Особливостей і умови функціонування синонімічних дієслів руху у мові періодичних видань спортивного спрямування, визначення основних закономірностей і причин набуття цими дієсловами нових значень та значеннєвих відтінків у різних текстових фрагментах.

Мовознавче дослідження синтаксичної синонімії на прикладі простих, ускладнених дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами речень. Огляд складнопідрядних конструкцій у сербській мові. Нарис семантичних співвідношень досліджуваних конструкцій.

Огляд умов реалізації явища синтаксичної синонімії у сучасній сербській мові. Аналіз семантико-синтаксичних типів напівпредикативних синтаксичних зворотів. Встановлення закономірностей їх синонімії з підрядними синтаксемами у поліпредикативних реченнях.

Встановлення основних причин синонімії словотворчих афіксів. Проведення окреслення меж синонімічних рядів, утворених іменниковими, прикметниковими та дієслівними словотворчими суфіксами. Встановлення відношення між членами кожного синонімічного ряду.

Суть понять "словотвірна синонімія" та "синонімічні афікси". Основні типи синонімічних відношень між словотворчими афіксами. Особливості синонімії словотворчих суфіксів та префіксів. Параметри синонімічних рядів, утворених іменниковими префіксами.

Розглядання змісту понять "словотвірна синонімія", "словотвірний синонім" порівняно з поняттям "лексичний синонім", синонімічності спільнокореневих похідних на основі принципів спільності, розбіжності та сукупності інтегральних і диференційних критеріїв.

Проблеми синонімії в граматичній теорії античності та їхня екстраполяція. Прикметники як стрижневі синонімічного ряду зі значенням "нещасний" та їхні емфатичні варіанти. Модифікації синонімів зі значенням "нещасний" в умовах звуження семантеми-домінанти.

Дослідження ролі синонімічних прикметників зі значенням "нещасний" як один із засобів номінації трагічного у текстах давньогрецьких трагедій. Аналіз етимологічної, морфологічної і семантичної структури кожного із конституентів синонімічного ряду.

Явища синонімії та антонімії у фітомеліоративній системі. Характеристика синонімів й антонімів за різними критеріями (структурою, поняттєво-семантичною та частиномовною приналежністю). Взаємозв’язок синонімічних та антонімічних відношень у фітомеліорації.

Аналіз синонімічних термінів для позначення аудиторії медіа. Витлумачення сутності базисних понять, характеристика їх ключових маркерів, що запропоновані в наукових дефініціях. Групи термінів, розмежування типів понять-синонімів, конкретизація семантики.

Дослідження синонімії законодавчої термінології як лінгвістичного явища. Визначення принципів відбору найбільш доцільних слів-синонімів у нормативно-правовому контексті. Аналіз структурних типів синонімічних рядів українських законодавчих термінів.

Використання синонімічних багатств у мовній практиці. Поділ синонімів на логічні, стилістичні й емоційні відповідно до трьох аспектів характеристики слова. Використання синонімів у різних функціональних стилях: публіцистичному, художньому, науковому.

Мовна картина світу у сучасній лінгвістиці. Поняття синонімії в системі мови. Типи синонімів, їхня класифікація, синонімічний ряд. Вивчення компонентів значення синонімічних дієслів в англійській мові. Відображення англомовної картини світу у синонімах.

Причини й наслідки функціонування термінів-дублетів в український літературознавчій терміносистемі. Розподіл термінів на фонетичні, словотвірні, акцентні, граматичні варіанти й абсолютні синоніми. Аналіз лінгвістичного аспекту термінологічної дублетності.

Проблема ослаблення значення у семантиці лексем та особливості їх функціонування. Мовна природа синсемантії як лексико-семантичного та граматичного явища. Класифікація синсемантичних слів, типові випадки редукування значень. Ослаблення семантики дієслів.

Категорія кількості у сучасній французькій мові. Структурна та семантико–референційна класифікація слів–квантифікаторів. Референційно–прагматичні особливості квантифікаційних словосполучень N1 + de + N2 у сучасному французькому художньому мовленні.

Изучение взглядов академика Л.В. Щербы на синтагму. Возникновение синтагмы в сознании человека при порождении речи. Сопоставление понятий "синтагма" и "словосочетание". Противоречивость изложения учения о синтагме в "Фонетике французского языка".

Вопрос о дифференциации языковых и речевых единиц, роль и место синтагмы в системе речи. Дана критическая оценка некоторых точек зрения на синтагму. Изучение особенностей речи как индивидуального использования языка при мышлении, речевом творчестве.

Аналіз одиниці мовленнєвого досвіду. Дослідженно організацію мовленнєвого досвіду, що дало змогу виконати аналіз останнього за елементами та виокремити внутрішню й зовнішню структури, закономірності їх організації. Вивчення змісту мовленнєвого досвіду.

Рассмотрение проблемы связи семантического актанта Объект и глагольной семантики в современном русском предложении. Описание имен разных тематических классов. Вербоцентрическое описание количества и характера валентностей, задаваемых глагольной лексемой.

Актантність в мовознавстві, її зв'язок з валентністю і предикативністю. Моделі речень залежно від кількості актантів та їх обов’язковий чи факультативний характер. Синтагматична модель актантної групи, яка має здатність до розширення чи скорочення.

Обоснование усиления в современном русском языке деривационной активности аффикса "–ость" как механизма производства абстрактных субстантивов. Тенденции в реализации семантических возможностей слова в процессе его семантического развития в русском языке.

Проведено аналіз синтагматичних зв’язків компонентів лексико-семантичної групи іменників зі значенням "зухвалець, нахаба" у сучасній німецькій мові. Встановлення семантичних характеристик названих іменників через опис їхніх синтагматичних властивостей.

Анализ синтагматики лексем типа "чирк", "хрусть", в лингвистической традиции именуемых термином "глагольно-междометные формы". Синтаксически обусловленные признаки глагольно-междометных форм в предложении, особенности конструкций с их использованием.

Категорії ергативності у англійській мові, центральні й периферійні засоби її вираження. Структура перехідної та неперехідної моделей речення з ергативними дієсловами. Парадигматичні зв'язки елементів функціонально-семантичного поля ергативності.

Изучение семантических числовых парадигм зависимых от синтагматических условий. Формирование значения существительного в генерическом высказывании с помощью соответственного значения глагола-сказуемого. Понятие энантиосемии как особого языкового явления.

Особенности языковой экспликации концепта "менталитет/ментальность" в современной русской речи, которые выражаются в моделях типовой и нестандартной сочетаемости лексем "менталитет" и "ментальность" в гуманитарном дискурсе. Основные признаки концепта.

Анализ синтаксической сочетаемости глаголов в переносно-образных и в безобразных (номинативных и номинативно-производных) значениях. Метафорический глагол, удерживание семантических признаков производящего значения, синтаксических признаков (управление).

Особенности сочетаемости предлога "согласно" и установление влияния сочетаемости на тип отношений в конструкции, которую формирует предлог. Роль предлога "согласно" в установлении отношения обусловленности, зависящей от сочетаемой с предлогом лексики.

Характеристика синтагматических особенностей разных лексико-семантических групп глаголов в художественном дискурсе романа Ф.М. Достоевского «Преступление и наказание». Грамматические модели простых предложений, в которых функционируют глагольные единицы.