Філософський аналіз процесу читання в контексті "літературної антропології" В. Ізера, обґрунтування активності реципієнта та ролі уяви в процесі читання та відтворення тексту. Значення реципієнта, який намагається зробити текст зрозумілим та перекладним.

Філософський аналіз читання в контексті "Літературної антропології", де автор обґрунтовує активність реципієнта та роль уяви в процесі читання та відтворення тексту, оскільки значущість твору породжує реципієнт, який намагається зробити текст зрозумілим.

Специфіка феноменологічного підходу, методи виявлення його евристичних можливостей у пізнанні такого багатогранного феномену, як право. Основні установки правосвідомості у правовій культурі, риси такого рівня буття правової реальності, як правова людина.

Аналіз феноменологічного підходу та основні методологічні засади у гештальт-терапії. Сутність феноменологічного підходу, значення феноменологічного підходу для психології та психотерапії. Використання феноменологічного підходу в гештальт-терапії.

Екзистенціальна значимість і фундаментальність інтонації й мовчання, як модусів духовного досвіду людства. Опис деяких форм актуалізації інтонаційного мовчання в культурі, обґрунтування його екзистенційної значущості як специфічного виду комунікації.

Аналіз загальнонаукових і психолого-педагогічних підходів, які допоможуть удосконалити професійну підготовку майбутніх викладачів професійно-художніх дисциплін. Феноменологічний та системний підходи, зорієнтовані на формування професійних компетентностей.

Аналіз феноменологічних досліджень уяви при розладах шизофренічного спектру групою вчених на чолі з А. Расмуссеном і Й. Парнасом. Розгляд аномальної уяви у пацієнтів з точки зору феноменології. Дослідження аномальної фантазії та уяви шляхом співбесіди.

Презентація зарубіжних феноменологічних досліджень уяви при розладах спектру шизофренії групою вчених на чолі з А. Расмуссеном і Й. Парнасом, для можливого впровадження результатів у вітчизняну практику. Особливості аномальної уяви у пацієнтів з РШС.

Дослідження уяви при РШС групою вчених на чолі з А. Расмуссеном і Й. Парнасом, для впровадження результатів у вітчизняну практику. Автономізація образів з квазімимовільним потоком і відчуттям емпіричної дистанції між свідомим образом і відчуттям волі.

Системно-теоретичний аналіз феноменологічних імплікацій у сучасному соціальному дискурсі, виявлення досвіду транспарентності у соціальній філософії та в полі її рефлексії. Встановлення плідності феноменологічних імплікацій у площині соціальних наук.

Історико-філософський аспект формування і розвитку проблеми Іншого. Філософсько-антропологічний зміст концепцій Іншого шляхом звернення до проблеми тілесності, а також дослідження проблеми ідентифікації особистості в інтерсуб’єктивному просторі.

Аналіз філософсько-антропологічного виміру концепцій Іншого, який уможливлює відкриття прихованих вимірів людського існування, культурних форм буття. Специфіка феноменологічної філософії культури, ідентифікація особистості в інтерсуб’єктивному просторі.

Розробка феноменологічних моделей для опису макроскопічних властивостей кристалів та синтетичних сполук із урахуванням їх мікроструктури, чутливої до впливу зовнішніх полів. Методика розрахунку властивостей кристалів в околі фазових перетворень.

Нарцисична особистість як людина, яка постійно багато вимагає від себе і від інших та живе в полі надто високих очікувань. Розгляд феноменологічних ознак нарцисизму: почуття сорому, магічне мислення, зарозумілість, заздрість в поєднанні з презирством.

Аналіз особливостей застосування феноменологічних підходів в розробках технологій стабілізації продукції рослинного походження. Обґрунтування програми досліджень, оцінка можливостей і розробка технологій стабілізації спаржі та похідних її переробки.

Аналіз феноменологічних стратегій аналітики психічно хворого суб'єкта. Онтологічні умови існування суб'єкта в клінічному дискурсі філософування ХХ століття і смисл його існування. Методологічні позиції феноменології Л. Бінсвангера, М. Босса та К. Ясперса.

Виокремлено методологічні позиції феноменології Л. Бінсвангера, М. Босса та К. Ясперса щодо дослідження психічно хворих суб'єктів. Дані методології конкретизовані в клінічних напрямках філософування Dasein-аналізу та феноменологічної психіатрії.

Розгляд основних положень праці Е. Гуссерля "Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії". Поняття сутності, феноменології та інтенціональності. Вчення про природну установку та интенціональну структуру свідомості - ноезіс і Ноемі.

Можливість застосування феноменологічно-герменевтичного підходу у дослідженні культурно-освітнього простору педагогічного університету із теоретико-методологічних позицій. Розгляд філософської спадщини Е. Гуссерля, В. Дільтея, Ф. Шлеєрмахера, Г. Шпета.

Дослідження феноменології "конституційна людина" як важливого елемента у контексті розвитку демократичної правової державності. Аналіз нормативно-параметричних ознак концепції, її вплив на формування правових інститутів та механізмів державної влади.

Визначення міри співвідношення біологічного і соціального в архетипі. Визначення основних сутнісних особливостей архетипів та їх значення для розгортання досвіду свідомості. Проведення детального аналізу спектру архетипічних презентацій у свідомості.

Порівняльно-історична характеристика поняття архетип. Принцип протилежностей у становленні свідомого методу освоєння несвідомого. Сутнісні особливості архетипів, їх значення у розгортанні досвіду свідомості. Індивідуаційний вимір цивілізації та культури.

Аналіз досліджень феномену гри в сутнісно-буттєвому вимірі та провідні підходи щодо визначення сутності, ознак, особливостей та функцій гри. Вивчення філософьких і соціально-культурних засад гри. Сутнісні особливості феномена гри, її місце у житті людини.

Дослідження феноменологічного дискурсу природи договору дарування та категорії дарунку. Розгляд проблематики дарунку, як центральної категорії в теорії безоплатності, потреба прийняття та розуміння одне одного. Феноменологічний розгляд акту дарування.

Дослідження змісту феномену духовного зростання особистості шляхом обґрунтування сутнісно-функціональних особливостей організації людини та шляхом реалізації аналітичного підходу до категорій "дух" і "душа" у рамках психології, міфології та філософії.

Дослідження феноменології злочинності крізь кримінотеологічну та духовно-ціннісну парадигму із застосуванням методу діалогічної репрезентації. Огляд формування особливого уявлення про природу злочинності і основних задач у сфері протидії її відтворенню.

Термінології кордонів в залежності від видів політичних режимів. Аналіз продуктивності концепції фронтирів для подальших наукових пошуків в українській історіографії. Використання концепта рубіжності й погранич в ролі критерію для аналізу конфліктних зон.

Феноменологія і герменевтика як одні з найвпливовіших напрямів філософії ХХ століття, знайомство з особливостями. Розгляд основних методологічних орієнтирів Ч. Тейлора в роботі "Секулярна доба", а саме феноменологічний і герменевтичний елементи.

Значення конструювання ідентичності трансфесіонала в процесі самореференції особистості. Розглянуто питання перетворення професій в трансфесії як безперервний розвиток особистості, здатної виходити за межі базової професії і змінювати її разом з собою.

Висвітлення основних ревіталізаційних підходів до розуміння змістово-функціональної суті феномену інституційної (закладової) депривації. Негативна й гальмівна роль деприваційних обмежень на загальноособистісний розвиток дітей, позбавлених сімейної опіки.