Проблема дослідження багатомірності лексико-семантичного вираження сленгових номінацій особи в українській мові. Функціонування сленгових номінацій у лінгвокультурній картині світу сучасної України. Системне відображення загальноукраїнської моделі світу.

Особливості, соціолінгвістичні характеристики окремих різновидів розмовно-просторічних одиниць, функціонуючих у міському мовленні. Емоційно-експресивне забарвлення розмовної лексики. Визначення місця розмовно-просторічних висловів в мовному побуті міст.

Роль засобів масової інформації у процесі запозичення. Аналіз причин використання запозичених лексичних одиниць. Вплив англійської мови на мовні звичаї французького суспільства. Заходи державного регулювання щодо збереження чистоти французької мови.

Лінгвістична специфіка, статус іронії, її онтологічні ознаки, породження та інтерпретація іронічного смислу з точки зору риторико-стилістичного, структурно-семантичного, прагматичного й когнітивного підходів. Виражений та прихований смисл,базова функція.

Комунікативна тактика мітигації в межах стратегії хеджування. Сутність мітигації, можливостей її використання та специфіки реалізації в науковому дискурсі на матеріалі українськомовних рецензій відомих лінгвістів - О.І. Бондаря та Ю.О. Карпенка.

Контекстуально-інтерпретаційний аналіз мітігативних стратегій обіцянки та прохання, якими керуються персонажі англомовного художнього дискурсу. Виявлення мовленнєвих засобів реалізації мітігативних стратегій з урахуванням аспектів комунікативної ситуації.

Особливий статус мітігації як комунікативної стратегії. Класифікація мітігативних стратегій, їх реалізація в спілкуванні персонажів англомовного художнього дискурсу. Вивчення мітігації як різновиду негативної ввічливості. Принцип кооперації Г.П. Грайса.

Основні процеси, що відбуваються у мозку при вивченні двох мов у дітей, функції та види пам’яті. Недоліки зростання дітей в двомовному середовищі та спростувати їх. Прояви позитивних сторін двомовності у майбутньому малюка. Функція пам’яті у дітей.

Аналіз структури міфологеми у синхронічному та діахронічному аспектах. З’ясування впливу українських вірувань і традицій на її функціонування. "Дім" - основа матеріального і духовного існування людини та символ багатства, достатку і родинного вогнища.

Дослідження міфологеми в поезії Кобзаря як одного із центральних ментальних образів-символів. Реалізація Тарасом Шевченко міфопоетичних та онтологічних статусів міфологеми дому через семантично наповнені антитези та сакралізовані образи саду та могили.

Аналіз дослідження казкового матеріалу як найстарішого жанру літературного мистецтва. Характеристика реалізації смислового наповнення міфологеми за допомогою мовних одиниць, об’єднаних семою "великий водний простір", що заважає пересуванню персонажів.

Дослідження міфопоетичного компоненту мовної картини світу О. Блока, актуалізований міфологемами зі світу речей, що являють собою своєрідні лінгвістичні "гени". Особливості реконструкції компліментарних парадигм міфологем (запозичених та етнічних міфів).

Співвідношення понять мовної картини світу, концептуальної картини світу та художньої картини світу. Дослідження відображення германо-скандинавських міфологем лексичними та семантично-етимологічними засобами в мовній картині світу давніх германців.

Методом семантико-когнітивного аналізу, що передбачує реконструкцію концептуальних метафор в тексті, на матеріалі художньої прози представника модернізму в англійській літературі Лоуренса огляд специфіки образної концептуалізації еротизованого тіла.

Дослідження способів мовної репрезентації універсального міфологічного символу arbor vitae в латинськомовній анатомічній термінології. Аналіз тотемічної основи та різних варіантів мовних проекцій образу "світового дерева" в медичній термінології.

Вплив міфології на формування фразеосистеми мови. Репрезентація міфологічного етнокоду духовної культури, який відображається на ментальному рівні. Розгляд ієрархічної системи етносубкодів культури І та ІІ рівнів. Дефініції відповідних термінопонять.

Взаємодія міфологічного та культурно-історичного інтертекстів у повісті Г. Пагутяк "Гірчичне зерно". Джерела міфотворчості письменниці й шляхи переосмислення нею образів світової та української міфології, біблійних текстів. Специфіка авторських міфологем.

Ключова умова здійснення обряду - правильна організація простору, зокрема ствердження його центру і окреслення меж периферії. "Слабкі" місця, що пояснюють традицію розташовування в кутах оберегових об’єктів, зокрема - башти, ікони, камені, захисні знаки.

Ідіоми біблійного характеру - інтернаціональні мовні одиниці, що базуються на спільному образі. Залучення до комунікативної ситуації фразеологічних одиниць міфологічного змісту - один з важливих факторів, що сприяє стилізації, оздобленню мовлення.

Етимологічні особливості й закономірності вживання міфонімічних сполучень у сучасній англійській мові. Міфонім як предмет опису в лінгвокультурології, яка виникла завдяки синтезу лінгвістики та культурології. Його використання в політичному дискурсі.

Лексичні, жанрово-стилістичні та когнітивні особливості відтворення мовної гри казкових текстів Л. Керролла в англо-українських перекладах. Аналіз ключових міфологем смерті, саду та часу у казці "Alice in Wonderland" з точки зору лінгвокультурології.

Аналіз метерлікознавчих досліджень міфопоетичної концептуалізації. Структурно-семантичні маркери міфологічної картини світу в художньому тексті на різних стадіях реформулювання. Семантичне навантаження й ієрархічність вербалізованих мовних структур.

Аналіз творчих концептів А. Платонова з архетипами, символами, міфологічно значущими одиницями. Міфопоетичний зміст в семантичній структурі цих концептів. Опис моделі уявлення світу, що тлумачиться як концептуальна система світосприйняття автора.

Організація образного простору збірки бельгійського поета А. Мокеля. Аналіз ключових структурних елементів міфопростору тексту: архетипу ЗЕМЛЯ та вербалізованого метаобразу "ліс". Концептосфера ПРИРОДА як втілення архетипу повернення і творення світу.

Новое направление в языкознании последней четверти XIX века, наиболее полно отразившее преобладавшие идеи своего времени - младограмматизм. Анализ положения младограмматизма о непреложности фонетических законов с целью доказать его неправомерность.

Специфіка перекладу мнемонічної абревіатури крізь призму синергетичної та системно-структурної парадигм. Сукупність прийомів і способів, що полегшують запам’ятовування і збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення асоціацій. Аналіз мнемонічної абревіації.

Аналіз основних особливостей перекладу мнемонічної абревіатури крізь призму синергетичної та системно-структурної парадигм. Пошук відповідника мнемонічної медичної абревіатури та характеристика специфіки функціонування термінів у медичному дискурсі.

Исследование методов взаимодействия всех ощущений и "карты памяти". Изучение грамматики английского языка. Составление карты памяти при прочтении главы учебника как отдельного задания ученикам во время урока, с последующими вопросами и заданиями.

Рассмотрение проблемы идентификации высказывания, произнесенного в спонтанной устной речи, как провербиального. Определение коммуникативных констант - авторитетности и истинности. Анализ явления контрадикции, которое проявляется при употреблении паремий.

Рассмотрение многоаспектного типологического анализа терминов, проведенного для последующего моделирования экологической терминосистемы предметной области "гражданская авиация". Представление предметной области в виде переводного словаря-тезауруса.