Розгляд вербалізації синестетичного світосприйняття в сучасному медійному тексті мистецької тематики в Інтернет-виданнях як одного із засобів реалізації функції впливу на реципієнта. Виокремлення прикладів використання синестезем у медійних текстах.

Теоретические основы метафорической концептуализации в контексте современных представлений о метафоре. Специфика лингвистической синестезии. Определение специфики ольфакторной метафоры среди синестетических метафорических номинаций других модальностей.

Головна особливість функціонування в біологічній термінології української мови спеціальних лексем, утворених внаслідок вторинної номінації на основі психологічних відчуттів. Характеристика основних груп метонімічних синестетичних термінів в біології.

Функціонування лексем, утворених внаслідок вторинної номінації на основі психологічних відчуттів. Біологічні метонімічні синестетичні терміни, де основою семантичного перетворення є смакові властивості, тактильні, нюхові, зорові та слухові відчуття.

Шляхи перекладу синестетичних метафор у романі В. Набокова "Лоліта". Неможливість досягнення повної адекватності відтворення синестетичних метафор, що зумовлено різницею картин світу перекладачів. Питання використання синестезії як експресивного засобу.

Шляхи перекладу синестетичних метафор у романі В. Набокова "Лоліта". Неможливість досягнення повної адекватності відтворення синестетичних метафор, що зумовлено різницею картин світу перекладачів. Аналіз англійськомовного оригіналу та його перекладів.

Визначення ролі синестезії у встановленні дотиковими прикметниками зв'язків з іншими складовими лексичної системи латинської мови. Виявлення груп, за які найчастіше виступають тактильні прикметники внаслідок синестетичної взаємодії їхніх значень.

Вивчення складного речення у формально-граматичному аспекті з погляду синтаксичної деривації. Когнітивний механізм деривації як процес синкретизації реченнєвої форми. Двочленна тричленна, чотиричленна та інші конструкції-поліноми з гілкуванням клауз.

Исследование явления семантического синкретизма на примере функционирования каузативных глаголов немецкого языка, выступающих в качестве актанта-каузатора в позиции подлежащего и актанта-объекта каузации субстантиватов. Сущность каузативов опровержения.

Звернення сучасної лінгвістики до вивчення мови, її взаємозв’язок з іншими знаковими системами. Індивідуально-авторський спосіб комічного світобачення письменниці Мінді Калін. Процес поєднання мовних, немовних засобів у авторській комічній картині світу.

Сутність поняття синкретизму перформативного дієслова й його вияви у процесі актомовленнєвого функціонування перформативного предикату. Лінгвістична сутність іллокутивного синкретизму та його причини. Сучасні мовознавчі підходи до тлумачення синкретизму.

Характеристика особливостей синкретичних семантико-синтаксичних відношень у структурі складнопідрядних займенниково-співвідносних речень симетричного типу. Аналіз причин, що впливають на формування цих синкретичних відношень, типів синкретичних утворень.

Типи синкретичних займенниково-співвідносних складнопідрядних речень несиметричної структури, їхні засоби зв’язку. Синкретичні семантико-синтаксичні відношення в таких конструкціях, умови й чинники, що впливають на формування цих синкретичних відношень.

Дослідження синкретизму та темпоральності в мовознавчій літературі. Аналіз процесів взаємоперехідності та кореляції одиниць в українській мові. Особливості складання асинкретичних складнопідрядних речень займенниково-співвідносного та кондиційного типу.

Аналіз лінгвокультурних та семантико-стилістичних особливостей опису поняття "гроші" у порівнянні із тлумаченням поняття "знак/знаки" як чинників формування терміносистеми грошових відносин. Аналіз культурного феномену грошей у східнослов’янських етносів.

Особливості накладання значення підрядних речень у межах функціонально-семантичного поля складнопідрядних речень. Семантичний блендінг у рамках складнопідрядного речення. Дослідження синкретичних гіпотаксичних структур різних типів в їх взаємозв'язку.

Визначення обсягів синкретизму в системі частин мови і встановлення типології синкретичних явищ на рівні частин мови з урахуванням формального, семантичного і дериваційного аспектів. Закономірності вияву принципів класифікації частин мови та їх ієрархія.

Встановлення типології синкретичних явищ у внутрішньочастиномовному і міжчастиномовному вимірах. Закономірності принципів класифікації частин мови, ієрархія цих принципів. Оптимальна класифікація та особливості польової структури ядерних частин мови.

З’ясування сутності синкретизму та причин його виникнення. Характеристика особливостей термінологічного апарату у позначенні синкретизму на синтаксичному рівні мови. Аналіз семантико-синтаксичної класифікації об’єктно-локативних синкретичних конструкцій.

Анализ отражения дуальной природы синкретизма в значительном количестве определяющих понятие терминов, содержание которых нуждается в уточнении и более четкой дифференциации. Особенность определения синтаксического синкретизма в сфере синтаксиса.

Варіативність утворювань взаємовідношень та синкретичних зв'язків між елементами складнопідрядних речень з відношеннями причини та наслідку. Функціонально-семантичний потенціал цієї конструкції. Зв'язок між типовими та перехідними синтаксичними одиницями.

Комплексний аналіз синкретичних атрибутивно-обставинних складнопідрядних речень, що репрезентують формально-значеннєвий синкретизм. Структурно-семантичні особливості та різновиди речень. Чинники, що зумовлюють синкретизм, логічність їх кваліфікації.

Дослідження синкретичних моделей складнопідрядних речень з семою "атрибутивність – час" та аналіз утворюваних взаємовідношень перехідного характеру між його компонентами. Причини виникнення та характеристика проміжних ланок між цими мовними моделями.

Проведення комплексного дослідження синкретичних складносурядних речень як репрезентантів внутрішньорангової спільнокатегорійної синхронної перехідності в українській літературній мові. Переосмислення принципів класифікації складносурядних речень.

Характеристика лінгвістичної сутності та причини синкретизму. Визначення обсягу термінів, що використовуються на позначення явищ і процесів. Умови постання додаткових семантичних відтінків у складнопідрядному реченні. Формально-граматичні засоби зв’язку.

Причини та умови постання додаткових семантичних відтінків у складнопідрядних реченнях з підрядними присубстантивно-атрибутивними частинами. Формально-граматичні засоби зв’язку в них. Їх місце і статус у межах структурно–семантичної класифікації.

Досліджено явище препозиціоналізації іменників, у результаті чого в українській літературній мові виникають функціональні омоніми. Зосереджено увагу на фіксації синкретично-потенційних функціональних омонімів, а саме на омопарах іменник/прийменник.

Исследование синлексических сочетаний глаголов "быть" и "иметь" в английском, французском и итальянском языках в сравнительном аспекте. Использование глаголов с разной степенью акциональности в английских, французских и итальянских эквивалентах.

Анализ синонимических рядов английского языка, состоящих из синтаксических конструкций "вторичной предикации" и придаточных предложений. Понятие синтаксической синонимичности. Синонимия синтаксических единиц в рамках осложненного и сложного предложения.

Синонимическая аттракция глагольных номинаций с точки зрения языковой картины мира. Основная гипотеза - глаголы, обозначающие актуальные для общества процессы, получают большее количество номинаций - доказывается при помощи математической модели.