Особенности поведения современных россиян во время коронавируса, ставшего социально злободневной проблемой, мгновенно охватившего территории различных субъектов России. Закономерности, регулярно проявлявшиеся во время эпидемии, ее типичные воздействия.

Уровень тревожности, усиление симптомов деменции у пожилого населения, ухудшение ментальных функций у лиц, перенесших COVID-19. Разработка целевых программ оказания медицинской помощи пожилым гражданам как наиболее уязвимому звену в социальной структуре.

Влияние глобального кризиса, связанного с пандемией, на жизнь общества. Реакция религиозных институтов и верующих на эмоциональное восприятие кризиса. Толкование смысла семиологии пандемии в авраамических религиях с точки зрения провиденциальной логики.

Криминологический анализ правотворчества, направленного на минимизацию последствий пандемии. Специфические особенности установления причинно-следственной связи между деянием нарушителя санитарно-эпидемиологических правил и инфицированием другого лица.

Характеристика понятия непреодолимой силы с юридической стороны, ее признаки чрезвычайности и непредотвратимости. Применение их к пандемии COVID-19. Анализ нормативных гражданско-правовых актов России, регулирующих общественные отношения в данной сфере.

Методы решения проблем распространения ложной, некорректной и фейковой информации - предмет рассмотрения в научном дискурсе. Удовлетворение базовой потребности человека в информации, тотальность охвата аудитории - основные характеристики масс-медиа.

Перспективы развития оборонно-промышленного комплекса Европейского союза на фоне стихийного распространения коронавирусной инфекции. Негативное влияние пандемии на мировую экономику в целом, а также на исследуемую сферу. Оценка снижения военных расходов.

Рассмотрение пандемии коронавируса как следствия западного подхода к жизни и деятельности человека. Причины, которые привели к пандемии. Сравнение западных мировоззренческих установок и традиционных восточных с использованием идей философии даосизма.

Ожидание изменений в поле общения "врач-пациент" в плане пациентоориентированности медицинского персонала и организаторов здравоохранения. Формирование мотивации пациентов на здоровьесбережение и вовлеченность в процесс управления собственным здоровьем.

Анализ уроков, которые можно извлечь из пандемии. Анализ перспектив будущего развития мира как осмысленного существования в целостном и одухотворенном мире и гармонизации всего его многообразия. Изучение моделей развития социально-экономических систем.

Дослідження пандемічних аспектів свободи релігії в Україні. Свобода віросповідання у демократичних та авторитарних країнах. Переслідуваня та дискримінація членів релігійних організацій під час коронавірусу, посилення репресій в процесі вакцинації.

Аналіз впливу пандемії коронавірусу на зміну інформаційного середовища в Україні, характеру загроз інформаційній безпеці нашої держави. Окреслення можливих шляхів як протидії самим загрозам, так і подолання руйнівних наслідків російських інформаційних ата

Дослідження стану і перспектив розв’язання проблем, пов’язаних із домашнім, гендерно зумовленим насильством під час пандемії COVID-19. Особливість розкриття основних фактів вчинення таких протиправних діянь і притягнення винних до відповідальності.

Перехід на електронне навчання з використанням доступних та безкоштовних освітніх платформ через пандемію COVID-19. виявлення проблем, пов’язаних із використанням, перевагами, недоліками та перешкодами програм електронного навчання в університеті.

Дослідження й аналіз змісту питання про соціальні ризики пандемії у проблемних царинах: охороні здоров'я, освіти, підтримки найбільш уразливих груп населення. Визначення та характеристика особливостей впливу пандемії на взаємодію влади й суспільства.

Емпіричні дослідження психічного здоров'я, благополуччя, суб'єктивного досвіду та поведінки під час пандемії. Виявлення змін у фізичній, психологічній, соціальній площинах активності та суспільної поведінки студентів-медиків в умовах пандемії Covid-19.

Пандемія у світі вплинула на психологічне здоров'я студентів, коли вони пристосовувалися до нової структури навчання. Студенти-медики перебували у стресових ситуаціях у зв'язку з дистанційним навчанням, клінічною практикою та навчальним навантаженням.

Аналіз можливих змін у головних тенденціях злочинності в державі, зокрема й в Україні, пов’язаних із запровадженням карантину через світову пандемію Covid-2019. Здійснення кримінологічного аналізу можливих змін в аспекті боротьби зі злочинністю.

Аналіз можливих змін у головних тенденціях злочинності в державі, зокрема й в Україні, пов’язані із запровадженням карантину через світову пандемію Covid-2019. Прогнозування кризових ознак в суспільстві, зростання кількості правопорушень в різних сферах.

Вплив коронавірусної пандемії на свідомість суспільства, що зумовила зміну структур у цивільно-правових договорах. Так, 2020 р. став впливовим для великого та малого бізнесу, оцінюючи форс-мажорну обставину, виконання зобов’язань унеможливлюють свою дію.

Пандемія Covid-19 як чинник трансформації політичних режимів в напрямі посилення неоавторитарних характеристик. Інструменти, які застосовано владними інститутами в різних державах під час пандемії для реалізації ініціатив з недемократичними цілями.

Змістова цінність біополітики у процесі трансформації соціально-політичних ідей та цінностей та мінімізації наслідків пандемії. Поєднання біополітичного контексту суспільного життя, демографічної ситуації і стану здоров'я населення через світорозуміння.

Розкриття за допомогою структуралізму, соціокультурних надбань людства. Показ умови виникнення і розвитку пандемії та надання змістовної розмітки цивілізаційного підґрунтя феномена пандемії та бінарної опозиції "людство-довкілля"; виникнення епідемії.

Специфіка філософствування в умовах пандемії COVID-19. Версії осягнення нової реальності, висловлені мислителями. Специфіка соціального та особистого буття в контексті теорії вірусної сучасності в поєднанні з досвідом глобального цифрового контролю.

Специфіка філософствування в умовах пандемії COVID-19. Версії осягнення нової реальності від відомих мислителів. Специфіка соціального та особистого буття в контексті теорії вірусної сучасності в поєднанні з досвідом глобального цифрового контролю.

Специфіка філософського осягнення пандемії Covid-19, висловлена відомими мислителями. Вивчення нової реальності, що спричиняє радикальні трансформації на соціальному та особисто-екзистенціальному рівнях в контексті розвитку глобальної цифрової культури.

В умовах пандемії організатори масових заходів культури стали скорочувати кількість вистав. Багато організаторів фестивалів та конкурсів у період пандемії стикалися з багатьма проблемами, що значно ускладнювали процес планування та проведення заходів.

Осмислення сутності пандемії як явища зі сфери медицини та соціальних відносин указує про те, що пандемія спричиняє не лише медичні та інші соціальні наслідки, а ще й юридичні. Визначено юридичну природу правових режимів, здійснено їх класифікацію.

Глобальные закономерности и сиюминутные интересы современной внутренней и внешней политики. Разработка системы "зеркальных" трансграничных проектов Еврорегиона. Последняя попытка сегодняшней самоидентификации Буковины. Реализация Дунайской стратегии.

Принципы использования авторитета церкви в интересах идеологического обеспечения секулярного государства Петра I. Приоритет имперской идеологии над религиозными постулатами. Пропагандистское воздействие и манипуляция "политической" проповеди Петра.