Основні науково-літературні здобутки І. Огієнка як науковця, письменника, поета. Характеристика та аналіз мовно-стилістичних особливостей поеми "Недоспівана пісня". Дослідження головних авторських прийомів і текстуальної специфіки твору, що вивчається.

Дослідження та аналіз дейксису у текстах англійської мови, визначення його лінгвістичних й екстралінгвістичних особливостей та його переклад українською. Головні принципи втілення основної комунікативної функції наукового тексту – функції повідомлення.

Значення образу Хмельницького в історії українського народу, його фольклорне підґрунтя в козацькому літописі, творах Шевченко. Дослідження ідеї національної державності, апелюючи до образу Б. Хмельницького як державотворця європейського масштабу.

Розгляд композиції та семантико-структурної одиниці твору німецького майстра з точки зору особливостей втілення ним неокласичних тенденцій. П’ять частин Сонати відбивають зв’язок з програмністю, вокальними та поліфонічними жанрами барокової культури.

Проаналізовано специфіку віддзеркалення теми депортації у творчості українського драматурга Олексія Чугуя. Розкрито сюжетно-композиційну особливість п’єси, що виявляється в розкритті варварського масового переселення корінних мешканців Криму в 1944 році.

Аналіз авторського відтворення реалій перехідної історичної епохи розпаду Радянського Союзу й становлення Української держави, аналіз їх художніх функцій. Дослідження засобів мистецького введення реалій в романі "Блудниця Вавилонська" Галини Тарасюк.

Базові компетентності у галузі науки, техніки та соціології. Проектування стратегії життя відповідно до соціальних норм і правил. Роль педагогічного краєзнавства у можливості самореалізації та свободі вибору організації навчально-виховного процесу.

Осмислення новели в структурі художнього твору, дослідження текстів Т. Шевченка, у яких вставні новели мають різне функціональне призначення. Проблеми й перспективи дослідження новели як структуротвірного чинника поетики у вітчизняному літературознавстві.

Дослідження жіночих образів збірки Е. Манро "Забагато щастя" у ракурсі теорії архетипів. Розгляд жіночих характерів оповідань "Вільні радикали", "Глибокі-западини", "Обличчя" у зв’язку з психологічними характеристиками архетипів богинь Гери і Деметри.

Вплив західного фольклору на формування творчості Марка Твена, його уявлення про характер власної творчої місії як гумориста. Особливості сюжетів, персонажів, метафоричної структури та художніх прийомів в гумористичних творах американського письменника.

Проведення історико-правового аналізу своєрідності державного ладу Запорозької Січі і особливостей суспільного ладу державного утворення українських козаків. Характеристика системи влади, військової організації, судового устрою "козацької республіки".

Суть наративної природи літературного детективу Марека Краєвського. Вивчення природи художнього конфлікту в його романах. Розвиток психологічної складової трагічного конфлікту, у ході розгортання якого натуралістичні подробиці обіймають увесь хронотоп.

Особливості рецепції біблійних сюжетів, образів та мотивів у ліриці Л. Українки. Головний лейтмотив збірки її віршів "Відгуки". Аналіз теми національного поневолення. Образ уярмленого біблійного пророка. Акцентування на почутті любові й благоговіння.

Спроба інтерпретації глибинних смислів низки ідей у поезії Лесі Українки, які постали в результаті діалогу авторки з текстом Святого Письма. Переосмислення подій Старозавітної історії у поетичній збірці "Відгуки". Мотив пророцтва у доробку письменниці.

Розкриття та проведення історико-філософського аналізу змісту, характеру і ролі гендерних категорій маскулінного та фемінінного у західноєвропейській філософії та культурі. Визначення основних тенденцій їх трансформацій у сучасному світі постмодерну.

Визначення жанрово-тематичних модифікацій індивідуально-авторських молитов письменниці. Поезія-молитви як засіб вираження світовідчуття письменниці, ознака побожності та духовності. Специфіка жанру молитви в українській літературі XX – початку XXI ст.

Своєрідність жанру фентезі у романах "Ритуал" російськомовних українських фантастів М. та С. Дяченків і "Відьмак" польського фентезійного письменника А. Сапковського. Розгляд питання про визначення жанру фентезі та його класифікацію у літературознавстві.

Досліджено своєрідність розкриття образу жінки в збірці "Руки і душа та інші невигадані жіночі історії" українського письменника Мирослава Дочинця. Дискурс образу жінки в українській літературно-критичній думці. Специфіка творення жіночого характеру.

У науковій статті досліджено своєрідність розкриття образу жінки в збірці "Руки і душа та інші невигадані жіночі історії" сучасного українського письменника Мирослава Дочинця, розглянуто дискурс образу жінки в українській літературно-критичній думці.

Звернення до проблеми інтертекстуальності, "перекодування" текстів в літературі. Виокремлення різних форм міжтекстової комунікації у повісті С. Носаня "Час глибокої осені". Презентування лаконічних інтертекстуальних вкраплень у наративній площині твору.

Визначення й аналіз деяких форм міжтекстової комунікації у повісті С. Носаня "Час глибокої осені". Ознайомлення з виразними цитаціями народних пісень, фольклорними образами-символами. Дослідження та характеристика лаконічних інтертекстуальних вкраплень.

Аналіз проблеми художньої інтерпретації постаті Роксолани в романі "Кинджал проти шаблі". Характеристика специфіки моделювання образу в порівнянні з іншими творами письменників ХХ-ХХІ ст. Дослідження оригінальності та своєрідності авторської версії.

Дослідження літературно-художніх антропонімів, що функціонують у романі "Вифлеєм''. Вивчення тієї інформації, яка зашифрована в назві героя і яка формує образ. Аналіз і оцінка сутності особливого виду літературно-художніх антропонімів – абстрактонімів.

Аналіз взаємозв’язків української літератури, образотворчого мистецтва 2030-х років ХХ століття на матеріалі західноукраїнського культурного процесу. Поетична творчість художників, літературно-мистецькі організації, співпраця митців у видавничій справі.

Світоглядні засади драматичної спадщини Франца Грільпарцера. Філософсько-естетичні погляди письменника щодо природи та функції міфу в літературі та культурі. Риси і прийоми міфопоетики, специфіка авторської міфотворчості у творах Ф. Грільпарцера.

Соціально-історична детермінація розвитку англійського роману XX ст. Художньо-естетичні принципи поетики В. Теккерея. Гармонійне поєднання зовнішніх дій персонажів творів "Кетрін" і "Записки Барі Ліндона" із відтворенням їхнього внутрішнього стану.

Дослідження специфіки нарації в епічній повісті Олеся Гончара "Далекі вогнища". Особливості самопрезентації наратора в ретроспективній автобіографічній оповіді. Домінування описовості, трансформація хронотопу та здійснення комунікації автора з читачем.

Наративні особливості структури роману Б. Бербера, зокрема застосовані письменником типи фокалізації, імплікація у текстовій тканині твору екстрагетеродієгетичного наратора. Повторюваність побудови назв сильних позицій твору, моделювання наративу.

Дослідження наративних особливостей структури роману "Le Papillion des еtoiles": типів фокалізації, імплікації у текстовій тканині твору екстрагетеродієгетичного наратора. Аналіз інтертекстуальності, ретроспекцій, контамінації структур побудови твору.

Нормативно-правові акти та конкретні заходи, що здійснюють уповноважені органів публічної влади з метою реалізації правової політики держави у сфері забезпечення найкращих інтересів дитини. Приклад діяльності громадської організації "Мінзмін".