Текстоцентричний підхід до формування україномовної комунікативної компетентності студентів вищих технічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

До кожного етапу експериментально-дослідного навчання нами були підготовані навчальні тексти-взірці наукового, публіцистичного стилів мовлення, які є зразками опису, розповіді, міркування, а також тексти, що поєднували різні типи мовлення. На першому етапі були запропоновані тексти художнього стилю мовлення.

3.2.1 Аксіологічно-мотиваційний етап

Аксіологічно-мотиваційний етап експериментального навчання тривав протягом І семестру. Мета роботи на першому етапі полягала в створенні у студентів технічного вишу стійкої мотивації до розвитку комунікативних умінь і навичок, забезпечення готовності до текстотвірної діяльності з метою формування УМКК у процесі роботи на заняттях з української мови з НТ соціокультурного й фахового змісту.

Зміст навчального матеріалу передбачав повторення, узагальнення й систематизацію студентами: мовних і мовленнєвих понять, необхідних для створення власних висловлювань; функцій мови й мовлення, види мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, письмо, читання, тип, стиль і жанр мовлення; стилістики та її підрозділів: стилістики мови та стилістика мовлення; двох рівнів володіння українською літературною мовою: мовлення правильне (норми літературної мови) і мовлення комунікативно доцільне (змістовність, логічність, точність, виразність, доречність); стилістичної норми і стилістичної помилки; стилів мовлення; вимог до культури мовлення і спілкування; особливості усного й писемного спілкування; особливості професійного спілкування; ролі діалогу, монологу у професійному спілкуванні; мовленнєвої ситуації; причин орфоепічних, орфографічних, лексичних помилок.

Головна увага приділялася поглибленню відомостей про текст, засоби зв'язку в тексті. Засвоювалися такі поняття, як комунікація, вербальні й невербальні засоби спілкування в різних видах мовленнєвої діяльності в процесі роботи над стилістичними засобами фонетики, лексикології, фразеології, словотворчими засобами стилістики. На першому етапі чинною програмою передбачено повторення правопису (складні випадки вживання м'якого знака, апострофа, великої букви; правопис слів з ненаголошеними голосними, подвоєнням та подовженням приголосних, спрощенням у групах приголосних; чергування голосних і приголосних звуків; написання слів іншомовного походження).

Під час цього етапу застосовувалися завдання на текстовій основі, відповідно до ситуації спілкування, виокремлювалося індивідуальне мовлення студентів, здійснювалося й формувалося усвідомлення позитивної мовленнєвої поведінки. НТ, запропоновані на першому етапі дослідного навчання були в переважній більшості соціокультурного змісту, метою яких було формування мовної, мовленнєвої, комунікативної, текстотвірної компетентності, розвитку комунікативних умінь і навичок студентів, вироблення стійкої мотивації до формування УМКК, виховання любові й пошани до мови українського народу, культури, мовних обов'язків громадян України, прагнення до підвищення культури власного усного й писемного мовлення. Завдання до текстів сприяли не тільки актуалізації мотиваційних резервів студентів, а й створення цілісної системи усвідомлення законів текстотворення, вимог до їхньої текстотвірної діяльності у вишу та після закінчення навчального закладу - на виробництві, відповідно до ситуації спілкування. Ефективними для формування УМКК були завдання творчого характеру, що вимагали підбір і використання засобів зв'язку речень у тексті, виражальних засобів у висловлюваннях думки. Працюючи з текстами на визначення стилів, типів мовлення (комунікативна змістова лінія), студенти удосконалювали уміння відрізняти тексти одного стилю від іншого, тобто пояснювали, які виражальні засоби властиві тому чи іншому стилю для висловлення одного й того ж змісту. Наводимо приклади вправ на текстовій основі.

Завдання. Прочитайте запропоноване висловлювання. Доведіть, що перед вами текст, пригадавши його основні ознаки. Визначте тип і стиль мовлення. Назвіть характерні властивості цього стилю. Дайте характеристику використаним у тексті виражальним засобам. Поміркуйте, яку роль відіграє мова в збереженні надбань народу.

Усно поясніть правопис виділених слів.

Визначте лексичне значення слова “дивосвіт”.

Український народ творив свою мову упродовж віків, заносячи до мовної скарбниці добірний нектар слова, невтомно запалював у слові незгасний вогонь думки і почуття, вічність праці і надії. Колективна пам'ять народу-творця береже слово, а в ньому - і своє безсмертя. У слові рідної мови захована немовби якась таємнича сила, що в неповторному поєднанні звуків несе чарівну мелодію мови і називає щось зрозуміле всім. І не тільки називає, а й передає найтонші відтінки переживань і мислі. Мова - дивосвіт, духовна планета, на якій живе виплекана людиною незліченна кількість слів (І. Вихованець).

Завдання. Доберіть заголовок до запропонованого тексту, визначте тему та головну думку. Сформулюйте і запишіть у два стовпчики ознаки природної мови і мови штучної. Як Ви розумієте словосполучення: трибунна фразеологія.

Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією.

Назвіть орфограми у цих словах. Поясніть правопис.

Ми конструюємо штучні мови для спілкування людини з машиною, намагаємося досягти взаєморозуміння між машиною і людиною, хоч це звучить досить незвично. Що мова для нас, кібернетиків? Це насамперед комунікативний код, і наше завдання - вивчити мову з погляду формалізованої теорії, визначити нормативність, досягнути найвищого стандартизування на всі випадки значень. Тоді ми вдоволені, ми досягли свого ідеалу, ми щасливі. А що таке мова насправді? Чи вся вона в правильностях і нормативності синтаксичних побудов, а чи в суцільних порушеннях і відступах від норми? У живій мові іноді навіть мовчання може бути сповнене найвищого значення. Людей об'єднує, робить людьми мова природна, пристрасна, сповнена уяви. Стандарт збіднює, роз'єднує, відштовхує. Чи можна уявити собі людей, які б удома розмовляли між собою з допомогою газетних фраз, або трибунної фразеології? А життя іноді навіть зовсім цілком щасливе, починає нагадувати спілкування з допомогою машинних мов або стандартних газетних фраз… ясна річ, коли вчасно це помітиш, то борешся, але життя , як мова, привабливе саме своїми неправильностями, відхиленнями від норм, іноді, може, навіть від здорового глузду (П. Загребельний ,,З погляду вічності”).

Завдання. Прочитайте запропонований текст. Визначте стиль мовлення. Cкладіть опорну схему за текстом ,,Мова і мовлення поліфункціональні”, записавши у ліфу колонку функції мови, а у праву - функції мовлення. За зробленою схемою складіть усну монологічну розповідь на лінгвістичну тему ,,Мова і мовлення поліфункціональні”. Дайте відповідь на питання: чи можна ототожнювати функції мови і мовлення?

Визначте спосіб творення виділених слів.

Випишіть і поясніть правопис слів на орфограму “Подовження приголосних.”

Мова і мовлення - це дві форми існування суспільного явища, які співвідносяться між собою як загальне (мова) і конкретне (мовлення), мають спільні й відмінні ознаки. Мова і мовлення тісно між собою пов'язані й передбачають існування один одного: мова необхідна для того, щоб мовлення було зрозумілим і тим самим було ефективним, а мовлення у свою чергу необхідне для того, щоб усталилася мова. мова і мовлення виконують свої функції.

Функції мови: засіб спілкування (комунікативна); засіб називання (номінативна); засіб пізнання (когнітивна); засіб накопичення і збереження знань (кумулятивна); засіб творення думки (мислетворча); засіб вираження емоцій, експресій, внутрішнього стану людини і волі (емоційна, експресивна); засіб створення словесних художніх образів (естетична), засіб ототожнення в межах певної спільноти (ідентифікаційна); засіб створення і збереження культурних цінностей (культуроносна); засіб вираження волі співрозмовника (волюнтативна).

Функції мовлення: аналогічні (комунікативна, когнітивна, кумулятивна, естетична, експресивна), але функціонально мова характеризується як засіб, а мовлення - як процес. виокремлюють ще мислеоформлюючу функцію і само виражальну, що задовольняє потреби нашого ,,я”, наприклад, коли ми співаємо чи декламуємо тільки для себе, та ін.

Завдання. З'ясуйте, які стилі, типи та жанри мовлення репрезентують наведені тексти, назвіть характерні ознаки кожного зі стилів мовлення. Обґрунтуйте свою відповідь. Назвіть функції мови, про які йдеться у текстах.

Назвіть синоніми у запропонованих текстах.

Перепишіть перший текст, замість крапок вставте пропущені букви, розкрийте дужки. Усно поясніть орфограми.

1. (У, в) своїй комунікативній функції мова регулює стосунки між люд…ми, а в естетичній функції впливає і на почут…єву сферу людини, кор…гує її пов…дінку, пс…хічний стан. Мовлен…я ж встановлює і підтримує контакт (емотивна функція мовлення), (у, в) точнює і доповнює ту чи іншу с…туацію спілкуван…я. У цих випадках недостатньо оволодіти системою мови - треба засвоїти, дове…ти до автоматизму механізм позамовних виражальних засобів (міміки, жесту, темпу, висоти тону та ін.), які можуть бути і загально…людськими, (і, й) національними, навіть локальними (властивими для певного соціального середовища).

2. Мова використовується для інформаційного зв'язку між членами суспільства, є засобом пізнання світу. Досвід суспільства закодовано і зафіксовано в мові, її словнику, граматиці, у текстах. Пізнаючи мову, людина пізнає світ, причому світ у баченні саме цієї мовної спільноти. Гносеологічна (пізнавальна) функція мови полягає не тільки в накопиченні досвіду суспільства. Мовлення є засобом мислення, формою існування думки. Вислів ,,обмінюватися думками” не варто розуміти дослівно. Якби люди обмінювалися безпосередньо думками, то вони завжди розуміли б один одного і не було б ніяких втрат при передаванні інформації. Насправді люди обмінюються мовними одиницями, в яких закодовано думки. Недарма говорять: хто ясно думає, той ясно висловлюється (За В.Іванишиним, Я. Радевичем-Винницьким).

Завдання. Прочитайте уважно текст. Визначте тему, головну думку, його стиль і тип мовлення. Знайдіть ключове речення.

Створіть власне висловлення, підтримавши, або спростувавши думку “Вільне володіння літературною українською мовою - запорука успіху майбутньої професійної діяльності”.

В одному з індійських племен матері навчають дітей мови, витрачаючи щодня по дві години для навчання дітей умінню правильно говорити мовою племені. Це вкрай важливо для індійця: від уміння справлятися з граматикою значною мірою залежить його соціальне становище в зрілі роки. Дорослому індійцеві, який не володіє своєю мовою з абсолютною правильністю, не дозволяють виступати публічно, щоб його мовні недоліки не передалися слухачам, особливо дітям, - і тим самим завдали шкоди мові племені. Оскільки в них немає ні книг, ні писемної мови, матері витрачають величезну кількість часу, домагаючись ідеальної точності відтворення стародавньої граматики, що дуже складна: має 9 дієвідмін, 4 роди й налічує 80 закінчень (За В.Костомаровим).

Завдання. Прочитайте мовні обов'язки громадянина України. Виконайте творче завдання: доповніть наведений перелік власними думками. На основі опрацьованого тексту напишіть власне висловлювання про те, як ви розумієте слова Володимира Черняка ,,Я - людина, і це мене багато до чого зобов'язує”.

Розмовляй українською скрізь. Не поступайся мовою задля привілеїв, вигоди - це зрада свого народу. Стався до мови так, як до матері чи батька - люби і шануй її понад усе. Допомагай кожному, хто вивчає або бажає вивчати українську мову. Підтримуй усі починання держави, громадськості та окремих осіб, спрямовані на утвердження і поширення української мови. не будь байдужим до найменших проявів обмежень чи зневаги української мови. стався до інших мов так, як би хотів, щоб ставилися до твоєї державної мови (З кн. ,,Мова і нація”).

Завдання. Прочитайте, запишіть, добираючи з дужок потрібні за змістом слова, ставлячи їх у відповідному відмінку.

Дайте власне визначення науковим поняттям, а потім попрацюйте зі словником.

Розкажіть, як ви розумієте залежність формування в дітей навичок мовлення від середовища, у якому вони живуть і виховуються.

Діти засвоюють (мова, мовлення), вслухаючись у (мова, мовлення) батьків, родичів, знайомих. На другому році життя (мова, мовлення) дитини ще бідне, бо (мовний, мовленнєвий) засобів засвоєно ще небагато. Але у п'ять-шість років малюки використовують у (свій мова, мовлення) близько трьох тисяч слів. (Мова, мовлення) розвиває мислення дитини, формує її як людину. Якщо дитина виростає поза людським суспільством, вона не оволодіває (мова, мовлення) і своєю поведінкою, розумовим розвитком нагадує тварин. Отже, людина не може розвиватися без (мова, мовлення) і людського суспільства, яке користується (мова, мовлення) як засобом спілкування (за Л. Скуратівським).

Завдання. Уважно прочитайте текст. Доберіть заголовок. Визначте тему й основну думку, стиль і тип мовлення. Назвіть ключові слова. Складіть план і тези.

Зробіть фонетичний розбір слова: спілкуєшся.

Дайте усні відповіді на запитання в кінці тексту.

Підготуйте свої запитання до мовленнєвого двобою на тему “Культура мовлення”.

Культура мовлення -- це духовне обличчя людини. Вона свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу й надбань усього людства.

Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови. Але цим поняття мовленнєвої культури не вичерпується. Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, користуватися словниками, вдумливо читати політичну, художню, наукову, фахову літературу, звертаючи при цьому увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень. Треба активно розвивати своє мовлення: вчитися усно й письмово викладати власні думки, виправляти себе, правильно будувати й перебудовувати сказане, шукати найкращі й найдоцільніші варіанти висловлювання.

Культура мовлення тісно пов'язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє або не знає, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне, захаращене зайвими словами, непотрібними красивостями. Мовлення тоді гарне, коли воно повно і точно передає думки чи відтворює образи, легко сприймається оточуючими, всім зрозуміле.

Грамотне, багате мовлення - не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це й вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову (з журналу).

1. Чому, на вашу думку, культура мовлення - духовне обличчя людини?

2.. Чому автор вважає, що основою мовленнєвої культури є грамотність?

3. Які шляхи досягнення правильного й лексично багатого мовлення?

Завдання. Перекладіть українською мовою запропонований текст.

Виконайте творче завдання: 1) зробіть висновок до перекладеного тексту; 2) запишіть усі можливі форми вітання і прощання з близькими і малознайомими людьми.

Виконайте ситуативне завдання з елементами рольової гри: складіть у парі діалог на тему “Зустріч з одногрупником”, використовуючи форми вітання й прощання з близькими й малознайомими людьми.

Давайте представим, что ви разговариваете с отцом или матерью, с учителем, с незнакомым человеком, с приятелем или знакомой девушкой, с малолетним братом или сестрой. Понаблюдайте, как ви здороваетесь или прощаетесь с каждым из них, как ви спрашиваете о чем-то, как расказываете о событиях студенческой жизни или недавно просмотренном кинофильме. То, что возможно или даже привычно в одном случае, то совершенно недопустимо в других.

Обратите внимание на то, как вы строите свою речь - фразы, предложения, вопросы. И даже на то, как используете при этом жесты, мимику. А ведь все это тоже… (За Л. Скворцовым).

Завдання. Прочитайте діалог і виправте лексичні помилки.

Складіть діалог на тему ,,Зустріч з однокласником''.

Ситуація спілкування: ви не бачилися з однокласником, який навчається у школі, вже рік.

Обміняйтеся інформацією про ваше навчання у коледжі, а його у школі.

- Чому ти вирішив поступити у технічний коледж?

- Я вирішив поступити у технічний коледж, тому що люблю ладнати тех-нічну апаратуру.

- А тобі подобається тут навчатися?

- Так, мені дуже подобається тут навчатися, бо кожного дня я дізнаюся про щось нове з моєї спеціальності.

- Як ти вважаєш, чи всі предмети, які ми тут вивчаємо нам стануть у пригоді в майбутньому?

- Ні, я вважаю, що не всі предмети, які ми тут вивчаємо нам стануть у при-годі, особливо це стосується філософії, соціології, біології і подібним предметам.

Завдання. Складіть діалог, дотримуючись правил мовного етикету. Ситуація спілкування: уявне спілкування з однокласником, який залишився навчатися в школі.

У своїх репліках ви повинні розповісти про навчальний заклад і свою майбутню професію, дотримуючись норм етикету.

Розіграйте цю ситуацію з одногрупником.

Завдання. Зробіть переклад фахового тексту.

За допомогою словника дайте визначення виділеним фаховим термінам.

Система прямого цифрового управления ориентирована на отказ от значительного числа дополнительных интерфейсных плат и создание одноплатных контроллеров управления приводами. В пределе встроенная система управления проектируется как однокристальная и вместе с силовым преобразователем и исполнительным двигателем конструктивно интегрируется в одно целое - мехатронный модуль движения… Анализ продукции ведущих мировых производителей систем привода и материалов опубликованных научных исследований в этой области позволяет отметить следующее: неуклонно снижается доля систем привода с двигателями постоянного тока и увеличивается доля систем привода с двигателями переменного тока. Это связано с низкой надежностью механического коллектора и более высокой стоимостью коллекторных двигателей постоянного тока по сравнению с двигателями переменного тока. По прогнозам специалистов в начале следующего века доля приводов постоянного тока сократится до 10% от общего числа приводов.

Завдання. Перепишіть поданий текст. Розкрийте дужки, вставте замість крапок пропущені букви, якщо треба, усно поясніть правопис цих слів, використовуючи алгоритм: слово - офограма - правило - приклад.

Поясніть лексичне значення виділених слів та спосіб творення. При необхідності використайте тлумачний словник.

Усно охарактеризуйте комунікативну, інтерактивну та перцевтивну сторони спілкування.

Спілкува…я (у, в) нашому жи..і відіграє дуже ве(и)лику роль, а його психологічна природа надто складна. Людині важ(ш)ко бути щасливою, успішно працювати, (само)вдосконалюватися, (само)утверджуватися (не) контактуючи з іншими. Спілкування, на думку вчених, є однією з нагальних потреб людини, (яка, що) живе в суспільстві. Біл…шість психологів називають таку потребу комунікативною (і, й) (у, в)важають, що вона проявляєт…ся через прагне…я людини до розумі…я її ін…шими.

До структури спілкува…я можна підійти (по) різному, у дан…ому випадку вона буде охарактеризована шляхом виділе…я ( у, в) спілкува…і тр…х (взаємо)залежних сторін: комунікативної, інт…рактивної і п…рцептивної. Всі три сторони спілкува…я тісно переплітают…ся між собою, органічно доповнюють один одного і складають процес спілкува…я (у, в) цілому.

Комунікативна сторона спілкува…я - обмін інформацією між індивідами та її уточне…я, розвиток. ( У, в )становлено, що (у, в) процесі взаємодії людей 60-80% комунікації здійснюєт…ся шляхом застосува…я (не)вербальних виразів. Вони розвивают…ся як суспільні знаки комунікації, хоча деякі елементи, які включаються в них, уроджені. Жести і міміка, пози наділені (семантико експресивним) забарвленням, підпорядковуються етичним нормам. Надмірна жестикуляція при розмові може бути розцінена як прояв фаміл…ярності.

Інт…рактивна функція це характ…р…ст…ка тих компонентів спілкува…я, що пов…язані з взаємодією людей із бе(з,с)посередн…ю організацією їхн…ї спіл…ної діяльнос…ті. П…рцептивна стороно спілкува…я - це процес (з,с)прийня….я (і, й) розумі…я людьми один одного.

З метою актуалізації мотиваційних резервів студентів на основі повторення вивченого з практичної стилістики й культури мовлення пропонувався бліц-турнір.

Завдання. Зразки тестових завдань до бліц-турніру. Завдання мають по чотири варіанти відповіді, серед яких один лише правильний. Виберіть правильний варіант відповіді.

1. Стилістика вивчає…

А культуру мовлення;

Б мовлення як сукупність мовних дій;

В виражальні мовні засоби і стилі мовлення;

Г лексику, фразеологію, морфологію, синтаксис.

2. Емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ і поняття синонімії -

невід'ємний компонент…

А мовної норми;

Б розмовного стилю;

В мовлення людини;

Г стилістики мови.

3. Вищий рівень володіння мовою характеризується…

А чистотою, правильністю мовлення;

Б емоційністю, виразністю, комунікативною доцільністю мовлення;

В дотриманням орфоепічних правил;

Г милозвучністю мови.

4. Культура мовлення розглядає…

А дотримання мовних норм;

Б мову й мовлення;

В відбір виражальних мовних засобів для функціонування в мовленні;

Г стилістику мови й стилістику мовлення.

5. До загальних ознак функціонального стилю належать…

А поняття синонімії та емоційно-експресивне забарвлення;

Б стильові риси;

В дотримання мовних норм;

Г структурованість, логічність, науковість.

6. Нижчий рівень володіння мовою характеризується…

А використанням жаргонізмів, діалектизмів, розмовно-зниженої лексики;

Б емоційністю, виразністю, комунікативною доцільністю мовлення;

В стилістичною нормою;

Г чистотою, правильністю мовлення.

Значне місце на першому етапі експерименту відводилося сприйняттю й аналізові текстів, насамперед з погляду доцільності використання виражально-зображальних засобів, визначення теми й основної думки тексту, комунікативного наміру автора, стилю й типу мовлення. Аналізувалися тексти-взірці за запропонованою схемою. Це готувало студентів до проведення комплексного аналізу тексту, спрямованого на перевірку сформованості комунікативних умінь і навичок, необхідних у майбутньому професійному спілкуванні. З метою кращого засвоєння студентами мовних, мовленнєвих понять, вироблення орфоепічних, орфографічних, лексичних, граматичних умінь і навичок на першому етапі використовувалися такі засоби навчання: опорні схеми, таблиці, тексти різних типів і стилів мовлення, відеовізуалізація текстів, ТЗН тощо.

На першому етапі експериментального навчання завершувалася робота перевіркою динаміки розвитку мотиваційного інтересу студентів до вивчення української мови, мовленнєвого вдосконалення, формування УМКК. Було проведено контрольні зрізи. Завдання до контрольного зрізу знань подано в додатках (Додаток Г).

Подаємо формулювання завдань до контрольних зрізів й фрагменти текстів.

Завдання. Прослухайте уважно текст. Визначте тему, основну думку, стиль мовлення, тип мовлення тексту. Письмово перекажіть прослуханий текст. Виконайте творче завдання на тему ,,Як упливає розвиток технічного прогресу на формування особистості молодої людини?''.

Наслідки технічного прогресу

Озирнімося навколо. Дедалі частіше постає питання про непередбачені наслідки науково-технічного прогресу. Надрозвинена інформатика й небувала легкість переміщень, які надихають, тішать і додають відчуття могутності й сили, насправді ослаблюють і знеособлюють кожного зокрема…

Завдання. Перекладіть текст фахового змісту українською мовою.

Современный электропривод представляет собой конструктивное единство электромеханического преобразователя энергии (двигателя), силового преобразователя и устройства управления.

Завдання.

1. Прочитайте уважно мовчки текст.

2. З'ясуйте кількість мікротем та складіть план.

3. Визначте тему, основну думку.

4. За поданою схемою зробіть аналіз тексту.

Гавань у степовому океані

Софія Київська -- пам'ятка світового значення, як афінський Парфенон і римський Колізей. Справа ось у чому: зазвичай християнські церкви будували до якогось релігійного свята або вшанування святих. Однак такої християнської святої, як Софія, до п'ятнадцятого століття не було. Це просто образ мудрості. Рідкісний, особливий випадок, щоб до п'ятнадцятого століття християнська церква називалася ім'ям Софії…

Завдання. Складіть власне висловлення.

Умова. Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять ваші міркування. Проілюструйте ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть проблему, порушену митцем, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.

Прочитайте висловлювання Т. Шафарика.

Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її відкидає й відрікається, чинить над собою самовбивство.

Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

Подаємо аналіз виконаних робіт діагностувального етапу констатувального зрізу за визначеними рівнями володіння УМКК (таблиця 3.4.).

Після першого етапу експериментально-дослідного навчання було проведено контрольні зрізи. (Додаток Г).

Показники рівнів сформованості УМКК студентів технічного вишу після І етапу експериментально-дослідного навчання подано в таблиці (табл. 3.3.).

Про успішну роботу на цьому етапі дослідного навчання свідчили результати підсумкових контрольних робіт: студенти експериментальних груп на відміну від студентів контрольних груп дотримувалися як в усному, так і писемному мовленні орфоепічних, орфографічних, лексичних, стилістичних норм сучасної української літературної мови; рівень розвитку комунікативних умінь і навичок також відрізнявся за показниками. Спостереження за навчальним процесом (аналіз навчальної діяльності студентів на занятті з української мови, аналіз контрольних завдань) склали основу для урізноманітнення вправ на текстовій основі з метою формування УМКК студентів на наступних етапах експериментального дослідження.

3.2.2 Когнітивно-накопичувальний етап

Когнітивно-накопичувальний етап дослідного навчання тривав протягом ІІ семестру та ІІІ семестру. Мета: корегування та удосконалення комунікативних умінь студентів у процесі роботи з навчальними текстами соціокультурного й фахового змісту різних стилів, типів мовлення, унормованого мовлення, етики професійного спілкування, виробленням навичок самоконтролю; удосконалення вмінь доцільно вживати стилістичні засоби морфології за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу на текстовій основі; формування мовної, мовленнєвої, комунікативної, дискурсивної, професійно-комунікативної, УМКК майбутнього фахівця. Зміст роботи на другому етапі передбачав поглиблення знань про головні мовленнєві поняття, розвиток комунікативних умінь і навичок аналізувати текст-взірець, переказувати, створювати власний текст (усний і писемний) відповідно до мовленнєвої ситуації, перекладати та редагувати запропонований текст з метою формування УМКК студентів включав п'ять модулів: сприймання чужого мовлення; сприймання готового тексту; практична стилістика і культура мовлення; морфологічні засоби стилістики; стилістика простих речень; стилістика складних речень; стилістика речень з різними способами вираження чужого мовлення. Значна увага приділялася систематизації та узагальненню теоретичних відомостей з морфології, синтаксису та пунктуації, розвитку комунікативних, текстотвірних умінь і навичок студентів, упровадженню методів і прийомів навчання засобами вправ на текстовій основі. Цей етап характеризувався послідовним і систематичним узагальненням знань, умінь і навичок студентів, важливих для формування УМКК особистості майбутнього фахівця, розвитку комунікативних умінь і навичок. Для роботи на заняттях були запропоновані такі вправи на основі НТ соціокультурного й фахового змісту.

Завдання. Прочитайте текст. Визначте тему та головну думку.

Поділіть текст на закінчені змістові відрізки. Складіть план.

Зробіть усний переказ прочитаного тексту.

Письмово виконайте творче завдання: доповніть переказ міркуванням про те, чи може бути візитною карткою ділової людини її культура мовлення.

Схарактеризуйте правопис виділених слів за алгоритмом: слово - орфограма - правило - приклад.

Підберіть синоніми до слів: зазвичай.

Поясніть лексичне значення слова імідж.

Візитна картка -- обличчя ділової людини

Один з обов'язкових атрибутів іміджу ділової людини -- візитна картка. Вона є практично в кожної людини, яка бажає досягти успіхів у кар'єрі, і по суті, є не просто інструментом, який сприяє розвитку зв'язків, а своєрідним документом.

Візитку використовують під час знайомства з новими клієнтами, потенційними партнерами. Зазвичай, вона має прямокутну форму, виготовляється із цупкого паперу або картону й містить інформацію про власника.

Збираючись у поїздку за кордон, ділові люди замовляють візитні картки, на яких з лицьового боку розміщені дані про фірму рідною мовою, а на зворотному -- мовою країни, яку відвідують.

У нашій країні на стандартних візитках записують прізвище, ім'я та по батькові (в англійському варіанті зазначається перша буква імені по батькові) великими літерами, посади, номери телефонів, адресу фірми -- малими.

Існують візитні картки, на яких зазначають тільки адреси і номери телефонів фірми. Якщо людина отримує таку картку, це засвідчує, що з нею не бажають підтримувати відносини.

Віддавати картку в руки партнеру слід лицьовим боком -- це дозволить йому відразу прочитати текст. Приймають її вказівним і великим пальцями. Чоловіки відразу ж кладуть цей довідковий документ у верхню кишеню піджака, а жінки - у сумочку. (За І. Черясовою).

З метою актуалізації лінгвістичних відомостей студентам пропонувалися опорні схеми з морфології, таблиці, лінгвістичні мініатюри, а також вправи інформаційного характеру, до завдань яких подавалися короткі пояснення й коментарі. На основі опрацьованих схем і таблиць студенти складали монологічні розповіді на лінгвістичні теми, що сприяли глибшому засвоєнню мовного матеріалу, готували питання до “мозкового штурму”, “мовленнєвого двобою”, створювати усні висловлювання у науковому й публіцистичному стилі мовлення на запропоновані теми, складали діалоги на ситуативні завдання. Такий вид роботи, на нашу думку, сприяв у процесі майбутньої професійної діяльності легко виконувати завдання, що стосуються опрацювання схем і таблиць, пов'язаних з виконанням виробничих завдань.

Після опрацювання схем і таблиць виконувалося фронтальне опитування з використанням прийомів інтерактивного методу навчання: ,,Мозковий штурм”, ,,Мовленнєвий двобій”, ,,Мікрофон”, ,,Лінгвістична вікторина”, ,,Колективна дуель”, ,,Інтерв'ю”, тестові завдання, онлайн-тести:

Запитання до ,,Мозкового штурму” з метою актуалізації мотиваційних резервів студентів.

1. Скільки частин мови визнаєте? Назвіть їх.

2. Схарактеризуйте особливості відмінювання іменників чоловічого роду ІІ відміни.

3. Поясніть особливості правопису іменників третьої відміни в орудному відмінку.

4. Як визначають рід невідмінюваних іменників?

5. Утворіть кличну форму від запропонованих імен по батькові.

Студентам пропонувалися завдання для роботи з деформованим текстом фахового змісту з метою вироблення наичок самостійно працювати над удосконаленням власного мовлення.

Завдання.Уважно прочитайте текст. Усно визначте стиль мовлення, тему й основну думку. З'ясуйте, якими частинами мови є в першому й другому реченні слова. Свої міркування щодо основної думки запишіть у зошит.

Виправіть у першому, другому й третьому реченні орфографічні, лексичні й граматичні помилки.

Розставте розділові знаки у 4, 5, 6 реченнях.

Дайте усну відповідь на питання: що складає основу електроенергетики в Україні?

Перспективи розвитку електроенергетики в Україні

Електрична енергія широко використовуєця людиною блисько двухсот років, проте її споживаня у кількісному вимері і різноманіттям застусування значно пириважає всі інші види енергії (1). За кількостю зпоживаної електроенергії можно оцінить стан розвиненості того чи іншого району, обласьті, держави у плані промислового, соціального, екологіческого і культурного розвитку (2). Вироблиння електроенергії в Україні здійснюєця переважно завдяки іспользуванію паливних ресурсів, таких як уголь, нєфтєпродукти, природний газ, а також енергії атомного ядра урану (3). Переважну частину палива яке швидкими темпами вичерпується із надр Землі а отже й дорожчає Україна імпортує (4). Тому останнім часом перед людством у цілому і перед нашою державою зокрема виникла проблема використання відновлювальних джерел енергії води вітру Сонця геотермальних джерел припливів і відпливів тощо (5). Дефіцит паливних ресурсів експлуатація застарілого обладнання в Україні вимагають від держави розробки певних економічних наукових та організаційних заходів з метою підтриманні галузі на рівні розвинених країн (6).

На другому етапі експерименту студенти поглиблювали й систематизували знання про текст соціокультурного та професійного спрямування, тему й основну думку, типи, стилі й жанри мовлення; удосконалювали вміння переказувати текст у процесі підготовки до державної підсумкової атестації, редагували деформовані тексти професійного змісту; редагували власні тексти; оцінювали роль виражально-зображувальних засобів мовлення у текстах-взірцях, у створених висловленнях. Виконували завдання творчого характеру, що впливали на формування морально-етичних якостей УМКК особистості майбутнього фахівця. Крім того, значна увага приділялася повторенню й систематизації орфографічних і пунктуаційних відомостей з метою удосконалення правописної грамотності студентів.

Завдання. Уважно прочитайте текст фахового змісту. Визначте стиль мовлення. назвіть особливості визначеного стилю.

Перекладіть запропонований текст.

Випишіть слова-терміни й визначте їхнє лексичне значення.

Наибольший объем среди других видов сварки занимает ручная дуговая сварка -- сварка плавлением штучными электродами, при которой подача электрода и перемещение дуги вдоль свариваемых кромок производятся вручную. Дуга горит между стержнем электрода и основным металлом. Под действием теплоты дуги электрод и основной металл плавятся, образуя металлическую сварочную ванну . Капли жидкого металла с расплавляемого электродного стержня переносятся в ванну через дуговой промежуток. Вместе со стержнем плавится покрытие электрода, образуя газовую защиту вокруг дуги и жидкую шлаковую ванну на поверхности расплавленного металла.

Сварка под флюсом - дуговая сварка, при которой дуга горит под слоем сварочного флюса, обеспечивающего защиту сварочной ванны от воздуха. Наряду с защитой флюс стабилизирует дугу, обеспечивает раскисление, легирование и рафинирование расплавленного металла сварочной ванны.

По степени механизации процесса различают автоматическую и механизированную сварку под флюсом. В большинстве случаев используется автоматический процесс. Механизированная сварка под флюсом применяется в значительно меньшем объеме, чем автоматическая.

За результатами анкетування, студенти й викладачі недостатньо уваги приділяли розвиткові комунікативних умінь і навичок сприймання усного тексту соціокультурного й професійного змісту, хоча саме ці вміння й забезпечують результативність комунікативної діяльності. Тому важливо було навчити студентів володіти рефлексивним (активним) слуханням, що використовується як контроль за точністю сприйняття висловлювання. Активне слухання використовується під час ділових зустрічей, у навчальних дискусіях та конфліктних ситуаціях. У методиці виділяють такі прийоми рефлексивного слухання: з'ясування (постановка питань), перефразування (або переказ), відображення почуттів й резюмування. У професійному спілкуванні всі ці прийоми найчастіше використовуються відповідно до ситуації спілкування. Тому нами активно використовувалися ситуативні завдання на складання діалогів.

Завдання. Скласти й розіграти діалоги, дотримуючись культури мовлення та використовуючи звертання й вставні слова.

Ситуації спілкування:

- допомогти гостю міста потрапити на залізничний вокзал (у репліки діалогу ввести стислий опис місцевості);

- познайомити друга, що приїхав до Вашого міста, з пам'ятками історії й культури (до реплік діалогу ввести опис пам'ятки історії й культури);

- зустріч з однокласником, який продовжив навчання в загальноосвітній школі (у репліки діалогу ввести опис навчального закладу, вибір напрямку майбутньої професійної діяльності, враження від навчання в обраному виші);

- обмін враженнями з одногрупниками після відвідування вистави в музично-драматичному театрі (у репліках використати відомості про автора інсценізованого твору, згадати акторів театру, дати оцінку роботі режисера щодо інсценізації прочитаного твору);

- зустріч із старшокурсником, який повернувся з першої плавальної практики (у репліках діалогу ввести запитання щодо якісного й кількісного складу екіпажу корабля, складнощі, які виникли під час практики, роль комунікативної компетентності в умінні налагоджувати контакт з екіпажем та долати комунікативні бар'єри);

- співбесіда в крюїнговій компанії щодо отримання вакансії для проходження практики (у репліки діалогу ввести відомості про рівень володіння іноземною мовою, середній бал успішності за наслідками сесії, досвід роботи, якщо є);

- співбесіда з викладачем після проходження практики в майстернях навчального закладу (у репліки ввести опис процесу виконання завдання, яке поставив майстер, враження від організації проходження практики, враження від виконаної роботи);

- телефонна розмова з одногрупником, який через хворобу не відвідує заняття (у репліках надати допомогу щодо надолуження прогалин у навчанні, висловити турботу за стан здоров'я товариша);

Такі завдання допомагали одночасно перевіряти рівень як рецептивних, так і продуктивних умінь і навичок, а також застосовувати інтерактивні прийоми, що спрямовані на вдосконалення вмінь студентів сприймати матеріал на слух: “Почуй ближнього”, “Екскурсія”, “Зіпсований телефон”.

Хоча мовні засоби спілкування мають пріоритетне значення, важливу роль відіграють і невербальні засоби комунікації, що також служать для створення, передавання і сприйняття інформації. Для активізації пізнавальної діяльності можна використовували неігрові активні методи, зокрема case-study, в основі якого лежить проблемна ситуація, яка потребувала відповіді на проблемне питання у вигляді власного висловлення.

Завдання. Прочитайте уважно уривок з тексту. Дайте відповідь на проблемне питання: чи не призведе розвиток науки до деградації духовності людини?

В останні десятиліття нашого століття технократичні ілюзії змінилися технічним песимізмом. Для нього характерні зневіра в можливостях науково-технічного прогресу й навіть вороже до нього ставлення, заклики зупинити його поступ, звинувачення в усіх людських бідах і трагедіях та пророкування близької загибелі людської цивілізації внаслідок його подальшого розвитку.

Завдання. Прослухайте уривок з тексту й дайте відповідь на питання: чи вища освіта може замінити практичний досвід?

Незважаючи на численні скарги роботодавців про необхідність доучування, а іноді і навчання молодих фахівців з дипломом, всі учасники ринку праці все ж вважають вищу освіту необхідною умовою працевлаштування.

Завдання. Прчитайте уривок з тексту й напишіть власне висловлення на тему “За якими критеріями краще обирати професію?”

Вибір професії -- справа нелегка, але необхідна. Адже щасливе й успішне життя багато в чому залежить від роботи, якою займається людина. Вважається, що кожна людина має здібності до певної діяльності. Тому було б логічно припустити, що саме вони й визначають вибір майбутньої професії. Але не все так просто. Думаю, що не буде зайвим сказати, що, ніхто з тих, хто живе не знає повною мірою всіх своїх здібностей.

Після написання власного висловловлення про вибір професії студентам було запропоновано підготоватися до створення комп'ютерної презентації, пов'язаної з обраним фахом, обґрунтовано вимоги до створення роботи в парах чи групах. Презентації підготованих робіт студентами засвідчили, що рівень набутих комунікативних умінь і навичок усного мовлення студентів експериментальних груп значно підвищився порівняно з контрольними групами, що вплинуло на формування ПКК Й УМКК студентів.

На другому етапі в експериментальних групах було проведено роботу зі студентами, що потребували індивідуального підходу до планування їхньої роботи над формуванням УМКК Із таким студентами на консультаціях проводилася спеціальна робота. також готувалися індивідуальні завдання для студентів, які показали протягом двох етапів високий рівень знань, комунікативних умінь і навичок. Для них передбачено систему індивідуальної роботи, що включала поглиблене вивчення основ культури мовлення й культури спілкування.

Можемо зробити висновок, що протягом другого (когнітивно-накопичувального етапу) студенти: набули вмінь сприймати, відтворювати як усні, так і писемні НТ соціокультурного й професійного змісту та продукувати власні монологічні, діалогічні та полілогічні висловлення, послуговуючись фаховою термінологією, засобами культури мовлення й спілкування; розвивали вміння й навички використовувати мовні засоби відповідно до норм літературної мови; самостійно знаходили, аналізувати й використовувати необхідну інформацію з різних джерел. Студенти усвідомили необхідність високого рівня сформованості УМКК, необхідної для ефективної майбутньої професійної діяльності. Результати зрізових контрольних робіт та опитування студентів свідчать, що виникають проблеми під час сприймання й перекладу текстів наукового стилю мовлення професійного змісту. Виникають труднощі висловлювати власні думки українською мовою на професійну тему. Тому формування на основі НТ соціокультурного й професійного спрямування УМКК студентів технічного вишу потребує подальшого вдосконалення.

3.2.3 Поглиблювано-формувальний етап

Поглиблювано-формувальний етап тривав протягом IV семестру і полягав у здійсненні контролю в ході вирішення поставлених завдань, підведення підсумків експериментального навчання. Мета цього етапу - набуття студентами досвіду роботи з НТ соціокультурного й фахового змісту, усвідомлення ролі сформованої УМКК у процесі реалізації в майбутній професійній діяльності.

Третій етап передбачав перевірку й корекцію вмінь і навичок створювати й продукувати власні висловлювання відповідно до ситуації спілкування.

На цьому етапі основна увага приділялася складанню монологічних і діалогічних висловлювань різних типів і стилів мовлення відповідно до змодельованої навчальної чи виробничої комунікативної ситуації, активно використовувалися комп'ютерні технології у процесі підготовки та презентації студентських проектів, у процесі підготовки до виступу на запропоновану тему.

Під час експерименту робота здійснювалася у три етапи. Мета першого етапу полягала в навчанні студентів рецептивних видів мовленнєвої діяльності, необхідних у майбутній професійній діяльності. Це спонукало до систематичного залучення майбутніх фахівців до аудіювання, читання. Перевага надавалася текстам соціокультурного та професійного змісту, що мали дидактично-когнітивний потенціал, який сприяв формуванню соціокультурної, фахової, ПКК, УМКК студентів Під час дослідного навчання розосереджено використовувалися елементи аудіювання (репрезентація текстів на слух з подальшими вправами), що сприяло удосконаленню мовленнєвих навичок та мовленнєвих механізмів аудіювання.

Студенти залучалися до читання науково-популярних текстів лінгвістичної тематики, що давало змогу актуалізувати мовні знання. При цьому використовувалися такі види робіт: як складання інтегрального алгоритму читання, плану прочитаного тексту, тез, виписок, анотації, конспекту. Це допомагало глибше усвідомити зміст прочитаного, сприяло запам'ятовуванню потрібної інформації, формуванню мовної, мовленнєвої, дискурсивної, риторичної компетентності.

Третій етап був спрямований на розвиток продуктивних видів мовленнєвої діяльності і полягав у тому, щоб на основі НТ студенти мали можливість удосконалювати комунікативні вміння й навички, необхідні для створення власних програм мовленнєвої поведінки, адекватних цілям, сферам, ситуаціям спілкування у майбутній професійній діяльності. Цей напрям передбачав збагачення словникового запасу студентів термінологічною, власне українською лексикою.

Протягом поглиблювально-формувального етапу експериментально-дослідного навчання удосконалювалися набуті комунікативні вміння й навички студентів оптимально використовувати засоби української мови в спілкуванні, текстотворенні й текстоінтерпретуванні.

Відповідно до когнітивно-комунікативної методики навчання всі етапи дослідження були орієнтовані на формування на основі ТЦП УМКК особистості майбутнього фахівця. Критеріями відбору НТ стали його дидактичний, виховний, когнітивно-розвивальний потенціал, доступність, інформативність.

При опрацюванні розділу “Риторика” було використано такі форми роботи: аналіз мовленнєвої ситуації; риторичний аналіз тексту; риторична задача.

Одним із завдань дослідного навчання було підвищення зацікавленості студентів до вивчення української мови, формування УМКК. Тому особливе значення надавалося на третьому етапі ігровим формам роботи, використанню інноваційних методів навчання: кейс-метод, студентський проект, конкурси, конференції тощо. Удосконалення навичок професійного мовленнєвого спілкування, що необхідні в майбутній фаховій діяльності здійснювалося за допомогою завдань і вправ креативного характеру, що активізували мисленнєву й мовленнєву діяльність студентів. Використовувалися вправи, що передбачали переклад тексту з метою попередження помилок інтерферентного характеру (додаток - Ї-1). Вони мали навчальний і контрольно-тренувальний характер. Ми також пропонували завдання, спрямовані на вироблення вмінь спостерігати й аналізувати мовні факти, орієнтуватися в багатоманітності мовних явищ (додатки - З-1, З-2, И-2, Є-3, Є-4).

Протягом експериментального навчання особлива увага зверталася на формування правописної грамотності студентів, розвитку їхньої орфографічної пам'яті. Систематично використовувався орфографічно-пунктуаційний практикум (вправи з орфографії й пунктуації), що пропонувався студентам розосереджено протягом усього курсу навчання з метою вдосконалення правописної грамотності студентів. Для повторення були відібрані орфограми й пунктограми, що часто зустрічаються в писемному мовленні, зокрема: ненаголошені е, и в коренях слів; уподібнення приголосних; подвоєння й подовження приголосних; велика буква у власних назвах; м'який знак, написання складних слів разом; н, нн у суфіксах пасивних дієприкметників; кома між однорідними членами речення; кома в складнопідрядному реченні; кома, крапка з комою в складному безсполучниковому реченні; тире в безсполучниковому складному реченні; лапки, двокрапка, кома й тире при прямій мові; кома в складному реченні з сурядним і підрядним зв'язками тощо.

Робота з текстом через текстові завдання забезпечувала запам'ятовування мовного оформлення, сприяла накопиченню позитивного мовленнєвого досвіду. У процесі виконання завдання відбувалося багаторазове повторення мовних одиниць у різних контекстах, усвідомлювалися норми вживання, оформлення граматичних форм.

Завдання. Прочитайте текст.

Розставте пропущені розділові знаки. Замість крапок уставте пропущені букви.

Запишіть виділені слова відповідно до правопису.

Поясніть лексичне значення виділених слів.

Надзвичайно ш...рокими були уявлення українців про навколишнє середовище. Селянство в процес...і повсякденної практики було добре обізнане з в...г...таційним циклом б...гатьох рослин їхніми хімічними та фармакологічними властивостями міцністю тієї чи іншої дер...вини.

В Україні особливою популярністю користувалися такі дерева як дуб береза тополя явір верба калина.

Най/поширенішим ел...ментом ...країнського п...йзажу є верба. У народі знали лікувальні зокрема проти/застудні якості верби, особливо такого її виду як верболіз. Пізніше професійна фармакологія скористалася з цих знань ро...почавши виготовлення препаратів сал...ц...лату (З календаря).

Пропонувалися вправи на переклад НТ фахового змісту, що сприяли збагаченню словникового запасу, оскільки студентам пропонувалося з'ясувати значення слів-термінів, використовуючи при потребі тлумачний словник, скласти з цими словами речення, підкреслити орфограми, пояснити правопис.

Завдання. Перекладіть запропонований текст фахового змісту.

Випишіть слова-терміни й поясніть їхнє лексичне значення, використавши запропонований словник технічної термінології.

Складіть з виписаними словами-термінами речення.

Поясніть правопис розділових знаків.

Напрями підготовки:

машинобудування, суднобудування, верстатобудування

Для образования режима жидкостного трения, например в подшипниках скольжения, необходимо соответствующее сочетание нагрузки, частоты вращения и вязкости масла.

Основные потребители пластмасс в настоящее время - электрорадиотехническая и химическая промышленность. Здесь из пластмасс изготовляют корпуса, панели, колодки, изоляторы, трубы и другие детали, подвергающиеся действию кислот, щелочей и т. п. В других отраслях машиностроения пластмассы применяют главным образом для производства корпусных деталей, вкладышей подшипников, фрикционных накладок, втулок и т.д.

Порошковые материалы получают методом порошковой металлургии, сущность которой состоит в изготовлении деталей из порошков металлов путем прессования и последующего спекания в пресс- формах. Применяют порошки однородные или из смеси различных металлов, а также из смеси металлов с неметаллическими материалами, например с графитом. При этом получают материалы с различными механическими и физическими свойствами (например, высокопрочные, износостойкие, антифрикционные и др.).

В машиностроении наибольшее распространение получили детали на основе железного порошка. Детали, изготовленные методом порошковой металлургии, не нуждаются в последующей обработке резанием, что весьма эффективно при массовом производстве. В условиях современного массового производства развитию порошковой металлургии уделяется большое внимание.

Робота над лексичними й граматичними помилками проводилася на матеріалі усних висловлювань студентів. Викладачі враховували їхню мовленнєву досконалість.

Особливе місце серед засобів навчання української мови в технічному виші посідали вправи на основі навчальних текстів творчого характеру, що надавали можливість для пошуку, дослідження, розв'язання проблеми. До них належать такі типи вправ: аналітичні, пов'язані з аналізом функцій мовних одиниць на основі текстового матеріалу; асоціативні, що спонукають студентів до виявлення емоційно-почуттєвого ставлення до тексту й навчального матеріалу, що досліджується на його тлі; когнітивно-розвивальні, що складаються на основі тексту з фоновим національним компонентом таким чином, щоб поряд із удосконаленням комунікативних умінь і навичок студентів забезпечити одночасно формування українськомовної картини світу, соціокультурної компетентності, УМКК; креативно-дослідницькі, що передбачають залучення студентів до творчості через пошук, шляхом створення й розв'язання проблемних ситуацій, спрямованих на формування УМКК (додаток И-1, Є-1).

...