Дослідження історичної практики формування еліти в Україні. Визначення залежності ефективності процесів становлення і зміцнення державності від якості власної національної еліти. Дослідження ролі політичної еліти в будівництві української держави.

Правляча еліта - категорія осіб, рішення яких істотно впливають на функціонування i розвиток суспільства в економiчнiй i полiтичнiй сферах. Демократія як не правління народу, а уряд, який схвалюється народом. Представлена лiволiберальна школа еліти.

Ознайомлення з сутністю політичної еліти. Розгляд поняття демократії, як уряду, який схвалюється народом. Вивчення основних показників демократії: закритого і відкритого суспільства. Розгляд характерних ознак перетворення iндивiда в політичного лідера.

Аналіз необхідності формування нової генеративної еліти - еліти заслуг (меритократії), спроможної забезпечити ефективне управління країною в умовах стрімких політичних і соціально-економічних змін. Розгляд поняття "істеблішмент" і "політична еліта".

Спроба проаналізувати різні підходи вчених для виокремлення політичної еліти з політичної системи суспільства. Поняття політичної еліти як групи людей, котрі, займаючи владні посади в країні, якісно й ефективно виконують свої функціональні завдання.

Сутність та структура політичної етики та її місце в суспільному житті. Фактори формування політичної етики в посткомуністичній Україні: між тоталітаризмом та демократією. Етичний компонент політичних процесів у сучасному українському суспільстві.

Сучасні підходи до поняття політичної етики. Традиція етико-морального розуміння політики часів Конфуція, Сократа, Платона, Аристотеля. Дослідження природи і масштабу політичної сфери. Характер змін в політичній культурі та етиці владних відносин.

Феномен політичної ідентичності в Україні, його базисні характеристики, особливості та функції. Характеристика впливу несвідомого на політикум. Основні риси свідомості в українському суспільстві в контексті суспільно-політичних змін часів "перебудови".

Дослідження політичної ідентичності та її роль у демократизації українського суспільства. Вплив процесів глобалізації та медіатизації політики на суспільні трансформації в Україні. Ідеологічний простір як чинник формування політичної ідентичності.

Дослідження соціально психологічних концепцій процесу політичної ідентифікації і впливу політичної ідентичності на поведінку особи. Рушійна сила особистісного розвитку, на думку представників школи А. Маслоу. Теорія соціальних представлень С. Московичі.

Політична ідентичність як проекція соціокультурних чинників включеності в політичну сферу. Аналіз інституційних та комунікаційних механізмів формування політичної ідентичності. Роль "суб’єктивного фактора" у процесі включення індивіда в політичну систему.

Трансформація феномену політичної ідентичності. Визначення медіатизованої політичної ідентичності та обґрунтування її становлення під впливом медіатизації електоральних кампаній, як порівняно нового феномену політичної реальності інформаційної епохи.

Характеристика використання розрізнення між національно-культурною та громадянсько-політичною типами ідентичностей, які взаємодіють у єдиній державі. Особливість медіатизації електоральних кампаній та активного застосування комунікативних технологій.

Сутність політичної ідеології як сукупності ідейних поглядів і положень. Політичні ідеології сучасності, їх особливості. Політична поведінка: її форми та основні методи регулювання. Вплив "ефекту натовпу" на політичну поведінку особистості та мас.

Розгляд основних особливостей соціально-політичних доктрин, вироблених в межах традиційних політичних ідеологій. Аналіз сучасної книги О. Лемберга "Ідеологія і суспільство". Загальна характеристика західноєвропейських соціально-політичних доктрин.

Аналізується поняття "політична ідеологія". Розглядаються підходи до визначення сутності цього феномену. Виділено структурні рівні політичної ідеології за критерієм її практичної деталізації та ступенем функціонального зв’язку з політичним процесом.

Виділення структурних рівнів політичної ідеології за критерієм її практичної деталізації та ступенем функціонального зв'язку з політичним процесом. Розгляд структурних компонентів політичної ідеології. Аналіз моделей розроблення політичної ідеології.

Особливості тлумачення політичної істини й атрибутивних складників політичного буття, які визначаються дискурсивними чинниками сучасної політичної теорії. Вплив ідеалу комунікативної організації наукової діяльності в на трансляцію політичної істини.

Визначенея факторів впливу на процес формування політичної компетентності громадян. Аналіз поняття демократизації, що передбачає розширення політичної участі громадян, залучення громадян до прийняття політичних рішень та здійснення вибору у політиці.

Феномен політичної компетентності як один з фундаментальних пріоритетів сучасної політичної теорії і практики. Системна модель М.С. Квєтного. Структурні елементи і компоненти політичної діяльності. Характеристика об’єктивно-результативної підсистеми.

Політична й адміністративно-управлінська еліта як найважливіший суб’єкт і носій політичної компетентності. Аналіз суб’єктів соціальної відповідальності. Характеристика головних проблем політичної компетентності і відповідальності в політичній діяльності.

Комунікація - процес встановлення і підтримання контактів між членами певної соціальних груп. Виборчий список - ключовий компонент електоральної та партійної комунікації, в якому містяться важливі повідомлення для виборців і членів політичних партій.

Міжпартійні та внутрішньопартійні комунікації парламентських партій V та VI скликань. Зміна формату міжпартійної та внутрішньопартійної комунікації в Україні після запровадження пропорційної виборчої системи та вступ в дію конституційної реформи.

Вивчення змісту політичних повідомлень. Схеми взаємодії влади та суспільства. Нетрадиційне застосування новітніх інформаційних технологій у політичних процесах. Визначення типових моделей поведінки політиків в умовах конкуренції політичних альтернатив.

Характеристика основних меседжів, що циркулювали в інформаційному просторі України після російського вторгнення 24 лютого 2022 року. Особливість запровадження єдиної інформаційної політики шляхом об’єднання всіх загальнонаціональних телеканалів.

Історія дослідження поняття "політичної комунікації". Роль, цілі та функції політичної комунікації у політичних процесах. Три рівні політичної комунікації, парадигми співвідношення політики та засобів масової інформації і комунікації один до одного.

Аналіз появи політичних неологізмів. Політична комунікація як характерне явище для всіх держав світу. Поява глобальних процесів політичної модернізації. Поява нових засобів масової інформації та комунікації. Формування єдиного інформаційного простору.

Аналіз сутнісних характеристик комунікації з огляду на еволюційні процеси в інформаційно-комунікативних технологіях і суспільно-політичній сфері. здійснення інформаційних обмінів між суб’єктами політичного процесу. Прихований вплив на свідомість громадян.

Розкриття сутності теоретичної моделі партиципативної демократії та її ролі у розвитку політичної конкуренції. Аналіз можливостей інтегрування в політичний процес механізмів прямої політичної участі як чинника політичної конкуренції в умовах демократії.

Суть моделі партиципаторної демократії та її ролі у розвитку політичної конкуренції. Можливості ефективного інтегрування в політичний процес механізмів прямої політичної участі як чинника політичної конкуренції в умовах представницької демократії.