Дослідження особливостей цукрових заводів України як пам’яток містобудування. Місце цукроварні в просторовій структурі населених місць. Характеристика та специфіка розташування цукрових заводів. Цукрозаводські пам’яткоохоронно-містобудівні зони.

Дослідження історії виявлення, перевезення та встановлення пам’яток архітектури із с. Рудяків та їх характеристика. Історія цього села. Виселення у 1965 р. мешканців сіл, які підлягали затопленню Канівським водосховищем. Музеєфікація пам’ятків з Рудякова.

Проблема збереження нерухомих пам’яток у зв’язку з будівництвом на Дніпрі Канівського водосховища і затопленням двох десятків придніпровських сіл. Висвітлення історії виявлення, перевезення та встановлення пам’яток із Рудякова у переяславському скансені.

Картографічна інвентаризація та комплексна паспортизація як ефективний спосіб дослідження пам’яток природи. Знайомство з пам’ятками неживої природи басейнів Пруту і Лазещини у гірському масиві Чорногора. Сутність поняття "геотуристичний маршрут".

Визначення передумов та особливостей розвитку празько-корчацької культури у регіоні. З’ясування місця та ролі укріплених поселень у ранньосередньовічний час. Аналіз речових знахідок у взаємозв’язку та у порівняні зі знахідками із суміжних територій.

Аналіз іконографії та семантики давньоєгипетських амулетів-підвісок з "єгипетського фаянсу", знайдених у скіфському жіночому похованні № 1 кургану № 8 Пісочинського могильника. Єдиний ансамбль головного вбрання похованої, разом з парадним головним убором.

Проблематика використання замкових споруд в етнотуризмі, яка негативно впливає на процес ефективного збереження, охорони та етнотуристичного пристосування об’єктів фортифікаційного будівництва. Шляхи етнотуристичного використання пам’яток будівництва.

Розгляд діяльності видатного польського літератора, історика, публіциста М. Грабовського на Чигиринщині. Результати його археологічних досліджень на території краю, що були опубліковані у книзі "Україна давня і сучасна". Внесок відомих діячів ХІХ ст.

Історичний розвиток пам’яткоохоронної справи, правові та управлінські аспекти, завдання та напрями пам’яткоохоронної діяльності, реалізація проекту Зводу пам’яток історії та культури. Дослідження різних пам’яток як артефактів соціалізації індивіда.

Визначення питань, що входять до компетенції теоретичного пам’яткознавства як науки. Об’єкт та предмет пам’яткознавства. Завдання пам’яткознавства щодо вивчення окремих видів об’єктів культурної спадщини, їх використання в сучасному культурному контексті.

Історія діяльності Київського товариства охорони пам’яток старовини та мистецтва, реалізації ним організаційних і статутних питань. Аналіз пам’яткоохоронного аспекту роботи КТОПСІМ на Правобережній Україні за матеріалами звітної документації 1910-1913 рр.

Дослідження основних напрямків пам’яткоохоронної діяльності та тенденцій, що були визначальними в галузі охорони історико-культурного надбання на Чернігівщині у 1919-1930-ті рр. Періодизація пам’яткоохоронної діяльності на Чернігівщині у цей період.

Розгляд пам’яткоохоронної діяльності П.В. Клименка на Поділлі, його участі у діяльності пам’яткоохоронних організацій, ролі у збереженні архівної спадщини. Закладення правового фундаменту державного опікування національними пам’ятками і архівами.

Розглянуто проблему правового забезпечення пам’яткоохоронної діяльності в контексті деокупації Криму та частини Донбасу. Нормативно-правове забезпечення державного управління охороною культурної спадщини. Регламентування пам’яткоохоронної діяльності.

Нормативне забезпечення державного управління охороною культурної спадщини - інструмент, яким регламентується пам’яткоохоронна діяльність. Шляхи раціоналізації правового забезпечення державного регулювального впливу у сфері охорони культурного нащадку.

Характеристика основних напрямів діяльності радянського керівництва щодо подолання житлової кризи, яка склалася у Чернігові після воєнних дій 1918-1919 роках. Оцінка роботи Чернігівського губернського комітету охорони пам’яток мистецтва та старовини.

Аналіз юридичних документів доби правління в Італії остготського короля Теодеріха Великого щодо охорони пам’яток старовини. Оцінка зазначеної епохи з точки зору її значення для збереження класичної культури і формування сучасної європейської цивілізації.

Вклад мистецтвознавців Львова в охорону та збереження пам'яток історії, культури. Аналіз їх діяльності по виявленню, збереженню, реставрації, популяризації пам'яток мистецтва в рамках роботи Львівського відділення Українського товариства охорони пам'яток.

У науковій статті розглянуті заходи спрямовані на збереження окремих архітектурних об’єктів, що мали місце у 1908-1914 роках на території Національного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької битви". Розглянуто хронологію та головні події.

Мета – деталізувати роботу В. Модзалевського стосовно охорони чернігівських музеїв упродовж липня-листопада 1917р., спираючись на його письмові клопотання, адресовані міській управі. Методи дослідження відповідають меті, ґрунтуються на принципі історизму.

Аналіз змісту пам’яткоохоронних програм, які з початку 1990-х років були реалізовані в Україні і окремі з яких впроваджуються в життя у ХХІ столітті. Програми створення нових та реорганізації історико-культурних та історико-архітектурних заповідників.

Підготовка багатотомного енциклопедичного видання "Звід пам’яток історії та культури України". Реалізація пам’яткоохоронних заходів зі збереження національної пам’яті та культурної спадщини. Організація діяльності з порятунку державних об’єктів ЮНЕСКО.

Огляд основних етапів спорудження пам’ятника Шевченку в м. Рівне, його архітектурно-мистецькі чинники. Роль архітектурної пам’ятки як одного з важливих елементів культурно-мистецької спадщини міста; соціальні протистояння, які стояли на перешкоді.

Особливості проведення політики пам’яті щодо пам’ятників Леніну в Черкаській області, яка є прикладом регіону з різною історичною спадщиною. Характеристика діяльності місцевої влади зі знесення пам’ятників радянської доби, а також ставлення населення.

Опис пам'ятників, присвячених українському поету, письменнику , художнику і мислителю Тарасу Григоровичу Шевченку. Дослідження історії створення, авторства та загальна характеристика монументів побудованих в містах Харкові, Донецьку та Маріуполі.

Дослідження спогадів, зібраних у межах науково-гуманітарного музейного проекту "Родинна пам’ять про війну". Підходи до аналізу пам’яттєвих наративів як ключових джерел вивчення історичної пам’яті українців про Другу світову війну, їх зміст і значення.

Вивчення пам’яті жанру у повісті М. Йогансена. З’ясування суспільної зумовленості пам’яті, її соціальності, тобто колективного характеру. Культурна пам’ять, що формується за допомогою взаємодії чотирьох основних факторів у різних варіантах поєднання.

Проблема актуалізації історичного минулого Німеччини молодим поколінням сучасних німецьких письменників. Зміст роману "Шпигуни" М. Байєра. Втілення різних типів сприймання війни сучасниками, зв’язок між поколіннями на прикладі родинних стосунків.

Сучасні дослідження механізмів пам’яті у межах різних наук, насамперед фізіології, біохімії, психології. Зв'язок розвитку пам’яті з вихованням особистості. Методики застосування мнемотехнічних прийомів в школі, при запам'ятовуванні навчального матеріалу.

Проблеми, які можуть бути цікавими українським та закордонним дослідникам пам’яті, політики пам’яті, історичної політики тощо. Так, це вплив Революції Гідності та початок російської агресії та переосмислення попередньої парадигми пам’ятання про війну