Краткая биография Н. Лохвицкой (псевдоним Тэффи). Ее детство и юность, начало творческой карьеры. Первые произведения Тэффи и их публикация в известных журналах. Первый сборник юмористических рассказов. Стиль и трагические мотивы в творчестве, ее критика.

Распространение гендерных концепций в России рубежа XX-XXI вв., их влияние на литературоведение. Главные отличительные признаки "женской прозы", формы произведений. Жeнщины-прозаики современной русской литературы. Роман Улицкой "Мeдeя и eё дети".

Анализ феминистического романа-утопии Марж Пирси "Женщина на краю времени". Становление субъекта на фоне господства гендерных стереотипов и инструментальной рациональности. Противопоставление ценностей родства и различий классическим утопиям единообразия.

Происхождение, детство и образование Чичикова, его одежда, манеры и речь, характер. Наставление отца и приобретение собственного опыта. Начало службы, умение выделиться среди других служащих. Идея приобретения "мертвых душ". Тайна имени и фамилии героя.

Анализ формирования подпольной организации в немецком концлагере при М. Мостовском. Основная характеристика создания романа "Жизнь и судьба" Василием Гроссманом. Особенность присвоения военному журналисту ярлыка "внутренний эмигрант" и ареста его книги.

Анна Баркова - поэтесса ХХ века, которая была трижды репрессирована и в общей сложности провела 21 год за стенами ГУЛАГа. Рассматривается творческая эволюция поэтессы и приоткрываются некоторые страницы ее биографии. Значение ее творческого наследия.

Сравнение известных в мировой культуре эсхатологических сюжетов, связанных с описанием посмертного состояния человеческой души. Анализ двух версий наказания за самоубийство как наиболее радикальное человеческое действие. Различие их смысловых акцентов.

Сравнение двух наиболее известных в мировой культуре эсхатологических сюжетов, связанных с описанием посмертного состояния человеческой души. Компаративный анализ двух версий наказания за самоубийство как наиболее радикальное человеческое действие.

Выбор строф Люцифера в качестве объекта анализа. Отражение основных особенностей "Лилии", включая характерные признаки средневековых библейских парафразов. Изучение форм речи, их дистрибуции и коммуникативной специфики при анализе строф Люцифера.

Анализ своеобразия, морфологии и синтаксиса, сведений об авторе памятника древнерусской литературы - "Жития Феодосия Печерского" Н. Летописца. Использование соотносительных слов, лексики русской, старославянской и иноязычной, функции старославянизмов.

Психобіографічне дослідження автобіографії І. Нечуя-Левицького 1881 р. Вивчення життя письменника крізь призму емоційно-духовного становлення його особистості, прив’язаності до рідного від дитинства місця народження і зростання. Емоційний окрас спогадів.

Виділення основних тем, мотивів і розповідних принципів, що зв'язують роман Буніна, з "Дитячими роками Багрова-онука" С.Т. Аксакова і трилогією Л.М. Толстого, а також з "Літом Господнім", "Богоміллям" І.С. Шмельова і "Подорожжю Гліба" Б.К. Зайцева.

Визначення жанрових меж російської художньої автобіографії та вивчення її особливостей як в діахронії (Толстой - Аксаков - Бунін) і в синхронії (Бунін - Шмельов - Зайцев), інтенсивність впливу класичної традиції на літературу еміграції "першої хвилі".

Аналіз художньої інтерпретації поширеного у світовій літературі жанру робінзонади, особливості її реалізації на українському ґрунті. Зорієнтованість авторів на поетику рицарського роману. Образ головного героя Миколи Наливайка, специфіка його моделювання.

Метафізична проблематика еросу й танатосу в творчості Кобринської. Моделі трагічного осмислення феномену любові в прозі. Парадигма художніх концептів еросу і танатосу. Втілення духовної любові подружжя. Сутність шлюбу як благословенного дуального союзу.

Творчість Гі де Мопассана в контексті критичного реалізму на межі ХІХ–ХХ століть. Роман Гі де Мопассана "Життя" як вияв тонкого і глибинного проникнення письменника у людську психологію. Лінії майстерності Мопассана-новеліста, його сила як художника.

Магістральні проблеми сучасної феміністичної літературної критики. Вмсвітлення структурних культурологічних досліджень, асоціативних лабіринтів і ланцюгів, що з’ясовують роль феміністичної критики у творенні сучасного канону української літератури.

Вивчення образу жінки в мистецтві. Порівняльна характеристика жіночих характерів в романах О. Гончара "Собор", Ґ. Ґарсіа Маркеса "Сто років самотності" та дилогій В. Земляка "Лебедина зграя", "Зелені Млини". Особливості змалювання кохання жінки.

Розгляд проблеми жінка і війна на основі аналізу творчості Нобелівської лауреатки, письменниці Світлани Алексієвич. Порівняння досвіду переживання бойових ситуацій фронтовичками Другої світової та учасницями теперішнього українсько-російського конфлікту.

Розгляд проблеми сприймання літературного твору читачем чи слухачем літературознавцями кінця ХІХ ст. Відстеження рецепції "жіночого тексту" Лесі Українки та Ольги Кобилянської у період модернізму у літературно-критичній практиці Василя Сімовича.

Проблема реорганізації романтичних мотивів у новелі німецького письменника-романтика Йозефа Ейхендорфа. Аналіз функціонування основних романтичних мотивів та образів, їх трансформацій та пародіювання. Поняття ігрового принципу та карнавалізації.

Звертання у творах до міфологічних персонажів. Простежуються два основних тематичних принципи тлумачення міфу: як довгої подорожі заради пізнання й пристрасті до мандрів, що символізує людське життя, та як теми вічного пошуку власної ідентичності.

Окреслення антитезових мотивів "місто" — "село /степ" у поетичному доробку представника Розстріляного відродження Бориса Тенети. Дослідження своєрідності авторського світовідчуття та відтворення поетом урбанізованого соціуму та сільських символів.

Исследуется дискуссионный вопрос характера религиозной тематики и проблематики в поэзии И. Бродского. Систематизируются представления о специфике когнитивно-прагматической программы языковой личности поэта в аспекте общих мировоззренческих установок.

Жанровая специфика главы-рассказа "Капля", особенности архитектоники и жанра "Царь-рыбы" В. Астафьева. Публицистические, идиллические, лиро-эпические компоненты, их взаимодействие и синтез, роль стихотворных вкраплений, Синтетическая природа жанра.

Рассмотрение вопроса о художественном своеобразии "переделки" А.Н. Островского "Заблудшие овцы" (1868), созданной по мотивам пьесы итальянского драматурга Т. Чикони "Le pecorelle smarite". Направленность переделок, сказавшаяся в обработке характеров.

Місце романів "В тупике" та "Сестры" в художній спадщині Вересаєва. Ідейно-художня своєрідність цих творів та внесок письменника у вирішення традиційної для літератури теми долі російської інтелігенції. Оновлення реалізму в літературі початку XX століття.

Русская переводческая рецепция детективных новелл Эдгара По. Анализ русского восприятия новелл Эдгара По "Ты еси муж, сотворивый сие…", "Продолговатый ящик", "Сфинкс". Повествовательная модель, описание принципов и логики процесса мышления в детективах.

Проблема восприятия и интерпретации Бродским такой важной исторической эпохи, как эпоха наполеоновских походов, а в ней - образа Наполеона, который в культуре традиционно осмысливался как гений, злодей, сверхчеловек. Художественный образ Наполеона.

Варіанти назви, які Ю. Яновський підбирав для п’єси, та принципи їх добору. Чернетки письменника як джерело назв, аналіз епізодів й деталей, що не ввійшли до п’єси, але мали вплив на появу її окремих заголовків. Зв’язок варіантів назви зі змістом твору.