Дослідження філософських поглядів Олександра Потебні - видатного українського мовознавця, етнолога, мислителя і літературознавця. Культурологічний підхід до творчої спадщини вченого-мовознавця О. Потебні, як до предмету історико-філософського дослідження.

Аналіз ключових аспектів діяльності Піфагора як політичного мислителя та громадського діяча. Вплив розуміння Піфагором ідеальної форми правління, ролі та значення законів на соціальне життя в Іонії і Західній Греції. Вчення про платонівську державу.

З'ясування та обґрунтування можливості захисту аргументу зомбі від звинувачення у передрішенні спірного питання проти матеріалізму на основі альтернативного тлумачення. Аналіз міркувань, на які спирається теза про логічну можливість феноменальних зомбі.

Аналіз основних підходів до визначення особливості юридичної логіки. Сутність її формальної форми, що застосовується у правових міркуваннях І. Таммело і Г. Кельзена. Матеріальні ознаки логіки, яка детермінована не тільки областю визначення, а й змістом.

Дослідження однієї із значущих проблем філософії свідомості - визначення природи квалітативних станів (кваліа). Обґрунтування аргументу відсутності кваліа, зокрема, його різних інтерпретацій у працях Н. Блока, Дж. Фодора, Г. Патнема та Р. ван Гуліка.

Аналіз етимології терминів "любовь-агапе", "агапічний" в поняттєво-категоріальному апараті філософії і гуманітаристики. Зазначено, що любов вже за межами конкретного етимону "агапе" постає як сила, що забезпечує єдність та цілісність суспільства.

Аналіз проблеми існування предмета міжнародного права, його типологія, форми ставлення до права національних держав. Необхідність охорони і збереження міжнародного миру і безпеки. Інтерпретація науки про міжнародне право з позицій тернарної диз’юнкції.

Дослідження проблеми еко-географічних, соціально-економічних та соціально-політичних чинників поширення чайної субкультури в різних суспільствах. Споживання чаю як супутнє явище соціальній структурі, яка відповідає ліберальним типам економічних систем.

Дослідження операціональних чинників, які дозволяють діагностувати соціальну систему як стабільну або нестабільну. Аналіз особливостей взаємозв'язку економічних і соціальних відносин у суспільстві. Розгляд ролі громадської думки у процесі стабілізації.

Характеристика соціально-психологічних та етико-філософських чинників формування гідності людини в моральній культурі народу. Характеристика об’єктивних, практично-духовних та ідеальних чинників формування гідності. Елементи та виразники ідеї свободи.

Анализ взглядов известного политического публициста М.Н. Каткова. Его понимание самодержавной власти, свободы, проблемы раскола русского общества, критики царской власти. Обоснование мысли о преимуществе традиционализма в русской политической мысли.

Анализ практически-мистического характера философии пифагорейцев. Зарождение космологии в Древней Греции в учении пифагорейцев. Взгляды Кеплера на устройство Вселенной за пределами Солнечной системы. Правило Тициуса-Боде и закон планетных расстояний.

У статті розглянуто проблему числа і гармонії як першоначал сущого у піфагорійській філософії. Показано очевидну колізію давно усталених тверджень та висновків про місце і роль Піфагора та його послідовників в історії європейської філософії та науки.

Розглянуто проблему числа і гармонії як першоначал сущого у піфагорійській філософії. Також показано очевидну колізію давно усталених тверджень та висновків про місце і роль Піфагора та його послідовників в історії європейської філософії та науки.

Обґрунтування специфіки герменевтичного предмета, покликаного "відновити" порушену в процесі метаморфоз європейської гуманітарної думки тріаду "автор – текст – читач". Відмінні риси герменевтичного суб’єкта, його екзистенціально-когнітивна цілісність.

Теоретические и методологические сходства между учением Выготского с одной стороны, идеями Бахтина и его круга с другой. Идеологический и культурный контекст их творчества. Совпадение основных взглядов на природу человека, ее историко-социальную основу.

Исследование концепции высказываний М. Фуко в перспективе проблематики социального разрыва. Анализ положений о связи высказывания и дискурса, высказывания и языка в условиях рождения знания. Изучение особенностей формирования модальностей высказывания.

Особливості людського міркування. Застосування чисто логічних методів: дедукції, індукції, абдукції для прийняття певних рішень чи конструювання певних умовиводів в реальному житті. Секрет Холмівської успішності в "віднаходженні" завжди вірних висновків.

Философский комментарий к идее М. Шелера, касающейся особенностей восприятия феноменологического текста. Непредметный характер сообщения философского текста. Смена установки автора в ходе создания текста и возможность собственного усмотрения читателя.

Развитие науки Нового времени с точки зрения ее социально-исторического значения. Аргументы в пользу необходимости ее рассмотрения как в первую очередь технонауки. Соотношение между задачами поиска истины и технического развития в нововременной науке.

Основная задача философа в создании систематической теории языка. Трактовка коммуникативных намерений как рефлексивных, характеристика и анализ "прорывной" статьи Пола Грайса "Значение". Выявление различий между естественным и неестественным значением.

Определение идеального как субъективного образа объектной реальности. Идеализированный предмет в понимании Спинозы. Идеализм по Гегелю как "осуществление понятия", секрет гегелевской "идеализации" природы. Пример идеализации действительности по Марксу.

Возникновение направления "философия информации" в конце XX – начале XXI в. в западной философии Лучано Флориди. Проблема интерпретации информации. Классификация свойств объекта физической реальности на примере кибернетического принципа Н. Винера.

Психологический скепсис в отношении отстаивания истины. Возвращение Хайдеггера к смыслу греческого слова, обозначающего истину. Идеал верификации, ограничение знания проверяемым, находящий свое воплощение в подражании. Взаимосвязь ситуации и истины.

Понятие и проблема истины в диалектическом материализме. Характеристика ее основных форм: обыденная, житейская, научная, художественная и нравственная. Соотношение истины с познанием и заблуждением. Нравственное решение проблемы истины у В. Соловьева.

Понятие истины в философии. Сущность абсолютной истины. Относительная истина как знание, воспроизводящее объективный мир неполно. Обзор данной категории в различных аспектах с позиций идеалистической, материалистической, прагматической концепций.

Философия как тип человеческой деятельности и познания, ее история. Своеобразие философии как способа осмысления мира, раскрываемое в сравнении ее с мифологическим постижением действительности. Мировоззренческая функция философии, соотнесение с культурой.

Сущность и исторические типы мировоззрения. Ценностное отношение к окружающему миру и поступкам человека. Особенности мифологического мышления. Система приемов освоения действительности при изучении философии. Анализ философских концепций бытия.

Анализ трактовки А. Радищевым понятий, "душа", "мышление", "жизнь", "организованность", их использование при обосновании тезисов о смертности или же бессмертии души. Влияние на Радищева западного Просвещения, наличие корреляций с эволюционной этикой.

Рассмотрение биологических и социальных качеств современного человека. Осмысление человеком своего места в окружающем мире. Обоснование целесообразности обладания высокой скоростью мышления, реакцией и принятием решений для современного человека.