Проблема збереження нерухомих пам’яток у зв’язку з будівництвом на Дніпрі Канівського водосховища і затопленням двох десятків придніпровських сіл. Висвітлення історії виявлення, перевезення та встановлення пам’яток із Рудякова у переяславському скансені.

Картографічна інвентаризація та комплексна паспортизація як ефективний спосіб дослідження пам’яток природи. Знайомство з пам’ятками неживої природи басейнів Пруту і Лазещини у гірському масиві Чорногора. Сутність поняття "геотуристичний маршрут".

Визначення передумов та особливостей розвитку празько-корчацької культури у регіоні. З’ясування місця та ролі укріплених поселень у ранньосередньовічний час. Аналіз речових знахідок у взаємозв’язку та у порівняні зі знахідками із суміжних територій.

Виявлення знахідок з околиць Мотронинського городища. Дослідження виробів з поселення в урочищі Скабове біля села Жаботин. Розгляд бронзових наконечників стріл. Характеристика поселенської структури Притясминського регіону Лісостепового Правобережжя.

Аналіз іконографії та семантики давньоєгипетських амулетів-підвісок з "єгипетського фаянсу", знайдених у скіфському жіночому похованні № 1 кургану № 8 Пісочинського могильника. Єдиний ансамбль головного вбрання похованої, разом з парадним головним убором.

Проблематика використання замкових споруд в етнотуризмі, яка негативно впливає на процес ефективного збереження, охорони та етнотуристичного пристосування об’єктів фортифікаційного будівництва. Шляхи етнотуристичного використання пам’яток будівництва.

Розгляд діяльності видатного польського літератора, історика, публіциста М. Грабовського на Чигиринщині. Результати його археологічних досліджень на території краю, що були опубліковані у книзі "Україна давня і сучасна". Внесок відомих діячів ХІХ ст.

Історичний розвиток пам’яткоохоронної справи, правові та управлінські аспекти, завдання та напрями пам’яткоохоронної діяльності, реалізація проекту Зводу пам’яток історії та культури. Дослідження різних пам’яток як артефактів соціалізації індивіда.

Визначення питань, що входять до компетенції теоретичного пам’яткознавства як науки. Об’єкт та предмет пам’яткознавства. Завдання пам’яткознавства щодо вивчення окремих видів об’єктів культурної спадщини, їх використання в сучасному культурному контексті.

Історія діяльності Київського товариства охорони пам’яток старовини та мистецтва, реалізації ним організаційних і статутних питань. Аналіз пам’яткоохоронного аспекту роботи КТОПСІМ на Правобережній Україні за матеріалами звітної документації 1910-1913 рр.

Дослідження основних напрямків пам’яткоохоронної діяльності та тенденцій, що були визначальними в галузі охорони історико-культурного надбання на Чернігівщині у 1919-1930-ті рр. Періодизація пам’яткоохоронної діяльності на Чернігівщині у цей період.

Розгляд пам’яткоохоронної діяльності П.В. Клименка на Поділлі, його участі у діяльності пам’яткоохоронних організацій, ролі у збереженні архівної спадщини. Закладення правового фундаменту державного опікування національними пам’ятками і архівами.

Нормативне забезпечення державного управління охороною культурної спадщини - інструмент, яким регламентується пам’яткоохоронна діяльність. Шляхи раціоналізації правового забезпечення державного регулювального впливу у сфері охорони культурного нащадку.

Розглянуто проблему правового забезпечення пам’яткоохоронної діяльності в контексті деокупації Криму та частини Донбасу. Нормативно-правове забезпечення державного управління охороною культурної спадщини. Регламентування пам’яткоохоронної діяльності.

Характеристика основних напрямів діяльності радянського керівництва щодо подолання житлової кризи, яка склалася у Чернігові після воєнних дій 1918-1919 роках. Оцінка роботи Чернігівського губернського комітету охорони пам’яток мистецтва та старовини.

Загальний стан розвитку пам’яток історії та культури у 1945-1965 рр. в регіоні. Охорона пам'яток та вивчення історико-культурної спадщини. Створення Добровільного товариства охорони пам'яток історії та культури як новий етап в пам'яткоохоронній справі.

Аналіз юридичних документів доби правління в Італії остготського короля Теодеріха Великого щодо охорони пам’яток старовини. Оцінка зазначеної епохи з точки зору її значення для збереження класичної культури і формування сучасної європейської цивілізації.

Вклад мистецтвознавців Львова в охорону та збереження пам'яток історії, культури. Аналіз їх діяльності по виявленню, збереженню, реставрації, популяризації пам'яток мистецтва в рамках роботи Львівського відділення Українського товариства охорони пам'яток.

У науковій статті розглянуті заходи спрямовані на збереження окремих архітектурних об’єктів, що мали місце у 1908-1914 роках на території Національного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької битви". Розглянуто хронологію та головні події.

Мета – деталізувати роботу В. Модзалевського стосовно охорони чернігівських музеїв упродовж липня-листопада 1917р., спираючись на його письмові клопотання, адресовані міській управі. Методи дослідження відповідають меті, ґрунтуються на принципі історизму.

Аналіз змісту пам’яткоохоронних програм, які з початку 1990-х років були реалізовані в Україні і окремі з яких впроваджуються в життя у ХХІ столітті. Програми дослідження пам’яток українського козацтва, вивчення некрополів (військових поховань).

Аналіз змісту пам’яткоохоронних програм, які з початку 1990-х років були реалізовані в Україні і окремі з яких впроваджуються в життя у ХХІ столітті. Програми створення нових та реорганізації історико-культурних та історико-архітектурних заповідників.

Підготовка багатотомного енциклопедичного видання "Звід пам’яток історії та культури України". Реалізація пам’яткоохоронних заходів зі збереження національної пам’яті та культурної спадщини. Організація діяльності з порятунку державних об’єктів ЮНЕСКО.

Зміст пам’яткоохоронних програм, які з початку 1990-х рр. були реалізовані в Україні і окремі з яких впроваджуються в життя. Програми створення нових та реорганізації історико-культурних та історико-архітектурних заповідників, що функціонують сьогодні.

Аналіз матеріалів про пам’яткоохоронну та краєзнавчу діяльність викладача Кам’янець-Подільського духовного училища С. Дложевського і його сина - відомого філолога та археолога С. Дложевського. Аналіз подільського краю та участь у збереженні його пам’яток.

Огляд основних етапів спорудження пам’ятника Шевченку в м. Рівне, його архітектурно-мистецькі чинники. Роль архітектурної пам’ятки як одного з важливих елементів культурно-мистецької спадщини міста; соціальні протистояння, які стояли на перешкоді.

Особливості проведення політики пам’яті щодо пам’ятників Леніну в Черкаській області, яка є прикладом регіону з різною історичною спадщиною. Характеристика діяльності місцевої влади зі знесення пам’ятників радянської доби, а також ставлення населення.

Опис пам'ятників, присвячених українському поету, письменнику , художнику і мислителю Тарасу Григоровичу Шевченку. Дослідження історії створення, авторства та загальна характеристика монументів побудованих в містах Харкові, Донецьку та Маріуполі.

Культурна пам’ять, як процес збереження культурного спадку. Розгляд образу Тараса Григоровича Шевченка - Кобзаря та Пророка, як об’єднуючого символу для українців за кордоном. Дослідження прикладу встановлення пам’ятника Шевченку в Буенос-Айресі.

Дослідження спогадів, зібраних у межах науково-гуманітарного музейного проекту "Родинна пам’ять про війну". Підходи до аналізу пам’яттєвих наративів як ключових джерел вивчення історичної пам’яті українців про Другу світову війну, їх зміст і значення.