Рассмотрение индуизма как одной из древних религий, которая насыщена разными легендами и историями, имеющая свои представления о загробной жизни. Рассмотрение особенностей жизни души после смерти, этапов, развития души в представлениях ада и рая.

Биография немецкого философа Ф. Шеллинга. Публикация трудов "Идеи к философии Природы" и "Критического философского журнала". Его подход к гносеологическим проблемам и их решение (Философия Тождества), периоды развития классической философии Шеллинга.

Рассмотрение биографии и жития как способов существования человека и описания человеческой жизни. Выражение жития в служении и полноте реализации призвания. Границы взгляда жития. Определение драмы жизни человека личной историей, складывающейся в судьбу.

Расширение и углубление христианского образа мира и человека, представлений о жизни и смерти в истории философии. Поиск взаимосвязи между процессами мозга и сознанием, человеческим разумом и Богом в мировых религиях и философских статьях доктора А. Реша.

Вечные темы духовной культуры человечества – жизнь и смерть. Понятие смерти и бессмертия. Интерес к проблеме смерти и причины его возникновения. Христианское понимание смысла жизни, смерти и бессмертия. Отношение к смерти и бессмертию в буддизме.

Фундаментальные онтологические конструкции учений Гоббса и Шмитта, отражающие генезис, становление и уничтожение политического бытия. Расхождение теорий в аспекте политического значения наличного народа как основы проекта "Бытия и времени" Хайдеггера.

Бессмертие как извечное вожделение рода человеческого. Смерть - завершающий момент существования живого существа. Человек - единственное существо, осознающее свою смертность и делающее ее предметом размышления. Смерть и бессмертие в Исламе и Буддизме.

Жизнь как очевидность всей полноты человеческого бытия. Дух - самостоятельная проблема во всей полноте ее содержания. Основные принципы взаимосвязи духа и жизни. Особенности проблемы бытия внутренних и внешних отношений, их свойства и противоречия.

Анализ книги Дидье Фассена "Жизнь: критическое руководство пользователя". Мобилизация и перестраивание автором философского понятия "жизнь" и философских построений о жизни на основе эмпирического материала и в критической перспективе его развития.

Право на життя в умовах сьогодення. З виникненням у філософії права концепції "гідного життя" людське життя почало розглядатись не лише з біологічно-фізіологічного аспекту, але й у світлі соціального буття. Право на життя з погляду правової аксіології.

Изучение проблемы концептуального подхода к житию. Рассмотрение святости как концепта и понятия. Анализ статического и динамического аспектов понятия о святости. Сущность жанрообразующей и текстообразующей функций философско-религиозной категории.

Огляд психологічних маркерів життєвої філософії "Slow Life", яка розповсюджується в багатьох країнах. Сутність цієї філософії як соціального тренду в період пандемії COVID-19, як комплексу способу життя, психологічних установок, цінностей, поведінки.

Дослідження психологічних маркерів життєвої філософії "Slow Life" в групі людей, які застосовують її принципи у повсякденному житті та використовують їх у вигляді особистісних настанов. Розповсюдження життєвої філософії "Slow Life" серед молодих людей.

Соціально-філософський аналіз проблеми формування та реалізації життєвого потенціалу особистості в умовах трансформаційного стану українського суспільства. Розробка пропозицій щодо оптимізації життєвого процесу особистості, її творчої самореалізації.

Огляд життєвого світу як умови можливості ідентичності, справедливого буття людини. Його риси: цілісність та безпосередня очевидність, інтуїтивна, суб’єктивна достовірність. Аналіз проблеми крізь призму комунікативної та феноменологічної філософії.

Ранні твори Фрідріха Ніцше. Новий філософський світогляд і розрив з минулим. Опублікування книги Ніцше "Людство, занадто людське". Короткий період позитивістського переродження Ніцше. Аналіз зв'язку падіння моральності з зростанням свободи людини.

Характеристика основних етапів життєвого циклу соціального сподівання. Аналіз переходу від споглядання до перетворення майбутнього. Необхідність контролювання множини інтенціональних актів задля запобігання початку кризового циклу суспільного сподівання.

Розкриття аспектів висловів Конфуція "Луньюй", використовуючи методики історико-біографічного аналізу, сучасних наратологічних студій та елементів рецептивної естетики. Дослідження портретних характеристик та сюжетної ролі у "Луньюй" учнів Конфуція.

Основи суспільної й особистісної моралі, загальнолюдських прав і цінностей. Кластеризація середовищ соціального життя, розмивання культурних меж. Аналіз особистісного, професійного та соціального призначення людини. Класифікація злочинів проти людяності.

Співзалежність індивідуального та соціального у життєтворчості, суб’єктивного та об’єктивного від розвитку суспільства. Можливості для самовизначення та життєтворчості особистості в демократичному суспільстві, самоутвердження на засадах гуманізму.

Зв'язок життєвого шляху, філософських та творчих ідей Г. Сковороди. Вплив на формування світогляду видатного філософа мислителів минулого та навчання в Києво-Могилянській Академії. Основи філософської системи Сковороди, пов'язаної з теорією пізнання.

Досліджуються питання філософських аспектів життя та смерті у духовному досвіді українського народу. Визначено, що філософія життя є напрямом, у якому все існуюче розглядається як прояв життя, як первісна реальність, яку можна осягнути лише інтуїтивно.

Біографія Сократа: становлення вченого. Внутрішній закон, якому підкоряється людина. Зародження філософських поглядів Сократа. Релігійні погляди та поняття про загробне життя. Доброчесність в поняттях філософа. Його концепція знання та пізнання.

Життя і творчість поета-байкаря Г. Сковороди, формування його світогляду. Система філософських поглядів Г. Сковороди, його міркування про щастя, відношення філософа до Бога, Біблії, людини та світу. Людина як мікрокосм та її місце у працях філософа.

Процес становлення категорії "життя" в історії філософської думки. Різні концепції щодо походження життя, їх життєздатність та відповідність реальності. Сутність генетичної обумовленості та субординації як загальних закономірностей розвитку форм життя.

Оценка роли факторов, определяющих содержание благополучной и благоприятной жизни. Методологические аспекты формирования благоприятной среды жизнедеятельности людей. Мир как специфическая форма бытия. Перспективы открытости методологии открытого мира.

Дослідження та систематизація бібліографічних даних щодо біографії, життєвого шляху та наукової діяльності сучасного французького вченого Ж. Дюрана. Започаткування Ж. Дюраном напряму наукових пошуків Нової антропології та його розвиток в сучасній науці.

Філософський аналіз гендерного аспекту самотності. Жіноча самотність як складна багаторівнева цілісна властивість особистості, яка характеризується різними емоційними проявами та відчуттями. Онтологічні та соціокультурні чинники жіночої самотності.

Особливості формування та зміни у трактуванні жіночого фактора української духовної культури ХІХ – початку ХХ століття як історично зумовленої філософсько-культурологічної системи. Складові західноєвропейської духовної культури і філософської думки.

Проведений історико-філософський аналіз: антична естетизація "корисної жорстокості", її легітімація як права влади на катування. Сприйняття жорстокості як засіб розрізняти в оповіданні "своїх та чужих": історіографія Давнього Світу та Середньовіччя.