Методологічні засади управління фінансовим потенціалом території

Поділ Зенченко С. В. економічного потенціалу на певні елементи є досить укрупненим. Відповідно до такого підходу він складається з ресурсного, фінансового й організаційного потенціалів [44]. Для кожного із цих потенціалів автор також визначив складові елементи. Така структура є логічною, її відмінність полягає в тому, що розглядаються два рівні складових елементів економічного потенціалу.

Шелегеда Б. Г., Савченко М. В., Савченко І. В. у складі економічного потенціалу виділяють природно-ресурсний, фінансовий, трудовий, науково-технічний потенціали, а також потенціал основних виробничих фондів [45].

Близьку за змістом структуру пропонує Тернова І. А., хоча деякі компоненти відрізняються: замість фінансового потенціалу вона пропонує виділяти фінансово-кредитний потенціал, а природно-ресурсний потенціал заміняє природним. До інших складових належать технічний, науково-інноваційний та трудовий потенціали. Крім того, Тернова І. А. виділяє інформаційний потенціал - це свідчить про те, що вона розцінює інформацію як важливий ресурс сучасної економіки [46].

Узагальнивши всі розглянуті варіанти структури економічного потенціалу території, можна виділити такі складові елементи: природно-ресурсний потенціал, виробничий потенціал, фінансовий потенціал, трудовий потенціал, інноваційний потенціал, інвестиційний потенціал, організаційно-управлінський потенціал та науково-інформаційний потенціал.

Отже, фінансовий потенціал є важливим елементом потенціалу території. Проведений аналіз дозволяє визначити його місце серед складових потенціалу території (рис. 3.1).

Рис. 3.1 Фінансовий потенціал як складова потенціалу території

Для подальшого дослідження необхідно визначити, що таке «фінанси». Крім зазначеного раніше визначення Опаріна, розглянемо ще декілька тлумачень фінансів.

Василик О. Д. пропонує розглядати фінанси як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів фі-нансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяль-ності, надання різноманітних послуг населенню з боку держа-ви, забезпечення виконання державою її функцій [47].

Дробозіна Л. А. трактує фінанси як економічні відносини, пов'язані з формуванням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів з метою виконання функцій і завдань держави і забезпечення умов розширеного відтворення [48].

А. М. Поддєрьогін розглядає фінанси у вужчому розумінні - на рівні підприємства: фінанси підприємств - це економічні відносини, що пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів та грошових фондів суб'єктів господарювання у процесі відтворення [49].

Таким чином, синтезуючи поняття «потенціал території» та «фінанси», термін «фінансовий потенціал території» можна визначити як такий, що відображає можливість залучення фінансових ресурсів та відносини, що пов'язані з їх формуванням, розподілом і використанням з метою забезпечення ефективного функціонування території. Це визначення отримане шляхом поєднання значень двох понять і не може повною мірою відобразити сутність досліджуваної категорії. Розгляд варіантів тлумачення фінансового потенціалу, що зустрічаються в економічній літературі, забезпечить можливість виявлення його характерних рис та особливостей.

Деякі автори формулюють визначення фінансового потенціалу території шляхом переліку його складових. Так, наприклад, Прокопенко Р. О. пропонує розуміти фінансовий потенціал регіону як сукупність фінансових потенціалів усіх розташованих на його території суб'єктів господарювання - фірм, домогосподарств, державних і місцевих органів управління [50]. Визначення фінансового потенціалу як суми фінансових потенціалів його складових є некоректним, оскільки існує висока ймовірність подвійного підрахунку його елементів. Крім того, підхід до визначення поняття через його структуру є недостатнім для розкриття його сутності.

Перш ніж продовжити подальший розгляд, необхідно зазначити одну особливість фінансового потенціалу: автори всіх проаналізованих визначень спираються на поняття фінансових ресурсів, і це закономірно, оскільки останні становлять основу фінансового потенціалу. Однак лише одне поняття фінансових ресурсів не може повною мірою відобразити зміст фінансового потенціалу.

Фінансові ресурси, що у загальному вигляді становлять сукупність грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні різних учасників економічної системи (держави, підприємств, домогосподарств тощо), характеризують лише одну зі складових фінансового потенціалу - фактично спожиту його частку. Натомість фінансові ресурси в принципі не можуть врахувати цілу низку особливостей фінансового потенціалу, як-то можливість реалізації прихованих резервів, здатність до збільшення обсягів фінансових ресурсів, ймовірність отримання додаткових ресурсів тощо. Саме нездатність поняття «фінансові ресурси» описати всі можливості території із генерації різних потоків грошових коштів і обумовили виникнення поняття «фінансовий потенціал». Для того щоб наочно продемонструвати різницю між «фінансовим потенціалом» та «фінансовими ресурсами», нами пропонується схематичне відображення місця фінансових ресурсів у фінансовому потенціалі (рис. 3.2).



Рис. 3.2 Фінансовий потенціал та місце в ньому фінансових ресурсів

Виділення різними авторами ключових характеристик дозволило систематизувати визначення фінансового потенціалу за такими підходами: ресурсний підхід, підхід із позиції здатності, комбінований та екстремальний підходи (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Підходи до визначення поняття «фінансовий потенціал регіону»

Підхід	Автор (джерело)	Зміст визначення
1	2	3
Ресурсний	Іоненко К. В.	органічна єдність наявних фінансових ресурсів та можливостей їх використання в межах певної адміністративно-територіальної одиниці [53]
	Возняк Г. В.	сукупність фінансових ресурсів, які є в розпорядженні регіональних органів влади та використовуються з метою забезпечення соціально-економічного (поступального) розвитку регіону [54]
	Стеценко Т. О, Тищенко О. П.	наявні на даний час фінансові ресурси, що дають змогу вирішувати завдання економічного розвитку, та можливості їх зростання у перспективі [55]
	Свірський В. С.	сукупність наявних та потенційних фінансових ресурсів, що можуть бути мобілізовані та реалізовані фінансовою системою за певних умов для забезпечення сталих темпів економічного зростання у визначений період часу [56, с. 49]
	Бикова В. Г.	сукупність фінансових ресурсів, що беруть участь у виробничо-господарській діяльності, та можливостей їхнього залучення для фінансування майбутньої діяльності й певних стратегічних напрямів розвитку [57]
	Булатова Ю. І.	сукупність залучених та сформованих у результаті господарської діяльності фінансових ресурсів, які надходять у розпорядження працюючих у регіоні суб'єктів економічних відносин і обумовлюють досягнення цілей соціально-економічного розвитку регіону [19]
	Економічний словник за ред. Архіпова А. І.	сукупність наявних грошових засобів держави, які можуть бути використані для вирішення якого-небудь завдання, у тому числі засоби, отримані шляхом перерозподілу з одних галузей в інші без переходу критичних меж, тобто без загрози загибелі, руйнування галузей, з яких вилучають фінансові ресурси [58]
	Єрмакова О. О.	не тільки фінансові ресурси, якими розпоряджається регіон у даний момент часу, а й ті фінансові ресурси, які можуть бути залучені для виконання функцій регіональних органів влади [59
	Кушхов О. Б., Корчагін Ю. А.	сукупність регіональних грошових фондів, склад, структура і кількісна оцінка яких визначають особливості регіонального розподілу суспільного продукту і можливості внутрішнього фінансування усіх сфер діяльності в регіоні [44]
	Дороніна Т. В.	розмір засобів, який об'єктивно може бути використаний у створенні валового регіонального продукту і забезпеченні населення всіма соціально-економічними благами [60]
З позиції здатності	Кунцевич В. О.	здатність до оптимізації фінансової системи із залучення та використання фінансових ресурсів [52, с. 127]
	Чуницька І. І.	здатність держави до залучення та ефективного використання фінансових ресурсів з метою забезпечення економічного розвитку [51]
	Олєйнік П. В.	сукупна можливість держави, його ланок, у тому числі економіки, її комплексів, галузей і підприємств створювати і використовувати різноманітні фонди грошових засобів, включаючи централізовані й децентралізовані, з метою виконання своїх завдань і забезпечення умов відтворення національного господарства і суспільства [61]
Комбінований	Український фінансовий словник	загальний обсяг фінансових ресурсів, що утворюються за рахунок усіх джерел у межах адміністративно-територіальної одиниці, і характеризує фінансові можливості території [62]
	Шумська С. С.	сукупність фінансових ресурсів (що є у наявності та які можуть бути мо-білізовані) усіх сфер та ланок фінансової системи, що утворюються за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел, а також коштів і ресурсів із джерел, які з різних причин є недоступними чи незадіяними в межах часового періоду розгляду, що у цілому характеризують фінансові можливості як окремих суб'єктів економіки, так і країни загалом [22]
Екстремальний	Павлов В. Н.	максимум (межа) функціональних можливостей соціально-економічного розвитку будь-якого об'єкта управління (країни, регіону, муніципального утворення) в певний період часу з використанням фінансових ресурсів [63]
	Ахмедов А. Б.	максимально можливий обсяг фінансових засобів, гіпотетично доступний для мобілізації усіма підприємствами та організаціями [64]
	Голодова Ж. Г.	сукупність максимально можливих фінансових ресурсів, а також умов їх залучення, які створюються суб'єктами економіки та органами влади регіону для формування, розподілу та накопичення цих ресурсів з метою забезпечення зростання і соціально-економічного розвитку в довгостроковій перспективі, досягнення певних фінансових результатів [6]

Відповідно до ресурсного підходу фінансовий потенціал є сукупністю фінансових ресурсів. Деякі автори наголошують саме на тому, що фінансовий потенціал становлять не лише використовувані в певний момент часу фінансові ресурси, а й ті, які залишаються незадіяними, але в будь-який момент можуть бути мобілізовані. Згідно з визначенням цього підходу потенціал - це ресурси.

Не можемо погодитися з цим, оскільки, як було визначено нами раніше, ключовим словом для відображення змісту потенціалу є «можливість». Саме тому більш влучним вважаємо розгляд фінансового потенціалу як здатності (синонім «можливості»), який притаманний позиції Кунцевича В.О., Чуницької І. І. та Олєйніка П. В.

Найзмістовніше та водночас лаконічне визначення сформульоване Чуницькою І. І.: фінансовий потенціал - це здатність держави до залучення та ефективного використання фінансових ресурсів з метою забезпечення економічного розвитку [51]. Олєйнік П. В., порівняно із Чуницькою І. І., у своєму визначенні розширює коло суб'єктів до держави, її ланок, у тому числі економіки, її комплексів, галузей і підприємств.

У Кунцевича В. О. фінансовий потенціал постає як здатність до оптимізації фінансової системи із залучення та використання фінансових ресурсів [52]. При цьому, на нашу думку, автор плутає причинно-наслідкові зв'язки: потенціал - це здатність генерувати ресурси, а оптимізація фінансової системи може бути лише одним із методів генерації фінансових ресурсів, тобто цей метод не є обов'язковою умовою залучення, створення або використання фінансових ресурсів.

У визначеннях, віднесених до комбінованого підходу, наголошується як на фінансових ресурсах, так і на фінансових можливостях, які вони характеризують. Відповідно до цієї групи визначень ключовим поняттям у розумінні фінансового потенціалу все ж таки є фінансові ресурси.

Екстремальний підхід об'єднує визначення, згідно з якими пропонується розуміти фінансовий потенціал як деякий екстремум. У Павлова В. Н. фінансовий потенціал виступає як максимум функціональних можливостей соціально-економічного розвитку [63], в той час як у Ахмедова А. Б. [64] та Голодової Ж. Г. [6] він постає як максимально можливий обсяг фінансових ресурсів. Ахмедов А. Б. зауважує на важливій характеристиці, яка не була відмічена в жодному з розглянутих визначень: фінансовий потенціал відображає саме гіпотетично доступний обсяг фінансових ресурсів, оскільки такий обсяг ніколи не буде мобілізований [64].

Повертаючись до ресурсного підходу, варто відмітити, що більшість авторів також вказує на мету їх використання: Возняк Г. В. - «… з метою забезпечення соціально-економічного (поступального) розвитку регіону» [54]; Свірський В. С. - «… для забезпечення сталих темпів економічного зростання у визначений період часу» [56]; Бикова В. Г. - «… для фінансування майбутньої діяльності й певних стратегічних напрямів розвитку» [57]; Єрмакова О. О. - «…для виконання функцій регіональних органів влади» [59]. Тобто покращання досягнутого рівня економічного розвитку та фінансового стану території можна вважати призначенням фінансового потенціалу. Хоча не варто забувати, що об'єкти можуть використовуватися не за призначенням: фінансовий потенціал може бути задіяний для будь-яких цілей, що залежать від рішень державних органів управління.

Деякі автори наголошують саме на одночасному поєднанні одразу декількох підходів у своєму розумінні фінансового потенціалу. Так, Зенченко С. В. розглядає сутність фінансового потенціалу в розрізі чотирьох аспектів, як: можливість створювати базу економічної діяльності; сукупність ресурсів; результат економічних відносин; резерв [44]. Автори монографії «Фінансовий потенціал саморозвитку регіону» пропонують розуміти фінансовий потенціал як: можливість фінансових ресурсів забезпечувати економічну діяльність; сукупність фінансових ресурсів; ефект розвитку при максимальному використанні фінансових ресурсів [27].

Таке різноманіття підходів до визначення фінансового потенціалу території, безумовно, свідчить про багатогранність категорії. З метою об'єднання ключових характеристик цієї непростої економічної категорії для вирішення завдань цього дослідження було запропоновано авторське визначення фінансового потенціалу території: фінансовий потенціал території - це гіпотетична можливість території залучати, створювати та використовувати фінансові ресурси з метою забезпечення її ефективного функціонування та розвитку. Це визначення є поєднанням таких ключових положень:

- базовою характеристикою потенціалу є «можливість»;

- можливість є саме гіпотетичною, тобто вона необов'язково має бути використана;

- метою реалізації фінансового потенціалу території є просте та розширене відтворення (функціонування та розвиток) даної території;

- використання, залучення та створення ресурсів уособлюють наявні, незадіяні та нові фінансові ресурси.

Для більш ґрунтовного розуміння особливостей фінансового потенціалу території необхідно з'ясувати його структуру. Аналізуючи підходи різних вчених щодо виділення структурних елементів фінансового потенціалу території [19, 54, 6, 44, 65, 53, 66, 67, 56, 46, 22], можна зробити висновок про відсутність єдиного підходу та плюралізм думок щодо цього питання. Багато в чому це пов'язане з комплексністю досліджуваного питання, а також із базовими підходами до проблеми. Проведений аналіз дозволив виділити два такі підходи.

Згідно з першим підходом фінансовий потенціал структурно становить сукупність взаємозв'язаних компонентів, що представлені фінансами різних суб'єктів економіки, починаючи від фінансів держави і закінчуючи фінансами домогосподарств та підприємств.

Другий підхід передбачає виділення в складі фінансового потенціалу території таких складових, як бюджетна, інвестицій та ощадна, тобто залежно від функцій, що виконують фінансові ресурси.

Розглянемо більш детально ці підходи відповідно до їх авторських трактувань як за основними складовими фінансового потенціалу, так і тими взаємозв'язками, що утворюються між ними.

Більш поширеним підходом до структурування фінансового потенціалу є перший підхід, основу якого становить макроекономічний підхід до характеристики фінансової системи країни. Зазначеного підходу в різних формах дотримуються Возняк Г. В., Свірський В. С., Ісаєв Е. А., Шумська С. С., Булатова Ю. І., Голодова Ж. Г., Конярова Е. К., Зенченко С. В., Колеснікова А. Н., Котомієць А. Л., Новікова І. А. (табл. 3.4.).

Як бачимо, більшість авторів розподіляють фінансовий потенціал за учасниками на фінансові потенціали, що формуються державою, суб'єктами господарювання, домогосподарствами. Що стосується авторських нюансів, то вони полягають у додаванні до цього переліку ряду специфічних суб'єктів, таких як фінансово-кредитні організації, зовнішні організації тощо.

Таблиця 3.4

Підходи до формування структури фінансового потенціалу

Автор, джерело	Складові фінансового потенціалу
Возняк Г. В. [54]	Органи влади. Підприємства реального сектору економіки. Фінансові структури. Домогосподарства. Зовнішні джерела надходження фінансових ресурсів
Свірський В. С. [69]	Державні фінанси. Фінансовий потенціал суб'єктів господарювання. Фінансовий потенціал домогосподарств. Потенціал фінансового сектору економіки
Ісаєв Е. А. [65]	Сектор державних установ. Сектор нефінансових підприємств. Сектор домашніх господарств. Сектор фінансових установ. Сектор некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства
Шумська С. С. [22]	Фінансові ресурси у розпорядженні державних органів. Фінансові ресурси підприємств. Фінансові ресурси населення. Фінансові ресурси фінансового й страхового ринків
Булатова Ю. І. [19]	Фінансовий потенціал населення. Бюджетний потенціал. Податковий потенціал. Фінансовий потенціал фінансово-кредитних організацій. Фінансовий потенціал зовнішнього співробітництва. Фінансовий потенціал організацій
Голодова Ж. Г. [6]	Потенціал підприємств і організацій. Бюджетно-податковий потенціал. Потенціал кредитних організацій. Потенціал страхових компаній. Потенціал інвестиційних і пенсійних фондів. Потенціал домашніх господарств
Конярова Е. К. [5]	Бюджетний потенціал. Кошти фінансово-кредитної системи. Фінансові кошти населення. Фінансовий потенціал підприємств. Зовнішні інвестиції та запозичення
Зенченко С. В. [44]	Державні фінанси. Корпоративні фінанси. Кошти населення
Колеснікова А. Н. [66]	Власні фінансові кошти суб'єктів господарювання. Фінансові кошти кредитно-фінансових організацій. Фінансові кошти громадських організацій. Фінансові кошти населення. Фінансові кошти адміністрації території. Зовнішні запозичення
Котомієць А. Л., Новікова І. А. [67]	Фінансовий потенціал юридичних осіб. Фінансовий потенціал населення. Фінансовий потенціал держави

Другий підхід був розроблений Тимошенко І. І., який пропонує до елементів фінансового потенціалу відносити бюджетний, податковий, інвестиційний, кредитний, ощадний.

Бюджетний потенціал є величиною податкових та неподаткових доходів, що збираються на певній території. Під податковим потенціалом він розуміє здатність бази оподаткування в межах будь-якої адміністративної одиниці приносити доходи у вигляді податкових надходжень (але не фактична сума надходжень як таких). У той же час Тимошенко І. І. відмічає, що податковий потенціал поглинається бюджетним, що взагалі, на наш погляд, є некоректним.

Кредитний потенціал, за Тимошенко І. І., - це сукупність кредитних ресурсів фінансово-кредитних інститутів, які можуть бути розміщені у формі позик господарським структурам, фізичним особам, органам влади.

Ощадний потенціал становить сукупність вільних грошових коштів, які є у юридичних осіб та населення, і можуть бути трансформовані в ресурси фінансової системи.

Інвестиційний потенціал базується на тих фінансових ресурсах (власних та залучених), які можуть бути інвестовані в розвиток господарства [68].

Іоненко К. В. пропонує більш спрощений, стосовно попереднього, підхід, за яким фінансовий потенціал складається з бюджетного потенціалу (у т.ч. податкового), інвестиційного потенціалу суб'єктів господарювання (фінансово-кредитних установ та нефінансових підприємств і організацій) та ощадного потенціалу населення [53].

Існують й інші підходи до структурування елементів фінансового потенціалу. Так, Ахмедов А. Б. виділяє складові фінансового потенціалу за джерелами:

1) фінансовий потенціал, що формується за рахунок (і внаслідок) наявності на території природних ресурсів;

2) фінансовий потенціал, що формується внаслідок діяльності фінансових інститутів на певній території;

3) фінансовий потенціал, що забезпечується наявністю у юридичних осіб певного майна;

4) накопичений фінансовий потенціал населення [64].

Натомість Стеценко Т. О, Тищенко О. П. розглядають структуру фінансового потенціалу з позиції видів фінансових ресурсів, що його формують. Зокрема вони виділяють такі елементи:

- консолідований бюджет регіону (обласний та бюджети нижчого рівня), позабюджетні фонди;

- цінні папери, які емітовані органами місцевої влади;

- фінансові ресурси підприємств і організацій усіх форм власності;

- кошти населення, що знаходяться у нього на руках або у банках та в інших фінансових інститутах, а також у вигляді різноманітних цінних паперів;

- фінансові ресурси інститутів кредитно-банківської системи конкретного регіону, а також кошти, що залучаються місцевими банками з інших територій [55].

Схожу позицію займає Онишко С. В. Резервами фінансового потенціалу вона вважає власні кошти суб'єктів господарювання, резерви сфери державних фінансів, ринку позикових капіталів (банківського кредитування та фондового ринку), кошти іноземних інвесторів та резерви тіньового сектору [67].

На нашу думку, оптимальним підходом для комплексного відображення структури фінансового потенціалу є поєднання розглянутих підходів. Причому структурну основу становлять саме суб'єкти - держава, підприємства, кредитно-фінансові організації, домогосподарства та зовнішні організації, які вступають у функціональні взаємовідносини (бюджетні, інвестиційні, ощадні), що проявляються і реалізуються шляхом використання різних фондів та джерел фінансових ресурсів. Авторський підхід до структури фінансового потенціалу наведено на рис. 3.3.

Зауважимо, що функціонально відносини між різними суб'єктами можуть носити як здебільшого двосторонній характер (в цьому разі вони позначалися двома стрілочками), так і переважно односторонній характер (позначались однією стрілочкою, що характеризує переважний напрям руху фінансових ресурсів).

Важливим аспектом дослідження методологічних основ фінансового потенціалу є його видова характеристика. Класифікація певного предмета чи явища за видами дає уявлення про можливі його форми та прояви. Аналіз класифікаційних ознак та видів фінансового потенціалу залежно від них не лише деталізує сутність, але і дає додаткову інформацію, що може бути використана для управління ним.

Аналіз різних підходів науковців до класифікації фінансового потенціалу дозволив виділити основні класифікаційні ознаки та види фінансового потенціалу на їх базі (табл. 3.5).

Рис. 3.3 Структура фінансового потенціалу

Формування та реалізація фінансового потенціалу території залежать від багатьох факторів - рівня економічного розвитку, стану і тенденцій розвитку національної та світової фінансової системи, рівня розвитку фінансової інфраструктури, заможності населення і т.д. Вчені по-різному ставляться до їх класифікації. Тому нами був проведений комплексний аналіз підходів до класифікації факторів, що впливають на фінансовий потенціал території, результати якого наведені в табл. 3.6.

Як показав аналіз, домінуючою класифікаційною ознакою є відношення до суб'єкта формування, тобто поділ факторів на внутрішні та зовнішні.

Ібрагімова П. А. пропонує розділяти фактори впливу на фінансовий потенціал на дві групи: об'єктивні та суб'єктивні. До об'єктивних вона відносить рівень економічного розвитку території, галузеву структуру території, кількість населення, обсяги інвестицій, кількість фінансових установ, обсяг активів банківської системи тощо.



Таблиця 3.5

Класифікація фінансового потенціалу [64, 6, 44, 69]

Класифікаційна ознака	Вид фінансового потенціалу
За рівнем	- фінансовий потенціал світу; - фінансовий потенціал держави; - фінансовий потенціал регіону; - фінансовий потенціал міста; - фінансовий потенціал суб'єктів господарювання
За джерелами формування	- внутрішній (власний); - зовнішній (залучений)
За результатом	- досягнутий; - перспективний
За ступенем прояву	- реальний; - прихований
За повнотою використання	- використовуваний; - невикористаний
За періодом формування	- накопичений; - поточний
За одиницями виміру	- абсолютний; - відносний
За сферами	- бюджетно-податковий фінансовий потенціал; - фінансовий потенціал домогосподарств; - фінансовий потенціал фінансово-кредитних установ; - фінансовий потенціал підприємств
За можливістю доступу	- наявний активний; - наявний резервний; - наявний тіньовий; - неактивний
За цільовим призначенням	- ощадний фінансовий потенціал; - інвестиційний фінансовий потенціал; - бюджетний фінансовий потенціал

Суб'єктивними факторами є схильність до інвестицій і заощаджень, державна економічна і фінансова політика, наявність роду пільг та відстрочок [71].

Згідно з працею за редакцією Балацького О. Ф. варто розрізняти 3 групи факторів, що впливають на величину фінансового потенціалу:

1) кількість фінансових ресурсів, якими володіє територія на певний момент часу;

2) якісні характеристики фінансових ресурсів, що визначають їх продуктивну здатність;

3) умови, що забезпечують фінансову діяльність та використання фінансового потенціалу [72].

Таблиця 3.6

Аналіз підходів до класифікації факторів впливу на фінансовий потенціал

Автор	Класифікаційна ознака	Фактори
1	2	3
Іоненко К. В. [53]	Походження	1. Економічні. 2. Соціальні фактори
	Масштаб дії	1. Загальнонаціональні. 2. Регіональні
	Відношення до суб'єкта формування	1. Зовнішні. 2. Внутрішні
	Характер впливу та рівень стійкості	1. Об'єктивні. 2. Суб'єктивні
	Можливість зміни	1. Незмінні. 2. Повільно змінні. 3. Швидко змінні
	Характер впливу	1. Сприятливі; 2. Несприятливі.
Чуницька І. І. [51]	Відношення до суб'єкта формування	1. Зовнішні: - науково-технічний прогрес; - міжнародні події; - економічні фактори; - політико-правові; - соціокультурні. 2. Внутрішні: - монетарне регулювання; - податкове регулювання; - бюджетне регулювання; - інфраструктура ринку; - економічний потенціал підприємств
Давтян Н. Т. [70]	Відношення до суб'єкта формування	1. Зовнішні: - рівень податкового навантаження; - рівень відсоткових ставок; - економічні умови; - фінансова політика держави; - нормативно-правові умови та обмеження; - політичне становище; - соціальний клімат; - конкуренція на світових ринках. 2. Внутрішні: - склад і структура фінансових ресурсів регіону; - рівень професіоналізму керівництва території; - економічні особливості території
Павлов В. Н. [63]	Можливість виміру	1. Кількісні (розмір доходів бюджету, кількість населення, обсяг ВВП тощо). 2. Якісні (політичні події, інвестиційний клімат тощо)
Голодова Ж. Г. [6]	Відношення до суб'єкта формування	1. Зовнішні: - стан світової фінансової системи; - світові тенденції, що впливають на економіку; - наявність бар'єрів для входу на міжнародні ринки. 2. Внутрішні: - макроекономічні показники (ВВП, інфляція, рівень безробіття тощо та тенденції їх зміни); - стан державного бюджету; - рівень платоспроможності юридичних і фізичних осіб; - стан платіжного балансу; - рівень ризику; - рівень довіри бізнесу і домогосподарств до влади; - стан законодавчої і нормативної бази

Жоден із розглянутих авторів не зазначив такого істотного фактора, як обсяг тіньового сектору економіки. Неврахування обсягів тіньового сектору призводить до помилок макроекономічної політики. За результатами дослідження Ф. Шнайдера, Україна має найвищий рівень тінізації економіки серед європейських країн, а саме 55,1 % від офіційного ВВП [73]. Тобто більше половини всіх економічних операцій здійснюється у тіні. З огляду на це тіньовий сектор економіки є надзвичайно вагомим фактором, що впливає на фінансовий потенціал і має враховуватися при його оцінці.

На нашу думку, одним із завдань класифікації об'єкта є його пізнання через фактори впливу. Чим глибше ми пізнаємо певний об'єкт, процес чи явище, тим кращим стає уявлення щодо того, яким чином організувати управління ним. Отже, з позиції фінансового потенціалу, визначення факторів, що на нього впливають, має полегшити завдання управління ним, тобто допоможе виділити найважливіші та найдієвіші інструменти, що впливають на нього. З цього приводу, на наш погляд, доцільним до перелічених вище класифікаційних ознак додати ще одну - за видом.

Відповідно до цієї ознаки пропонується виділяти фактори прямого й опосередкованого впливу, оскільки саме вони дають уявлення щодо того, яким чином можна вплинути на фінансовий потенціал.

На рис. 3.5 наведено авторську класифікацію факторів впливу на фінансовий потенціал відповідно до характеру їх впливу.

Виходячи з цієї інформації, легше буде визначити, які інструменти управління фінансовим потенціалом викличуть пряму реакцію, а які дадуть значно меншу реакцію. Причому фактори прямого впливу володіють значно меншим часовим лагом дії порівняно з опосередкованими.

Відповідно оперативні дії щодо управлінню фінансовим потенціалом знаходяться в тіснішому взаємозв'язку з факторами прямого впливу. Натомість розроблення стратегічних заходів багато в чому пов'язане з факторами опосередкованого впливу.

Таким чином, необхідно констатувати, що, незважаючи на великий інтерес та увагу науковців до проблеми ефективного управління фінансовим потенціалом, все ще існують значні розбіжності у розумінні його суті.

Аналіз дозволив визначити «потенціал території» як можливість залучення та використання ресурсів з метою забезпечення ефективного функціонування території. Основу потенціалу території становить економічний потенціал. У результаті аналізу трактувань економічного потенціалу було встановлено, що він є уособленням рівня використання ресурсів, а також можливостей ще не залучених в економіку ресурсів.

Рис. 3.5 Фактори, що впливають на фінансовий потенціал

Узагальнення численних варіантів структури економічного потенціалу території дозволило визначити його складові елементи, одним із яких є фінансовий потенціал.

З метою виявлення характерних рис та особливостей фінансового потенціалу були розглянуті його численні визначення. Це дозволило з'ясувати, що автори всіх проаналізованих визначень спираються на поняття фінансових ресурсів, оскільки останні становлять основу фінансового потенціалу. Нами було аргументовано, чому поняття фінансових ресурсів не може повною мірою відобразити зміст категорії «фінансовий потенціал».

Виділення авторами різних ключових характеристик дозволило систематизувати визначення фінансового потенціалу за такими підходами: ресурсний підхід, підхід із позиції здатності, комбінований та екстремальний підходи.

З'ясувавши основні характеристики фінансового потенціалу території, було запропоновано і обґрунтовано авторське визначення: фінансовий потенціал території - це гіпотетична можливість територіїзалучати, створювати та використовувати фінансові ресурси з метою забезпечення ефективного функціонування та розвитку.

Аналіз позицій вчених до виділення структурних елементів фінансового потенціалу території дозволив виділити два основних підходи, поєднання яких, на нашу думку, є оптимальним для комплексного відображення структури фінансового потенціалу. При цьому структуру формують суб'єкти - держава, підприємства, кредитно-фінансові організації, домогосподарства та зовнішні організації, що вступають у функціональні взаємовідносини.

За результатами дослідження виділено основні класифікаційні ознаки та види фінансового потенціалу.

Здійснивши аналіз теоретико-методологічних підходів до класифікації факторів впливу на фінансовий потенціал території, запропоновано додати до класифікаційних ознак ще одну - за видом, відповідно до якої необхідно розрізняти фактори прямого й опосередкованого впливу.

Список використаної літератури до розділу 3

1. Васильева М. В. Роль баланса финансовых ресурсов региона в реализации эффективной финансовой политики // Фундаментальные исследования. - 2006. - № 7. - С. 54-56.

2. Балацький Є. О. Бюджет міста у системі фінансів території : монографія / Є. О. Балацький. - Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2011. - 302 с.

3. Котельникова Е. А. Финансы: конспект лекцій / Е. А. Котельникова. - Эксмо, Москва, 2008. - 160 с.

4. Вдовенко Л.О. Фінанси: навч. посіб. / Л. О. Вдовенко, Н. М.Сушко, Н. Д. Фаюра. - Київ: ЦУЛ, 2010. - 152 с.

5. Конярова Э. К. Управление воспроизводством финансового потенциала региона : автореф. дис…. канд. экон. наук / Э. К. Конярова // Ижевск, 2005. - 20с.

6. Голодова Ж. Г. Формирование и управление финансовым потенциалом региона в целях обеспечения его экономического роста : автореферат дис. ... д-ра экон. наук : 08.00.10 / Ж. Г. Голодова // Москва, 2010.

7. Фінанси (теоретичні основи): підручник / М. В. Грідчіна, В. Б. Захожай, Л. Л. Осіпчук та ін.; під кер-вом і за наук. ред. М. В. Грідчіної, В. Б. Захожая. - 2-ге вид., випр. і допов. - К.: МАУП, 2004. - 312 с.

8. Кириленко О. П. Фінанси (Теорія та вітчизняна практика) : навч. посібник./ О. П. Кириленко - Тернопіль : Економічна думка, 2000. - 212 с.

9. Державний фінансовий контроль : навч.-метод. посіб. для сам. вивч. дисципліни / Н. С. Вітвицька, І. Ю. Чумакова, М. М. Коцупатрий, М. Т. Фенченко. - К. : КНЕУ, 2003. - 408 с.

10. Фролов С. М. Бюджетний менеджмент і проблеми розвитку прикордонних територій : монографія / С. М. Фролов. - Суми : Вид-во Сумського державного університету, 2010. - 316 с.

11. Кашина Н. В. Использование налогового потенциала региона в системе государственного финансового планирования: на примере Амурской области: дис .. канд. экон. наук : 08.00.10 / Н. В. Кашина. - Хабаровск, 2002

12. Офіційний сайт Рахункової палати України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.ac-rada.gov.ua

13. Моделі ендогенного зростання економіки України / за ред. д-ра екон. наук М. І. Скрипниченко. - К. :Ін-т екон. та прогнозув., 2007. - 576 с.

14. Герчаківський С. Д. Податковий інструментарій фінансового забезпечення розвитку територій в Україні: дис. канд. екон. наук 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит / С. Д. Герчаківський; Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль, 2008.

15. Заблоцький М. Тіньова нація [Електронний ресурс] / М. Заблоцький. - Режим доступу http://www.epravda.com.ua/publications/

2010/04/13/ 232545

16. Андреєва В. Пішли в тінь [Електронний ресурс] / В. Андреєва. - Режим доступу : http://www.tovarish.com.ua/ archive/1329/ vtoraia_po /Pishly_v_t.html .

17. Апатієв Д. Фінансовий механізм соціального забезпечення [Електронний ресурс] / Д. Апатієв. - Режим доступу : http://www.tovarish.com.ua/archive/1329/vtoraia_po/Pishly_v_t.html

18. Беляков Д. Е. Развитие социально-экономического потенциала регионов в условиях рыночной экономики: дис… канд. экон. наук / Д. Е. Беляков -Москва, 2001. - 165 c.

19. Булатова, Ю. И. Формирование финансового потенциала инвестиционной деятельности субъекта Российской Федерации: автореф. дис… канд. экон. наук / Ю. И. Булатова. - Оренбург, 2011. - 21 с.

20. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку / Ю. В. Кіндзерський, М. М. Якубовський., І. О. Галиця та ін.; за ред. канд. екон. наук Ю. В. Кіндзерського; НАН України; Ін-т екон. та про-гнозув. - К., 2009. - 928 с. : табл., рис.

21. Фролов С. М. Бюджетний менеджмент і проблеми розвитку прикордонних територій : монографія / С. М. Фролов. - Суми : Вид-во Сумського державного університету, 2010. - 316 с.

22. Шумська, С. С. Фінансовий потенціал України: методологія визначення та оцінки / С. С. Шумська // Фінанси України. - 2007. - № 5. - C. 55-64.

23. Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров - 4-е изд. - М. : Советская энциклопедия, 1986. - 1600 с. : ил.

24. Абалкин Л. М. Диалектика социалистической экономики / Л. М. Абалкин. - М., 1981. - 351 с.

25. Артем'єв Б. В. Аналіз сучасних підходів до визначення сутності економічного потенціалу [Електронний ресурс] / Б.В. Артем'єв. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/

portal/Soc_Gum/VSUNU/2011_8_1/Artemev.pdf

26. Федонін О. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка : навч. посібник / О. С. Федонін, І. М. Рєпіна, О. І. Олексюк. - К. : КНЕУ, 2004. - 316 с.

27. Финансовый потенциал саморазвития региона / под ред. Н. И. Климовой. - Уфа : Гилем, 2005. - 238 с.

28. Джаин И. О. Оценка трудового потенциала : монография / И. О. Джаин. - Сумы : ИТД «Университетская книга»,2002. - 250 с.

29. Климова Н. И . Инвестиционный потенциал региона / Н. И. Климова. - Екатеринбург : УрО РАН, 2003. ? 276 с.

30. Хомяков В. І., Бакулін І. В. Управління потенціалом підприємства / В. І. Хомяков, І. В. Бакулін. - К. : Кондор, 2007 - 400 с.

31. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. -Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.

32. Вонзюк А. Т. Фінансове забезпечення бюджету міста. - К.: НІОС, 2006. - 340 с.

33. Шестаков А. В. Экономика и право : энциклопедический словарь / А. В. Шестаков. - М. : Дашков и К, 2000. - 568 с.

34. Економічний словник / за ред. П. І. Багрія, С. І. Дорогунцова. - К. : Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. - 624 с.

35. Лапин Е. В. Экономический потенциал предприятия: монография /Е. В. Лапин. - Сумы : ИТД «Университетская книга», 2002 - 310 с.

36. Степанов А. Я. Категория "потенциал" в экономике [Электронный ресурс] / А. Я. Степанов, Н. В. Иванова. - Режим доступа :http://www. marketing.spb.ru/read/article/a66.htm

37. Самоукин А. И. Потенциал нематериального производства / А. И. Самоукин. - М. : Знание, 1991. - 243 с.

38. Экономический потенциал развитого социализма / Б. М. Мочалов, Ф. М. Русинов, Д. К. Шевченко и др.; под ред. Б. М. Мочалова - М. : Экономика, 1982. - 278 с.

39. Новиков Ю. Н. Сравнительная оценка методов расчета ресурсного потенциала / Ю. Н. Новиков, З. Я. Балабас // Оценка производственного потенциала в хозяйственном механизме АПК / под ред. В. И. Шилы. - Харьков : ХСХИ, 1990. - 141 с.

40. Фигурнов Э. Производственный потенциал социалистического общества / Э. Фигурнов // Политическое самообразование. - 1982. - № 12.

41. Игнатовский П. Экономический потенциал и условия действенности хозяйственного механизма / П. Игнатовский // Плановое хозяйство. - 1980. - № 2. - С. 70-76.

42. Экономический потенциал административных и производственных систем: монография / под общей ред. О. Ф. Балацкого. - Сумы : ИТД «Университетская книга», 2006. - 973 с.

43. Опарін В. М. Фінанси (Загальна теорія) : навч. посібник / В. М. Опарін. - 2-ге вид., доп. і переробл. - К. : КНЕУ, 2002. - 240 с.

44. Зенченко С. В. Формирование и оценка регионального финансового потенциала устойчивого развития экономики территории: теория и методология: дис.. д-ра экон. наук / С. В. Зенченко. - Ставрополь, 2009. - 391 с.

45. Шелегеда Б. Г. Економічний потенціал регіону: закони формування і методи оцінки / Б. Г. Шелегеда, І. В. Савченко, М. В. Савченко // Схід. - 2003. - № 4 (54). - С. 28-33.

46. Тернова І. А. Економічне регулювання потенціалу в сучасних умовах: автореф. дис…. канд. екон. наук / І. А. Тернова. - Харків, - 2005. - 20 с.

47. Василик О. Д. Теорія фінансів : підручник / О. Д. Василик. - К. : НІОС, 2000. - 416 с.

48. Финансы: учебник / под ред. Л. А. Дробозиной. - М. : ЮНИТИ, 1999. - 475 с.

49. Фінанси підприємств : підручник / керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. -3-тє вид., переробл. та доп. - К. : КНЕУ, 2000. - 460 с.

50. Прокопенко Р. А. Оценка и направления развития финансового потенциала региона : автореф. дис… канд. экон. наук / Р. А. Прокопенко . - Волгоград, 2008. - 25 с.

51. Чуницька І. І. Бюджетно-податкові важелі формування фінансового потенціалу держави : автореф. дис… канд. екон. наук / І. І. Чуницька. - Податкова академія України. - Ірпінь, 2009. - 18 с.

52. Кунцевич В. О. Поняття фінансового потенціалу розвитку підприємства та його оцінки / В. О. Кунцевич // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 7. - С. 123-130.

53. Іоненко К. В. Формування та оцінка фінансового потенціалу регіону : автореф. дис... канд. екон. наук / К. В. Іоненко. - Київ, 2007. - 24 c.

54. Возняк Г. В. Фінансовий потенціал регіону та проблеми його оцінки [Електронний ресурс] / Г. В. Возняк. - Режим доступу : http://www. rusnauka.com/15_APSN_2010/Economics/

66671.doc.htm

55. Стеценко Т. О. Управління регіональною економікою : навч. посібник / Т. О. Стеценко, О. П. Тищенко. - К. : КНЕУ, 2009. - 471 с.

56. Свірський В. Фінансовий потенціал: теоретико-концептуальні засади / В. Свірський // Світ фінансів. - 2007. - № 4 (13). - С. 43-51.

57. Бикова В. Г. Оцінка та планування фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення: автореф.дис… канд. екон. наук / В. Г. Бикова. - Київ. 2006 - 24 с.

58. Экономический словарь / под ред. А. И. Архипова. - М. : Проспект, 2001. - 190 с.

59. Ермакова Е. А. Финансовый потенциал региона: стратегия формирования и использования : дис… канд. экон. наук / Е. А. Ермакова. - Саратов,2001. - 182 с.

60. Доронина Т. В. Финансово-экономическое обеспечение устойчивости региональных бюджетов : автореф. дис. канд. экон. наук / Т. В. Доронина. -Москва, 1999. - 20 с.

61. Олейник П. В. Формирование финансового потенциала инвестирования экономики региона : автореф. дис. канд… экон. наук / П. В. Олейник. - Москва, 2009. - 19 с.

62. Загородній А. Г. Фінансово-економічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. - Львів : Видавництво національного університету «Львівська політехніка», 2005. - 714 с.

63. Павлов В. Н. Факторы роста и модернизации фінансового потенциала региона / В. Н. Павлов // Финансы. - 2011. - № 7. - С. 62-64.

64. Ахмедов А. Б. Финансовый потенциал региона и его использование в системе межбюджетных отношений : автореф. дис…. канд. экон. наук / А. Б. Ахмедов. - Махачкала, 2005. - 27 с. 

65. Исаев Э. А. Модернизация системы и развитие потенциала региональных финансов российской федерации : автореф. дис…д-ра. экон. наук / Э. А. Исаев. - Москва, 2011. - 40 с.

66. Колесникова Н. А. Финансовый и имущественный потенциал региона: опыт регионального менеджмента / Н. А. Колесникова. - М. : Финансы и статистика, 2000. - 236 с.

67. Онишко С. В. Фінансовий потенціал інноваційного розвитку економіки / С. В. Онишко // Фінанси України. - 2003. - № 6. - С. 67-74

68. Тимошенко И. И. Факторы роста фінансового потенциала региона: дис…канд. экон. наук / И. И. Тимошенко. - Москва, 2004. - 169 с.

69. Свірський В.С. Проблеми структурування фінансового потенціалу держави [Електронний ресурс] / В. С. Свірський. - Режим доступу : http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2009_3/

136.pdf

70. Давтян Н. Т. Зарубіжний та вітчизняний досвід оцінки фінансового потенціалу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.icp-ua.com/ru/node/464 .

71. Ибрагимова П. А. Оценка экономического потенциала региона [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rusnauka.com/ESPR_2006 /Economics/2_ibragimova%

20p.a..doc.htm

72. Социально-экономический потенциал региона : монография / под общ. ред. проф. О. Ф. Балацкого. - Сумы : Университетская книга, 2010. - 364 с.

73. Заблоцький М. Тіньова нація [Електронний ресурс] / М. Заблоцький. - Режим доступу :http://www.epravda.com.ua/

publications/2010/04/13/232545/.

РОЗДІЛ 4

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ТА УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ТЕРИТОРІЇ

4.1 Узагальнення теоретичних аспектів оцінки та управління фінансовим потенціалом в контексті забезпечення стійкого розвитку території

В умовах ринкової економіки інтенсивно підвищується роль фінансової системи як одного з основних способів відображення взаємовідносин між суб'єктами господарювання на основі використання загального еквівалента - грошей. У зв'язку з цим на сьогодні в економічній літературі стала широко використовуватися категорія «фінансовий потенціал» як відображення фінансових можливостей розвитку держави, регіонів, фірм, домогосподарств. Переважно її дослідження проводяться на мікрорівні, але в умовах підвищення самостійності регіонів виникає необхідність оцінки можливостей і їх фінансового розвитку.

Фінансовий потенціал в економічній літературі характеризується багатоаспектністю: з позиції прав власності розрізняють фінансовий потенціал держави, фінансовий потенціал юридичних осіб, фінансовий потенціал населення; залежно від часу відтворення - фінансовий потенціал накопичений у попередні роки і поточний фінансовий потенціал. Накопичений фінансовий потенціал у науковій літературі пропонується використовувати як вартість національного багатства, а для оцінки поточного фінансового потенціалу - валовий регіональний продукт [1].

У науковій літературі існує розширене і вузьке тлумачення фінансового потенціалу. Так, згідно з вузьким трактуванням фінансовий потенціал зводиться до визначення «фінансового потенціалу території», тобто сукупності фінансових потенціалів підприємств, розташованих на ній. Розширене розуміння фінансового потенціалу пов'язане з включенням у його зміст таких елементів: консолідованого бюджету; позабюджетних фондів, міжбюджетних потоків, цінних паперів, емітованих органами влади або органами місцевого самоврядування, фінансового потенціалу підприємств і організацій усіх форм власності, коштів населення, які знаходяться в готівковій формі або в банках та інших фінансових інститутах, а також у вигляді різних цінних паперів; фінансових ресурсів інститутів кредитно-фінансової системи регіону, а також коштів, що залучаються банками з інших територій [2].

Також можна виділити ще більш широке поняття фінансового потенціалу, що відображає всю сукупність економічних активів, які мають вартісну основу і здатні виступати джерелом фінансових засобів у результаті їх реалізації, застави, оренди та ін. Іншими словами, до складу фінансового потенціалу деякі автори включають основні фонди, природні ресурси та інші елементи матеріального багатства, зосередженого в межах регіону і муніципальних утворень. При даному підході явно простежується розмитість кордонів між економічними (грошовими) й фінансовими потоками (ресурсами), що ускладнює в теоретичному плані виділення фінансового аспекту проблеми.

Наявність різних підходів призводить часто не лише до термінологічної плутанини, а й до реальних прогалин у практиці використання даних відносин.

Розширювальне розуміння фінансового потенціалу правомірно застосовувати до більш загального поняття - «фінансово-економічний» потенціал, в якому економічна (ресурсна) складова має значну питому вагу. Як нам здається, фінансовий потенціал відображає можливість отримання доходів різними економічними суб'єктами на конкретній території за умови мобілізації та використання фінансових ресурсів у необхідній кількості у певний період часу [3].

М. Г. Сичов та К. І. Таксіра виділяють два принципових підходи до формування фінансового потенціалу територій: ресурсний (потенційний) і результативний [4]. Ресурсний підхід ґрунтується на методах кількісної інтерпретації отриманих фінансових результатів і залученні прихованих можливостей, тобто наявних резервів в умовах практичної діяльності. Або, інакше, критерієм нарощування величини потенціалу території є максимальне збільшення зростання фізичного обсягу ресурсів. Другий методологічний підхід - результативний - припускає досягнення найбільш високих результатів при фіксованому обсязі і використанні всіх видів ресурсів територій. У рамках даного підходу визначення та вимірювання фінансового потенціалу полягає у виявленні потенційної результативності використання кожного окремо взятого ресурсу території, необхідності порівняння ресурсів між собою, приведення їх до інтегрального вигляду, встановлення раціональної комбінації ресурсів для отримання максимально можливого ефекту задоволення потреб регіону.

Критично оцінюючи обидва підходи, слід зазначити, що вони мають як позитивні, так і негативні характеристики. Так, ресурсний підхід базується на відомій оцінці «від досягнутого рівня», методах екстраполяції та виявленні тенденцій щодо ретроспективних даних. Що стосується визначення ресурсів території на основі потенційних параметрів результативності використання ресурсів, то його застосування наштовхується на ряд об'єктивних труднощів. Це пов'язано в першу чергу з недосконалістю методичного апарату оцінки результативності та практичним застосуванням системи єдиних критеріїв результативності для територій, що відрізняються за рівнем соціально-економічного розвитку з урахуванням й інших факторів. Очевидно, що обидва підходи необхідно розглядати у їх взаємозв'язку і взаємозумовленості.

Для функціонування регіону значущі всі створювані на території фінансові потоки, тому регіональний фінансовий потенціал характеризується множинністю форм прояву та існує у вигляді первинного фінансового потенціалу (як обсяг випуску товарної продукції) і вторинних фінансових потенціалів, що утворилися внаслідок розподілу створеної продукції між фірмами, домогосподарствами та державними органами управління з урахуванням відпливів і припливів для кожного суб'єкта господарської діяльності.

У цілому стимулювання зростання фінансового потенціалу дозволяє розвивати бізнес та внутрішньорегіональні зв'язки між виробниками, підвищувати добробут населення, збільшувати податкові надходження до бюджетів різних рівнів.

Економічна сутність фінансового потенціалу регіону визначається сукупністю чотирьох аспектів:

По-перше, як здатність регіону виробляти ресурсну базу для забезпечення виробничо-економічної діяльності, виконання соціальних завдань і забезпечення стійкого регіонального розвитку.

По-друге, як сукупність наявних на території фінансових та грошових ресурсів, необхідних для підтримки стійкості економічної діяльності регіону.

По-третє, як результат економічних відносин регіону.

По-четверте, як резерв, можливий до використання для захисту регіонального розвитку від впливу факторів ризику та невизначеності.

Фінансовий потенціал територій являє собою рух фінансових потоків окремих суб'єктів господарювання і включає у себе:

...