Філософський аналіз читання в контексті "Літературної антропології", де автор обґрунтовує активність реципієнта та роль уяви в процесі читання та відтворення тексту, оскільки значущість твору породжує реципієнт, який намагається зробити текст зрозумілим.

Специфіка феноменологічного підходу, методи виявлення його евристичних можливостей у пізнанні такого багатогранного феномену, як право. Основні установки правосвідомості у правовій культурі, риси такого рівня буття правової реальності, як правова людина.

Екзистенціальна значимість і фундаментальність інтонації й мовчання, як модусів духовного досвіду людства. Опис деяких форм актуалізації інтонаційного мовчання в культурі, обґрунтування його екзистенційної значущості як специфічного виду комунікації.

Аналіз загальнонаукових і психолого-педагогічних підходів, які допоможуть удосконалити професійну підготовку майбутніх викладачів професійно-художніх дисциплін. Феноменологічний та системний підходи, зорієнтовані на формування професійних компетентностей.

Аналіз феноменологічних досліджень уяви при розладах шизофренічного спектру групою вчених на чолі з А. Расмуссеном і Й. Парнасом. Розгляд аномальної уяви у пацієнтів з точки зору феноменології. Дослідження аномальної фантазії та уяви шляхом співбесіди.

Презентація зарубіжних феноменологічних досліджень уяви при розладах спектру шизофренії групою вчених на чолі з А. Расмуссеном і Й. Парнасом, для можливого впровадження результатів у вітчизняну практику. Особливості аномальної уяви у пацієнтів з РШС.

Системно-теоретичний аналіз феноменологічних імплікацій у сучасному соціальному дискурсі, виявлення досвіду транспарентності у соціальній філософії та в полі її рефлексії. Встановлення плідності феноменологічних імплікацій у площині соціальних наук.

Історико-філософський аспект формування і розвитку проблеми Іншого. Філософсько-антропологічний зміст концепцій Іншого шляхом звернення до проблеми тілесності, а також дослідження проблеми ідентифікації особистості в інтерсуб’єктивному просторі.

Аналіз філософсько-антропологічного виміру концепцій Іншого, який уможливлює відкриття прихованих вимірів людського існування, культурних форм буття. Специфіка феноменологічної філософії культури, ідентифікація особистості в інтерсуб’єктивному просторі.

Розробка феноменологічних моделей для опису макроскопічних властивостей кристалів та синтетичних сполук із урахуванням їх мікроструктури, чутливої до впливу зовнішніх полів. Методика розрахунку властивостей кристалів в околі фазових перетворень.

Нарцисична особистість як людина, яка постійно багато вимагає від себе і від інших та живе в полі надто високих очікувань. Розгляд феноменологічних ознак нарцисизму: почуття сорому, магічне мислення, зарозумілість, заздрість в поєднанні з презирством.

Аналіз особливостей застосування феноменологічних підходів в розробках технологій стабілізації продукції рослинного походження. Обґрунтування програми досліджень, оцінка можливостей і розробка технологій стабілізації спаржі та похідних її переробки.

Виокремлено методологічні позиції феноменології Л. Бінсвангера, М. Босса та К. Ясперса щодо дослідження психічно хворих суб'єктів. Дані методології конкретизовані в клінічних напрямках філософування Dasein-аналізу та феноменологічної психіатрії.

Аналіз феноменологічних стратегій аналітики психічно хворого суб'єкта. Онтологічні умови існування суб'єкта в клінічному дискурсі філософування ХХ століття і смисл його існування. Методологічні позиції феноменології Л. Бінсвангера, М. Босса та К. Ясперса.

Розгляд основних положень праці Е. Гуссерля "Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії". Поняття сутності, феноменології та інтенціональності. Вчення про природну установку та интенціональну структуру свідомості - ноезіс і Ноемі.

Можливість застосування феноменологічно-герменевтичного підходу у дослідженні культурно-освітнього простору педагогічного університету із теоретико-методологічних позицій. Розгляд філософської спадщини Е. Гуссерля, В. Дільтея, Ф. Шлеєрмахера, Г. Шпета.

Визначення міри співвідношення біологічного і соціального в архетипі. Визначення основних сутнісних особливостей архетипів та їх значення для розгортання досвіду свідомості. Проведення детального аналізу спектру архетипічних презентацій у свідомості.

Порівняльно-історична характеристика поняття архетип. Принцип протилежностей у становленні свідомого методу освоєння несвідомого. Сутнісні особливості архетипів, їх значення у розгортанні досвіду свідомості. Індивідуаційний вимір цивілізації та культури.

Аналіз досліджень феномену гри в сутнісно-буттєвому вимірі та провідні підходи щодо визначення сутності, ознак, особливостей та функцій гри. Вивчення філософьких і соціально-культурних засад гри. Сутнісні особливості феномена гри, її місце у житті людини.

Дослідження феноменологічного дискурсу природи договору дарування та категорії дарунку. Розгляд проблематики дарунку, як центральної категорії в теорії безоплатності, потреба прийняття та розуміння одне одного. Феноменологічний розгляд акту дарування.

Дослідження змісту феномену духовного зростання особистості шляхом обґрунтування сутнісно-функціональних особливостей організації людини та шляхом реалізації аналітичного підходу до категорій "дух" і "душа" у рамках психології, міфології та філософії.

Термінології кордонів в залежності від видів політичних режимів. Аналіз продуктивності концепції фронтирів для подальших наукових пошуків в українській історіографії. Використання концепта рубіжності й погранич в ролі критерію для аналізу конфліктних зон.

Феноменологія і герменевтика як одні з найвпливовіших напрямів філософії ХХ століття, знайомство з особливостями. Розгляд основних методологічних орієнтирів Ч. Тейлора в роботі "Секулярна доба", а саме феноменологічний і герменевтичний елементи.

Значення конструювання ідентичності трансфесіонала в процесі самореференції особистості. Розглянуто питання перетворення професій в трансфесії як безперервний розвиток особистості, здатної виходити за межі базової професії і змінювати її разом з собою.

Висвітлення основних ревіталізаційних підходів до розуміння змістово-функціональної суті феномену інституційної (закладової) депривації. Негативна й гальмівна роль деприваційних обмежень на загальноособистісний розвиток дітей, позбавлених сімейної опіки.

Зіставлення онтологічної установки Бергсона та гносеологічної Гуссерля щодо істини й шляхів її пізнання. Виявлення відмінностей у розумінні інтуїції. Дослідження шляхів переосмислення Є. Мінковським і Г. Марселем інтуїції та редукції як її умови.

Аналіз поняття "ціннісної орієнтації" як системи установок, які регулюють поведінку людини у суспільстві. Поняття "ставлення", "ставлення до здоров’я" та "ціннісне ставлення до здоров’я" та їх подальше вивчення представниками різних наукових шкіл.

Результати теоретичного аналізу етимологічних та лексико-семантичних аспектів поняття "вплив" у континуумі вітчизняної психологічної науки. Обґрунтування та трактування категорії "дія", яка є базовою у визначенні феноменології психологічного впливу.

Поняття, основні критерії і зміст комунікативної компетентності. Підготовка молодших школярів до повноцінного спілкування в усній і писемній формі. Рівні сформованості комунікативної компетентності учнів. Реалізація стратегій спілкування у навчанні.

Визначення та характеристика змісту термінів "культура", "педагогічна культура", "культура мови" і "культура мовлення", "культурологічний підхід". Ознайомлення з дослідженнями культурологічного підходу в педагогіці та його реалізацією у вищій школі.