Выявление отзвуков поэмы А.С. Пушкина "Медный всадник" в творчестве Ф.М. Достоевского. Экзистенциальный сюжет о богооставленности человека, усомнившегося в прочности мирового бытия. Возможность наращивать смысловой потенциал в последующих эпохах.

Этнографические очерки и повести в стихах Александры Андреевны Фукс. К анализу привлечены также этнобеллетристические повести (поэмы) А. Фукс, взятые, по ее словам, "из татарских преданий". Пробуждение интереса российского читателя к народам империи.

Исследование этнографических очерков и повестей в стихах А.А. Фукс. Александра Фукс как первая в России писательница-этнограф. Риторические особенности ее очеркового письма. Этнобеллетристические повести (поэмы). Роль ее произведений в русской литературе.

Типология образов человека, оторвавшегося от родного дома в творчестве В. Астафьева, Ф. Абрамова, В. Белова и В. Распутина. Анализ образов главных героев. Концепция маргинальной личности в творчестве крупнейших прозаиков деревенской прозы 1960–80-х годов.

Особливості художнього мислення автора у романі "Гори говорять!" крізь призму історіософських і ментальних чинників. Синтез реалістичного моделювання історичної дійсності й осмислення психологічних деформацій українця у складних політичних зламах.

История создания поэмы "Мертвые души" согласно гипотезе московского литературоведа С. Машинского. Души мертвые в образе помещиков. Живые души в образе крестьян. Отражение характера русского народа в слове и речи. Тема крестьянского бунта у Гоголя.

Изучение превращений в деревья в поэме Овидия "Метаморфозы". Анализ различных случаев этих превращений с точки зрения занимаемого продуктом метаморфозы. Изучение двух случаев превращений в неназванные деревья: превращение Гелиад и превращение вакханок.

Рассмотрение особенностей жанра современного постколониального научно-фантастического романа на примере произведения современного американского писателя Амитава Гоша "Калькуттская хромосома". Характеристика сложной жанровой природы произведения.

Подходы к изучению "метафизической" лирики в белорусском и российском литературоведении. Обоснование специфической интенциональности лирического субъекта в отношении трансцендентного мира: тип сознания, доминанта духовного поиска, позиция субъекта.

Репрезентации "метельного" текста в прозе А.П. Чехова. Прочтение "метельного" текста в его антропологической, ценностной актуализациях. "Метельный" текст - система архетипических, мифопоэтических, сюжетных, мотивных и образных компонентов поэтики.

Выявление особенностей режиссерской интерпретации пьесы и их сравнение друг с другом и с изначальной авторской идеей. Пьеса М. Горького "Мещане" в прочтении К.С. Станиславского и К.С. Серебренникова. Анализ пьесы в контексте двух постановок МХТ.

Анализ "африканской" поэмы Н. Гумилева в ее соотнесенности с героическим эпосом. Написание работы "Мик" под впечатлением от путешествия в Африку. Изучение сложного синтеза африканских верований, приключенческой литературы и христианской мифологии.

Аналіз образу галицького суспільства в його характерних типах, у побуті, у різних суспільних верствах, у багатьох місцевостях, відображених в творах І. Франка. Розгляд оповідання "Микитичів дуб" та його блокової структури, проблем виховання особистості.

Отзывы Белинского и Гончаров о произведении Грибоедова "Горе от ума". Борьба "века нынешнего" с "веком минувшим", лживость отношений между людьми в доме Фамусова. Личная драма Чацкого, горе, проистекающее от его ума, борьба за дело, за идею, за правду.

Сатира драматурга в Антиподах и ее направление не только на отдельные пороки общества, но и на всю структуру: от законодательной системы до верховной власти. Аномалии, порочность и абсурдность существующих отношений. Метод доктора Хьюболла в пьесе.

В статье рассматриваются теоретические подходы к определению понятия "автобиографический вымысел" – новой формы письма о себе, получившей особое распространение во французской литературе начиная с 80-х г. ХХ в. Анализ специфики нарративных стратегий.

Исследование идей и мотивов космизма в литературе русского зарубежья I волны, навеянных философией Соловьева, Федорова, Бердяева, Трубецкого. Анализ их проявлений в художественной концепции времени и пространства, интерпретации творчества и любви.

Поэтическое наследие М. Цветаевой, его влияние на понимание мира, человека. Триединство звука, слова, смысла как структурообразующее и материальное воплощение поэтических текстов поэтессы. Отношение Цветаевой к слову в атмосфере культуры Серебряного века.

Рассмотрение специфики создания художественной модели бытия в контексте доминантных концептообразующих структур архетипа "мировая книга". Новационный характер художественно-онтологических мифомоделей через призму развития мирового литературного процесса.

Исследование исторических реалий русской провинциальной жизни голодного 19-го года XX столетия. Изображение метафизической битвы "христоподобного потенциала человека и сатанинской тьмы" как способ воплощения национального феномена в пришвинском дискурсе.

Аналіз творів Ю. Косача, І. Костецького та В. Домонтовича. Визначення екзистенційних та ірраціональних аспектів творчості письменників-модерністів. Ставлення митців МУРу до модернізму. Дослідження різних форм та видів "мистецтва кохання" у творах.

Рівень співвіднесення поетики роману П. Куліша та історичної романістики В. Скотта. Аналіз типологічних і інтертекстуальних збігів в заданих текстах, а також особливостей історіософії авторів. Обґрунтування психоаналітичної основи досліджуваних творів.

Риси індивідуального стилю Миколи Костенка. Висвітлення гармонійного існування людини в природному середовищі в розділі "Дзвін мовчання" у книжці "Золоті ворожбити". Експресіоністичні риси в новелетці "Двісті кроків". Особливості прозової творчості.

Аналіз епітетизації образу місто в українській поетичній мові ХХ століття. Вживання номінації місто та конкретних назв міст із присвійними займенниками моє, наше.Відображення реалістичного, образно-символічного та філософсько-узагальненого змісту образу.

У статті здійснено спробу осмислити Франків Львів як живий культурний організм, прочитати його як метатекст і цілісний образ, показати, як письменник передає унікальну метафізичну ауру, душу й фізіономію міста. Реальні топографічні дескрипції Львова.

Дослідження роману Валер’яна Підмогильного "Місто", що належить до такого типу інтелектуального роману, який у кінці ХХ ст. дістав назву "роману культури" або "прози культури". Генеза формування митця-письменника як засвоєння ним соціокультурного досвіду.

Фольклорно-літературний образ Києва, що став духовним фундаментом "київського міфу". Особливості його індивідуальної творчої інтерпретації в російському романтизмі ХІХ ст. Аналіз ідейно-естетичних параметрів "київського міфу" як художнього концепту.

Аналіз символічного потенціалу діалектних лексем в поетичній мовотворчості Івана Франка, їх ментальної та духовно-аксіологічної еволюції в системі авторського мовомислення, з’ясування суті новаторства письменника як символотворця модерної художньої доби.

Рассматривается неизвестное стихотворение В.А. Жуковского, автограф которого хранится в Российской государственной библиотеке. Стихотворение анализируется на фоне истории отношений Жуковского с его адресатом – великой княгиней Марией Николаевной.

Стратегії реалізації метафори body politic, яка активно «працює» у західній культурі з часів античності, у п’єсах сучасних драматургів. Обґрунтування життєздатності рецептивного потенціалу давньої соматичної метафори в культурних артефактах ХХІ століття.