Основоположні чинники побудови демократичного суспільства в Україні. Аналіз концепції публічної відкритості Ю. Габермаса крізь призму її загальності та раціональності. Принципи регламентування комунікації у політологічному дискурсі в мережі Інтернет.

Аналіз параметрів переходу від патримоніального до демократичного суспільства. Виявлення суттєву розбіжності між наявністю формалізованих механізмів розвитку демократичної співпраці влади та громадян і відсутністю впливових результатів такої діяльності.

Інформаційно-комунікативна політика європейських країн, її напрями та принципи. Перспективи впровадження досвіду ЄС відповідно до територіального поділу України. Імплементація стандартів Євросоюзу у практиці публічної комунікації владних структур країни.

Узагальнення й нове мислення щодо впровадження дієвих шляхів формування комунікативної політичної реальності в розрізі інформаційної безпеки та механізмів взаємодії державної влади, еліт і суспільства. Формування комунікативної політичної реальності.

Вживання біблійних цитат та притч, що слугують для формування позитивного іміджу сучасного політичного лідера. Біблія як найбільш поширений прецедентний феномен у президентській ораторській промові як фактор посилення прагматичної ефективності виступу.

Схарактеризовано українські національні цінності, національні інтереси і національні цілі. Наголошено, що національні цінності є концептуальними, ідеологічними основами, консолідуючими чинниками, життєвими орієнтирами на шляху ефективного захисту.

Аналіз комунікативних можливостей у сфері державного управління. Характеристика процесу комунікативної взаємодії влади та суспільства, спрямованого на формування їх конструктивного діалогу й партнерства. Умови налагодження комунікативного партнерства.

Чинники, що визначають міграційні процеси в країнах Європейського Союзу. Тенденції до формування каналів нелегальної міграції у суміжних із ЄС країнах та наслідки цього явища. Аналіз дій європейських інституцій у вирішенні проблем нелегальної міграції.

Дослідження інституційного та функціонального вимірів політичного представництва, що сформувались у добу модерну. Розгляд комунікації між владою та громадянами. Аналіз політичного діалогу, який відбувається за допомогою сучасних комунікативних мереж.

Перетворення результатів деліберації у конкретні результати діяльності органів влади. Реформування політичної системи, творення нових форм демократії, формування активного громадянського суспільства. Адміністративні реформи для пошуку фінансових ресурсів.

Проблематика комунікації в сучасній політичній науці. Зміст політичної комунікації, та її основні функції. Наявність комунікативного виміру політики та комунікативних параметрів політичної системи в рамках домінуючої в політичній науці матриці.

Аналіз динаміки розвитку процесів легітимації політичної влади в Україні, особливостей сучасного етапу відносин між владою та громадянським суспільством. Роль розвитку комунікативних процесів у процесі набуття стабільної раціональної довіри до влади.

Інформаційне забезпечення органів державної влади - інструмент оптимізації прийняття управлінських рішень. Підвищенні ролі паблік рілейшнз у державно-політичному управлінні суспільством - ознака інституціонально-мережного характеру сучасного соціуму.

Аналіз світового досвіду формування привабливого міжнародного іміджу. Тактики реалізації стратегії іміджевої політики держави на міжнародній арені. Створення міжнародної телевізійної та радіомовної мережі. Підтримання позитивних асоціацій про державу.

Вивчення сутності політико-комунікативних технологій. Розгляд медіареальності як одного з елементів комунікативних технологій, що впливають на суспільство та окремі державні інститути. Труднощі в Україні з підтримкою медіапростору на міжнародній арені.

Загальна характеристика головних причин затяжного протестного руху "жовтих жилетів" у Франції, аналіз наслідків. Знайомство з комунікативно-прагматичними засобами впливу в риториці президента Франції Емманюеля Макрона в період соціальних протестів.

Зміст комунікаційного рівня політичного лідера. Дослідження підходів формування політичного лідерства та його іміджу в Україні, які повинні відповідати політичній культурі громадян, сприяти підвищенню ефективності політичної влади та управління державою.

Аналіз дослідження з проблем комунікації законодавчого органу з громадянським суспільством. Спільні тенденції в розвитку парламентів світу та виокремлення специфічних викликів, що стоять перед українськими парламентарями. Завдання українського парламенту.

Основні поняття теоретико-методологічного інструментарію, дослідження комунікації як важливого атрибуту політичної свідомості. Зміст політичної свідомості. Головний зміст теорій інформаційного суспільства, їх порівняльна характеристика та використання.

Пошук оптимальних стандартів політичної участі громадян в умовах постколоніального синдрому. Аналіз легітимних концептів політичних відносин як алгоритму європейської перспективи розвитку держави. Розгляд практики політичної участі і подолання корупції.

Аналіз теорії й практики конверсії на Заході, в СРСР, Росії та Україні. Обґрунтування причин її виникнення, цілей, умов, механізмів та особливостей здійснення. Характеристика моделей "перманентної", "адміністративно-командної", "ринкової" конверсій.

Исследование проблемы конвертации форм внутриполитической повестки дня в современной России. Значительный разрыв между политическим курсом, политическими альтернативами и общественным запросом, что в конечном итоге подрывает целостность политики.

Исследование проблем сохранения баланса в пространстве политической коммуникации, необходимого для глубокого осмысления гражданами событий, явлений прошлого. Перспективы для осознанного принятия решений в исследовании процессов конкуренции идей.

Рынок политического консалтинга в Российской Федерации. Рассмотрение финансирования российских избирательных кампаний. Сбор информации об участниках политических выборов. Список действующих консалтинговых организаций, представленных в Интернете.

Наличие оппозиции как неотъемлемая черта демократического устройства и гражданского общества. Консенсус - общественно-политическое согласие, в соответствии с которым политики обязываются не использовать аморальные средства достижения властных целей.

Розкриття сутності консенсусу як принципу сучасної демократії та змісту конкретних механізмів його застосування в політичній практиці демократичних суспільств. Соціальні перешкоди розвиткові консенсусної практики в сучасному українському суспільстві.

Розкриття сутності консенсусу як принципу сучасної демократії та змісту конкретних механізмів його застосування в політичній практиці демократичних суспільств. Соціальні перешкоди розвиткові консенсусної практики в сучасному українському суспільстві.

Особливості взаємин держави, політикуму і суспільства в процесі формування загальнонаціональної стратегії розвитку. Впровадження консенсусно-компромісної форми взаємодії учасників політичних відносин. Загальнонаціональні стратегії розвитку України.

Дослідження проблеми відповідальної свободи. Розкриття зв’язку традиції з формуванням концепції свободи в українській політичній думці. Визначення ролі державотворчих процесів у Галичині. Необхідність конкретно-історичного бачення політичних процесів.

Исследование развития консервативной идеи в России в период XVI – первой половины XIX в. Анализ идейных доктрин Ф. Прокоповича, Н.М. Карамзина, графа С.С. Уварова. Консервативная мысль в России как основа официально-монархической консервативной идеологии.