально-дослідного навчання з метою розвитку комунікативних умінь і навичок, формування УМКК студентів технічного вишу використовувалися на основі НТ соціокультурного й фахового змісту такі види вправ: репродуктивні (детальний, скорочено-вибірковий, творчий переказ тексту, інсценізація на основі тексту); респонсивні (реплікові, питально-відповідні, умовна бесіда); описові (опис елементарних зображень, статичних предметів, реальних об'єктів); композиційні (розповідь за готовим сюжетом, на задану тему, за народним афоризмом, за висловлюванням митця, на довільну тему); ініціативні (опитування, конференція, інтерв'ю); дискутивні (коментування, заперечення, оцінка, дискусія); ситуативні (рольові, на доповнення, уявні, проблемні); пропедевтичні; аналітичні, що створювали умови для спостереження над мовою і мовленням і передбачали аналіз тексту; узагальнювальні, комунікативно-творчі. Усі перераховані види вправ представлені в додатках до наукової роботи.

Дослідно-експериментальне навчання на третьому етапі завершилося контрольною роботою.

3.3 Результати експериментально-дослідного навчання

Проведений експеримент передбачав з'ясування доцільності та ефективності розробленої методики формування на основі ТЦП УМКК студентів вищих технічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Експериментальне навчання відбувалося в три етапи, протягом яких проводилися зрізові контрольні роботи. Мета контрольних зрізів полягала у визначенні рівня формування УМКК майбутніх фахівців та виявленні ефективності пропонованої методики. Зрізові контрольні роботи проводилися одночасно в експериментальних (ЕГ) та контрольних (КГ) групах з метою порівняння їх результатів.

На початку експериментально-дослідного навчання рівень формування УМКК компетентності студентів технічного вишу ЕГ та КГ був приблизно однаковий. Типологія і складність завдань, пропонованих під час контрольних зрізів, у КГ та ЕГ були аналогічними, при цьому рівні формування УМКК визначалися за тими ж критеріями, що й під час констатувального експерименту. Мета проведених контрольних робіт в експериментальних групах - перевірити, як вплинула на розвиток комунікативних умінь і навичок студентів та формування на основі навчальних текстів соціокультурного й фахового змісту пропонована методика експериментально-дослідного навчання та визначити шляхи корекції й удосконалення зазначених умінь і навичок на другому й третьому етапах дослідження, а в контрольних групах - перевірити рівень сформованості УМКК студентів за традиційною методикою.

За допомогою статистичних методів було зафіксовано кількісне вираження якісних змін рівнів сформованості українськомовної комунікативної компетентності студентів технічного вишу, які відбулися в процесі експериментального навчання за розробленою методикою. Аналіз здійснено за результатами зрізових контрольних робіт, що проводилися наприкінці кожного етапу формувального експерименту. Виявлено значне зростання рівнів сформованості УМКК у студентів експериментальних груп (ЕГ) порівняно зі студентами контрольних груп (КГ).

Показники рівнів сформованості українськомовної комунікативної компетентності до і після експериментального навчання подано в табл. 3.3.

Таблиця 3.3.

Показники рівнів сформованості УМКК студентів технічного вишу після І етапу експериментально-дослідного навчання

Завдання	Рівні виконання завдання
	Високий %	Достатній %	Середній %	Низький %
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Письмовий переказ тексту з творчим завд.	5,2	4,1	31,8	27,2	49,6	52,6	13,4	16,1
Переклад тексту	4,1	2,9	38,8	33,5	33,4	36.9	23,7	26,7
Читання й аналіз тексту	31,2	25,6	34,7	29,2	28,9	34,1	5,2	11,1
Власне висловлювання	5,7	5,2	7,4	7,6	55,7	55,9	31,2	31,3
Середній показник	13,9	9, 4	28,2	24,4	41,9	44.8	18,4	21,3

Середній показник високого рівня виконання завдань в ЕГ виріс на 5,5%, в КГ - 1%; достатній рівень ЕГ збільшився на 2,7%, КГ - зменшився на 1,1%; середній рівень ЕГ зменшився на 2,9%, а КГ - 0%, низький рівень ЕГ зменшився на 2,9%, а КГ - зрушень не відбулося.

Дані таблиці 3.3 дозволяють зробити висновок, що після першого етапу дослідного навчання студенти ЕГ краще виконали завдання, ніж аналогічні констатувального. У студентів контрольних груп щодо рівня сформованості УМКК на основі розвитку комунікативних умінь і навичок теж відбулися певні позитивні зрушення, але їхній рівень виявився нижчим порівняно з експериментальними.

Проведення підсумкового зрізу після третього етапу формувального експерименту дозволило визначити рівень сформованості УМКК студентів технічного вишу І - ІІ рівнів акредитації. Результати контрольного зрізу після третього етапу експериментально-дослідного навчання подаємо в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4.

Показники рівнів сформованості УМКК студентів технічного вишу після ІІІ етапу експериментально-дослідного навчання

Завдання	Рівні виконання завдання
	Високий %	Достатній %	Середній %	Низький %
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Письмовий переказ тексту з творчим завд.	6,2	4,3	34,8	28,2	49,0	51,4	10,0	16,1
Переклад тексту	6,1	2,9	41,8	34,5	29,4	36,9	20,3	25,8
Читання й аналіз тексту	32,2	25,6	37,7	30,2	24,9	33,1	2,8	11,1
Власне висловлювання	9,7	5,2	9,5	8,5	51,6	55,0	29,2	31,3
Середній показник	21,9	9,6	39,3	28,3	29,2	41,7	9,6	20,4

На завершальному етапі навчання підсумковий контроль рівнів формування на основі ТЦП УМКК майбутніх фахівців у КГ та ЕГ групах підтвердив ефективність експериментально-дослідного навчання. Кількісні та якісні показники рівнів формування студентів ЕГ виявилися вищими, ніж у КГ. Зауважимо, вищий рівень сформованості порівняно з констатувальним експериментом виявили й студенти КГ, але ці зрушення були значно нижчими, ніж в ЕГ. Порівняти динаміку рівнів сформованості комунікативних умінь і навичок студентів експериментальних і контрольних груп до і після експериментального навчання за напрямом підготовки дають змогу узагальнені результати, наведені в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5.

Показники рівнів сформованості українськомовної комунікативної компетентності студентів технічного вишу до і після експериментального навчання (%)

РІВНІ ЕТАПИ	Високий	Достатній	Середній	Низький	Показник позитивного зрушення
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Констатувальний експеримент	8,4	25,5	44,8	21, 3
Формувальний експеримент	21,9	9,6	39,3	28,3	29,2	41,7	9,6	20,4
Різниця позитивного зрушення (ЕГ - КГ)	+13,5	1,2	+13.8	2,8	-15,6	3.1	-11,7	0,9	13,7

Дані табл. 3.5. засвідчили динаміку позитивних зрушень у формуванні на текстоцентричних засадах українськомовної комунікативної компетентності студентів технічного вишу.

Під час визначення середнього показника сформованості українськомовної комунікативної компетентності студентів контрольних та експериментальних груп до і після дослідного навчання використано формулу визначення критерію ч2 - Пірсона (таблиця 3.6).

Таблиця 3.6

Середній показник сформованості УМКК студентів контрольних та експериментальних груп до і після дослідного навчання (за 100-бальною шкалою ECTS)

ЕТАП	ЕГ	КГ
До експерименту	78,67
Після експерименту	90,46	81,44
Відносна динаміка	11,79	2,77

,

де р - кількість студентів з відповідним рівнем у групі;

r - кількість балів відповідно до рівня розвитку комунікативних умінь і навичок

Формула 3.1. Розрахунок середнього показника рівня сформованості УМКК студентів

Позитивні зрушення щодо рівнів сформованості УМКК студентів технічного вишу до й після формувального експерименту продемонструємо гістограмою (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Рівні сформованості УММК студентів технічного вишу до і після експериментального навчання (%)

Робимо висновок: 1) в ЕГ рівень сформованості українськомовної комунікативної компетентності після формувального експерименту виявився вищим, ніж у КГ, на 13,7 %.

Робимо висновок, статистичні розрахунки підтвердили ефективність запропонованої методики роботи на текстоцентричних засадах формування українськомовної комунікативної компетентності студентів вищих технічних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації.

Висновки з 3 розділу

1. Розроблена програма експериментального навчання (мовленнєва (комунікативна) змістова лінія й соціокультурна змістова лінії), урахування мети, завдань і змісту дослідного навчання, вихідних положень розвитку комунікативних умінь і навичок студентів на заняттях з української мови з метою формування УМКК майбутнього фахівця сприяли організації та ходу експериментального навчання на текстоцентричних засадах, що репрезентує реалізацію комунікативно спрямованої діяльності студентів у засвоєнні вишівського курсу української мови відповідно до концептуальних засад когнітивно-комунікативної методики навчання української мови та концептуальних засад мовної освіти як засобів інтелектуального й духовного розвитку УМКК особистості майбутнього фахівця.

2. До кожного етапу експериментально-дослідного навчання нами були підготовані навчальні тексти-взірці наукового, публіцистичного стилів мовлення, які є зразками опису, розповіді, міркування, а також тексти, що поєднували різні типи мовлення. На першому етапі були запропоновані тексти художнього стилю мовлення.

3. Про успішну роботу на І-ІІ етапах дослідного навчання свідчили результати підсумкових контрольних робіт: студенти експериментальних груп на відміну від студентів контрольних груп дотримувалися як в усному, так і писемному мовленні орфоепічних, орфографічних, лексичних, стилістичних норм сучасної української літературної мови; рівень розвитку комунікативних умінь і навичок також відрізнявся за показниками. Спостереження за навчальним процесом (аналіз навчальної діяльності студентів на занятті з української мови, аналіз контрольних завдань) склали основу для урізноманітнення вправ на текстовій основі з метою формування УМКК студентів на ІІІ етапі експериментального дослідження.

4. На третьому (поглиблювано-формувальному) етапі майбутні фахівці набували досвіду комунікативної діяльності в різних ситуаціях спілкування; відбувався процес усвідомлення, що сформована українськомовна комунікативна компетентність - запорука успіху в майбутній професійній діяльності, а розвинені комунікативні вміння й навички сприяють формуванню українськомовної комунікативної компетентності.

5. У ЕГ показник позитивного зрушення становить 13,7 %, а середній показник сформованості українськомовної комунікативної компетентності після формувального експерименту - 11,7% .

Таким чином, статистичні розрахунки підтвердили ефективність запропонованої методики роботи з формування на основі текстоцентричного підходу УМКК студентів вищих технічних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації.

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабанский Ю. К. Педагогика: учеб. пособ. Москва: Просвещение. 1988. 478 с.

2. Бацевич Ф. Духовна синергетика рідної мови: Лінгвофілософські нариси: монографія. Київ: Академія. 2009. 192 с.

3. Бершадский М. Е. Когнитивная технология обучения: последовательность процедур проектирования учебного процесса. Педагогические технологии: профессиональный журнал для технологов образования: научных работников, преподавателей и аспирантов педагогических образовательных учреждений, системы повышения квалификации, методистов и специалистов, а также учителей, повышающих свою квалификацию. Москва: НИИ школьных технологий. 2006. С.57-75.

4. Біляєв О. М. Лінгводидактика рідної мови. Київ. Генеза. 2005. 180 с.

5. Бондарчук Л. Методику підказує текст: навч. посіб.Тернопіль: Мальва-ОСО, 2001. 159 с.

6. Варзацька Л., Кратасюк Л. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засади. Дивослово. 2005. № 2. С. 5 - 19.

7. Горошкіна О.М. Лінгводидактичні засади навчання української мови в старших класах природничо-математичного профілю: монографія. Луганськ: Альма-матер, 2004. 362 с.

8. Дженджеро О. Дещо про переваги інтерактивного навчання в шкільній практиці. Укр. мова і літературара в школі. 2006. № 2. С. 8 -10.

9. Дроздова І. П. Критерії добору текстів для навчання професійного мовлення студентів нефілологічного профілю у ВНЗ. Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі: міжпредметні звя'зки, наукові дослідження, досвід, пошуки. Випуск 17. ХНУ ім. В. Н.Каразіна. 2010. С.157.

10. Дроздова І. П. Наукові основи формування українського професійного мовлення студентів нефілологічних факультетів ВНЗ: монографія/ Харків. нац. акад. міськ. госп-ва. Харків: ХНАМГ, 2010. 320 с.

11. Зоммер Г. П. Типы письменных учебных текстов для развития говорения и письма. Вопросы лингвистики и лингводидактики. Краков, 1996. С. 223-228.

12. Кудрявцева Т. С. Функционирование текста в учебном процессе. Текст как объект лингвистического анализа и перевода. Москва. 1984. 184с.

13. Кучинский Г. М. Диалог в процессе совместного решения мыслительных задач: Проблема общения в психологии. Москва. 1981. 141 с.

14. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. Москва: Просвещение, 1969.

214 с.

15. Леонтьев А.Н. Проблема деятельности в психологи. Вопросы философии. 1972. № 9. С.95 - 108.

16. Мацько Л. І. Культурологічний аспект викладання української мови: Українська мова у вищих навчальних закладах України: тематич. зб. наук. праць/укл. Л. М. Паламар, І. В. Коропенко. Київ: ІСДО, 1993. С. 12-18.

17. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах/кол. авт. за ред. М. І. Пентилюк: М. І. Пентилюк, С. О. Караман, О. В. Караман

та ін. Київ: Ленвіт, 2004. 400 с.

18. Муромцева О. Г. Актуальні питання вивчення української мови у вищій школі. Лінгвістичні дослідження: збірник наукових праць. Вип. 1. Харків. 1998. С. 142-148.

19. Огієнко І. Історія української літературної мови/упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. Київ: Наша культура і наука, 2004. 440 с. (Видавничий проект Фундації імені митрополита Іларіона (Огієнка) “Запізніле вороття”).

20. Онуфрієнко О. П. Вивчення культури мовлення у політехнічному вузі. Українська мова у вищих навчальних закладах України: тематич. зб. наук. праць/укл. Л. М. Паламар, І. В. Коропенко. Київ: ІСДО, 1993. С. 46-48.

21. Паламар Л.М. Функціонально - комунікативні основи навчання українській мові у вузі в період національного відродження. Українська мова у вищих навчальних закладах України: Тематичний збірник наукових праць / Укл. Л.М.Паламар, І.В.Коропенко. Київ. ІСДО. 1993. С. 3 - 11.

22. Пентилюк М. І. Концептуальні засади мовної освіти як засоби інтелектуального і духовного розвитку особистості. Педагогічні науки: зб. наук. праць. Вип. 2. Херсон: Айлант, 1998. С. 14-17.

23. Пентилюк М., Горошкіна О., Нікітіна А. Концептуальні засади комунікативної методики навчання української мови. Українська мова і література в школі. 2006. № 1. С. 3-7.

24. Пентилюк М. І., Окуневич Т. Г. Методика навчання української мови у таблицях і схемах: навч. посіб. Київ: Ленвіт, 2006. 134 c.

25. Пентилюк М. І. Компетентнісний підхід до формування мовної особистості в євроінтеграційному контексті. Українська мова і література в школі. 2010. № 2. С. 2-5.

26. Пентилюк М. І. Формуючи риторичну особистість. Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2008. № 5. С. 84-91.

27. Плиско К. М. Принципи, методи і форми навчання української мови (теоретичний аспект): навч. посіб. Харків: Основа, 1995. 240 с.

28. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 10-11 класи/Л. І. Мацько, О. М. Семеног. Київ: Грамота, 2011. 136 с.

29. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів (з українською мовою навчання): Українська мова. 10-11 класи/ М. І. Пентилюк, О. М. Горошкіна, А. В. Нікітіна. Київ: Грамота, 2011. 48 с.

30. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-12 класи/Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Корольчук, В. І. Новосьолова, Я. І. Остаф; за ред. Л. В. Скуратівського. Київ: Ірпінь; Перун, 2005. 176 с.

31. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-12 класи/Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Корольчук, В. І. Новосьолова, Я. І. Остаф; за ред. Л. В. Скуратівського. Київ: Ірпінь; Перун, 2005. 176 с.

32. Рукас Т. П. Про мету та зміст курсу “Ділова українська мова”. Нові технології навчання: наук.-метод. зб. Вип. 23. Київ: ІЗМН, 1998.

С. 204-213.

33. Савин Н. В. Педагогика: учеб. пособ. для пед. училищ. Москва: Просвещение, 1978. 351 с.

34. Симоненко Т. В. Теорія і практика формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів: монографія. Черкаси: Вид. Вовчук О. Ю., 2006. 328 с.

35 Словник-довідник з української лінгводидактики: навч. посіб./кол. авт. за ред. М. Пентилюк. Київ: Ленвіт, 2015. 320 с.

36. Тарасов Е. Ф. Проблемы анализа речевого общения / Общение. Текст.

Высказывание. Москва. Наука, 1989. 175с.

37. Текст - 2000: Теория и практика. Междисциплинарные подходы: мат-лы Всерос. науч. конф. Ч. 2. УдГУ. Ижевск: Удмуртский гос. ун-т, 2000. 162 с.

38. Українська мова (за професійним спрямуванням): програма дисципліни для ВНЗ, що здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста. Зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН України № 259 від 29.03.10 року/укл.: Т. М. Антонюк, О. С. Стриженко, Л. М. Борис. URL: https://vzvo.gov.ua/ navchalni-prohramy. (дата звернення: 27.05.2017).

39. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підруч. Київ: Знання-Прес, 2002. 295 с.

40. Шиянюк Л. В. Кейс-метод у формуванні комунікативної компетентності студентів технічного вишу на заняттях з української мови. Діяльність районних (міських) методичних кабінетів в умовах упровадження освітніх стандартів та інформаційно-комунікаційних технологій: тематичний збірник праць, присвячений 45-річчю з дня створення методичних служб України. Рівне, 2013. С. 282-287.

41. Шиянюк Л. В. Герменевтичні засади розуміння та інтерпретації тексту у формуванні перекладацької компетенції студентів. Вісник Закарпатської академії мистецтв: зб. наук. праць. Вип. № 10. Ужгород: Закарпатська академія мистецтв, 2017. С.133-141.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

За результатами дослідження зроблено такі висновки:

1. На основі аналізу наукових праць обґрунтовано лінгвістичні, психологічні, психолінгвістичні й лінгводидактичні засади, уточнено базові для дисертаційної роботи поняття в парадигмі вищої технічної освіти: ”компетентнісний підхід”, “текстоцентричний підхід”, ”компетентність”, ”компетенція”, ”комунікативна компетентність”, “комунікативна компетенція”, “професійно-комунікативна компетентність”, “текстотвірна компетентність”.

2. Визначення компонентів комунікативної компетентності, професійно-комунікативної компетентності дало змогу схарактеризувати наукове поняття “українськомовна комунікативна компетентність” як орієнтування особистості майбутнього фахівця в різних ситуаціях українськомовного міжособистісного й професійного спілкування, що ґрунтується на фахових знаннями, розвинених комунікативних уміннях і навичках, які забезпечують розв'язання проблем і досягнення певних стандартів у галузі професії; готовність до професійної й комунікативної діяльності з певним знанням фахової справи та сформованими компетентностями: мовною, мовленнєвою, прагматичною, текстотвірною, дискурсивною, соціокультурною; здатність організовувати українськомовний міжособистісний простір у різноманітних ситуаціях спілкування, долаючи комунікативні бар'єри, що дозволяє здійснювати мовленнєву діяльність, зумовлену комунікативною метою; наявність здібності ефективно виконувати комунікативну й професійну діяльність, компетентно регулювати процес українськомовного спілкування на всіх етапах.

3. Досліджено особливості використання текстоцентричного підходу, що реалізується в процесі вивчення одиниць мови на текстовій основі й визначено, що текстоцентричний підхід дає можливість досліджувати функціювання текстів різних типів, стилів мовлення відповідно до ситуації спілкування, сприяє розвитку комунікативних умінь і навичок, формуванню українськомовної комунікативної компетентності студентів технічних вишів.

4. Опрацювання психологічних і психолінгвістичних джерел дозволило визначити чинники формування на текстоцентричних засадах українськомовної комунікативно компетентної особистості майбутнього фахівця й довести, що рівень формування професійно-комунікативної компетентності студентів співвідноситься з рівнем українськомовної комунікативної компетентності й сприяє виробленню індивідуального стилю майбутньої професійно-комунікативної діяльності, підґрунтям якої є навчальна діяльність на заняттях з української мови з використанням навчальних текстів професійного та соціокультурного змісту в процесі текстотвірної діяльності, що впливає на розвиток комунікативних умінь і навичок студентів.

5. Анкетування викладачів і студентів, зрізові контрольні роботи сприяли визначенню критеріїв, показників й рівнів розвитку комунікативних умінь і навичок, сформованості українськомовної комунікативної компетентності студентів. З метою забезпечення ефективного опрацювання результатів контрольних зрізів було розроблено 5 критеріїв: 1) нормативний (мовна правильність висловлювання, що вимагає дотримання норм сучасної української літературної мови); 2) лексико-стилістичний (доречність, точність, змістовність, логічність мовного оформлення); 3) функційно-діяльнісний (здатність вільно сприймати, відтворювати й породжувати тексти з урахуванням ситуації спілкування); 4) креативно-конструктивний (вільний добір мовних засобів відповідно до типу, стилю, жанру мовлення, відповідність висловлювання темі й основній думці); 5) корекційний (удосконалення й корекція власного висловлювання). За критеріями визначено рівні володіння українськомовною комунікативною компетентністю: високий, достатній, середній, низький.

6. Констатувальний експеримент засвідчив недостатню сформованість комунікативних умінь і навичок, що зумовлюють розвиток українськомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців, оскільки високий рівень мали 8,39 % студентів, достатній - 25,52 %, середній - 44,76 % студентів, а низький рівень - 21,33 %.

7. За побудованою лінгводидактичною моделлю й розробленою методикою було здійснено експериментально-дослідне навчання з формування на текстоцентричній основі українськомовної комунікативної компетентності студентів технічного вишу. Створена система вправ на текстовій основі була спрямована на розвиток у студентів комунікативних умінь і навичок сприймати, розуміти, аналізувати, відтворювати, створювати й удосконалювати тексти фахового та соціокультурного змісту.

7. Результати формувального експерименту підтвердили гіпотезу дослідження: в ЕГ рівень сформованості українськомовної комунікативної компетентності після формувального експерименту виявився вищим, ніж у КГ, на 13,7%. Проведене дослідження дозволило констатувати, що висунуту гіпотезу підтверджено, поставлені завдання виконано.

8. Наукове дослідження не претендує на остаточне розв'язання проблеми формування українськомовної комунікативної компетентності студентів вищих технічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, а відбиває лише основні аспекти цієї роботи і є перспективним напрямом для подальшого розроблення, системи вправ і завдань на текстовій основі, зокрема, у контексті формування українськомовної комунікативної компетентності на текстоцентричних засадах студентів технічного вишу з дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” .

ДОДАТОК А-1

Анкета

для викладачів української мови

Шановні колеги! З метою досягнення об'єктивних результатів наукового дослідження, присвяченого проблемі формування українськомовної комунікативної компетентності студентів технічного вишу на текстоцентричних засадах, просимо Вас дати відповіді на питання анкети. Дуже вдячні за співпрацю.

1. Вкажіть Ваше прізвище, ім'я по батькові (відповідь за бажанням).

2. Стаж роботи на посаді викладача української мови.

3. Назвіть навчальний заклад, де Ви працюєте (відповідь за бажанням).

4. Чи відповідає рівень володіння студентами українською мовою нормам української літературної мови? Якщо ні, то чому?”

5. Чи завжди спілкуються з Вами студенти після занять українською мовою?

6. Які типові мовленнєві помилки зустрічаються в усному і писемному мовленні

студентів?

7. Як Ви розумієте поняття “ комунікативна компетентність''?.

8. Як Ви розумієте поняття “українськомовна комунікативна компетентність''?.

9. Які комунікативні вміння, на Вашу думку, слід розвивати в студентів з метою формування

УМКК?

10. Чи впливатиме робота з навчальними текстами на формування УМКК й розвиток

комунікативних умін і навичок студентів?

11. Чи використовуєте ви на заняттях з української мови навчальні тексти, зміст яких пов'язаний

з майбутньою професійною діяльністю студентів?

12. Яким вправам ви надаєте перевагу в роботі зі студентами (на текстовій основі,

на нетекстовій основі, змішаного типу)?

13. Чи володіють студенти вміннями й навичками аналізу тексту?

14. Яким методам і прийомам Ви надаєте первагу в роботі зі студентами з

розвитку комунікативних умінь і навичок (традиційні, інноваційні). Обгрунтуйте відповідь.

15. Чи маєте у своєму користуванні достатню кількість підручників, посібників на текстовій основі?

16. Чи вважаєте Ви, що високий рівень УМКК студентів технічного вишу сприятиме успішності

їхньої майбутньої професійної діяльності?”

Анкета

для викладачів фахових дисциплін та дисциплін загальноосвітнього циклу

Шановні колеги! З метою досягнення об'єктивних результатів наукового дослідження, присвяченого проблемі формування українськомовної комунікативної компетентності студентів на текстовій основі, прошу Вас дати відповіді на питання анкети. Дуже вдячна за співпрацю.

Вкажіть Ваше прізвище, ім'я по батькові (відповідь за бажанням).

Назвіть предмет, який ви викладаєте.

Вкажіть стаж роботи на посаді викладача.

Якою мовою (українською, російською) Ви спілкуєтеся зі студентами за межами навчальної аудиторії?

Розкрийте зміст поняття: ,,професійно-комунікативна компетентність''.

Чи вважаєте Ви, що на заняттях з Вашого предмета необхідно працювати над формуванням у студентів технічних навчальних закладів комунікативних умінь і навичок?

Як ви розумієте зміст поняття ,,українськомовна комунікативна компетентність''.

Чи вважаєте Ви, що на заняттях з Вашого предмета необхідно працювати над формуванням у майбутніх фахівців українськомовної комунікативної компетентності?

Чи впливатиме на формування українськомовної комунікативної компетентності студентів використання на Ваших заняттях фахових українськомовних текстів?

Анкета

для студентів

Шановний друже! Просимо Вас уважно поставитися до дослідження і відповісти на питання анкети. Заздалегідь вдячні, бажаємо успіху!

1. Вкажіть Ваше прізвище, ім'я по батькові (відповідь за бажанням).

2. Вкажіть спеціальність та курс навчання.

3. Назвіть мову, якою Ви найчастіше спілкуєтеся у сім'ї, з друзями.

4. Вкажіть, де ви проживаєтн: в сільські чи міській місцевості?

5. Назвіть мову Вашого спілкування:

- в родині,

- на заняттях з української мови,

- на заняттях з інших предметів,

- з товаришами.

1.Українська.

2. Російська.

3. Суржик.

6. Які чинники вплинули на Ваш вибір мови Вашого спілкування?

1. Національна приналежність.

2. Це мова Вашого мислення.

3. Мовленнєві труднощі, які вимагають внутрішнього перекладу.

7. Чи виникають труднощі в мовленні під час опрацювання матеріалу з фахових дисциплін українською мовою?

Так.

Ні.

Не знаю.

8. Як Ви розумієте поняття ,,комунікативна компетентність''?

1.Оцінна категорія, яка характеризує людину як суб'єкта певного виду діяльності.

2.Орієнтованість особистості в різних ситуаціях спілкування.

3.Стійка готовність і здатність людини до діяльності з певним знанням своєї справи.

9. Чи вважаєте Ви, що комунікативна компетентність тісно пов'язана із загальним інтелектуальним, творчим, професійним розвитком особистості?

Так.

Ні.

Не впевнений.

10. Назвіть варіант правильного тлумачення поняття ,,українськомовна комунікативна компетентність''.

Сукупність професійних та особистісних якостей, які забезпечують ефективну реалізацію компетенцій, необхідних для здійснення професійної діяльності.

Вміння людини організовувати міжособистісний простір у процесі спілкування з людьми.

Здібність людини до спілкування в одному, кількох чи всіх видах мовленнєвої діяльності українською мовою.

11. Чи сприяє робота з науково-навчальним фаховим текстом підвищенню рівня Вашої українськомовної комунікативної компетентності?

Так.

Ні.

Не впевнений.

12. Чи впливатиме сформований високий рівень українськомовної комунікативної компетентності на успішність Вашої майбутньої професійної діяльності та конкурентоздатність на українському ринку праці?

Так.

Ні.

Не впевнений.

 Додаток Б-1

Херсон
для студентів, що проживають у місті
мова спілкування у %	українська	російська	суржик
мова спілкування в родині	25.3	49.6	25.1
мова спілкування на заняттях з української мови	72.6	1.2	27.2
мова спілкування на заняттях з інших предметів	42.4	24.8	32.7
мова спілкування з товаришами	14.8	66.5	28.7

Херсон
для студентів, що проживають у сільській місцевості
мова спілкування у %	українська	російська	суржик
мова спілкування в родині	34.6	18.0	47.4
мова спілкування на заняттях з української мови	81.8	0.3	17.9
мова спілкування на заняттях з інших предметів	48.3	8.2	43.5
мова спілкування з товаришами	26.2	38.3	33.5

Черкаси
для студентів, що проживають у місті
мова спілкування у %	українська	російська	суржик
мова спілкування в родині	65.8	19.6	15.6
мова спілкування на заняттях з української мови	92.8	0.3	6.9
мова спілкування на заняттях з інших предметів	74.6	12.9	13.5
мова спілкування з товаришами	54.8	36.1	9.1

Черкаси
для студентів, що проживають у сільській місцевості
мова спілкування у %	українська	російська	суржик
мова спілкування в родині	72.9	9.6	17.5
мова спілкування на заняттях з української мови	95.8	0.2	4.0
мова спілкування на заняттях з інших предметів	76.8	11.4	11.8
мова спілкування з товаришами	56.1	30.7	13.2

Додаток Б-3

Луганськ
для студентів, що проживають у місті
мова спілкування у %	українська	російська	суржик
мова спілкування в родині	12.8	58.4	28.8
мова спілкування на заняттях з української мови	61.9	13.2	24.9
мова спілкування на заняттях з інших предметів	31.3	44.2	24.5
мова спілкування з товаришами	5.3	76.5	18.2

Луганськ
для студентів, що проживають у сільській місцевості
мова спілкування у %	українська	російська	суржик
мова спілкування в родині	21.4	42.5	36.1
мова спілкування на заняттях з української мови	73.8	12.3	13.9
мова спілкування на заняттях з інших предметів	43.5	28.2	28.3
мова спілкування з товаришами	6.7	68.4	24.9

 Додаток В

Завдання

до констатувального зрізу знань студентів технічного вишу

на текстовій основі

1. Завдання. Прослухайте уважно текст. Визначте тему, основну думку, стиль мовлення, тип мовлення тексту. Письмово перекажіть прослуханий текст. Виконайте творче завдання на тему ,,Яке місце займає у вашому житті українська мова?''

Роль і значення мови в суспільному житті

Мова -- це скарбниця духовних надбань нації, досвіду співжиття, праці й творчості багатьох поколінь. У її глибинах -- філософський розум, витончений естетичний смак, поетичність, сила надзвичайної чутливості до найтонших переливів людських почуттів і явищ природи. Разом із тим мова -- це і своєрідний оберіг звичаїв і традицій, запорука інтелектуального зростання, розвою та поступу народу в загальносвітовому житті, їй притаманні єдність, взаємозв'язок і взаємозалежність усіх її складників. Належачи до так званих вторинних систем, мова існує не автономно, а в людському суспільстві, похідною від якого є. Існує вона як різноманітні акти мовлення, що повторюються усно та фіксуються письмово. Мова є основною формою національної культури й насамперед першоосновою літератури.

Літературна мова -- варіант загальнонародної мови; загальнонаціональна мова, опрацьована майстрами (письменниками, науковцями, митцями, учителями), відзначається наявністю орфоепічної та граматичної норми й обслуговує різноманітні культурні потреби народу. Літературна мова є мовою красного письменства, освіти, науки, державних установ, засобів масової інформації, театру, кіно тощо. Літературна мова протиставляється діалектам, просторіччю, жарґонам. Вона має дві форми -- усну й писемну, низку функціональних стилів.

Наша мова, як і будь-яка інша, посідає унікальне місце. Вона належить до східнослов'янської підгрупи слов'янської гілки індоєвропейської сім'ї мов, а найближчою до неї є білоруська. Чужоземні дослідники часто підкреслюють милозвучність і лексичне багатство української мови, найчастіше зіставляючи її з італійською. Показово, що 1934 року в Парижі було проведено своєрідний конкурс мов світу, на якому українська посіла третє призове місце після французької та перської. Українська літературна мова сформувалася на ґрунті середньонаддніпрянских говірок. Основоположником нової української літературної мови є Тарас Шевченко, який своїм творчим подвижництвом підніс її на високий рівень суспільно-мовної та словесно-художньої культури.

(За М.Зубковим)

2.Завдання. Перекладіть текст фахового змісту українською мовою.

Современный электропривод представляет собой конструктивное единство электромеханического преобразователя энергии (двигателя), силового преобразователя и устройства управления. Он обеспечивает преобразование электрической энергии в механическую в соответствии с алгоритмом работы технологической установки. Сфера применения электрического привода в промышленности, на транспорте и в быту постоянно расширяется. В настоящее время уже более 60% всей вырабатываемой в мире электрической энергии потребляется электрическими двигателями. Следовательно, эффективность энергосберегающих технологий в значительной мере определяется эффективностью электропривода. Разработка высокопроизводительных, компактных и экономичных систем привода является приоритетным направлением развития современной техники. Последнее десятилетие уходящего века ознаменовалось значительными успехами силовой электроники.

б) В последнее десятилетие уходящего века было освоено промышленное производство биполярных транзисторов с изолированным затвором (IGBT), силовых модулей на их основе, силовых интеллектуальных модулей (IPM) с встроенными средствами защиты ключей и интерфейсами для непосредственного

подключения к микропроцессорным системам управления… Рост степени интеграции в микропроцессорной технике и переход от микропроцессоров к микроконтроллерам с встроенным набором специализированных периферийных устройств сделали необратимой тенденцию массовой замены аналоговых систем управления приводами на системы прямого цифрового управления.

Под прямым цифровым управлением понимается не только непосредственное управление от микроконтроллера каждым ключом силового преобразователя, но и обеспечение возможности прямого ввода в микроконтроллер сигналов различных обратных связей с последующей программно-аппаратной обработкой внутри микроконтроллера.

3. Завдання. Зробіть аналіз запропонованого тексту

1. Прочитайте уважно мовчки текст.

2. З'ясуйте кількість мікротем та складіть план.

3. Визначте тему, основну думку.

4. За поданою схемою зробіть лексикостилістичний аналіз тексту.

Схема аналізу тексту

1. Визначте сферу застосування запропонованого тексту:

А) офіційно-ділові стосунки;

Б) громадсько-політичне життя;

В) побутові стосунки;

Г) наука, техніка, освіта;

Ґ) мистецтво слова.

2. За особливістю мовлення опрацьований текст - це:

А) розповідь;

Б) роздум;

В) опис;

Г) міркування.

3. Назвіть основну функцію типу мовлення поданого тексту:

А) словесне зображення предмета;

Б) доведення або пояснення чогось;

В) повідомлення про події.

4. Яка форма реалізації стилю мовлення тексту:

А) діалог;

Б) полілог;

В) монолог.

5. Назвіть жанр, у якому реалізується стиль мовлення тексту :

А) підручник, наукова стаття;

Б) оповідання, повість;

В) кодекс, статут;

Г) публіцистична стаття, виступ;

Ґ) спілкування.

6. Вкажіть мету мовлення:

А) регулювання офіційно-ділових стосунків;

Б) обговорення важливих суспільно-політичних ідей;

В) обмін інформацією, думками, враженнями;

Г) різнобічний вплив на думки і почуття людей;

Ґ) системний виклад певних знань.

7. Назвіть стильові ознаки опрацьованого тексту:

А) стриманість, невимушеність;

Б) емоційність, образність;

В) точність, конкретність;

Г) піднесеність, фамільярність;

Ґ) естетичність, полі функціональність

8. Вкажіть стилістично марковану лексика поданого тексту:

А) діалектизми;

Б) сленгові вислови;

В) слова-терміни;

Г) просторічна лексика.

9. Визначте, які мовні засоби впорядкування висловлювання використано в тексті:

А) слова з часовим значенням;

Б) слова з просторовим значенням;

В) питальні речення,

Г) речення узагальненого змісту.

10. Назвіть мовні особливості поданого тексту:

А) наявність емоційної лексики

Б) наявність слів у переносному значенні;

В) наявність спеціальних слів-термінів;

Г) відсутність професіоналізмів.

11. Науковому стилю мовлення властива лексика:

А) емоційно насичена, переважає суспільно-політична;

Б) відсутня емоційно-забарвлена лексика, наявні рамки мовного етикету;

В) термінологічна, виклад логічний, аргументований, з висновками;

Г) фразеологізми, діалектизми.

12. Назвіть стиль мовлення опрацьованого тексту:

А) розмовно-побутовий;

Б) науковий;

В) офіційно-діловий;

Г) публіцистичний;

Ґ) художній.

Гавань у степовому океані

Софія Київська -- пам'ятка світового значення, як афінський Парфенон і римський Колізей. Справа ось у чому: зазвичай християнські церкви будували до якогось релігійного свята або вшанування святих. Однак такої християнської святої, як Софія, до п'ятнадцятого століття не було. Це просто образ мудрості. Рідкісний, особливий випадок, щоб до п'ятнадцятого століття християнська церква називалася ім'ям Софії.

Власне, можна говорити про певну паралель між афінським Парфеноном і київською Софією. Подібно до того, як афінський Парфенон збудовано на місці історичної битви з персами, київську Софію збудовано на місці історичної битви з печенігами, після якої ці кочівники взагалі зійшли з історичної арени. Як Парфенон присвячено богині мудрості Афіні, так і київський храм присвячено Софії, тобто мудрості.

Чому саме в Києві був зведений храм Софії? Київська Русь, і відповідно Київська держава, народилася на березі великого степового океану. Уявіть собі Великий Степ, що починається біля Великої Китайської стіни: степи Монголії, степи Середньої Азії, степи Прикаспію, степи Уралу. І саме степами України й

Угорщини він закінчується біля Альп. Великий Степ, що охоплює два континенти! Цей Степ був етнічним казаном, що весь час «вихлюпував» хвилі навал кочівників.

Один церковний письменник п'ятнадцятого століття написав про православні храми: «Тихі гавані безкрайніх степових про сторів з їхніми нерозв'язаними проблемами». Храм як гавань у степовому океані!

Коли ми дивимося на храм зовні, усе читається як текст, буквально все має свій зміст. Скажімо, тринадцять куполів. Тринадцять апостолів, чи то включаючи Христа, чи то включаючиІуду (адже він теж був апостолом, обраним самим Христом).

Тринадцять руських племен -- поляни, древляни, кривичі, угличі, в'ятичі… Тому саме тринадцять куполів.У п'ятому столітті нашої ери в Римі один чернець підрахував, що в десятому столітті (тобто на початку другого тисячоліття) буде кінець світу. І ось що цікаво: п'ять століть у Європі знижувався рівень економіки, гроші вкладали в церкви й монастирі.

І тільки в десятому столітті стало зрозуміло, що Страшний суд не настав. Він був перенесений у майбутнє, що, певне, виявилось ілюзією. Насправді Страшний суд був розтягнутий у часі. Адже в другому тисячолітті загинуло чотириста мільйонів осіб, тобто стільки, скільки жило в десятому столітті. За минуле тисячоліття жодну велику соціальну проблему не вирішено: проблему бідності, безробіття, злочинності, молоді. Ані соціалізм, ані капіталізм не вирішили цих питань.

Скажете: а науковотехнічний прогрес?.. Вернер Гейзенберг, найвідоміший лідер сучасної науки, сказав: «Науково-технічний прогрес -- це спосіб зробити пекло більш комфортабельним для життя». Адже техніка вирішує ті самі проблеми, що й викликає.

Нині Со...