Розгляд ключових одиниць суспільно-політичного життя людини на сторінках поетичної збірки "Листя трави" Уолта Уїтмена, що входять до складу концепту Америка та допомагають авторові створити образ країни. Космічний розмах поетичної картини світу Уїтмена.

Порівняння синонімічних рядів лексеми Бог. Аналіз поняттєвого, образного, ціннісного компонентів досліджуваного концепту, що представлені в лексичних і паремійних одиницях співставлюваних мов. Визначення універсальних і культурно-специфічних рис концепту.

Дослідження образного та ціннісного компонентів концепту Бог/Gott на основі паремій, які відіграють особливу роль у створенні мовної картини світу. Співставлення паремійних одиниць в аналізі ціннісного компонента концепту в німецькій і українській мовах.

Дослідження ієрархії репрезентантів концепту війна у промовах політиків, відтворення їхнього сприйняття подій та виявлення певних специфічних ознак кожного народу. Необхідність систематизації вербалізаторів концепту війна у сучасному політичному дискурсі.

З’ясування складники й текстотвірні засоби концепту Віра, які репрезентуються вірою в Христа, вічного Бога, Божу волю, Боже провидіння, Божу поміч, Літургію, Церкву, єдність, силу молитви, любов, науку, свята. Розвиток українського релігійного дискурсу.

Лінгвокультурологічний аналіз концепту "гріх" як маркера порушення релігійних і морально-етичних норм в українському узусі. Виокремлено семантичні різновиди фразеологізмів з лексемою "гріх", окреслено образно-асоціативний потенціал таких мовних одиниць.

Концепт - одна з основних категорій когнітивної лінгвістики, у якій відображається зв’язок мови, мислення, культури. Наявність оперативно-змістових одиниць пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи та мови - ознаки політичного дискурсу.

Дослідження спільного та відмінного в мовному вираженні етнокультурного концепту "домівка" в говірках Куп’янщини та Бойківщини. Лексеми-номінативіи, що характеризують архетипне уявлення українців про оселю: "батьківська хата", "оберіг", "родина", "рід".

Класифікація внутрішніх та соціальних характеристик людини. Формування антропоцентричної парадигми, звернення лінгвістичної проблематики до місця людини в культурі. Соціально-економічні фактори, що обумовлюють універсальні характеристики концепту жінка.

Дослідження концепту катастрофа/catastrophe, його базові вербалізатори, наповнення, структура, інваріантні та відмінні риси. Ядра та периферія номінативного поля концепту, лінгвокогнітивні особливості вербалізації в англо- та україномовному дискурсах.

Аналіз концепту кохання як складової англомовної наукової (філософської та психологічної) картин світу, визначення специфіки його мовної об’єктивації у цих сферах людського знання. Ключові когнітивні метафори, які лежать в основі мовлення про кохання.

Лінгвокультурологічний аналіз творчості українських письменників. Характеристика поетичної картини світу М. Стельмаха. Вербалізація образу людини: землеробця, ремісника та мисливця. Репрезентація індивідуальних, національних і соціокультурних концептів.

Розглянуто фразеологічну антропосемічну номінаці. Аналіз фразеологізмів з антропним компонентом, які вербалізують концепт людина в російській, українській, німецькій та англійській мовах, з метою показати ізоморфні та аломорфні риси в лінгвокультурах.

У поезіїі Олексія Довгого концепт НАРОД - один із найбільш яскраво представлених концептів. Лінгвістичні одиниці, які беруть участь у мовній репрезентації, сприяють розгортанню в тексті ряду художніх образів народу, від позитивно до негативно конотованих.

Вербалізація і семантичне наповнення концепту НАРОД, виявлення структурних складових і дискурсивної конфігурації концепту. Репрезентація складників у навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів. Національно-культурна специфіка концепту.

Комплексний аналіз особливостей лінгвальної експлікації концепту природа в мові поезії Довгого. Створення панорамних перспектив, героїчного минулого, трагічної пам’яті. Поєднання в межах одного контексту лексем на позначення різнопланових характеристик.

Розгляд особливостей лінгвального вираження концепту "рідна земля" у поезії О. Довгого. Бачення ліричного героя, виражене в номінаціях на позначення елементів ландшафту, явищ та характеристик природи. Репрезентація дійсності мовця крізь призму культури.

Визначення наповнення лексико-семантичної групи сім’я, як засобу вираження відповідного етнокультурного концепту в українській мові. Розгляд особливостей мовного прояву інноваційної ідеї в художній літературі кінця XVIII – першій половині ХІХ століття.

Засоби вербалізації одного з базових концептів в індивідуально-авторській концептуальній картині світу М. Дочинця - концепту слово. Складники ядерної, приядерної та периферійної зон концептополя, що актуалізують компоненти в структурі концепту слово.

Вербалізація концепту тероризм із використанням методики вільного асоціативного експерименту, аналіз вербальних реакцій. Вивчення структури асоціативних полів слів-стимулів в українській мові, частотність реакцій, семантику слів-стимулів та слів-реакцій.

Зростання сучасного наукового інтересу в лінгвістиці до концепту Україна. Особливості політичного дискурсу, до якого належать президентські промови, запропонування визначення концепту з погляду лінгвокогнітивного та лінгвокультурологічного підходів.

Комплексна характеристика засобів мовної репрезентації концепту український народ у французькому медіадискурсі. Розгляд когнітивних структур моделювання сучасної української суспільно-політичної тематики і стереотипів її сприйняття французьким адресатом.

Аналіз характеру мовної експлікації уявлень ліричного героя Олексія Довгого про особливості світобудови й організацію Всесвіту, репрезентованих в поезії "Ходімте в край, де ще живуть лелеки...". Відображення погляду ліричного героя на будову Всесвіту.

Дослідження емоційного концепту РАДІСТЬ, його структури та засобів вербалізації в українській лінгвокультурі на матеріалі текстів художньої прози другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст. Створення когнітивної дефініції за методикою Єжи Бартмінського.

Наукове дослідження індивідуального стилю польського письменника Г. Сенкевича на основі концептуального аналізу вербалізації лексеми "людина" в мовному просторі роману. Особливості жанру історичного роману, специфіка побудови аналогічних художніх творів.

Огляд жанру історичного роману. Історико-політичні і суспільно-економічні події, описані в творі "Вогнем і мечем", що демонструють реалії відображеної епохи, ввібрали в себе ознаки романтизму й реалізму. Постать козацького гетьмана Б. Хмельницького.

Функціонування лексичного регулятиву Німеччина як домінувального елемента в системі етнічних стереотипів епістолярних текстів Лесі Українки. Словесні засоби актуалізації номінативного поля. Ядерні та периферійні одиниці, які створюють образ країни.

Дослідження феномену досконалість і аспектів його трактування у різних областях знання. Розгляд загальних та національно-специфічних особливостей та механізмів вербалізації лінгвокультурного концепту perfeccion/ досконалість в двох споріднених культурах.

Гендерний параметр невербальної комунікації, омовлений в фольклорних жанрах. Моделювання відповідних смислів і актуалізація лінгвокреативної діяльності мовців у процесі комунікації. Формування комунікативної компетенції вишуканої мовної особистості.

Огляд вербалізованих у сучасній українській мові фемінних і маскулінних комунікативних стратегій і тактик, які виразно репрезентують гендерний параметр невербальної комунікації. Стереотипні уявлення про невербальні стилі поведінки чоловіка й жінки.