Вивчення концептосфери сучасних мов. Наявність великої кількості лінгвістичних шкіл, які використовують свої методики дослідження концептів. Вивчення лексико-семантичної системи мови, де певне концептуальне знання набуває мовної об’єктивації через слово.

Розкриття семантики концепту війна за допомогою фразеологічних одиниць у культурному аспекті. Дослідження процесу вербалізації концепту війна з використанням фразеологізмів як мікротекстів. Виристання соціальних мереж для текстового семантичного аналізу.

Дослідження ієрархії репрезентантів концепту війна у промовах політиків, відтворення їхнього сприйняття подій та виявлення певних специфічних ознак кожного народу. Необхідність систематизації вербалізаторів концепту війна у сучасному політичному дискурсі.

З’ясування складники й текстотвірні засоби концепту Віра, які репрезентуються вірою в Христа, вічного Бога, Божу волю, Боже провидіння, Божу поміч, Літургію, Церкву, єдність, силу молитви, любов, науку, свята. Розвиток українського релігійного дискурсу.

Лінгвокультурологічний аналіз концепту "гріх" як маркера порушення релігійних і морально-етичних норм в українському узусі. Виокремлено семантичні різновиди фразеологізмів з лексемою "гріх", окреслено образно-асоціативний потенціал таких мовних одиниць.

Концепт - одна з основних категорій когнітивної лінгвістики, у якій відображається зв’язок мови, мислення, культури. Наявність оперативно-змістових одиниць пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи та мови - ознаки політичного дискурсу.

Дослідження спільного та відмінного в мовному вираженні етнокультурного концепту "домівка" в говірках Куп’янщини та Бойківщини. Лексеми-номінативіи, що характеризують архетипне уявлення українців про оселю: "батьківська хата", "оберіг", "родина", "рід".

Класифікація внутрішніх та соціальних характеристик людини. Формування антропоцентричної парадигми, звернення лінгвістичної проблематики до місця людини в культурі. Соціально-економічні фактори, що обумовлюють універсальні характеристики концепту жінка.

Дослідження концепту катастрофа/catastrophe, його базові вербалізатори, наповнення, структура, інваріантні та відмінні риси. Ядра та периферія номінативного поля концепту, лінгвокогнітивні особливості вербалізації в англо- та україномовному дискурсах.

Аналіз концепту кохання як складової англомовної наукової (філософської та психологічної) картин світу, визначення специфіки його мовної об’єктивації у цих сферах людського знання. Ключові когнітивні метафори, які лежать в основі мовлення про кохання.

Лінгвокультурологічний аналіз творчості українських письменників. Характеристика поетичної картини світу М. Стельмаха. Вербалізація образу людини: землеробця, ремісника та мисливця. Репрезентація індивідуальних, національних і соціокультурних концептів.

Розглянуто фразеологічну антропосемічну номінаці. Аналіз фразеологізмів з антропним компонентом, які вербалізують концепт людина в російській, українській, німецькій та англійській мовах, з метою показати ізоморфні та аломорфні риси в лінгвокультурах.

У поезіїі Олексія Довгого концепт НАРОД - один із найбільш яскраво представлених концептів. Лінгвістичні одиниці, які беруть участь у мовній репрезентації, сприяють розгортанню в тексті ряду художніх образів народу, від позитивно до негативно конотованих.

Вербалізація і семантичне наповнення концепту НАРОД, виявлення структурних складових і дискурсивної конфігурації концепту. Репрезентація складників у навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів. Національно-культурна специфіка концепту.

Комплексний аналіз особливостей лінгвальної експлікації концепту природа в мові поезії Довгого. Створення панорамних перспектив, героїчного минулого, трагічної пам’яті. Поєднання в межах одного контексту лексем на позначення різнопланових характеристик.

Розгляд особливостей лінгвального вираження концепту "рідна земля" у поезії О. Довгого. Бачення ліричного героя, виражене в номінаціях на позначення елементів ландшафту, явищ та характеристик природи. Репрезентація дійсності мовця крізь призму культури.

Визначення наповнення лексико-семантичної групи сім’я, як засобу вираження відповідного етнокультурного концепту в українській мові. Розгляд особливостей мовного прояву інноваційної ідеї в художній літературі кінця XVIII – першій половині ХІХ століття.

Засоби вербалізації одного з базових концептів в індивідуально-авторській концептуальній картині світу М. Дочинця - концепту слово. Складники ядерної, приядерної та периферійної зон концептополя, що актуалізують компоненти в структурі концепту слово.

Вербалізація концепту тероризм із використанням методики вільного асоціативного експерименту, аналіз вербальних реакцій. Вивчення структури асоціативних полів слів-стимулів в українській мові, частотність реакцій, семантику слів-стимулів та слів-реакцій.

Зростання сучасного наукового інтересу в лінгвістиці до концепту Україна. Особливості політичного дискурсу, до якого належать президентські промови, запропонування визначення концепту з погляду лінгвокогнітивного та лінгвокультурологічного підходів.

Комплексна характеристика засобів мовної репрезентації концепту український народ у французькому медіадискурсі. Розгляд когнітивних структур моделювання сучасної української суспільно-політичної тематики і стереотипів її сприйняття французьким адресатом.

Аналіз характеру мовної експлікації уявлень ліричного героя Олексія Довгого про особливості світобудови й організацію Всесвіту, репрезентованих в поезії "Ходімте в край, де ще живуть лелеки...". Відображення погляду ліричного героя на будову Всесвіту.

Дослідження емоційного концепту РАДІСТЬ, його структури та засобів вербалізації в українській лінгвокультурі на матеріалі текстів художньої прози другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст. Створення когнітивної дефініції за методикою Єжи Бартмінського.

Наукове дослідження індивідуального стилю польського письменника Г. Сенкевича на основі концептуального аналізу вербалізації лексеми "людина" в мовному просторі роману. Особливості жанру історичного роману, специфіка побудови аналогічних художніх творів.

Огляд жанру історичного роману. Історико-політичні і суспільно-економічні події, описані в творі "Вогнем і мечем", що демонструють реалії відображеної епохи, ввібрали в себе ознаки романтизму й реалізму. Постать козацького гетьмана Б. Хмельницького.

Функціонування лексичного регулятиву Німеччина як домінувального елемента в системі етнічних стереотипів епістолярних текстів Лесі Українки. Словесні засоби актуалізації номінативного поля. Ядерні та периферійні одиниці, які створюють образ країни.

Дослідження феномену досконалість і аспектів його трактування у різних областях знання. Розгляд загальних та національно-специфічних особливостей та механізмів вербалізації лінгвокультурного концепту perfeccion/ досконалість в двох споріднених культурах.

Гендерний параметр невербальної комунікації, омовлений в фольклорних жанрах. Моделювання відповідних смислів і актуалізація лінгвокреативної діяльності мовців у процесі комунікації. Формування комунікативної компетенції вишуканої мовної особистості.

Огляд вербалізованих у сучасній українській мові фемінних і маскулінних комунікативних стратегій і тактик, які виразно репрезентують гендерний параметр невербальної комунікації. Стереотипні уявлення про невербальні стилі поведінки чоловіка й жінки.

Стереотип як форма обробки інформації. Вербалізація маскулінних гендерних стереотипів на матеріалі китайських фразеологізмів. Гендерно нейтральні, забарвлені фразеологізми. Роль жінки у китайському суспільстві. Протиставлення "маскулінного" і "фемінного".