Одиниці експресивного синтаксису Григорія Косинки: незакінчені та обірвані речення, парцельовані конструкції й неповні речення. Найвиразніші експресивні конструкції художньої прози Г. Косинки, синтаксична організація художньої прози письменника.

Репрезентація експресивних лексичних засобів, властивих сучасній діалектній мовній особистості, на основі словника українських східнослобожанських говірок. Характеристика групи слів, які ввійшли до реєстру збірки. Опис їх семантичних особливостей.

Особливості творчого доробку заслуженого діяча мистецтв Д. Шайноги як носія традиційної львівської школи живопису з притаманним їй тяжінням до формалістичних тенденцій. Постімпресіоністичні з виразними елементами експресіонізму риси пейзажних полотен.

Наукова стаття присвячена автором дослідженню особливостей перекладу експресивних засобів англомовних художніх текстів українською мовою. Матеріалом дослідження слугували оповідання "The Gold Bug" Едгара Аллана По та його переклад українською мовою.

Функціонування експресивних засобів лексико-семантичного рівня в журналістських публікаціях політичної проблематики запорізьких періодичних видань. Щотижневий аналіз подій від керівника газети. Стилістичні особливості публікацій у колонці редактора.

Подовження фонеми у межах одного слова для підкреслення певних емоцій персонажа - приклад експресивних зсувів на фонетичному рівні. Характеристика основних ступенів морфологічної категорії порівняння прикметників у англійській і українській мовах.

Дослідження експресивних мовленнєвих актів як засобу реалізації комунікативних інтенцій наратора в текстах творів британської літератури дитячого страждання. Аналіз інтенції вибачення, подяки, вираження власного емоційного стану та засоби їх реалізації.

Граматичні, лексичні та синтаксичні мовні засоби вираження емоційного стану, подяки та вибачення в англомовних текстах творів жанру літератури дитячого страждання. Експресивні мовленнєві акти як засоби реалізації комунікативних інтенцій оповідача.

Проаналізовано мову сучасних засобів масової комунікації, яка характеризується значним збільшенням експресивності. Поблема функціонування субстандартної лексики. Активне використання субстандартних одиниць у мові. Аналіз та розгляд наукової літератури.

У статті розкрито експресивний потенціал заперечних конструкцій у детективному романі. На матеріалі твору Аґати Крісті "Чалий кінь" доведено, що заперечні конструкції входять до спектра потужних виражальних засобів мови і виконують низку функцій.

Аналіз експресивних засобів мовної виразності в текстах антологій про російсько-українську війну. Використання просторово-часових компонентів, топонімів, стилістичних фігур, фразеологізмів для отображення емоційного стану та власного бачення війни.

Дослідження форм ферменту лактатдегідрогенази у чорноморській креветці Palaemon elegans за допомогою електрофоретичного методу та гістохімічної реакції утворення її продуктів. Характеристика результатів визначення активності досліджуваного ферменту.

Характеристика експресивності як категорійної ознаки сталих висловів. Аналіз виразово-зображувальних властивостей паралінгвальних стійких зворотів. Особливість дослідження їх здатності передавати ставлення мовця до фактів навколишньої дійсності.

Експлікація та імплікація емоцій в політичному контексті як потужний лінгвістичний інструмент. Профілювання оціночної лексики з негативною та позитивною конотацією, її класифікація та інтерпретаційний аналіз з використанням моделі оцінки Appraisal Model.

Проблема доцільності використання експресивних компонентів у сучасному українськомовному науковому дискурсі. Визначення найефективніших засобів української мови, які формують впевнене й захопливе наукове мовлення, не порушуючи його стильової однорідності.

Дослідження комунікативно-прагматичного аспекту функціонування термінів англомовного дипломатичного дискурсу. Класифікація експресивності термінів дипломатичного дискурсу. Характеристика прагматичних категорій оцінки, власне експресивності та тональності.

Аналіз прагматичного аспекту функціонування термінів у дипломатичному дискурсі. Визначення, що термінам дипломатії властива експресивність, яку диференційовано за трьома прагматичними категоріями: оцінка, власне експресивність та загальна тональність.

Дослідження модальності та виокремлення мовної експресивності як різновиду модальності. Зв’язок експресивної функції з номінативною й комунікативною. виокремлення експресивності від інших різновидів модальності, умови реалізації прагматичної функції.

Дослідження особливостей функціонування кольору у прозі Ірен Роздобудько як виразного засобу художньої конкретизації. Експресивно-виражальна рецепція кольору та її функціональне призначення у контексті творення художнього світу творчості письменниці.

Вивчення колористики у вітчизняному літературознавстві. Аналіз експресивно-виражальної рецепції кольору в прозі Ірен Роздобудько та його функціональне призначення у контексті творення художнього світу творчості письменниці. Колористика української прози.

Дослідження кольорової палітри в літературознавчій науці. Природа художньої колористики як одна з важливих і водночас малодосліджених наукових проблем. Особливості функціонування кольору та його експресивно-виражальна рецепція у прозі Ірен Роздобудько.

Аналіз виражальних можливостей лексичних, синтаксичних, морфологічних одиниць в українській та французькій поезії. У контексті мовознавчої проблематики дослідження синтезу мистецтв (поезії – з музикою і живописом), способів утворення експресивних ефектів.

Висвітлення львівської мистецької ситуації 1980-х рр., дослідження мистецьких об’єднань, виставкової та галерейної діяльності, яка позитивно вплинула на розвиток експресивно-живописної мови у творчості митців. Аналіз каталогів групових виставок 1980-х рр.

Огляд впливу преси і періодики на ціннісні орієнтації, ідеали і маніпуляції громадською думкою. Аналіз особливостей лінгвістично-комунікативної специфіки українського мас-медійного дискурсу. Характеристика замітки як інформаційного жанру журналістики.

Характеристика експресивно-стилістичних фразеологізмів (нейтральні, книжні, розмовні) у мовотворчості В. Нечитайла. Аналіз розмовних фразеологічних одиниць, їх основні відтінки. Розмовна фразеологія як невичерпне джерело створення гумористичного ефекту.

Формування рецептивної парадигми українського літературного експресіонізму початку ХХ ст. визначення експресіоністичних ущільнень з урахуванням видового, родового та територіального критеріїв на матеріалах творчості М. Бажана, М. Куліша, О.Турянського.

У дисертації показано, що експресіонізму властива тенденція до синтезу видів мистецтва (живопис – танець, живопис – музика, література – живопис), яка, по-перше, виразно модифікується у синтез як співтворчість, по-друге, збагачує мистецьку практику.

Дослідження експресіонізму як напрямку у сучасному мистецтві, що має корені у світовій філософській думці і обумовлений динамікою розвитку художнього мислення. З'ясування типів творчого процесу експресіоністів відповідно до видової специфіки мистецтва.

Відображення суб’єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське "Я". Дослідження сенсу страждання і смерті людини. Емоційна організація монологічного мовлення. Розбіжності щодо наявності експресіоністичних елементів у творчості М. Хвильового.

Історія розвитку експресіонізму, його характерні риси. Експресіонізм у практиці різних літературних жанрів. Приклади експресіоністичної образності в українській літературі. Дадаїзм як авангардистська літературна течія, його принципи та історія розвитку.