Жизнь как очевидность всей полноты человеческого бытия. Дух - самостоятельная проблема во всей полноте ее содержания. Основные принципы взаимосвязи духа и жизни. Особенности проблемы бытия внутренних и внешних отношений, их свойства и противоречия.

Анализ книги Дидье Фассена "Жизнь: критическое руководство пользователя". Мобилизация и перестраивание автором философского понятия "жизнь" и философских построений о жизни на основе эмпирического материала и в критической перспективе его развития.

Право на життя в умовах сьогодення. З виникненням у філософії права концепції "гідного життя" людське життя почало розглядатись не лише з біологічно-фізіологічного аспекту, але й у світлі соціального буття. Право на життя з погляду правової аксіології.

Изучение проблемы концептуального подхода к житию. Рассмотрение святости как концепта и понятия. Анализ статического и динамического аспектов понятия о святости. Сущность жанрообразующей и текстообразующей функций философско-религиозной категории.

Дослідження філософських ідей минулого, їх трансформація в наукових доробках. Розгляд питання життєвої самореалізації особистості у філософському вимірі, який ґрунтується на аналізі наукових праць. Формування особистісного ставлення людини до себе.

Огляд психологічних маркерів життєвої філософії "Slow Life", яка розповсюджується в багатьох країнах. Сутність цієї філософії як соціального тренду в період пандемії COVID-19, як комплексу способу життя, психологічних установок, цінностей, поведінки.

Дослідження психологічних маркерів життєвої філософії "Slow Life" в групі людей, які застосовують її принципи у повсякденному житті та використовують їх у вигляді особистісних настанов. Розповсюдження життєвої філософії "Slow Life" серед молодих людей.

Соціально-філософський аналіз проблеми формування та реалізації життєвого потенціалу особистості в умовах трансформаційного стану українського суспільства. Розробка пропозицій щодо оптимізації життєвого процесу особистості, її творчої самореалізації.

Огляд життєвого світу як умови можливості ідентичності, справедливого буття людини. Його риси: цілісність та безпосередня очевидність, інтуїтивна, суб’єктивна достовірність. Аналіз проблеми крізь призму комунікативної та феноменологічної філософії.

Ранні твори Фрідріха Ніцше. Новий філософський світогляд і розрив з минулим. Опублікування книги Ніцше "Людство, занадто людське". Короткий період позитивістського переродження Ніцше. Аналіз зв'язку падіння моральності з зростанням свободи людини.

Характеристика основних етапів життєвого циклу соціального сподівання. Аналіз переходу від споглядання до перетворення майбутнього. Необхідність контролювання множини інтенціональних актів задля запобігання початку кризового циклу суспільного сподівання.

Розкриття аспектів висловів Конфуція "Луньюй", використовуючи методики історико-біографічного аналізу, сучасних наратологічних студій та елементів рецептивної естетики. Дослідження портретних характеристик та сюжетної ролі у "Луньюй" учнів Конфуція.

Основи суспільної й особистісної моралі, загальнолюдських прав і цінностей. Кластеризація середовищ соціального життя, розмивання культурних меж. Аналіз особистісного, професійного та соціального призначення людини. Класифікація злочинів проти людяності.

Співзалежність індивідуального та соціального у життєтворчості, суб’єктивного та об’єктивного від розвитку суспільства. Можливості для самовизначення та життєтворчості особистості в демократичному суспільстві, самоутвердження на засадах гуманізму.

Зв'язок життєвого шляху, філософських та творчих ідей Г. Сковороди. Вплив на формування світогляду видатного філософа мислителів минулого та навчання в Києво-Могилянській Академії. Основи філософської системи Сковороди, пов'язаної з теорією пізнання.

Досліджуються питання філософських аспектів життя та смерті у духовному досвіді українського народу. Визначено, що філософія життя є напрямом, у якому все існуюче розглядається як прояв життя, як первісна реальність, яку можна осягнути лише інтуїтивно.

Біографія Сократа: становлення вченого. Внутрішній закон, якому підкоряється людина. Зародження філософських поглядів Сократа. Релігійні погляди та поняття про загробне життя. Доброчесність в поняттях філософа. Його концепція знання та пізнання.

Життя і творчість поета-байкаря Г. Сковороди, формування його світогляду. Система філософських поглядів Г. Сковороди, його міркування про щастя, відношення філософа до Бога, Біблії, людини та світу. Людина як мікрокосм та її місце у працях філософа.

Процес становлення категорії "життя" в історії філософської думки. Різні концепції щодо походження життя, їх життєздатність та відповідність реальності. Сутність генетичної обумовленості та субординації як загальних закономірностей розвитку форм життя.

Оценка роли факторов, определяющих содержание благополучной и благоприятной жизни. Методологические аспекты формирования благоприятной среды жизнедеятельности людей. Мир как специфическая форма бытия. Перспективы открытости методологии открытого мира.

Дослідження та систематизація бібліографічних даних щодо біографії, життєвого шляху та наукової діяльності сучасного французького вченого Ж. Дюрана. Започаткування Ж. Дюраном напряму наукових пошуків Нової антропології та його розвиток в сучасній науці.

Філософський аналіз гендерного аспекту самотності. Жіноча самотність як складна багаторівнева цілісна властивість особистості, яка характеризується різними емоційними проявами та відчуттями. Онтологічні та соціокультурні чинники жіночої самотності.

Особливості формування та зміни у трактуванні жіночого фактора української духовної культури ХІХ – початку ХХ століття як історично зумовленої філософсько-культурологічної системи. Складові західноєвропейської духовної культури і філософської думки.

Проведений історико-філософський аналіз: антична естетизація "корисної жорстокості", її легітімація як права влади на катування. Сприйняття жорстокості як засіб розрізняти в оповіданні "своїх та чужих": історіографія Давнього Світу та Середньовіччя.

Решение Гегелем проблемы превращения в стоической философии и исключения такого превращения в будущей практике. Разграничение понятий овнешнения (Entaufierung) и отчуждения (Entfremdung). Исторический процесс, внутри которого вызревали эти понятия.

Наукові узагальнення щодо взаємозв’язку людини і природи, людини і цивілізації, добра і зла. Визначення меж зла та їх актуалізації у філософії постмодерну. Дослідження особливостей становлення і розвитку інформаційного постіндустріального суспільства.

Проведение исследования феномена забвения в качестве одной из главных стратегий вопрошания о бытии в рамках эпохи архаики. Особенность трансформации архаического мифа в античный логос. Характеристика досимволической онтологии жеста - соития и борьбы.

Понятие заблуждения в философской энциклопедии. Характеристика основных источников и видов: неумышленное и намеренное. Существование феномена обмана, его основные черты. Понятие манипулирования как источника заблуждения, особенности трудов Кара-Мурзы.

Понятие, сущность и особенности заблуждения. Характеристика некоторых рассуждений о "познавательной функции" и "практической пользе" заблуждений. Исследование специфики познания как целенаправленного процесса удостоверения истинности образов сознания.

Дослідження питань початкового розвитку права, коли воно, по суті, носило заборонний характер і тільки розпочинало складний рух до свого поняття у філософії Гегеля. Особливості абстрактного, загального, позитивного, природного права у філософії Гегеля.