Приветствуя идею защиты человека, предложенную Н.С. Розовым в качестве "этического ядра гуманизма", автор выражает сомнение в обоснованности выбранной Розовым стратегии представления антропростасии. Нормативно-этическое содержание принципа антропростасии.

Проведение исследования трактовки понятий и умозаключений как различных форм мысли или мышления. Особенность выявления специфики дефиниций в сфере фиксации и в сфере функционирования. Основная характеристика вхождения суждений в структуру умозаключений.

Здійснення комплексного аналізу феномену воєнної могутності, розкриття його природи та місця в системі забезпечення гомеостазису соціуму, що трансформується. Аналіз особливостей детермінації державної діяльності щодо силового забезпечення гомеостазису.

Анализ концепта М. Хайдеггера "звать в мышление" и утверждается, что мышление при этом берется не в ипостаси простой сообразительности (как калькулирующая активность интеллекта), а в качестве сущностного мышления. Разрешение различных противоречий.

Вивчення парадоксів зворотних зв’язків, що виникають у міжнародному глобалізованому суспільстві. Розробка синергетичної методології стосовно міжнародного глобалізованого суспільства. Позитивний і негативний вплив глобалізації на розвиток суспільства.

Проблема концептуальной определенности исследования антропологического пространства. Звук в культурном пространстве Древней Греции. Фонологизм и звучащий голос в западной цивилизации. Звучащие смыслы в современном антропологическом пространстве.

Определение онтологического характера философии искусства. Обоснование в историко-философском и онтоэстетическом плане эволюционных моментов звучания. Характеристика авангардистских новаций В. Кандинского. Исследование метафизического смысла звучания.

Основні орієнтири та цінності європейського простору вищої освіти. Взаємне визнання кваліфікаційно-освітніх рівнів та дипломів як фактор зростання людського капіталу. Роль держави та університету у забезпеченні належного функціонування вищої освіти.

Впровадження терміну "парадигма" у філософію науки позитивістом Г. Бергманом. Аналіз інтегральних соціально-психологічних аспектів наукового співтовариства. Розгляд загальних принципів створення нових пізнавальних засобів за допомогою методології.

Аналіз філософського тлумачення поняття "простір" сучасним філософом Д. Морісом. Екзистенційне та соціального значення простору, тіло як вихідна точка у формуванні досвіду. Зв’язок питання просторовості з поняттями етичності, турботи, відповідальності.

Дослідження взаємовідношення двох сутностей: віри та надії. Окреслення поля діяльності віри через визначення похідних від неї феноменів. Застосування метаантропологічних методів дослідження світобачення загалом та ролі феномену віри в ньому зокрема.

Дослідження феномену згуртованості військових частин, висвітлення сутності згуртованості, її складові та аналіз впливу згуртованості військових частин на виконання бойового завдання. Рівень розвитку особистісної сфери кожного члена військового підрозділу.

У науковій статті йдеться про мову як засіб комунікації та відображення (рефлексії) реальності. Теорія словників як прагматична теорія. Вона відображає спроби постмодерністських філософів звільнити всі сфери діяльності людини (зокрема мовлення).

Феномен європейської парадигми культури. Європейська людина в індивідуалізованих визначеностях як об’єкт філософських розмислів. Проблема смислових меж європейської парадигми культури. Культурна реальність як умова здійснення людини індивідуальним буттям.

Антропологические основания и особенности процесса оценки человеком собственного здоровья. Взаимосвязь когнитивного и аксиологического в становлении образа здоровья. Значение коммуникации с Другим для восприятия и оценки состояния своего здоровья.

Системный анализ развития медицинских методов в общественных системах народов мира в условиях переосмысления образа жизни современного человека и общества в целом, а также исследование экзистенциала "здоровье" в рамках развития древнейшей медицины.

Переосмысление образа жизни современного человека и общества с целью воспитания здорового и счастливого поколения в контексте повышения качества жизни, развития хороших условий жизнедеятельности. Развитие медицинских методов в общественных системах.

Понятие и содержание категории "здоровье человека". Основные показатели общественного здоровья. Особенности исследования проблемы в отсутствия болезней и физических дефектов философском и аксиологическом аспекте. Здоровье как медицинская проблема.

Определение факторов, негативно влияющих на здоровье молодежи. Русское первоначальное значение слова "здоровье". Определение способов укрепления здоровья подрастающего поколения. Необходимость формирования здоровьесберегающих образовательных систем.

Здоровье в общей системе ценностей человека. Типы этических учений и формы биоэтики. Рассмотрение основных теорий природы моральных обязательств и нравственных ценностей в культурах Запада и России. "Христианская биоэтика" в католицизме и протестантизме.

Традиционная тибетская медицина. Медицинская традиция Востока. Гармоничное равновесие ментального, телесного и энергетического ярусов организма. Сохранение внутренней гармонии. Философские идеи Дун Чжуншу. Улучшение духовно-физического здоровья общества.

Узагальнення соціально-філософських досліджень ціннісного аспекту здоров’я людини. Встановлення сучасного розуміння здоров’я як цінності. Систематизація суперечностей збереження здоров’я людини. Визначення шляхів розв’язання означеної проблематики.

Необходимость оценки экономических отношений с позиции здравого смысла на основе философско-правовой модели социальной ответственности бизнеса. Изучение уровня социальной справедливости и этнокультурной ответственности на территориях базирования фирм.

Здравый смысл как основа обыденного познания. Появление средств воздействия, манипулирования. Технология "Окна Овертона". Идея толерантности к "другому". Этическая регуляция научной деятельности. Уничтожение нравственности как основы мировоззрения.

Проблема переосмислення образу Землі, пов’язане з трансформаційними процесами сучасності й подальшого досліждження екологічних проблем. Перегляд системи "природа/Земля - людина - суспільство" шляхом залучення концепту "технології/інформаційні технології".

Исследование жизни и учения Зенона из Кития, основателя Стоической школы. Зенон испытал влияние академиков (деление философии на 3 части), мегариков (логика), Аристотеля и, возможно, Гераклита (физика), киников и Сократа (этика); его оригинальное учение.

Неизменный характер бытия в философском учении греческого философа Зенона Элейского. Поиск нужного значения функции как метод дихотомии снижающий вычислительную сложность задачи, парадокс Зенона. Применение метода дихотомии в математики и педагогике.

Зигмунт Бауман – знаковая фигура социологии. Утверждение невозможности редуцирования морального поступка к чему-то вне морали, включая этику, понимаемую как универсальный кодекс нормативных правил или свод знаний о морали. Оценка этики при таком подходе.

Особистість і суспільство у вченні Фрейда. Свідомість як головний регулятор людської поведінки. Фрейдівський метод лікування неврозів й істерії. Психоаналіз як метод аналізу людської свідомості. Поняття перенаправлення потягу. Критика і влив на філософію.

Уявлення про погляди на проблеми буття, питання пізнання світу та історії розвитку людської думки, зіставлення оптимізму і песимізму в творчості великих німецьких філософів ХІХ століття Шопенгауера і Гегеля. Досягнення світової філософської думки.