Виникнення політики внаслідок необхідності підпорядкувати індивідуальні й групові інтереси всезагальному інтересові. Основні рівні функціонування політики. Розгляд теологічних, натуралістичних і соціальних пояснень політики. Структура і функції політики.
Зв’язок політики з іншими сферами суспільного буття. Історія розвитку політичної думки. Боротьба профспілок за поліпшення умов праці вільнонайманих працівників і діяльність екологічних рухів. Особливість участі людей у політичних масових акціях.
Визначення поняття, структури та функцій політики. Поняття "потреби" й "інтереси"; змагання інтересів окремих соціальних суб’єктів. Розгляд особливостей суб’єктів та об’єктів політики. Типи політичної суб’єктності. Поділ суспільства на класи і страти.
Концепції, види, суб’єкти та функції політики, її структура и значення в сучасному суспільстві. Об’єкт і предмет політології, головні етапи та напрямки розвитку даної науки. Виникнення та інституціоналізація, основні галузі, категорії, методи і функції.
Визначення основних пропозицій нового урбанізму та нового муніципалізму для реалізації "політики на основі місця" в місті як центрі інновацій. Тлумачення "природи" муніципалізму, аналіз трьох моделей муніципалізму, згідно з типологією Метью Томпсона.
Короткий огляд стосунків трикутника: політика, преса, влада, проблеми з цим пов’язані та їх можливий розв’язок. Стосунки між владним апаратом та засобами масової інформації. Владний вплив у демократичній країні. Професіоналізм сучасного журналіста.
Розкриття ролі міфологічної свідомості у розумінні політики. Вивчення пострадянської політики під кутом зору її міфологізації. Аналіз особливостей становлення глобалістського підходу до національної політики і ролі в цьому процесі нових політичних міфів.
Філософсько-політологічний аналіз влади громадянського суспільства з метою обґрунтування її як цілісної самодостатньої системи і підсистеми у соціальному організмі країни. Генезис, природа, сутність, зміст, форми, види, специфіка недержавної влади.
Теоретико-методологічні основи дослідження політико-ділових циклів в контексті управління соціальними змінами. Особливості активної та інерційної стадій соціальних змін, встановлення залежності між стратегією реформ та характеристиками впадини переходу.
Аналіз екзогенного впливу Росії на політико-економічну сферу України протягом 1991-2013 рр. Розкол між Сходом і Заходом України: чинники та етапи розвитку. Донбас як авангард відстоювання проросійського зовнішньополітичного вектора, його зв’язки з РФ.
Місце та роль засад плюралізму в процесах державного будівництва. Розгляд специфіки формування громадянського суспільства в умовах посттоталітарної країни. Аналіз чинників демократичних перетворень та особливостей свідомості плюралістичного суспільства.
Представництво політичних партій у виборчій кампанії. Формування територіальних виборчих комісій. Рівень розвитку і характер відносин між владою та громадянським суспільством. Фактори делегітимізації виборчого процесу в умовах суспільно-політичної кризи.
Процес ухвалення безпекових рішень, детермінований конфігурацією політико-інституційного середовища, що зумовлює динаміку прийняття рішень і їх результативність. Комплексне розуміння політичної безпеки, яке визначає вектори модернізації врахування загроз.
Специфіка та умови функціонування політико-інституційних засобів контролю правоохоронних органів суспільством. Світовий досвід участі громадянського суспільства в контролі діяльності державних органів. Взаємодія правоохоронних органів і громадян.
Визначення рівня впливу інформаційного чинника на перебіг антитерористичних кампаній. Характеристика стану і перспектив реагування України на сучасні політико-інформаційні виклики. Розробка рекомендацій для політичних і суспільних інституцій України.
Узагальнення підходів до поняття "державний брендінг". Вивчення його програмно-інституціонального забезпечення і визначення ролі в сучасних політичних трансформаціях. Дослідження політико-прикладних аспектів державного брендінгу пострадянських країн.
Теоретичні моделі, на базі яких формуються сучасні політичні комунікації. Особливості процесу трансформації політичних співвідношень. Особливості політико-комунікативної безпеки України в умовах її взаємодії із ЄС на умовах політики добросусідства.
Мотивація участі громадських організацій й індивідів у процесах політичної комунікації й управління. Механізми формування демократичного суспільства та політичного патріотизму в Україні. Запобігання деструктивним практикам маніпуляції свідомістю громадян.
Політологічний аналіз концептуальних засад державної інформаційної політики як складової політичної культури України з позицій транзитивної держави. Використання досвіду особливостей політико-культурної парадигми європейської інформаційної політики.
Значення політико-культурних чинників, які визначають спрямованість та форми дій з мобілізації політичної участі громадян. Особливе значення під час вивчення мобілізаційних механізмів активізації політичної участі джерел активності - мотивів та мотивації.
Дослідження сутнісних рис поняття "цивілізаційний вибір" та виокремлення його онтологічних критеріїв в політичній сфері. Характеристика та розрізнення між онтологічним, безальтернативним і раціональним, альтернативним видами цивілізаційного вибору.
Специфіка політико-партійного представництва органів місцевого самоврядування за результатами місцевих виборів в тих територіальних громадах, де проживають представники болгарської, молдовської, російської, игагаузької етнічних міноритарних етнічних груп.
Вимога у виявленні суб’єктів, здатних впливати на спрямованість, характер і наслідки політичного процесу. Трансформація системи військово-цивільних відносин. Концепція цивільно-військових відносин як специфічна форма розвитку політичних процесів.
Етапи бюрократизації державного управління. Використання чиновництвом привласнених посадових позицій для розширення соціально-політичного впливу й максимізації зисків від адміністративної ренти. Подолання наслідків зрощення авторитаризму з бюрократизмом.
Аналіз ролі та місця гуманітарної інтервенції в системі міжнародних відносин. Окреслення потенційних можливостей гуманітарної інтервенції сприяти вирішенню внутрішньодержавних конфліктів. Дослідження трансформації поняття в історичній ретроспективі.
Вивчення структури, компонентів, функцій політико-правової системи. Ознайомлення з важливими елементами інституційної підсистеми. Визначення найважливішого елементу політико-правового процесу. Дослідження спроб класифікації політико-правові системи.
Визначення евристичного потенціалу політико-правового підходу в дослідженні конфліктних та колізійних явищ у середовищі локальних демократій трансформаційних країн. Характеристика рівнів політико-правових колізій функціонування локальних демократій.
Реалізація принципів та інструментів ефективного впровадження толерантних засад в західних країнах. Сучасні кризові тенденції політичної толерантності та чинники впливу на їх формування. Політична нетерпимість серед представників політичної влади.
Дослідження політико-правового та соціокультурного вимірів глобалізації. Обґрунтування їх ціннісного потенціалу, комплексного характеру взаємозв'язку та взаємовпливу. Роль у формуванні інститутів глобального світоустрою та забезпеченні його гуманізації.
Використання проросійськими екстремістами диверсійно-підривних та шпигунських методів, спрямованих на ескалацію збройного насильства, дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в Україні. Партизанська війна, діяльність незаконних воєнізованих формувань.
