Исследовательский контекст взаимодействия социологии и социальной работы. Культурологическое направление П. Сорокина. Потребности практики оказания помощи в экстремальных ситуациях и группам риска как предмет согласованного анализа в социологии.

Знакомство с основными особенностями профессиональной социальной работы, общая характеристика психологических основ. Рассмотрение источников возникновения межличностных конфликтов в социальных группах. Анализ этапов развития философии прав человека.

Характеристика понятия теории социальной работы: ее предмет и объект. Социальная работа как многоуровневая теория. Изучение функций теории социальной работы Социальная работа как учебная дисциплина. Представление о структуре социальной работы как науки.

Дети-инвалиды как социальная проблема, их психологические особенности. Учреждения социального обслуживания: основные виды, специфика деятельности. Категории инвалидности, медико-социальная экспертиза. Социально-педагогическая работа с семьей ребенка.

Базовые понятия специальной теории социального неравенства. Эволюция принципов подхода к феномену социальной стратификации. Теория социально-экономической неоднородности труда. Проблема определения социальной принадлежности всех членов общества.

Обзор жизненного пути и научной деятельности Питирима Александровича Сорокина – крупнейшего учёного-социолога ХХ века. Сорокин – родоначальник теории социальной стратификации и социальной мобильности. Теоретическая и практическая социология Сорокина.

Определение понятия и специфика предмета социологии. Теоретическое изучение социологии в зарубежных странах. Изучение специфики ее сопоставления с другими науками: философией, психологией, историей, экономикой и политологией. Этапы развития социологии.

Определение понятия, объект и предмет социологии. Ее специфические социальные законы и закономерности. Специфика социологических знаний и методов. Деление их на фундаментальные и прикладные. Влияние на развитие этики и формирование гражданского общества.

Справедливость как один из принципов распределения между людьми социальных ценностей. Учение Аристотеля о добродетелях. Связь справедливости и равенства в трудах Дж. Ролза. Справедливость в морали и праве. Справедливость распределительная и воздающая.

Сущность теории стигматизации. Основные идеи приверженцев теории стигматизации Эдвина Лемерта, Говарда Бекера и Кая Эриксона. Процесс, в результате которого отдельные индивиды получают клеймо девиантов. Критика и недостатки теории стигматизации.

Цивилизация как культурное образование в теории С. Хантингтона. Динамика современных международных отношений. Конфликт между цивилизациями, их структура и культурные особенности. Причины обособления человечества по различным цивилизационным признакам.

Анализ теории структурации Э. Гидденса как методологической основы для исследования социальных структур в различных сферах общественной жизни. Принципы учения и его элементы. Трактование понятия "габитус" и его роль в функционировании социальной системы.

Характеристика общественно-экономической формации: первобытнообщинная, рабовладельческая, феодальная, капиталистическая, социалистическая. Теории социальных революций Маркса. Развитие марксизма в 20 веке, ленинский этап философии марксизма, еврокоммунизм.

Сущность, значение и роль элиты в социальной жизни, характеристика и особенности кастовых принципов общественного устройства. Применение метода интерпретации политических процессов. Описание, специфика сословия и меритократия, классы и плутократия.

Синергетика как смена научной парадигмы. Категория "Информация" (преобразования информации как кибернетическая форма II начала термодинамики). Эволюционная роль элиты с позиций синергетики. Особенности самоорганизующихся и саморазвивающихся систем.

Рассмотрение первоначального представления теории эпидемиологического перехода 1971 г. Динамика эпидемиологического перехода, факторы снижения смертности. Изучение периода дегенеративных и антропогенных заболеваний и болезней, связанных со стрессом.

Основные причины появления бомжей и задачи учреждений социальной помощи. Построение модели социальной адаптации лиц без определенного места жительства и технологий формирования правовых, ресурсных и организационных условий для её широкого внедрения.

Дослідження взаємозв'язку рівня соціальної напруги, зміни масової свідомості та соціальних цінностей під час війни. Аналіз та узагальнення ключових соціальних теорій впливу війни на різні аспекти життя суспільства, економіку, політику та культуру.

Дослідження стадій суспільного розвитку. Аналіз постіндустріального суспільства та теорій його розвитку. Сцієнтистські уявлення про наукове знання як вищу культурну цінність. Вивчення відмінностей дискурсів прогресу, кризи і травми під час трансформації.

Життя та наукова діяльність Карла Маркса. Теорія класів і класової боротьби. Біографія та основні набутки Макса Вебера. Порівняльний аналіз класів Карла Маркса та Макса Вебера. Визначення терміну "соціальні класи". Порівняльна характеристика класів.

Роберт Кінг Мертон як американський соціолог, один з засновників школи структурно-функціонального аналізу. Теорія середнього рівня та її набір певних атрибутів. Становлення лумановского функціоналізму. Самореферентна система у розвитку системних уявлень.

Цілераціональна дія, як найбільш "робочий" соціологічний ідеальний тип, за допомогою якого виробляються основні дослідження веберівської соціології. Ціннісно-раціональна, афективна, традиційна соціальна дія за Вебером. Політична соціологія М. Вебера.

Аналіз класичних положень теорії зміни (циркуляції) еліт В. Парето та інших представників теорії (Г. Моска та Р. Міхельса). Характеристика сучасних теорій еліт, на тлі яких можливо визначити специфіку процесу зміни еліт у сучасних пострадянських умовах.

Розгляд класичних положень теорії циркуляції еліт В. Парето, Г. Моска та Р. Міхельса, які дозволяють провести паралелі із сучасністю та зрозуміти особливості політичного процесу наших днів. Специфіка процесу зміни еліт у сучасних пострадянських умовах.

Теоретико-методологічні та концептуальні засади досліджень українських авторів із проблем формування зовнішньої інформаційної політики України. Формування зовнішньої інформаційної політики України у рамках стратегій "дипломатії повного спектру".

Громадянське суспільство: особливості його теоретичного усвідомлення і дискурсивно-етичного здійснення. Осмислення характеристик корпоративізму як соціального явища та аналіз його практичного вираження на прикладі процесів, що відбуваються в суспільстві.

Характеристика комплексного підходу до різноманітних теорій масової комунікації. Запровадження поняття соціальної філософії та розширення рамок марксистської ідеології в франкфуртській школі. Аналіз дослідження концепції когнітивного розвитку П'яже.

Сутнісні принципи теорії модернізації, що детерміновані європоцентрістської концепцією. Аналіз відповідності історичних реалій афро-азіатського регіону періоду XX-XXI cт. критеріям теорії модернізації. Значимість соціокультурних основ сучасних суспільств.

Роль демографії в системі соціології. Поняття народу держави. Структура комплексу знань про народонаселення. Причини складнощів при синтезуванні цілісної методології означеної науки про суспільство. Наслідки виробничих відносин для розселення людей.

Психологічний напрям у соціології, напрямки та етапи його розвитку, сучасні тенденції та перспективи, предмет дослідження та аналіз досягнень. Психологізм Габріеля Тарда. Сутність Теорії наслідування Г. Тарда та її головні положення, зміст та значення.