Ознайомлення з отриманими результатами феноменологічного дослідження участі людської особи в добрі. Визначення та характеристика сутності щастя і цінності. Розляд особливостей та змісту щастя і повноти трансцендентності людської особи стосовно блага.

Участь людської особи в добрі. Повнота самовіддання благу, неподільності ставлення людини до добра, особистісному характері її самовіддання. Досвід "спорідненості" між благом і людською особою. Перемога добра та його унікальна роль у житті людини.

Дослідження властивостей людської свідомості. Вивчення станів людини як явищ проявів психіки та категорій філософії в історичних змістовних змінах. Розгляд характеристик феномену щастя, його зіставлення з припиненням, заспокоєнням і відсутністю бажань.

Особливість потреби людини в любові та спілкуванні. Характеристика пошуків й визначення сенсу життя. Основні засоби досягнення щастя. Чинники, що визначають стан моральної вдоволеності. Уявлення про ідеал і сутність існування у світоглядному комплексі.

Комплексний аналіз появу різних версій картини світу, зокрема професійної та наївної. З’ясування ролі людського чинника (фаховість / нефаховість мовців) в ономасіологічних процесах диверсифікованого означення ідентичного сегмента матеріальної культури.

Аналіз низки емпіричних підходів у царині аргументативних досліджень, місце серед них історико-текстуального та мета-аргументативного. Особливості їх застосування до аналізу історико-філософських текстів. Емпірикалізація як тренд в наукових дослідженнях.

Пошук шляхів розв'язання екзистенційних і моральних дилем людства. Визначення пріоритетних завдань української філософії. Характеристика індивідуального способу філософування поляків. Принципова різниця між аналітичною та неаналітичною філософією.

Розгляд філософського поняття ролі людини на планеті Земля: залежність людини від власних відносин із зовнішнім світом, матеріальна і нематеріальна залежність від законів природи. Можливі потреби щодо об'єктивної необхідності зміни поведінки людства.

Філософське поняття ролі людини на планеті Земля, зокрема, залежність людини від власних відносин із зовнішнім світом, матеріальна та нематеріальна залежність від законів природи. Можливі потреби щодо об'єктивної необхідності зміни поведінки людства.

Аналіз розуміння ієрархії у православній філософській та богословській думці, його вплив на православний світогляд. Висновки французького філософа-традиціоналіста Рене Генона про сакральну та ініціатичну природу ієрархії у традиційних суспільствах.

Дослідження категорії "організаційне знання" як соціально-філософського феномену. Перетворення знання на невід’ємний елемент існування людини на всіх рівнях. Суттєві риси, що характеризують організаційне знання, яке еволюціонує у суспільстві знань.

"Рецепция" философского и литературного наследия Ф. Ницше с точки зрения Э. Белера, включающая две "фазы" развития. Модель осмысления философской ницшеаны, предполагающая три периода эволюции. Философский и культурный диалог между Ф. Ницше и Г. Брандесом.

Феноменологическое движение и развитие феноменологии Гуссерля. Феноменологическая психология и миросозерцательная философия. Амстердамские и парижские доклады, а также раскрытие сферы трансцендентального бытия как монадологической интерсубъективности.

Анализ влияния Г. Риккерта и В. Виндельбанда на становление ранней философии Ласка. Описание его логики философии: иррациональности индивидуального, интерпретации коперниканского переворота, а также соотношения ценности и эмпирической действительности.

Сравнение философских концепций Э. Левинаса и А. Бергсона в контексте проблемы языка. Определение ряда проблемных аспектов соотношения философских подходов этих двух мыслителей на основании анализа лингвистической критики в поздних бергсоновских работах.

Определение основной проблемы социальной философии – необходимости человека ощущать себя внутри культуры. Ознакомление со взглядами Эриха Фромма. Характеристика влияния верований кальвинизма и лютеранства. Рассмотрение механизмов "бегства от свободы".

Анализ актуальной и непростой проблемы философии и методологии науки – взаимодействия биологического и гуманитарного знания. Исследование основных материалов великолепной работы Э.О. Уилсона – основоположника социобиологии – "О природе человека".

Проблема творческого открытия в науке. Роль метода аналогии в процессе интуитивного озарения. Суть социобиологического подхода к вскрытию механизма интуиции. Позиция Э.О. Уилсона, согласно которой аналогия предстаёт как метаформула научной эвристики.

Система как совокупность объектов функционально связанных между собой, мысленно или реально. Классификация по характеру взаимодействия с окружающей средой и по ограничению во времени и в пространстве. Температура – функция состояния равновесия в мире.

Определение влияния эволюционных идей в биологии на социально-философские и естественнонаучные выводы российских исследователей начала XX в. - Н.А. Васильева и Н.А. Морозова. Взгляд русских ученых Серебряного века на принцип отвлеченной метафизики.

Предложение замены доказуемости формулы "Если агент знает, что q, то q" на выводимость из эпистемически значимого допущения, что определяется с помощью эпистемологии, где доказуема теорема «Если агент знает, что q, то, агент apriori знает, что q, то q».

Когнитивный аппарат постнеклассической науки, его сравнение с трактовкой познания в эволюционной эпистемологии. Конструктивизм как эпистемологическая схема объяснения становящегося бытия, эволюционных процессов. Смыслопорождение как черта познания.

Рассматривается эволюционная эпистемология в ее современном состоянии и трендах развития и то, как она отвечает на междисциплинарные вызовы современной науки. Анализируются результаты современных исследований сознания, нейрофизиологических процессов.

Развитие К. Попером идей эволюционной эпистемологии и концепции логики социальных наук. Сущность бадейной теории, ее главные положения. Процесс характеристики ситуационного анализа. Проблемы логики научного исследования и дарвиновского эволюционизма.

Рассмотрение теорий эволюции Вселенной. Современные философские проблемы космологии и астрономии. Исследование особенностей существующего порядка вещей. Мысль о существовании Бога в разных учениях. Изучение гипотетической физико-математической теории.

Формирование пула избыточного многообразия научных предложений (гипотез, концептов, подходов, описаний, объяснений), которое так или иначе результирует в соответствующих коммуникационных форматах или сообщениях. Механизм распределения истинностных значени

Изменение структуры знаний, появление новой понятийной сферы как революционный этап в науке. Первые рубила, превращение коллективных ритмических выкриков в речь. Особенности культуры интеллектуального насилия. Этап группового догматического мышления.

Этапы жизненного пути Тейяра де Шардена. Попытка философа раскрыть тайны природы через понимание эволюционных процессов. Органическая эволюция как ряд прогрессивных синтезов приводящих к слиянию с Богом. Мнение католической церкви о его учениях.

Рассмотрение проблем бытия человечества в условиях изменения окружающего мира. Особенности эволюционной трансформации биологической и социокультурной природы человека. Оценка воздействия развития техносферы на сознание и мораль современной цивилизации.

Миф как первая донаучная форма познания. Моделирование мира, позволяющее фиксировать и передавать опыт поколений в форме мифологического мышления. Схема метода научного познания. Противостояние мира божественного и земного в религиозном познании.