Київ як столиця України, культурно-освітній та науковий центр великої європейської держави. Розгляд головних особливостей відновлення найвидатніших архітектурних пам’яток міста Києва. Знайомство з відродженими храмами і монастирями української столиці.

Дослідження особливостей процесу відтворення втрачених національних святинь. Відбудова зруйнованого у 1941 р. Успенського собору Києво-Печерської лаври. Функції Комісії з питань відтворення визначних пам`яток історії та культури при Президентові України.

Особливість відродження громадської та культурної діяльності українців на теренах югославської республіки Боснія і Герцеговина, залежність діяльності української діаспори в регіоні від політичних протистоянь між Югославією та Радянським Союзом.

Дослідження впливу суспільно-політичних змін в часи Горбачовської перебудови на українське мистецтво. Вивільнення творчого слова з-під цензури, зумовлене явищами гласності, відсутністю ідеологічного тиску. Реабілітація національних мотивів у творчості.

Аналіз процесу відродження фольклорної стилістки у вітчизняному кінематографі, який відбувся на початку 2000-х років. Розгляд головних причин зростання кінознавчого інтересу до творчих процесів, що відбуваються у сучасному українському кінематографі.

Розмовний стиль мовлення в субтитрованому перекладі українського художнього фільму. Відтворення редукції тексту субтитрів, пошук шляхів застосування компресії тексту субтитрів та уникнення втрати експресивності оригінального кінопродукту через опущення.

Альтернативні способи комунікації поетів із аудиторією. Відтворювання поезії через актуальні практики ХХІ ст. Культурно-мистецькі експерименти, створені на основі мови як символічної знакової та звукової системи. Напрями інтермедіальної взаємодії.

Загальні ознаки пост-травматичного синдрому в мистецтві, обумовленому суспільним зламом, що відбувся взимку 2013-2014 років. Наявність стрімких діагональних, врівноважених, відцентрованих композицій - одна з ознак акрилового живопису О. Придувалової.

Візантійська цивілізація, її місце та роль у світовій культурі. Філософія та релігія Візантії. Ідейна боротьба у візантійському суспільстві в VIII-IX ст. Розвиток літератури, музики, архітектури та образотворчого мистецтва, їх найвидатніші представники.

Дослідження впливу Візантії на розвиток культури в Київській Русі. Тип культурно-історичного розвитку російського народу. Племінні княжіння східних слов’ян. Історичний акт прийняття християнства на Русі. Розгляд краси візантійського богослужіння.

Аналіз пам’ятки української іконографії – ікони Покрову Богородиці з портретом Богдана Хмельницького XVII ст. із Богуславщини. Версія, висловлена у брошурі "Царі та козаки: Загадки української ікони", щодо ікони як "складника малоросійської ідеології".

Матеріально-технічне питання використання рентгенівських знімків для з’ясування первісного вигляду зображення ікони. Дослідження зовнішнього шару "реставрації", що значно спотворив не тільки портретні риси первісного зображення Богдана Хмельницького.

Розкриття особливостей декоративно-прикладного мистецтва Галицько-Волинської Руси в контексті галицько-візантійських зв’язків. Висвітлення проблем співвідношення між успадкованими візантійськими культурними нормами та своєрідними виявами давньої традиції.

Хортицький мальовничий ансамбль краєвидів, розташований у предковічних землях Запорізької землі, склався до початку XVIII століття. Дослідження етапів звернення вітчизняних художників до візій краєвидів Xортиці упродовж середини XIX-початку XXI століть.

Атрибути серафимів, херувимів і престолів у християнській іконографії, які через труднощі візуалізації передавалися символами: всюдисущість і просвітленість - зображеннями крил, коліс і очей, а надприродна сила - чотирма антропо-зооморфними образами.

Неокласичні тенденції мистецтва у роботах З. Серебрякової (1884-1967). Двоєдина сутність творчості мисткині: бажання бути класиком та експериментувати в зображенні. Аналіз роботи Серебрякової "Лазня" (1913), наслідування античних зразків як вищого ідеалу.

Культурно-історичний шлях розвитку українського театру від ХІХ ст., особливості і перешкоди у формуванні національної української театральної системи. Розгляд принципів творчої діяльності режисера і реформатора українського театру Леся Курбаса.

Детальне розкриття різних можливостей візуалізації заради більш глибокого осмислення змісту і художнього образу твору. Специфіка функціонування окремих елементів естрадно-музичних театральних постановок. Технічні прийоми, які доповнюють виступи артистів.

Положення щодо проблеми "візуалізації", "візуалізації культури". Особливості розвитку поняття "візуалізація" в різні історичні періоди. Тенденції розширення візуального естетичного досвіду студентів гуманітарних спеціальностей світових університетів.

Дослідження особливостей розвитку сучасного мистецтва Китаю. Аналіз стильових засад творчості одного з провідних китайських скульпторів Чен Венлінга. Характеристика особливостей його манери, аналіз ролі та значення в сучасній китайській пластиці.

Аналіз стильових засад творчості одного з провідних китайських скульпторів Чен Венлінга. Особливості його манери, розкриття ролі і значення в сучасній китайській пластиці. Характер композиційно-структурних відношень його творів, їх масштаби та розміри.

Описання й аналіз взаємозв'язку між твором мистецтва та аудиторією на прикладі моделі Г. Ласвелла. Розгляд важливості використання простої літерної форми у рукотворному графічному написі. Характеристика особливостей функціонування візуальних образів.

Дослідження візуальної комунікації між рукотворним графічним написом та глядачем з позиції здійснення інформаційного зв’язку через літери, які виступають знаково-символічним засобам мислення між людьми. Взаємозв’язок між твором мистецтва та аудиторією.

Аналіз соціокультурних характеристик візуальних засобів спілкування в умовах цифровізації. Визначення передумов побудови оптимальної моделі комунікативної взаємодії. Констатація амбівалентного характеру феномену невербальної комунікативної взаємодії.

Інтернет-середовище як цілісний соціокультурний простір, що продукує нові культурні практики, насичуючи їх новими значеннями і смислами. Формування візуального контенту в інтернет-мережі, завдяки застосуванню ігрового принципу як комунікативної стратегії.

Використання давніми греками лиття і штампування як способів технічного відтворення творів мистецтва. Розвиток репродукційної техніки з появою літографії. Роль фотографії масовому відтворенні творів мистецтва. Виникнення нових репродукційних технік.

Визначення пріоритетів діяльнісного, лінгво-семіотичного та візуального поворотів у мистецтвознавчій рефлексії ХХ століття. Виникнення феномену візуальної культури, яка генерує у собі синтетичні та інтегративні взаємодії у різних видах мистецтв.

Художньо-стильові особливості плаката в залежності від зображуваних культурно-історичних, політичних, економічних подій. Графічний дизайн в контексті крос-культурної взаємодії, інтеграції і національної ідентифікації. Сучасний плакат як продукт культури.

Зміст, зв’язки й рівні понятійно-концептуального апарату щодо сфери візуального та аудіального мистецтва. Аспекти становлення, розвитку та функціонування морфологічної моделі сфери візуального. Роль трансгресії в процесах розбалансування цієї моделі.

Аналіз стратегій формування бібліотечних колекцій візуального контенту на прикладі образотворчих матеріалів різного походження, що створюються для поширення в соціальних мережах в умовах воєнного вторгнення 2022 р. Критерії систематизації матеріалу.