Место и роль России в процессе глобализации, в системе геополитического баланса мировых сил. Выбор мировоззренческих ориентиров для настоящего и будущего развития инновационной экономики. Глобализм как современная форма и высшая стадия неоимпериализма.

Источники и концепции человеческой агрессии. Теория социального научения А. Бандуры. Исследование политического насилия в условиях глобализации. Предпосылки возникновения радикального ислама и терроризма, особенности его развития и специфика проявления.

Дискуссионность взглядов на истоки глобализации как процесса всемирной экономической, политической, культурной и религиозной интеграции и унификации. Идеологические угрозы, представляющие серьезную опасность для нашего общества на современном этапе.

Концепция "мягкой глобализации". Антиглобалистские движения как выражение процесса глобализации, но в альтернативной форме. Концепция глобализации на основе многообразия, гетерогенности, фрагментарности мира. Формирование глобального сетевого сообщества.

Проблема места и роли национального и государственного начал в глобализационном процессе. Определение нации как культуротворящего социального организма. Влияние государственной политики в области культуры и общественного самоуправления на глобализацию.

Контрпродуктивность, нереалистичность навязывания мусульманским народам курса развития, основанного на современных западных неолиберальных принципах. Историческая перспектива человечества как длительный путь творческого межцивилизационного взаимодействия.

Демократические реформы и реорганизация политической системы в СССР. Принципы формирования политический элит, их функции и роль в регионах. Анализ геостратегических функций этноэлит. Геополитические цели этнических элит субъектов РФ на Северном Кавказе.

Глобалізаційний дискурс як сукупність сенсів, тлумачень, інтерпретацій, які визначають зміст глобалізації. Процес пізнання в категоріях когнітивної лінгвістики. Бінарний концепт "глобальне/локальне". Методологічне значення політичної дискурсології.

Поняття глобалізаційного дискурсу як сукупності сенсів, тлумачень, інтерпретацій, які визначають зміст глобалізації. Визначення дуалістичного характеру та ціннісної навантаженості цього дискурсу. Аналіз його типів: оптимістичний, скептичний, нейтральний.

Дослідження механізмів впливу глобалізаційних процесів на національну безпеку України у контексті її інтеграції у європейські структури. Характер загроз та викликів для України в умовах глобалізації обумовлений як зовнішніми так і внутрішніми чинниками.

Сутність таких основних категорій як "глобальні загрози", "глобальні виклики", "глобальні проблеми". Принципи виникнення викликів і загроз у міжнародній спільноті. Ступінь небезпечності повномасштабної російсько-української війни для всього світу.

Глобалізаційні процеси як процеси, які відбуваються внаслідок розвитку людства в різних сферах і в які залучені різні країни світу. Оцінка їх прояву, шлях входження в життя конкретних регіонів світового суспільства. Мета регіональної політики Євросоюзу.

Вплив інформаційної політики держави на вирішення політичних, економічних і соціальних проблем. Внутрішньо- та зовнішньополітичний аспекти розвитку інформаційної сфери суспільства. Оптимізація державного управління та просування інтересів країни у світі.

Визначення сприяння пандемії подальшому розвитку глобалізаційних процесів. Характеристика впливу карантинних обмежень. Дослідження можливих негативних наслідків короновірусної кризи. Розгляд тенденції розвалу структур міжнародного співробітництва.

Аналіз контекстів мультикультурності з точки зору соціалізації та переходу суспільства від зближення до роз’єднання в умовах війни, протистояння змінам світового порядку та зіткнення варварства та цивілізації. Розгляд понять глобалізація та гібридизація.

Зміни глобальної політичної сфери та світового балансу впливів державно-політичних сил. Залежність конструкції світової політичної системи від політичного досвіду окремих держав, рівня розвитку цивілізації, геополітичних стратегій, союзів чи суперництва.

Роль та значення глобального громадянського суспільства та його різних інституцій. Дослідження різних аспектів діяльності громадянського суспільства з тієї позиції, що воно зайняло місце між транснаціональними компаніями і національними державами.

Аналіз перспективи становлення громадянського суспільства загальнопланетарного масштабу. Оцінка передумов для формування та розвитку суспільства глобального формату. Окреслення чинників, які сприяють інтеграції національних громадянських суспільств.

Огляд проблеми тероризму, як однієї із найактуальніших для сучасного світового співтовариства. Обґрунтування потреби її комплексного вирішення. Аналіз головної мети теракту. Поняття політичного екстремізму. Оцінка рівня антитерористичної захищеності.

Аналіз концепцій еволюції планетарної цивілізації в умовах глобалізації та аналіз нового світового порядку з позицій дослідження розвитку глобального світу в XX та XXI століттях. Інтеграційні, економічні, політичні, культурологічні процеси між країнами.

Виділено основні чинники появи неліберальних демократій, зокрема економічний, ідеологічний, інформаційний та глобальний. З’ясовано вплив глобального чинника на появу та зміцнення неліберальних демократій та спрогнозувати ймовірні сценарії розвитку подій.

Метою статті є визначення основних складових глобального, регіонального та національного виміру російсько-української війни. Небезпека глобального виміру війни для України та особливості війни між росією та Україною; регіональний вимір цієї війни.

Необходимость появления эволюционных ответвлений в глобальных и политических исследованиях. Описание взаимодействия наук о политических и глобальных процессах. Становление глобального развития, ориентированного на обеспечение выживания цивилизации.

Понятие и классификация глобальных конфликтов. Причины их появления и формирования в современном мире. Терроризм как всеобщая проблема развитого общества. Война как мировой конфликт. Перспективы сохранения мира в стратегии расширения НАТО на Восток.

Изучение глобальных проблем современности как совокупности наиболее острых мировых проблем, решение которых требует массового осмысления и объединения усилий всех народов и государств. Анализ особенности глобализации экологических проблем и экологии.

Прогнозы на будущее и пути решения глобальных проблем. Социальные и политические проблемы современности. Экологическая проблема, ее сущность, причины и условия защиты природной среды. Причины энергетической и демографической проблемы народонаселения.

Глобализация как охватывающие всю планету потоки капитала, товаров, услуг и отчасти рабочей силы, расширение и углубление социальных связей и институтов в пространстве. Общая характеристика глобальных тенденций мировой политики, рассмотрение особенностей.

Параметры глобального миропорядка как условия выживания, прогресса человечества. Противоречивая динамика взаимосвязей и взаимозависимости между основными "центрами силы" современного мира. Угрозы устойчивости формирующейся системы международных отношений.

Общая характеристика глобального публичного порядка. Знакомство с современными подходами ученых к структурированию глобального публичного порядка, анализ особенностей. Синоптикум и баноптикум как структурная основа формирования модели публичного порядка.

Характеристика особенностей современной теории безопасности в контексте противоборства двух тенденций в осмыслении идеала общества будущего – идеала глобального общества. Анализ идеала возрождения локальных сообществ как первичных субъектов безопасности.