Методологічні засади управління фінансовим потенціалом території

Важливою складовою оцінки фінансового потенціалу території є визначення рівня його використання. Єдиного підходу з цього приводу серед науковців немає. Відмітимо лише, що більшість учених пропонують використовувати з цією метою елементи порівняльного підходу, про який ми зазначали раніше - при аналізі методів оцінки величини фінансового потенціалу. Альтернативний підхід пропонується Ж. Г. Голодовою [19].

Згідно з рекомендаціями, розробленими Ж. Г. Голодовою, крім абсолютного значення за окремими складовими фінансового потенціалу (бюджетно-податкового, потенціалів банківського та страхового секторів, інвестиційних та пенсійних фондів, підприємств), доречно оцінювати рівень потенціалу за кожними з цих складових. Для цього нею були розроблені таблиці коефіцієнтів за кожною зі складових фінансового потенціалу території. Причому пропонуються два варіанти визначення рівня фінансового потенціалу - розрахунок інтегрального показника або оцінка за кожним окремим коефіцієнтом. Розглянемо алгоритм роботи даної методики на прикладі оцінки рівня бюджетно-податкового потенціалу.

Пропонується оцінювати його на базі розрахунку таких коефіцієнтів:

1. Коефіцієнт покриття витрат (К1) - співвідношення власних доходів і сукупних витрат бюджету території;

2. Коефіцієнт концентрації власних доходів (К2) - частка власних доходів у сукупних доходах території;

3. Коефіцієнт забезпеченості населення власними доходами (К3) - відношення величини власних доходів регіону на одного жителя до величини власних доходів країни на одного жителя;

4. Відношення власних доходів до залучених коштів (К4) - співвідношення власних доходів бюджету території до коштів, що були отримані з бюджету з інших джерел (наприклад, з вищих бюджетів).

Рівень бюджетно-податкового потенціалу визначається, виходячи зі значень коефіцієнтів. Пропонований Ж. Г. Голодовою розподіл рівнів потенціалу залежно від значень коефіцієнтів наведено в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4

Розподіл рівнів потенціалу залежно від значень коефіцієнтів

Показник	Рівень потенціалу
	високий	вищий середнього	середній	нижчий середнього	низький
Коефіцієнт покриття витрат	>1.0	0.75-1.0	0.5-0.75	0.25-0.5	<0.26
Коефіцієнт концентрації власних доходів	0.8-1.0	0.6-0.8	0.4-0.6	0.2-0.4	<0.2
Коефіцієнт забезпеченості населення власними доходами	>2.0	1.5-2.0	1.0-1.5	0.5-1.0	<0.5
Відношення власних доходів до залучених коштів	>4.0	3.0-4.0	2.0-3.0	2.0-1.0	<1.0

Крім того, з метою ранжування рівня використання фінансового потенціалу за різними територіями пропонується розраховувати інтегральний показник, використовуючи середнє геометричне за розрахованими коефіцієнтами.

Звичайно, вибір коефіцієнтів та визначення нормативів рівня потенціалу залежно від їх значень несе у собі значний відбиток індивідуальності автора методики, втім, методичні підходи, розглянуті нами вище, акцентують увагу на важливості визначення рівня використання фінансового потенціалу, не обмежуючись визначенням його абсолютного значення [19].

Аналіз методик оцінки рівня фінансового забезпечення регіону показав, що найбільш адекватно відображають рівень потенційних фінансових можливостей регіону ті методики, які виконані на основі розрахунку інтегрального показника фінансового потенціалу. Така методика дозволяє оцінити не лише величину потенціалу на основі показників рівня забезпеченості інвестиційними, бюджетними, податковими, інноваційними ресурсами окремих регіонів та в кінцевому підсумку інтегрального індексу фінансового потенціалу, що є важливим для визначення перспектив регіонального розвитку, але й оцінити рівень ефективності та адекватності його використання, що, на нашу думку, може слугувати основою для розроблення необхідних коригувальних управлінських рішень.

Розрахунок будь-яких інтегральних показників складається з трьох етапів [38]. Перший етап передбачає вибір приватних індикаторів, з яких буде будуватися інтегральний показник. Так, аналізуючи рівень фінансової забезпеченості регіону, основними приватними індикаторами є:

- індикатори бюджетної стійкості регіону: коефіцієнт бюджетної самостійності (співвідношення доходів місцевого бюджету без міжбюджетних трансфертів до загальних доходів місцевого бюджету); частка трансфертів від органів державного управління у загальній величині доходів місцевого бюджету, включаючи трансферти, коефіцієнт стійкості бюджету (співвідношення трансфертів до доходів місцевого бюджету без міжбюджетних трансфертів), коефіцієнт податкової самостійності; коефіцієнт податкової спроможності;

- індикатори стійкості суб'єктів господарювання регіону: коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) або концентрації власного капіталу суб'єктами господарювання; коефіцієнт фінансової залежності суб'єктів господарювання; коефіцієнт фінансової стабільності; коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень;

- індикатори фінансової стійкості населення регіону: рівень власних доходів населення за вирахуванням суми соціальної допомоги та інших одержаних поточних трансфертів у загальних доходах; рівень бюджетного забезпечення соціальної сфери (сума витрат місцевого бюджету за соціальними статтями - на освіту, охорону здоров'я, соціальний захист і соціальне забезпечення, фізичну культуру і спорт щодо ВРП), у % до ВРП;

- індикатори інвестиційної стійкості регіону: коефіцієнт концентрації внутрішніх джерел фінансування інвестицій в основний капітал (частка внутрішніх джерел фінансування інвестицій в основний капітал; частка коштів іноземних інвесторів у джерелах фінансування інвестицій в основний капітал; співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування інвестицій в основний капітал; коефіцієнт покриття імпорту експортом;

- індикатори інноваційної стійкості регіону: кадрові показники: кількість і кваліфікація спеціалістів, які займаються науково-технічною діяльністю в різних галузях і сферах суспільного виробництва; кількість і якість підготовки спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою; відповідність кадрової структури науково-технічної сфери загальним задачам і вимогам економічного розвитку суспільного виробництва; матеріально-технічні показники: витрати на наукові дослідження, науково-технічні, дослідно-конструкторські роботи.

На другому етапі відбувається трансформація приватних індикаторів для їх порівнянності один з одним; цей етап необхідний через те, що при розрахунку інтегральних індикаторів підсумовуються абсолютно різні приватні індикатори, в тому числі вимірювані в різних одиницях (гривнях на душу населення, відсотках і т.п.), які не підлягають порівнянню та містять значні внутрішньорегіональні коливання, необхідним є процес стандартизації цих показників. З метою приведення показників в однорідний стан необхідно розрахувати стандартизоване відхилення (дисперсію).

Третій етап аналізу полягає в розрахунку інтегрального показника забезпеченості фінансовими, трудовими, природними та виробничими ресурсами регіонів. Інтегральний показник визначатиметься як відношення суми значень інтегральних показників забезпеченості окремими видами ресурсів і-го регіону до кількості даних інтегральних показників. Тому він зводиться до вибору способу агрегування трансформованих приватних індикаторів.

Четвертим етапом є визначення інтегрального індексу забезпеченості регіону інвестиційними ресурсами та надання регіонам певної рейтингової позиції.

Найвищий інвестиційний рейтинг матиме той регіон, значення показника якого є найвищим. Інтегральний індекс інвестиційного потенціалу визначається як середнє арифметичне інтегральних показників забезпеченості регіону фінансовими, трудовими, виробничими та природними ресурсами.

Останнім етапом є розрахунок рейтингових оцінок рівня фінансової забезпеченості регіону за окремими групами індикаторів. Для визначення коефіцієнтів відносної важливості критеріїв та їх елементів можна використовувати: метод попарного порівняння одночасно досліджуваних критеріїв або метод визначення коефіцієнтів важливості на основі бальної системи експертної оцінки.

У результаті ранжування кожному регіону присвоюється певний ранг на основі алгоритму, відповідно до якого регіон з найвищим рівнем рейтингової оцінки отримує перший ранг - перше місце в рейтингу регіонів, а регіон з найнижчим рівнем рейтингової оцінки - останнє місце. При цьому найвищий рейтинг забезпеченості фінансовими ресурсами буде мати той регіон, що має максимальне значення інтегрованого показника. Різниця між одиницею і частковим коефіцієнтом, що є дестимулятором розвитку фінансових процесів, віднімається, а між тим, що є стимулятором, додається. Наприклад, у даному дослідженні показник, що характеризує рівень безробіття, є дестимулятором, оскільки збільшення показника характеризує негативну ситуацію на відміну від показника наявного доходу в розрахунку на одну особу, який в напрямку зростання показує збільшення фінансових ресурсів регіону.

Проте слід зазначити, що головною особливістю всіх інтегральних оцінок економіки регіонів є їх суб'єктивність. Тому ніяку інтегральну оцінку економіки регіону не можна сприймати як абсолютну істину, а при використанні інтегральних оцінок завжди необхідно розуміти, за якою методикою ці оцінки проводилися, і чи відповідають підходи, які в ній використовувалися запитам ефективного стратегічного управління регіону.

Незважаючи на різноманіття підходів до оцінки фінансового потенціалу території, для всіх них характерними є певні недоліки. Так, більшість науковців ігнорують той факт, що фінансовий потенціал - це в першу чергу здатність до генерації певного обсягу фінансових ресурсів, тому є величиною імовірнісною. Таким чином, оцінка потенціалу обов'язково повинна містити декілька сценаріїв, умовно кажучи, оптимістичний, песимістичний та реальний з визначенням ймовірностей, з якими кожен зі сценаріїв може бути реалізований. На жаль, проведений нами аналіз показав, що такі оцінки виконуються, а альтернативні сценарії не розробляються.

Крім того, основна маса зусиль науковців зосереджена на розрахунку так званого використовуваного фінансового потенціалу, тобто того, що фактично може бути реалізований на даній території впродовж найближчого часу, у той час як значну частку фінансового потенціалу складає нереалізований потенціал, що вимагає специфічних та додаткових методів оцінки, як-от: визначення настроїв споживачів, інвесторів, визначення бізнес-клімату території та перспектив її розвитку.

Ще одним важливим недоліком є ігнорування науковцями факту існування тіньового сектору, що фактично спотворює реальний стан речей. Більшість методик стосується аналізу офіційної економіки, в той час як значна її частина, принаймні в Україні, перебуває у тіні.

Тобто методологія оцінки фінансового потенціалу території, незважаючи на досить різноманітний інструментарій, на сьогодні не є досконалою і вимагає переосмислення з метою наближення до економічних реалій та підвищення якості результатів.

Важливо відмітити, що оцінку регіонального фінансового потенціалу, розроблення на її основі шляхів подальшого стимулювання його росту як основи економічного розвитку регіону, підвищення ефективності його використання, забезпечення системного управління та використання муніципальними органами влади можливо здійснити, лише враховуючи всі фінансові потоки території.

Але для цього необхідне опрацювання даного питання не лише на теоретичному рівні, але перш за все - його практичне дослідження. Саме тому на основі статистичної інформації Головного управління статистики в Сумській області розглянемо динаміку зміни окремих елементів фінансового потенціалу Сумської області впродовж 2006-2008 рр. (табл. 4.5).

Аналізуючи кількісну оцінку фінансового потенціалу Сумської області та його структуру, важливо відмітити, що розрахунки зроблено незалежно від того, на які цілі ці ресурси можуть бути використані - просте чи розширене відтворення, споживчі потреби чи витрати на розвиток (економічне зростання). Співвідношення отриманих оцінок сукупного фінансового потенціалу до ВРП, яке у 2006-2008 роках становило 2,96 - 2,77 відповідно, показує начебто значний запас фінансових можливостей розвитку, але реально в ньому не враховано оцінку тіньового ВРП (що призвело б до зменшення співвідношення), з іншого боку - за відсутності механізмів залучення коштів або низької ефективності існуючих інструментів та механізмів більшість вільних ресурсів залишається незадіяними і не бере участі у створенні суспільного продукту.

Дані таблиці підтверджують, незважаючи на те, що питома вага населення у структурі зросла із 39,81% до 41,99% у формуванні фінансового потенціалу області, ключову роль продовжують відігравати фінансові ресурси підприємств - акумульовані кошти з різних джерел, які надходять в обіг і призначені для здійснення виробництва з метою отримання прибутку.



Таблиця 4.5

Структура фінансового потенціалу Сумської області

Показник	2006	2007	2008
Доходи бюджету, млн грн
Закріплені доходи	162	186	228
Власні доходи	22	24	36
Трансферти	470	695	779
Фінансові ресурси населення, млн грн
Доходи населення	11281	14965	20080
Фінансові ресурси підприємств, млн грн
Власний капітал	7077,86	7603,31	7577,37
Довгострокові зобов'язання	1396,35	1958,92	3628,11
Поточні зобов'язання	5211,21	6515,09	10654,75
Зовнішні інвестиції, млн грн
Іноземні інвестиції в Сумську область	835,775	791,335	950,7296
Кошти фінансо-кредитної системи, млн грн
Статутний капітал БС	76	94	108
Кошти, депоновані на рахунках у гривні та іноземній валюті	1675	2614	3417
Фінансовий потенціал, млн грн	28333,89	35656,22	47816,17
ВРП, млн грн	9566	12341	17277,4
ФП/ВРП	2,96	2,89	2,77
Темп зміни за період, %	124	126	134
Питома вага окремих елементів, %
ОМС	5,25	4,76	4,17
Населення	39,81	41,97	41,99
Підприємств та організацій	54,93	53,27	53,84

Правомірність таких розрахунків визначається тим, що для розвитку регіону важливі всі види фінансових потоків, їх кількісні та якісні характеристики, які взаємозумовлені і лише в сукупності дозволяють охарактеризувати фінансові можливості регіонів.

На основі проведеного аналізу можливо не лише простежити динаміку зміни як окремих складових, так і загальної величини фінансового потенціалу Сумської області, але й здійснити прогнозування можливої його величини на наступні роки. Крім того, проведені розрахунки дозволяють органам місцевого самоврядування розробити політику підвищення ефективності формування та використання фінансового потенціалу регіону.

Однак питання можливості його оцінки на рівні області і окремого муніципального утворення, можливості впливу на зростання окремих складових залишається дискусійним. Адже недостатнє розроблення категорійного апарату та відсутність методології розрахунків роблять наведені оцінки суперечливими, оскільки: по-перше, різні складові розраховувалися за різними методиками, які можуть бути і непорівнянними упродовж усього періоду; по-друге, за відсутності детальної офіційної інформації деяких складових фінансових ресурсів вони не враховані у загальній оцінці або не показані окремо; по-третє, розрахунки проведені у фактичних цінах поточного року, а, отже, наведена динаміка показника не очищена від інфляційної складової, по-четверте, оцінки є неповними, оскільки за відсутності офіційної інформації у розрахунки не внесено дані, які характеризують діяльність бюджетних організацій та частини небанківських фінансових установ.

4.3 Розроблення моделі комплексної оцінки фінансового потенціалу території

Як було вже зазначено вище, серед науковців не існує єдиної точки зору на оцінку фінансового потенціалу територій. Більше того, суттєво відрізняються підходи навіть на вибір показників, якими можна оперувати для її визначення. Розроблення власної моделі оцінки фінансового потенціалу території також обмежується тими статистичними даними, які є у відкритому доступі. З нашої точки зору, необхідно побудувати реально працюючий механізм, який дозволить здійснювати розрахунки конкретних значень фінансового потенціалу.

Також слід зазначити, що окремі методики, які були розглянуті нами вище, неправильно визначають загальний фінансовий потенціал територій. Це пов'язано з тим фактом, що дослідники здійснюють подвійний рахунок одних і тих самих потоків фінансових ресурсів. Наприклад, розраховуючи фінансовий потенціал населення, дуже часто зазначають як його складові і доходи, і заощадження населення. Але ж очевидно, що їх заощадження є складовою частиною доходів. Або, розглядаючи депозити банків як джерело їх фінансових ресурсів, окремі дослідники одночасно включають і заощадження населення до загальної оцінки фінансового потенціалу.

Це призводить до необхідності розмежувати 2 виміри фінансового потенціалу: валовий і чистій фінансовий потенціал. Валовий потенціал буде розраховуватись як сума потенціалів його складових частин, а чистий потенціал буде скоригований на перехресні фінансові потоки, які виникають між його складовими частинами.

Також відзначимо, що при оцінці фінансового потенціалу територій можуть виникати проблеми, пов'язані з існуванням фінансових ресурсів у межах країни, які не мають чіткого територіального походження (наприклад, обсяги золотовалютних резервів НБУ). Такі фінансові ресурси необхідно враховувати окремо і розподіляти пропорційно, виходячи із здійсненої оцінки фінансового потенціалу всіх територій.

Ще одна особливість, яку необхідно враховувати при проведенні оцінки, це отримання зважених показників фінансового потенціалу. Як ВВП розраховується на одну особу, так і фінансовий потенціал повинен оцінюватися відповідним чином. Але, крім цього, нами пропонується також оцінювати розмір фінансового потенціалу території в розрахунку на одну зайняту особу, адже очевидно, що фактичними генераторами фінансових ресурсів є ті особи, які безпосередньо зайняті в його виробництві. Це дозволить отримати уявлення про те, яка територія є більш ефективною з точки зору реалізації свого фінансового потенціалу.

Далі сформуємо перелік показників, які свідчать про валовий фінансовий потенціал території. Спочатку визначимо, фінансовий потенціал яких економічних агентів і явищ будемо враховувати як його складові частини.

У першу чергу - це фінансовий потенціал місцевих органів влади, який проявляється через фінансові ресурси бюджету. Їх конкретним втіленням є доходи місцевого бюджету, а також залучені кредити й емітовані боргові цінні папери місцевими органами влади.

Друга складова - це фінансові ресурси підприємств, а отже, їх фінансовий потенціал буде сформований з доходів від реалізації продукції, робіт, послуг, кредиторської заборгованості, залучених коротко- та довгострокових кредитів.

Третя частина фінансового потенціалу буде формуватися домогосподарствами, а, отже, для розрахунку візьмемо їх доходи і отримані кредити.

Четверта складова - фінансові ресурси, які є у розпорядженні фінансових посередників. Значна кількість видів таких установ вимагає більш детального їх розгляду. Основними представниками фінансових посередників є комерційні банки, фінансовий потенціал яких будемо визначати як суму їх капіталу, залучених коштів у вигляді депозитів та взятих кредитів. Фінансовий потенціал страхових компаній можна оцінити як суму їх капіталу та зібраних страхових платежів. Значну роль серед українських фінансових посередників відіграють інститути спільного інвестування, фінансовий потенціал яких будемо визначати виходячи з обсягів залучених коштів шляхом емісії власних цінних паперів. Фінансовий потенціал інших фінансових посередників (кредитних спілок, недержавних пенсійних фондів, ломбардів, фінансових компаній) можна не враховувати, адже розміри коштів, якими вони розпоряджаються, так само, як і обсяги здійснюваних операцій, будуть становити десяті частки відсотка. Враховуючи, що в цілому ми не претендуємо на надзвичайно високу точність розрахунків, їх фінансовим потенціалом можна знехтувати.

Також відзначимо, що фінансовий потенціал території також, визначається її інвестиційним потенціалом (а саме обсягом залучених інвестицій), експортно-імпортним потенціалом (втіленням якого будемо вважати розмір чистого експорту території).

Важливою складовою є золотовалютні резерви НБУ, але їх неможливо розподілити безпосередньо за територіями. Тому здійснимо розрахунок їх розміру на 1 особу, а потім отриманий показник, помножений на кількість населення території, будемо використовувати як додаткову складову її фінансового потенціалу. Аналогічний підхід застосуємо і до доходів державного бюджету України, а також для залучених державою фінансових ресурсів шляхом емісії боргових цінних паперів і отриманих кредитів.

Узагальнені підходи до моделі оцінки наявного фінансового потенціалу територій наведено в табл. 4.6.

Таблиця 4.6

Складові оцінки наявного фінансового потенціалу території

	Складові фінансового потенціалу	Показники для розрахунку
1.	Фінансовий потенціал місцевих органів влади	Доходи місцевого бюджету. Залучені кредити місцевими органами влади. Емітовані місцевими органами влади боргові цінні папери
2.	Фінансовий потенціал підприємств	Доходи від реалізації продукції, робіт, послуг. Залучені коротко- та довгострокові кредити
3.	Фінансовий потенціал домогосподарств	Доходи. Отримані кредити
4.	Фінансовий потенціал фінансових посередників	Банки: - капітал; - депозити; - залучені кредити
5.	Фінансовий потенціал позабюджетних фондів	Кошти, які знаходяться в розпорядженні
6.	Інвестиційний потенціал	Обсяг залучених інвестицій
7.	Експортно-імпортний потенціал	Чистий експорт
8.	Загальнодержавний фінансовий потенціал	Золотовалютні резерви НБУ на душу населення. Кредити, залучені державними органами управління, на душу населення. Емітовані боргові цінні папери на душу населення. Доходи державного бюджету на душу населення

Зазначимо, що механізми корекції фінансового потенціалу територій на 1 особу і на 1 зайняту особу не обов'язково є найкращими. Можна використати й інші базові показники, такі, як площа території (яка взагалі залишається незмінною на противагу щорічним коливанням чисельності населення) або розмір середнього доходу домогосподарств (які, навпаки, змінюються постійно і можуть виступати індикатором успішності діяльності території при реалізації свого фінансового потенціалу). Тому, наприклад, золотовалютні резерви НБУ можна розрахувати на душу населення і помножити на показник кількості населення, що мешкає в межах конкретної області, отримавши значення, що дозволить приблизно оцінити золотовалютний потенціал території. Але той факт, що території дещо відрізняються за своїми можливостями генерувати фінансові ресурси, а отже, вони різні за своїм фінансовим потенціалом, можна додатково скоригувати отриманий показник (наприклад, золотовалютний потенціал території) на коефіцієнт, який буде розрахуватись як відношення середнього доходу на душу населення конкретного регіону і середнього доходу населення по Україні.

У цій роботі ми все ж таки обмежимося лише трьома показниками фінансового потенціалу: його абсолютним розміром, розміром на 1 особу і на 1 зайняту особу. Це викликано тим, що існуючі статистичні дані (правильніше їх відсутність за окремими показниками) не дозволяють розрахувати фінансовий потенціал територій максимально близько до його реального значення. Тому проведені калькуляції будуть мати характер лише наближення до факту.

Отже, спочатку розглянемо фінансовий потенціал домогосподарств. В основу розрахунку показника їх фінансового потенціалу покладено ідею визначення загального розміру фінансових ресурсів, які знаходяться у їх розпорядженні. Первинним джерелом фінансових ресурсів для домогосподарств є доходи від заробітної плати, а також від впровадження підприємницької діяльності. Крім цього, важливе значення, особливо останніми роками, мають кредити, які отримують фізичні особи для задоволення своїх споживчих потреб. Статистичні дані за цими показниками в розрізі регіонів є доступними. У той самий час існує низка джерел фінансових ресурсів, які взагалі не можуть бути оцінені. Наприклад, до них можна віднести грошові кошти, отримані як заробіток за кордоном, доходи, які не обліковуються взагалі і належать до тіньового сектору економіки тощо. Тому для оцінки фінансового потенціалу, враховуючи ці показники, необхідно застосовувати підвищувальні коефіцієнти, хоча точність підрахунків у цьому випадку суттєво знижується.

Зазначимо, що для оцінки фінансового потенціалу домогосподарств також можна враховувати кредити від кредитних спілок і ломбардів, розміри вкладень у цінні папери, обсяги коштів, які розміщені у страховиків за договорами страхування життя й пенсійними контрактами. Але відсутність статистичних даних у регіональному розрізі щодо діяльності цих установ і неможливість оцінки присутності фізичних осіб на фондовому ринку обмежують можливості врахування всіх складових фінансового потенціалу домогосподарств. У той самий час відмітимо, що поки обсяги фінансових ресурсів за цими напрямами є незначними, а їх первинним джерелом окремих із них (цінні папері, договори страхування життя і пенсійні контракти) є доходи фізичних осіб. Тому формула для розрахунку фінансового потенціалу домогосподарств буде мати такий вигляд:

,(4.3)

де ФПД - фінансовий потенціал домогосподарств;

ФПДі - фінансовий потенціал домогосподарств і-ї території;

ДДі- доходи домогосподарств і-ї території;

КрДі - отримані домогосподарствами і-ї території кредити;

kДі - коригувальний коефіцієнт для домогосподарств і-ї території, що враховує вплив тіньової економіки.

Розрахований загальний фінансовий потенціал домогосподарств у розрізі територій за 2005-2010 рр. наведено в табл. 4.7.

Крім цього, додатково були здійснені розрахунки їх фінансового потенціалу на 1 особу і на 1 зайняту особу (див. додаток А).

Отримані результати є дещо прогнозованими, враховуючи той факт, що більша частина фінансових ресурсів у цілому акумулюється в м. Києві, а також високий промисловий потенціал східних і південних регіонів (Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Одеська області, АР Крим). Але якщо розглянути показник фінансового потенціалу домогосподарств на 1 особу або на 1 зайняту особу, то виявляється, що окремі регіони мають доволі стійкі позиції і мають суттєвий потенціал для зростання. Наприклад, АР Крим займає 7-ме місце за абсолютним значенням фінансового потенціалу домогосподарств, але в розрахунку на 1 особу це тільки 11-те місце, а на 1 зайняту особу - взагалі 19-те. За останніми показниками в десятку кращих регіонів потрапляють такі області, як Івано-Франківська, Полтавська, Миколаївська, що мають невисоке значення абсолютного розміру фінансового потенціалу.

Для розрахунку фінансового потенціалі суб'єктів господарювання були використані показники загальної суми отриманих доходів від реалізації продукції, робіт, послуг (як первинного джерела фінансових ресурсів), а також розміру залучених кредитів від банківських установ. При цьому підсумовувались окремо доходи промислових підприємств, обсяги реалізованої продукції сільськогосподарських підприємств, обсяги реалізованих послуг.



Таблиця 4.7

Фінансовий потенціал домогосподарств України в розрізі регіонів

у 2005-2010 рр., млн грн.

Область	Значення показника за роками	Ранг, 2010 р.
	2005	2006	2007	2008	2009	2010
АР Крим	17829,6	23187,8	33234,7	46674,2	49567,8	55828,9	7
Вінницька	12759,5	16190,7	22169,7	30265,0	31785,2	37221,1	11
Волинська	7220,1	9442,5	13063,9	18666,1	19261,9	22480,1	22
Дніпропетровська	34909,5	46285,3	65815,3	92430,1	92709,4	106127,4	3
Донецька	43557,5	56769,9	77337,5	109732,4	113530,8	131835,1	2
Житомирська	9991,3	12682,0	17488,0	24104,0	24552,6	28941,1	15
Закарпатська	8275,8	10956,2	15342,0	21723,5	22441,0	25061,7	18
Запорізька	17544,1	22758,3	31095,3	43720,2	45223,5	51366,3	9
Івано-Франківська	9683,4	12577,7	17483,6	25118,5	25452,6	30568,5	12
Київська	67487,9	99249,6	151572,6	233868,4	231602,5	259305,6	1
Кіровоградська	17572,7	9865,0	13248,3	18226,7	18568,8	22109,7	23
Луганська	18693,0	24090,2	32535,9	45323,4	47671,0	55629,9	8
Львівська	21005,1	26378,8	36772,6	52750,1	54039,3	62823,8	6
Миколаївська	10009,3	12856,8	18019,2	25583,6	26133,0	30270,1	14
Одеська	20752,7	29399,1	43445,5	63074,8	64399,2	72388,7	5
Полтавська	13517,7	17121,5	23191,8	31872,8	32449,7	38133,8	10
Рівненська	8295,2	10700,9	14528,9	20534,3	21086,9	24976,5	19
Сумська	9453,5	12099,4	16552,7	22770,6	22974,9	26896,7	17
Тернопільська	7355,4	9619,5	13154,6	18295,0	18539,1	21751,0	24
Харківська	24876,8	32340,2	45824,0	67367,4	68102,4	79543,8	4
Херсонська	8242,4	10586,4	14574,7	20736,1	21126,8	24443,4	21
Хмельницька	10418,5	13240,3	18193,5	25630,2	26168,7	30540,5	13
Черкаська	9922,9	12837,5	17593,8	24411,8	24758,9	28835,2	16
Чернівецька	6254,8	8167,8	11398,9	16068,2	15628,3	18612,3	25
Чернігівська	9029,0	11200,8	15098,2	20494,2	21143,5	24862,2	20

Урахування інших джерел фінансових ресурсів дещо ускладнене відсутністю відповідної статистичної інформації в розрізі регіонів, а також незначними їх обсягами. Мова йде, в першу чергу, про лізингові й факторингові послуги. Крім цього, додатковими складовими фінансового потенціалу можна вважати боргові цінні папери, емітовані підприємствами (векселі, облігації), які свідчать про залучення фінансових ресурсів. Певною мірою сюди ж можна віднести і участь суб'єктів господарювання у статутному капіталі інших суб'єктів економіки, володіння акціями тощо. Також необхідно зазначити, що і кредиторська заборгованість підприємств є своєрідною складовою їх фінансового потенціалу. Хоча враховуючи той факт, що підприємства мають борги одне перед одним, включення такої заборгованості призведе до спотворення кінцевого результату розрахунків. Тому розрахунок фінансового потенціалу суб'єктів господарювання, з урахуванням впливу тіньового сектору економіки, будемо здійснювати таким чином:

(4.4)

де ФПСГ - фінансовий потенціал суб'єктів господарювання;

ФПСГі - фінансовий потенціал суб'єктів господарювання і-ї території;

ДСГі- доходи суб'єктів господарювання і-ї території;

КрСГі - отримані суб'єктами господарювання і-ї території кредити;

kсгі - коригувальний коефіцієнт для суб'єктів господарювання і-ї території, що враховує вплив тіньової економіки.

Отримані результати фінансового потенціалу суб'єктів господарювання наведено в таблиці 4.8. Крім цього, додатково були здійснені розрахунки їх фінансового потенціалу на 1 особу і на 1 зайняту особу (див. додаток А).

Лідерами з фінансового потенціалу суб'єктів господарювання є Київська, Дніпропетровська і Донецька області, які переважають інші окремо взяті регіони в кілька разів. Потенціал регіонів, які займають місця з 4-го по 8-ме (Запорізька, Луганська, Харківська, Одеська, Полтавська області), становлять групу територій з досить високим потенціалом. Можна побачити, що всі регіони-лідери фактично концентрують у собі основний промисловий потенціал України і належать до південних і східних регіонів країни, які є лідерами у цій сфері. Тому іншим регіонам значно складніше конкурувати з ними як з точки зору наявності необхідних природних ресурсів (які і стали базою промислового розвитку регіонів-лідерів), так і вже сформованої промислової бази і трудових ресурсів. Це підтверджується показниками фінансового потенціалу суб'єктів господарювання, розрахованими на 1 особу і на 1 зайняту особу (додаток А), за якими ці регіони залишаються на лідируючих позиціях.

Таблиця 4.8

Фінансовий потенціал суб'єктів господарювання України

в розрізі регіонів у 2005-2010 рр., млн грн.

Область	Значення показника за роками	Ранг, 2010 р.
	2005	2006	2007	2008	2009	2010
АР Крим	19039,9	21877,3	28711,7	36439,8	37050,3	42736,0	10
Вінницька	14670,0	17462,8	20801,8	26816,6	27044,2	30706,4	13
Волинська	10376,6	11760,8	17256,8	19994,5	16626,7	18392,4	22
Дніпропетровська	92468,3	119157,3	151513,9	211777,2	190142,4	267460,3	2
Донецька	119825,6	133594,8	176629,4	236963,8	195316,2	257758,9	3
Житомирська	9803,1	11120,7	13310,3	17457,5	17059,3	19308,3	20
Закарпатська	6920,1	9018,7	11450,2	14083,6	12023,5	13093,1	23
Запорізька	43743,9	51493,0	67050,2	84876,9	69408,7	84078,6	4
Івано-Франківська	12278,2	17803,6	19681,3	22800,6	20371,1	21404,8	15
Київська	156287,9	207858,7	310966,9	475726,1	492814,8	565502,8	1
Кіровоградська	9035,4	10405,5	11620,2	15669,1	15707,4	18730,1	21
Луганська	41634,3	49505,2	63896,5	84641,0	68886,4	84014,3	5
Львівська	24224,8	29822,8	37089,2	48913,5	45417,8	50021,2	9
Миколаївська	15334,5	17369,2	19972,9	27723,0	29854,6	32436,9	12
Одеська	33140,1	37422,7	47066,5	72442,1	69319,9	78604,1	7
Полтавська	32133,7	40967,1	49970,9	57133,4	53242,4	71940,1	8
Рівненська	9830,3	11889,6	14521,2	18167,1	16354,5	20359,8	17
Сумська	12572,8	14589,7	16776,2	21876,3	20288,0	22810,9	14
Тернопільська	6416,3	7749,7	9369,4	12010,7	12099,3	12271,5	24
Харківська	38348,8	45353,2	57795,7	75434,1	73552,7	82938,3	6
Херсонська	9294,4	10398,4	12809,6	17026,1	18230,4	20558,7	16
Хмельницька	10118,1	12060,4	15944,5	19782,8	18469,8	20299,6	18
Черкаська	14343,4	17101,6	22146,9	32661,9	30852,5	38324,9	11
Чернівецька	4501,2	5389,4	7001,0	8878,3	8407,7	8594,4	25
Чернігівська	11494,9	13145,3	15451,0	19024,1	18832,6	19936,0	19

Розрахунок фінансового потенціалу банків можна вважати більш складним, адже окремі дані щодо їх діяльності не можуть бути отримані в розрізі регіонів, а тільки разом по всій Україні. Це показники їх капіталу і залучених кредитів. Тому розподіл цих індикаторів було здійснено виходячи з кількості банківських філій, які відкрито в кожній області.

Базою для оцінки фінансового потенціалу банків є обсяги залучених депозитів. Обсяги вкладень банків у цінні папери включати до їх загального потенціалу, з нашої точки зору, недоцільно через те, що ці операції не є основою банківської діяльності, а самі цінні папери можуть не мати задовільного рівня ліквідності. Крім цього, їх доведеться також розподіляти за регіонами, використовуючи проміжні розрахунки, що буде спотворювати загальний розмір показника фінансового потенціалу, а самі операції із вкладення коштів у цінні папери все ж таки у більшості випадків здійснюються у межах головних офісів, а отже, фактично залишаються в розпорядженні Києва, де розміщена більша частина головних офісів банків України.

Загальна формула для розрахунку фінансового потенціалу банків буде мати такий вигляд (4.5):

,(4.5)

де ФПБ - фінансовий потенціал банків;

ФПБі - фінансовий потенціал банків і-ї території;

ДБі- залучені депозити банками і-ї території;

КрБі - отримані банками і-ї території кредити (розподілені, виходячи з кількості філій);

КБі - капітал банків і-ї території (розподілений, виходячи з кількості філій).

Результати проведених розрахунків абсолютних значень фінансового потенціалу банків у розрізі регіонів наведено в табл. 4.9, а їх значення на 1 особу і на 1 зайняту особу - в додатку А.

Київська область із значним відривом випереджає інші лідируючі регіони, перевищуючи за абсолютним значенням фінансового потенціалу банків наступні за рейтингом 4 регіони, що підтверджує той факт, що Київ (на який і припадає насправді майже весь потенціал області) є фінансовим центром країни. Такі диспропорції, очевидно, є несприятливими з точки зору розвитку фінансової системи країни і не призводять до формування передумов для вирівнювання територіального розвитку країни.

Таблиця 4.9

Фінансовий потенціал банків України в розрізі регіонів

у 2005-2010 рр., млн грн.

Область	Значення показника за роками	Ранг, 2010 р.
	2005	2006	2007	2008	2009	2010
АР Крим	7073,9	11950,6	22203,7	36079,0	33230,6	37746,9	6
Вінницька	3203,2	5569,4	10454,5	16836,2	13986,9	13304,2	17
Волинська	2201,3	3665,3	6833,4	10808,8	9636,3	10894,1	23
Дніпропетровська	17443,7	27101,7	42378,1	61661,5	56093,2	61648,3	3
Донецька	18851,3	28247,5	45467,0	70387,9	70217,7	86285,5	2
Житомирська	2646,5	4322,8	8752,9	14959,7	13002,8	12375,9	19
Закарпатська	2301,6	4614,1	8823,4	15023,6	13737,9	11958,5	22
Запорізька	5913,5	9322,6	17269,3	25365,0	21882,5	21669,9	10
Івано-Франківська	3486,2	7194,5	11292,3	18612,5	16964,8	18320,3	13
Київська	59937,1	86942,2	144111,1	201055,1	181447,5	215787,1	1
Кіровоградська	2472,8	4427,3	8517,5	14018,0	12233,4	12135,9	21
Луганська	5497,4	8996,1	16584,2	28298,5	28011,4	32975,0	8
Львівська	9140,5	14492,6	24234,4	40398,3	38015,5	44219,5	5
Миколаївська	3893,8	7041,1	12908,3	22324,1	20227,3	19671,6	12
Одеська	8508,1	14472,2	25065,2	40967,2	38573,9	45387,9	4
Полтавська	5265,6	8604,0	15533,5	26378,3	23599,6	26976,9	9
Рівненська	2345,2	4163,3	7912,8	12106,0	12014,6	12289,1	20
Сумська	3122,2	5367,2	10618,4	18231,0	16790,7	17627,8	14
Тернопільська	2591,4	4669,3	8865,3	15087,5	12358,0	10622,8	24
Харківська	8576,1	14196,6	23216,9	33477,6	30324,4	35907,7	7
Херсонська	3213,6	5750,9	10266,7	17126,0	11773,5	12844,1	18
Хмельницька	3197,1	5666,1	10654,0	17119,4	15509,5	14371,1	15
Черкаська	3733,1	6515,4	12392,2	20251,0	18275,2	20755,7	11
Чернівецька	1803,3	3293,0	6443,5	11945,5	10517,1	9426,4	25
Чернігівська	2658,0	4664,4	8731,1	15069,7	15027,3	13807,5	16

Це лише більше поглиблює існуючі диспропорції, адже концентрація фінансового капіталу одночасно призводить до того, що левову частку кредитів як домогосподарства, так і суб'єкти господарювання отримують саме в цьому регіоні. Ще одним фактором, що призводить до формування дисбалансу, можна назвати і вищий рівень доходів населення саме столиці України. Відповідно можливості її населення щодо заощадження будуть вищими, а розміри отримуваних кредитів будуть більшими, ніж в інших регіонах.

У той самий час при проведенні розрахунку відносних показників фінансового потенціалу (на 1 особу і на 1 зайняту особу) позиції інших регіонів-лідерів (Донецької, Дніпропетровської, Одеської, Львівської областей, АР Крим) дещо змінюються. АР Крим втрачає свої позиції на користь таких областей, як Полтавська, Миколаївська, Черкаська, Сумська, які є типовими регіонами із середнім рівнем розвитку і обсягу фінансового потенціалу. Проте їх спроможність генерувати фінансовий потенціал на 1 особу / 1 зайняту особу є значно вищою, ніж у лідируючої групи регіонів, а сама різниця між ними у цих відносних показниках є невеликою.

Що ж стосується інвестиційної складової фінансового потенціалу, то, нажаль, більшість областей України мають суттєві проблеми у створенні привабливих умов для зовнішніх інвесторів. Її розрахунок будемо здійснювати виходячи із обсягу іноземних інвестицій, залучених у регіон, у гривневому еквіваленті (4.6). Тому перерахунок відповідних показників офіційної статистики здійснимо за середньозваженим курсом гривні до долара США.

,(4.6)

де ФПІ - інвестиційна складова фінансового потенціалу;

ФПІі - інвестиційна складова фінансового потенціалу і-ї території.

Результати проведених розрахунків абсолютних значень інвестиційної складової фінансового потенціалу в розрізі регіонів наведено в табл. 4.10, а їх значення на 1 особу і на 1 зайняту особу - в додатку А.

Отримані результати свідчать про концентрацію інвестиційного капіталу в Київській області, а також досить високе його значення ( порівняно з іншими регіонами) у Дніпропетровській області.

Лише ще 3 області мали результат, за підсумками 2010 року, який перевищував у гривневому еквіваленті 10 млрд грн (Харківська, Донецька, Львівська області). Значна група областей (Чернівецька, Тернопільська, Кіровоградська, Чернігівська) взагалі не мають абсолютного значення припливу іноземних інвестицій вище 1 млрд грн, а більшість областей не перевищує і 5 млрд грн.

Таблиця 4.10

Інвестиційна складова фінансового потенціалу України в розрізі регіонів у 2005-2010 рр., млн грн

Область	Значення показника за роками

Подобные документы

• Формування політики антикризового фінансового управління підприємством

  Основи формування політики антикризового фінансового управління, сутність фінансової безпеки. Використання діагностики в антикризовому управлінні підприємством. Методологічні основи і економічні передумови удосконалення фінансового механізму управління.
  
  дипломная работа [494,9 K], добавлен 07.09.2010
  

• Теоретичні основи антикризового фінансового управління акціонерним товариством

  Поняття фінансової кризи на підприємстві. Функції антикризового фінансового управління. Формування політики антикризового фінансового управління акціонерного товариства на прикладі ПАТ "Агрофірма "Вербівське". Заходи щодо виходу з кризової ситуації.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.02.2014
  

• Гармонізація державної фінансової політики щодо фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств

  Формування і реалізація стратегії управління фінансовими ресурсами, яка сприятиме їх фінансовому забезпеченню, значним темпів зростання прибутку, мінімізації фінансових ризиків, забезпечення ліквідності. Напрями гармонізації державної фінансової політики.
  
  статья [22,4 K], добавлен 31.08.2017
  

• Теоретичні засади формування ресурсно-фінансового потенціалу підприємства

  Теоретичні основи сутності понять "потенціал підприємства", "фінансовий потенціал", "ресурсний потенціал" і їх формування. Вплив ресурсного та фінансового потенціалу на діяльність підприємства. Визначення моделі формування ресурсно-фінансового потенціалу.
  
  статья [456,9 K], добавлен 19.09.2017
  

• Теоретичні засади формування ресурсно-фінансового потенціалу підприємства

  Дослідження впливу ресурсного та фінансового потенціалу на діяльність підприємства. Характерні риси розвитку можливостей організацій як економічної концепції. Створення системи ресурсів для досягнення стратегічних і тактичних цілей діяльності фірми.
  
  статья [86,0 K], добавлен 21.09.2017
  

• Фінансово-бухгалтерська практика у фінансовому управлінні Менської районної державної адміністрації

  Характеристика фінансового управління на прикладі Менської райдержадміністрації, робочі місця, їх функціональне призначення. Формування бюджету, ведення обліку та складання звіту про виконання бюджету. Складання кошторису фінансового управління.
  
  отчет по практике [218,4 K], добавлен 11.02.2009
  

• Аналіз фінансового стану сільськогосподарського підприємства на прикладі ТОВ "Східне"

  Особливості фінансової діяльності на підприємстві, методика та показники оцінки його фінансового стану. Аналіз ресурсного потенціалу, фінансового результату. Оцінка фінансового стану підприємства, система його оподаткування на прикладі ТОВ "Східне".
  
  курсовая работа [346,5 K], добавлен 18.12.2013
  

• Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту

  Система забезпечення фінансового менеджменту. Управління грошовими потоками підприємства. Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках. Управління прибутком і інвестиціями. Характеристика теорії дивідендної політики.
  
  контрольная работа [86,9 K], добавлен 22.02.2012
  

• Формування, використання і управління коштами бюджету

  Роль місцевих бюджетів у розподілі і перерозподілі національного доходу, їх структура і принципи формування. Організація і управління коштами місцевого бюджету з метою забезпечення фінансового розвитку Херсонського міського фінансового управління.
  
  дипломная работа [129,1 K], добавлен 17.10.2011
  

• Обґрунтування проекту підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства (за матеріалами ВАТ "Київмедпрепарат")

  Теоретико-методологічні засади оцінки ресурсного потенціалу підприємства. Аналіз стану та динаміки підприємства ВАТ "Київмедпрепарат". Заходи щодо підвищення ресурсного потенціалу ВАТ "Київмедпрепарат" та їх вплив на показники діяльності підприємства.
  
  магистерская работа [5,4 M], добавлен 06.07.2010
  

• Діагностика фінансово-економічного потенціалу підприємства

  Організаційно-правова характеристика, оцінка економічного та фінансового потенціалу ДП "Ємільчинське лісове господарство". Побудова інтегрального показника оцінки конкурентоспроможності підприємства. Побудова графоаналітичної моделі "Квадрат потенціалу".
  
  дипломная работа [127,2 K], добавлен 07.08.2013
  

• Розробка і наукове обґрунтування методичних положень і практичних рекомендацій щодо покращення фінансової стійкості на підприємстві

  Сутність і умови фінансової стійкості підприємства, принципи управління нею на сучасному ринку. Загальна оцінка фінансового стану підприємства, аналіз показників. Напрямки удосконалення управління фінансової стійкості підприємства, що вивчається.
  
  дипломная работа [481,6 K], добавлен 26.08.2014
  

• Оцінка фінансового стану підприємства

  Аналіз основних теоретичних положень щодо оцінки фінансового стану підприємства. Особливості інформаційного забезпечення, методів та прийомів оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства. Показники фінансової стійкості, прибутку, рентабельності.
  
  курсовая работа [61,1 K], добавлен 31.05.2010
  

• Аналіз фінансового стану підприємства (на матеріалах ЗАТ "АТБ Групп")

  Теоретичні аспекти визначення поняття фінансового стану підприємства. Комплексний аналіз фінансового стану ЗАТ "АТБ групп". Шляхи управління фінансовим станом підприємства. Огляд методик діагностики банкрутства.
  
  дипломная работа [120,6 K], добавлен 05.09.2007
  

• Управління дебіторською заборгованістю в умовах антикризового регулювання фінансового стану підприємства

  Визначення поняття "дебіторська заборгованість підприємства". Розгляд особливостей управління даною заборгованістю на прикладі ПАТ "Вінницький універмаг". Проведення аналізу фінансового стану об’єкта; розробка пропозицій щодо покращення його діяльності.
  
  курсовая работа [121,1 K], добавлен 06.11.2014
  

• Фінансовий механізм підприємства

  Вивчення фінансового механізму, як системи управління фінансами на підприємстві. Аналіз фінансового механізму ВАТ "Закордоненергокомплектбуд": організаційно-економічна характеристика, фінансові важелі, шляхи вдосконалення фінансового механізму управління.
  
  курсовая работа [160,7 K], добавлен 20.06.2010
  

• Особливості фінансового менеджменту

  Загальні відомості про стан фінансового менеджменту на підприємствах. Аналіз фінансово-економічного стану ТзОВ НВП "Техноваги". Комплекс заходів щодо вдосконалення фінансового управління підприємством. Оцінка ефективності запропонованих заходів.
  
  курсовая работа [631,4 K], добавлен 08.05.2014
  

• Оцінювання фінансового стану підприємств

  Визначення економічної сутності фінансового стану та понять рентабельність, фінансова стійкість, ліквідність, платоспроможність. Доцільність розрахунку окремих показників оцінки фінансового стану підприємства. Процедура формування системи показників.
  
  курсовая работа [8,6 M], добавлен 15.05.2016
  

• Аналіз діяльності ЗАТ "Золочівський ХПП"

  Визначення економічної сутності фінансового стану. Методики оцінки фінансового стану підприємств в Україні та критерії вибору з них зручнішої. Оптимальний комплекс показників оцінки фінансового стану підприємства, позиції щодо його удосконалення.
  
  дипломная работа [137,2 K], добавлен 11.07.2011
  

• Оцінка фінансової стійкості підприємства

  Завдання та види фінансового аналізу. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу щодо оцінки фінансової стійкості підприємства. Вартість чистих активів як критерій оцінки фінансової стійкості. Аналіз ефективності використання інформаційних технологій.
  
  дипломная работа [254,9 K], добавлен 06.03.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам