Исследованы изменения в представлении категорий жертвы и жертвенности в памятниках публицистики - в переписке И. Грозного с А. Курбским. Определены основные средства поэтики и риторики сочинений. Охарактеризованы приемы актуализации темы жертвы.

Синтез двух видов искусств в творчестве Н.С. Лескова как одна из актуальных проблем современного литературоведения. Обзор наследия писателя с точки зрения "народной" традиции и образца стилизации. Связь уникального синтеза иконописи и литературы.

Анализ романа "Имя Розы" У. Эко в контексте взаимовлияния традиций готической и детективной литературы Запада. Преемственность и истоки современных медийных продуктов, уходящих в традиционные литературные жанры. Жанровое своеобразие романа "Имя розы".

Выявление круга первостепенных литературных источников текста "Иоанна, или взятие Казани". Рассмотрение сюжета произведения, истории его публикации и личности автора - М.С. Рыбушкина. Определение стилистических недостатков драматического произведения.

Повесть М. Горького "Исповедь" как свидетельство духовных поисков русского писателя и художественное отражение атмосферы мировоззренческой неопределенности. Анализ философии и идеологии богостроительства как идейного источника большевистской революции.

Систематизация знаний по теории литературы. Воспитание любви к родному слову. Раскрытие силы духа главного героя романа "Отцы и дети". Анализ эпизода "Базаров перед лицом смерти». Отношение Тургенева к смерти. Экранизация романа Ивана Сергеевича.

Текстологический казус, возникший в истории публикации глав "Черт. Кошмар Ивана Федоровича" из романа "Братья Карамазовы". Необходимость возвращения к варианту, содержавшемуся в наборной рукописи, как он реконструируется по письму Достоевского к Любимову.

В статье рассмотрены имплицитные и эксплицитные отсылки к музыке. Проводятся параллели между "Историей одной контроктавы" Б. Пастернака и "Поэмой Экстаза" А. Скрябина. Описываются динамические приемы, используемые автором в указанном произведении.

Зв'язок "Итальянских новелл" і повісті-міфу "Микеланджело" із релігійно-філософськими, художньо-естетичними концепціями Мережковського. Оновлення жанрів новели, повісті за рахунок стилізації, інтертексту, міфопоєтики, за допомогою образів-символів.

Реалистическая и натуралистическая проза конца XIX века. Главная черта авторов-декадентов. Стремление к чистой эстетике. Стремление художников-символистов отдалиться от современности. Специфика новой прозы, отражающей принципиальные идейные установки.

Семантико-стилістичне дослідження поетичного мовлення Івана Світличного, зокрема виражальних можливостей християнської лексики. Ключові образи поезії Світличного - Бог, душа, рай, лексичними маркерами яких є слова Бог, Господь, Творець, душа, рай.

Аналіз змісту біблійного постулату та значень слів "правда", "свобода", "воля" у текстах Біблії, ознаки і характеристики цих понять та механізм взаємодії між ними. Аналіз біблійних прикладів соціально зорієнтованих дій правди та відповідних наслідків.

Характеристика синтезу музики та слова у творчості Павла Тичини на тлі тенденцій оновлення виражальних форм у мистецтві кінця ХІХ - початку ХХ століття. Дослідження думок та висловлювань відомих сучасників про багатогранність та глибину особистості митця.

Актуальність філософського трактату "Із секретів поетичної творчості" І. Франка для сучасного українського теоретико-літературознавчого дискурсу. Давність зв’язків літератури й музики, роль несвідомого, уяви, фантазії у творенні образів, асоціацій.

Дослідження механізму взаємодії імпресіоністичної та експресіоністичної поетик на основі аналізу ліричної прози Миколи Хвильового. Імпресіоністична техніка у вимірі художнього простору письменника, визначення ролі запахів, звуків та кольорів у творах.

Спроба відстежити механізм взаємодії імпресіоністичної та експресіоністичної поетик на основі аналізу ліричної прози Миколи Хвильового. Імпресіоністична техніка у вимірі художнього простору письменника підпорядкована експресіоністичній концепції.

Досліджується жанр "інтелектуального роману" як одного з напрямів модернізму на прикладі твору "Гра в бісер" Германа Гессе. Висвітлено і порівняно жанрові загальні ознаки романів, що традиційно зараховуються до "інтелектуальних" і "філософських" романів.

Актуалізувано табуйовану культурою, в другій половині ХХ століття, тему "інтернування" банато-швабських німців у Румунії. Окреслено, що текст роману Г. Мюллер візуалізує приклади "двоголосого дискурсу", причому відображає загальнонаціональні сенси історії

Актуалізація проблеми взаємодії авторської творчості з фольклорною традицією. Виявлення компонентів фламенко-коду, які залучав поет. Встановлення зв’язків авторського тексту із автентикою на рівні інтонаційних, ладових, метроритмічних, жанрових структур.

Дослідження біографій і творчості двох українських письменниць - Лесі Українки та Л. Старицької-Черняхівської. Висвітлення легенди фатального кохання у вірші "Історія Сапфо". Характеристика центральної героїні Сапфо та її служіння богам мистецтва.

Вивчення публікації нарису Дмитра Косарика "Історія села Андруші (стислий, короткий нарис)" із Архівних наукових фондів рукописів та фоозаписів. Визначення вкладу українського письменника, літературознавця та науковця Дмитра Михайловича Косарика.

Творчий шлях М. Аркаса. Плюралізм у методологічних підходах до проблем історії. Творчі пошуки по створенню української історичної книжки. Помітна подія виходу у світ Аркасової "Історії України-Русі". Великий огляд історичних осіб південної Русі.

"Обезкровлення" історії української літератури Д. Чижевським. Висхідний принцип періодизації українського літературного процесу, його розгляд за визначальними художніми течіями. Дев'ять стильових періодів розвитку української літератури до початку XX ст.

Марксистський льодовиковий період у мистецтві на рубежі 50—60-х років, початок збирання якісно нових інтелектуальних сил. Огляд в другому томі "Історії української літератури" (1957 р.) літературного процесу в пореволюційну епоху, його представники.

Аналіз фольклорних текстів як частин відображення світосприйняття представників певної етнокультурної спільноти. Проблеми інтерпретації текстів про дівчину (жінку)-воячку, поширення цього образу в українському фольклорі і у інших слов’янських народів.

Анализ поэмы Т.Г. Шевченко "Кавказ". Описание базовых "общечеловеческих концептов-конструктов", моделирующих их смысл и значение. Этимология слова "Кавказ", ее связь с глубинными метафорическими образами поэмы и "общечеловеческий" смысл и идея.

Зразки епістолярної прози в українській літературі. Епістолярна спадщина українського романтика А. Метлинського. Дослідження змісту і форми епістолярної прози А. Метлинського крізь призму романтичної естетики. Літературні критика у листах Метлинського.

Аналіз та особливості епістолярної спадщини українського романтика А. Метлинського. Характеристика змісту і форми епістолярної прози А. Метлинського крізь призму романтичної естетики. Розгляд елементів літературної критики у листах А. Метлинського.

Выявление интертекстуальных связей "Вишневого сада" А.П. Чехова с "Гамлетом" Шекспира и драматическим наследием И.С. Тургенева. Как шекспировские аллюзии, присутствующие в тексте и звучащие в другой мизансцене раскрывают суть иной драматической коллизии.

Сравнение синкретического нарративно-сентенционального типа текста с близкими жанрово-структурными образованиями. Анализ уникальной комбинации прототипических характеристик "календарной истории". Сюжетно-композиционное построение "календарной истории".