Розгляд пам’яткоохоронної діяльності П.В. Клименка на Поділлі, його участі у діяльності пам’яткоохоронних організацій, ролі у збереженні архівної спадщини. Закладення правового фундаменту державного опікування національними пам’ятками і архівами.

Нормативне забезпечення державного управління охороною культурної спадщини - інструмент, яким регламентується пам’яткоохоронна діяльність. Шляхи раціоналізації правового забезпечення державного регулювального впливу у сфері охорони культурного нащадку.

Розглянуто проблему правового забезпечення пам’яткоохоронної діяльності в контексті деокупації Криму та частини Донбасу. Нормативно-правове забезпечення державного управління охороною культурної спадщини. Регламентування пам’яткоохоронної діяльності.

Характеристика основних напрямів діяльності радянського керівництва щодо подолання житлової кризи, яка склалася у Чернігові після воєнних дій 1918-1919 роках. Оцінка роботи Чернігівського губернського комітету охорони пам’яток мистецтва та старовини.

Загальний стан розвитку пам’яток історії та культури у 1945-1965 рр. в регіоні. Охорона пам'яток та вивчення історико-культурної спадщини. Створення Добровільного товариства охорони пам'яток історії та культури як новий етап в пам'яткоохоронній справі.

Аналіз юридичних документів доби правління в Італії остготського короля Теодеріха Великого щодо охорони пам’яток старовини. Оцінка зазначеної епохи з точки зору її значення для збереження класичної культури і формування сучасної європейської цивілізації.

Вклад мистецтвознавців Львова в охорону та збереження пам'яток історії, культури. Аналіз їх діяльності по виявленню, збереженню, реставрації, популяризації пам'яток мистецтва в рамках роботи Львівського відділення Українського товариства охорони пам'яток.

У науковій статті розглянуті заходи спрямовані на збереження окремих архітектурних об’єктів, що мали місце у 1908-1914 роках на території Національного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької битви". Розглянуто хронологію та головні події.

Мета – деталізувати роботу В. Модзалевського стосовно охорони чернігівських музеїв упродовж липня-листопада 1917р., спираючись на його письмові клопотання, адресовані міській управі. Методи дослідження відповідають меті, ґрунтуються на принципі історизму.

Аналіз змісту пам’яткоохоронних програм, які з початку 1990-х років були реалізовані в Україні і окремі з яких впроваджуються в життя у ХХІ столітті. Програми дослідження пам’яток українського козацтва, вивчення некрополів (військових поховань).

Аналіз змісту пам’яткоохоронних програм, які з початку 1990-х років були реалізовані в Україні і окремі з яких впроваджуються в життя у ХХІ столітті. Програми створення нових та реорганізації історико-культурних та історико-архітектурних заповідників.

Підготовка багатотомного енциклопедичного видання "Звід пам’яток історії та культури України". Реалізація пам’яткоохоронних заходів зі збереження національної пам’яті та культурної спадщини. Організація діяльності з порятунку державних об’єктів ЮНЕСКО.

Зміст пам’яткоохоронних програм, які з початку 1990-х рр. були реалізовані в Україні і окремі з яких впроваджуються в життя. Програми створення нових та реорганізації історико-культурних та історико-архітектурних заповідників, що функціонують сьогодні.

Аналіз матеріалів про пам’яткоохоронну та краєзнавчу діяльність викладача Кам’янець-Подільського духовного училища С. Дложевського і його сина - відомого філолога та археолога С. Дложевського. Аналіз подільського краю та участь у збереженні його пам’яток.

Огляд основних етапів спорудження пам’ятника Шевченку в м. Рівне, його архітектурно-мистецькі чинники. Роль архітектурної пам’ятки як одного з важливих елементів культурно-мистецької спадщини міста; соціальні протистояння, які стояли на перешкоді.

Особливості проведення політики пам’яті щодо пам’ятників Леніну в Черкаській області, яка є прикладом регіону з різною історичною спадщиною. Характеристика діяльності місцевої влади зі знесення пам’ятників радянської доби, а також ставлення населення.

Опис пам'ятників, присвячених українському поету, письменнику , художнику і мислителю Тарасу Григоровичу Шевченку. Дослідження історії створення, авторства та загальна характеристика монументів побудованих в містах Харкові, Донецьку та Маріуполі.

Дослідження спогадів, зібраних у межах науково-гуманітарного музейного проекту "Родинна пам’ять про війну". Підходи до аналізу пам’яттєвих наративів як ключових джерел вивчення історичної пам’яті українців про Другу світову війну, їх зміст і значення.

Дослідження наукової літератури, присвяченої історичній пам’яті про війни. Порівняння досліджень закордонних і вітчизняних авторів в контексті співвідношення уваги до Першої та Другої світової воєн та локальних конфліктів, зокрема, Афганської війни.

Аналіз наукової літератури, присвяченої пам’яттєвим студіям в цілому, та історичній пам’яті про війни. Порівняння досліджень закордоних і вітчизняних авторів в контексті співвідношення уваги до Першої та Другої світової воєн та локальних конфліктів.

Вивчення пам’яті жанру у повісті М. Йогансена. З’ясування суспільної зумовленості пам’яті, її соціальності, тобто колективного характеру. Культурна пам’ять, що формується за допомогою взаємодії чотирьох основних факторів у різних варіантах поєднання.

Проблема актуалізації історичного минулого Німеччини молодим поколінням сучасних німецьких письменників. Зміст роману "Шпигуни" М. Байєра. Втілення різних типів сприймання війни сучасниками, зв’язок між поколіннями на прикладі родинних стосунків.

Сучасні дослідження механізмів пам’яті у межах різних наук, насамперед фізіології, біохімії, психології. Зв'язок розвитку пам’яті з вихованням особистості. Методики застосування мнемотехнічних прийомів в школі, при запам'ятовуванні навчального матеріалу.

Пам'ять про Другу світову війну як будівельний матеріал для створення актуального образу сучасної держави в умовах збройного конфлікту. Трансформація національного наративу про цю подію відповідно до європейської версії як зміна ментальності України.

Вплив розсекречення архівів радянських спецслужб на відновлення історичної пам’яті щодо учасників Української національно-демократичної революції 1917-1921 рр. Відомості про учасників перших національно-визвольних змагань, репресованих на Рівненщині.

Проблеми історичної пам’яті у двосторонніх відносинах українців та поляків щодо недавньої історії. Формування суспільно-історичних стереотипів поляків щодо українців на прикладі сучасного польського кінематографу, фільму В. Смажовського "Волинь".

Існування суспільно-історичних стереотипів, формування національної ментальності, ототожнення себе із історією, культурою народу. Інформація для соціальної ідентифікації особистості та спільноти. Особливості взаємодії особистості і соціального середовища.

Дослідження концептуалізації пам’яті як жіночої сфери в романі О. Забужко. Інтерпретація образу жінки в романі в контексті національної та родової пам’яті. З’ясування жіночих доменів, пов’язаних з простором пам’яті, образом жінки як хранительки пам’яті.

Функціональні кореляції пам’яті у контексті формування смислових структур медіатексту та мнемічної практики засобів масової інформації. Мнемічна концепція медійної пам’яті, що пов’язана з властивістю медіа як носія інформації; соціологічні підходи до неї.

Особливості та закономірності функціонування оперативної короткочасної пам’яті на сучасному етапі розвитку інженерної психології. Принципи роботи короткочасної оперативної пам’яті у зв’язку з такими критеріями, як безпомилкове відтворення інформації.