Характеристика основных мотиваций противозаконного поведения человека. Определение вреда, наносимого коллективным интересам, а с Нового времени - еще и индивидуальным интересам людей. Исследование разных поступков, нарушающих господствующие ценности.

Исследование соотношения трех главных человеческих ценностей - истины, добра и красоты. Обсуждение противоречия между требованием о приоритете истины перед добром. Группы позитивных иллюзий. Основные негативные эффекты безудержной погони за добром.

Наличие зла, согласно философской науке как доказательство бессилия Бога предотвратить пагубу, свидетельство несовершенства божества. И. Кант - философ, охарактеризовавший ступени морального закона, которые позволяют говорить о добром или злом сердце.

Анализируется "экзистенциальная" проблематика существования современного человека, решаемая различными философскими направлениями. Свобода выбора современного человека детерминируется логикой культуры, институтами "открытого" общества и глобализацией.

Причини антропогенного характеру, які призвели до проблеми зміни клімату. Розгляд діяльності міжнародних організацій по вирішенню кліматичної проблеми в контексті глобалізації. Механізми заохочення світової спільноти щодо скорочення споживання палива.

Розгляд принципів розрізнення ідеального та віртуального світу Ж. Дельоза, моделювання ним системи, що реалізується неіснуючим методом і заміняє класичні способи побудови смислових ієрархій. З’ясування основних причин та рис сучасних смислових зсувів.

Зміст сучасних підходів до визначення сутності громадянського суспільства. Особливості його становлення за умов посттоталітарної трансформації в українській державі. Філософський аналіз домодерної, модерної і новітньої парадигм розвитку суспільства.

Надання феномену страху ключової ролі в процесі утворення держави та утримання непорушності влади - одна з характерних особливостей ранньомодерної політичної філософії. Дослідження основних принципів формування досконалої форми держави Ш. Монтеск’є.

Вивчення співвідношення міфологічного і раціонального в контексті творення філософії. Відмінні риси філософського досвіду від міфологічної свідомості. Сакрально-міфологічний образ світу, пристосований до множинності існування філософських працях Фалеса.

Новації в управлінні соціальними структурами. Зв’язок розвитку науки з процесами ідеологізація, деідеологізація тареідеологізація суспільства. Встановлення концептуальної кореляції та демаркації між державотворчою ідеологією та вимогами влади до науки.

Аналіз особливої ролі інформації як одного з потужних чинників адаптивних і дезадаптивних змін культури в умовах глобалізації. Відмінність інформаційної революції у сучасному світі від традиційних підходів інтерпретації культурогенезу і культурних змін.

Проблема суттєвих світоглядно-аксіологічних, соціокультурних, поведінково-мотиваційних змін в орієнтаціях людини глобальної доби соціальної турбулентності. Підкреслюється, що провідним трендом розвитку сучасної науки стає її трансдисциплінарність.

Аналіз механізму формування успіху особистості в період перебудови. Функціонування біполярних та незрозумілих фреймів соціальної взаємодії в умовах відсутності єдиного суб’єкта фреймування. Характеристика відходу від принципу гарантованої зайнятості.

Аналіз та основні підходи до визначення культури як динамічної цілісності. Дослідження культурної дихотомії "існування та становлення". Методологічний потенціал культурного плюралізму згідно концепцій європейської філософської думки, синергетика як наука.

Місце логіки у системі наук. Розуміння форми думки. Мислення як предмет логіки. Форми думки, предмет логіки. Поняття, найпростіші форми теоретичного пізнання та мислення. Види понять за обсягом та змістом. Характер зв’язку між обсягом і змістом поняття.

Оцінка курсів філософії професорів Києво-Могилянської академії. Вивчення універсалії Йосипом Кононович-Горбацьким, аналіз онтологічних проблем у "Метафізичному трактаті" Гізеля. Дослідження Барановича, Іоаникія Галятовський та Еофана Прокоповича.

Знання як результат пізнавальної діяльності людини. Постмодерністська філософія - теоретико-методологічний базис для формування філософського розуміння парадигмальних основ освіти. Сутність парадигмального підходу Т. Куна до характеристики науки.

Ознайомлення з особливостями аксіологічного, когнітивного, діяльнісно-творчого та особистісного компоненту освіти. Розгляд та характеристика основних завдань особистісного розвитку майбутнього фахівця та істотного підвищення його професійної культури.

Історія розвитку концептуальної ідеї компенсації. Інтеграція поняття компенсації до філософського дискурсу. Розуміння компенсації як психологічно-філософської категорії та визначення її як резерву у функціонуванні почуттів людини, обтяженої вадами.

Дослідження соціально-філософською наукою проблеми визначення змісту та форми соціального потенціалу особистості, його повноцінного розкриття, примноження, використання. Становлення особистості, її політична самоактуалізація та самореалізація в дозвіллі.

Зміст виразу М.О. Бердяєва про істину філософії, його відображення в книзі "Сенс творчості". Огляд основного завдання філософії. Характеристика матеріалістичного емпіризму як філософського напряму. Основні напрямки філософії французького Просвітництва.

Комунікація - природна потреба людини, за допомогою якої вона може пізнавати світ та сприймати культурну спадщину людства. Розуміння - процес, який являє собою дію виявлення та засвоєння смислу. Проблема змісту - ключова ідея філософських напрямів.

Ідентичність як фундаментальна характеристика буття, котра передбачає збереження тотожності самому собі. Аналіз основних досліджень щодо взаємодії самовизначення і соціалізації особистості, які були розроблені представниками соціальної філософії.

Уявлення про ідентичність через ціннісно-критеріальну основу як індивідуального, так і масового світоглядного формату сучасності. Сукупність та ієрархія елементів будь-якої картини світу, їх зміна відповідно до соціокультурних пріоритетів суспільства.

Определение существенных искажений всей лейбницевской теории познания. Изучение учений Лейбница о знаках на фоне связанной с ним философской проблемы выражения. Анализ выбора семиологии - места в поле его научно-теоретического и философского творчества.

Характеристика тексту, який стає предметом інтерпретації, який є засадничим, фундаментальним для розуміння цілісності культури. Аналіз французької школи семіології. Відокремлення поняття "граматика". Порушення актуального питання динамічної лінгвістики.

Особливість визначення знаку як певного емпіричного матеріального об’єкту, який сприймається на чуттєвому рівні і виступає у процесі спілкування та мислення людей. Підкреслення за Г. Фреге вагомості дослідження феномену знаку та знакових систем.

Роль абсурда в творчестве А.И. Введенского. Поиск новых связей между словами. Использование базисного знака абсурда Введенским для поиска правильного типа связей на уровне текста особого художественного знака, названного Л. Липавским "иероглифом".

Знак как способ передачи содержания социальной памяти. Возможные оппозиции отношений "знак - означиваемое". Примеры искажения содержания знака, которые приводят к ложной интерпретации содержания социальной памяти. Отношения, возникающие между знаками.

Характеристика суспільної комунікації з точки зору подвійної природи: мисленнєво-логічним і фундаментально онтичним (фізіологічним) фактором. Здійснення конструкції соціальної реальності через комунікацію. Онтичні презентативні форми знаків і слова.