Розгляд діяльності М. Бернова як одного із засновників пішохідного туризму у Російській імперії. Реконструювання маршруту мандрівника на основі його подорожніх записок і даних періодики й детальне висвітлення враження про мандрівку Південною Україною.

Розгляд діяльності М. Бернова як одного із засновників пішохідного туризму у Російській імперії та Європі. Аналіз його мандрівки Кримом, Характеристика суспільної актуалізації знань про регіон та публікаційну активність на основі його подорожніх записок.

Проблема походження Русі в східнослов’янській історіографії. Прогрес у галузі вивчення проблеми східнослов’янського етногенезу. Головна основа індоєвропеїзму. Уявлення про прамову і прабатьківщину. Виявлення досягнень порівняльно-історичного мовознавства.

Ознайомлення з головними періодами біографії М. Булгакова. Висвітлення періоду його праці добровольцем Червоного Хреста і служби у військово-польовому шпиталі в якості військового хірурга. Вивчення впливу лікарської діяльності Булгакова на його творчість.

Коротка біографія М.В. Ломоносова – видатного вченого. Його дитинство, юнацькі роки, освіта, навчання в Слов'яно-греко-латинській академії. Відкриття "закону збереження", закону збереження ваги. Характеристика риторики Ломоносова, його публічні виступи.

Аналіз та критика версії О.В. Журавля, згідно з якою Михайло Чернігівський був сином не Всеволода III Святославича Чермного, великого князя Чернігівського й Київського, а Всеволода Святославича, князя Трубчевського. Остання, знаменита подорож до Батия.

Життя М. Горбачова, імпульси до зовнішньої політики. Партійно-адміністративна біографія Горбачова. Передумови перебудови, причини невиконання обіцянок політика. Врегулювання Афганського конфлікту. Подолання відставання в радянсько-японських відносинах.

Політична публіцистика Михайла Грушевського на сторінках віденського неперіодичного часопису "Борітеся - поборете!". Методи аналізу змісту, порівняння та узагальнення, що дали можливість визначити напрямки виступів Грушевського, його політичні орієнтири.

З’ясування формування історіографічних зацікавлень М. Грушевського, його роль у запровадженні та інституціоналізації терміна "українська історіографія". Лідерська роль ученого у львівській та київській наукових школах, жанри історіографічних студій.

Утворення модерної концепції української історії. Аналіз діяльності Центральної Ради і її Голови Михайло Грушевського з метою розв’язання земельного питання в революційних умовах. Правове та законодавче забезпечення розподілу землі в УНР у 1917-1918 рр.

Історіографічний аспект питання щодо причин та обставин конфлікту, який розгорівся в українських громадсько-політичних та наукових колах Східної Галичини в 1911-1913 рр. Місце М. Грушевського, С. Томашівського та інших вчених у цьому протистоянні.

Вивчення періоду наукової і громадської діяльності Михайла Грушевського у Львівському університеті (1894-1914 роки). Формування суспільно-політичних поглядів історика. Вплив Михайла Грушевського на історію національно-визвольного руху в Україні.

Освітлення ідеї національно-державного буття українства за доби "Хмельниччини" в науковому доробку М. Грушевського. Вияв її в перетрактаціях гетьманських дипломатів із послами сусідніх держав, угодах Війська Запорозького з останніми впродовж 1650-1657 р.

Причини численних непорозумінь між українським і польськими вченими. Відносини М. Грушевського з польськими колегами як типові для взаємин представників інтелігентських середовищ панівної та підкореної націй. Конфлікт у Львівському університеті.

Розгляд проблеми співпраці Михайла Грушевського з Українською партією соціалістів-революціонерів. Інформаційний потенціал публіцистичних праць, автобіографічних творів і епістолярної спадщини М. Шаповала. Його контакти з представниками Радянської України.

Відновлення державності України у березні 1919 р. Аналіз есерівських партійних документів стосовно співпраці М. Грушевського з Українською партією соціалістів-революціонерів. З’ясування діяльності українського історика під час еміграційного періоду життя.

Аналіз спектру взаємин М. Грушевського з часописом "Діло" протягом періоду 1885–1914 рр., багатожанровість і змістовність його роботи. Причини несумісності підходів автора й ідеологів часопису стосовно тактики реалізації завдань національного поступу.

Характеристика рецепції наукової та суспільно-політичної діяльності М. Грушевського у середовищі французьких інтелектуалів першої третини ХХ ст. Порівняння грушевськознавчої рецепції французької культури з польськими, німецькими чи чеськими зверненнями.

Особливості наукової та суспільно-політичної діяльності М. Грушевського у середовищі французьких інтелектуалів першої третини ХХ ст. Конструювання образу вченого як популяризатора української культурної спадщини серед західноєвропейської інтелігенції.

Історія Центральної Ради і постать Михайла Грушевського. Автономістсько-федералістські погляди вченого. Аналіз їх впливу в контексті революційних процесів другої половини 1917 р. Причини відмови від федералістського курсу на користь самостійної держави.

Інвентаризація джерел, інформаційний потенціал котрих уможливлює реконструювати археографічну спадщину М. Грушевського. Конкретний текст історика, який включає авторські твори, що характеризують М. Грушевського як археографа. Радянський період життя.

З’ясування технічних аспектів організації М. Грушевським археографічного процесу. Напрямки джерельних пошуків, організація копіювання документів, що сприяло у полагодженні побуту археографів. "Вахтовий" підхід в організації археографічних експедицій.

Визначення головних технічних аспектів організації Михайлом Грушевським археографічного процесу. Зміст і принципи запропонованого істориком "вахтового" підходу в організації археографічних експедицій, оцінка його актуальності на сучасному етапі.

Аналіз проблем сприйняття представниками наукових кіл Одеси особистості та інтелектуальної діяльності М. Грушевського. Визначення ступеню опрацювання теми в історіографії. Характеристика теоретичного підґрунтя методологічної моделі історичної рецепції.

Культурницька та політична діяльність Михайла Грушевського, видатного історика, вченого-енциклопедиста, державного і громадського діяча. Науково-педагогічна діяльність Грушевського у Львівському університеті і в Науковому товаристві імені Т. Шевченка.

Особливості дослідження М. Грушевським різних епох української історичної думки. Характерні ознаки персонологічного підходу та його місце в історіографічній творчості вченого. Погляди вченого на творчість діячів вітчизняної історичної думки ХІХ-ХХ ст.

Висвітлення обставин перебування Михайла Грушевського у вимушеній еміграції впродовж 1919-1924 років, мотивів й обставин його повернення в радянську Україну. Політична трансформація поглядів Михайла Грушевського, огляд його творів після повернення.

Висвітлюються обставини перебування М. Грушевського у вимушеній еміграції у 1919-1924 рр., мотиви і обставини його повернення в комунізовану Україну. Поява Директорія Української Народної Республіки наприкінці 1918 року, курс на порозуміння з Антантою.

Розгляд складних стосунків М. Драгоманова із галицькою інтелігенцією у контексті суспільно-політичних трансформацій 70-80-х років ХІХ ст. Основні етапи світоглядної еволюції М. Драгоманова у призмі його взаємин з діячами українського руху в Галичині.

Визначення історичних меж, у яких М. Драгоманов постає перед нами як фахівець, спеціаліст. Дослідження методологічного апарату, що пропонує нам Драгоманов, а також наукові можливості всесвітньої та історії України. Аналіз мікроісторії родини Косачів.