Аналіз образу галицького суспільства в його характерних типах, у побуті, у різних суспільних верствах, у багатьох місцевостях, відображених в творах І. Франка. Розгляд оповідання "Микитичів дуб" та його блокової структури, проблем виховання особистості.
Отзывы Белинского и Гончаров о произведении Грибоедова "Горе от ума". Борьба "века нынешнего" с "веком минувшим", лживость отношений между людьми в доме Фамусова. Личная драма Чацкого, горе, проистекающее от его ума, борьба за дело, за идею, за правду.
Сатира драматурга в Антиподах и ее направление не только на отдельные пороки общества, но и на всю структуру: от законодательной системы до верховной власти. Аномалии, порочность и абсурдность существующих отношений. Метод доктора Хьюболла в пьесе.
В статье рассматриваются теоретические подходы к определению понятия "автобиографический вымысел" – новой формы письма о себе, получившей особое распространение во французской литературе начиная с 80-х г. ХХ в. Анализ специфики нарративных стратегий.
Исследование идей и мотивов космизма в литературе русского зарубежья I волны, навеянных философией Соловьева, Федорова, Бердяева, Трубецкого. Анализ их проявлений в художественной концепции времени и пространства, интерпретации творчества и любви.
Поэтическое наследие М. Цветаевой, его влияние на понимание мира, человека. Триединство звука, слова, смысла как структурообразующее и материальное воплощение поэтических текстов поэтессы. Отношение Цветаевой к слову в атмосфере культуры Серебряного века.
Рассмотрение специфики создания художественной модели бытия в контексте доминантных концептообразующих структур архетипа "мировая книга". Новационный характер художественно-онтологических мифомоделей через призму развития мирового литературного процесса.
Исследование исторических реалий русской провинциальной жизни голодного 19-го года XX столетия. Изображение метафизической битвы "христоподобного потенциала человека и сатанинской тьмы" как способ воплощения национального феномена в пришвинском дискурсе.
Аналіз творів Ю. Косача, І. Костецького та В. Домонтовича. Визначення екзистенційних та ірраціональних аспектів творчості письменників-модерністів. Ставлення митців МУРу до модернізму. Дослідження різних форм та видів "мистецтва кохання" у творах.
Рівень співвіднесення поетики роману П. Куліша та історичної романістики В. Скотта. Аналіз типологічних і інтертекстуальних збігів в заданих текстах, а також особливостей історіософії авторів. Обґрунтування психоаналітичної основи досліджуваних творів.
Риси індивідуального стилю Миколи Костенка. Висвітлення гармонійного існування людини в природному середовищі в розділі "Дзвін мовчання" у книжці "Золоті ворожбити". Експресіоністичні риси в новелетці "Двісті кроків". Особливості прозової творчості.
Аналіз епітетизації образу місто в українській поетичній мові ХХ століття. Вживання номінації місто та конкретних назв міст із присвійними займенниками моє, наше.Відображення реалістичного, образно-символічного та філософсько-узагальненого змісту образу.
У статті здійснено спробу осмислити Франків Львів як живий культурний організм, прочитати його як метатекст і цілісний образ, показати, як письменник передає унікальну метафізичну ауру, душу й фізіономію міста. Реальні топографічні дескрипції Львова.
Дослідження роману Валер’яна Підмогильного "Місто", що належить до такого типу інтелектуального роману, який у кінці ХХ ст. дістав назву "роману культури" або "прози культури". Генеза формування митця-письменника як засвоєння ним соціокультурного досвіду.
Фольклорно-літературний образ Києва, що став духовним фундаментом "київського міфу". Особливості його індивідуальної творчої інтерпретації в російському романтизмі ХІХ ст. Аналіз ідейно-естетичних параметрів "київського міфу" як художнього концепту.
Аналіз символічного потенціалу діалектних лексем в поетичній мовотворчості Івана Франка, їх ментальної та духовно-аксіологічної еволюції в системі авторського мовомислення, з’ясування суті новаторства письменника як символотворця модерної художньої доби.
Рассматривается неизвестное стихотворение В.А. Жуковского, автограф которого хранится в Российской государственной библиотеке. Стихотворение анализируется на фоне истории отношений Жуковского с его адресатом – великой княгиней Марией Николаевной.
Стратегії реалізації метафори body politic, яка активно «працює» у західній культурі з часів античності, у п’єсах сучасних драматургів. Обґрунтування життєздатності рецептивного потенціалу давньої соматичної метафори в культурних артефактах ХХІ століття.
Основні теми есеїстки Герти Мюллер – страждання, репресії, страхи й жахіття, які пережили жителі Румунії за часів комуністичної диктатури Чаушеску, серйозна й глибокодумна література, що висвітлює особистий досвід й прожите життя письменниці у Румунії.
Нравственные тенденции, свойственные современному этапу развития детской кабардино-черкесской поэзии. Приемы построения базовых "поведенческих моделей" главного героя. Типология образов, свойственная различным этапам развития детской литературы.
Українська табірна поезія повоєнного періоду. Андеґраундна поетична творчість українських поетів 1940-1950-х. Передання поетичного слова в усній формі як надважлива характеристика творчості табірників. Відмінність андеґраундної поезії від легальної.
"Сад у Венеції" як відомий роман сучасного сербського прозаїка М. Продановича. Аналіз досвіду моделювання в художньому просторі літературного твору смислової активності мистецтва фотографії у форматі екфразису. Характеристика діяльності Р. Бобрика.
Анализ форм феноменологической рефлексии и методов преодоления кризиса литературного языка на примере стихотворений М. Цветаевой и Р.М. Рильке. Феноменологическая философия Эдмунда Гуссерля как один из источников вдохновения творчества данных авторов.
"Моління" Данила Заточника - видатна пам'ятка світової культурної спадщини. Аналіз змісту послання Данила до князя Ярослава Всеволодовича. Визначення соціального положення автора та часу появи твору. Майстерна словесна мозаїка з висловів та афоризмів.
Изучение морского романа как своеобразного метажанрового образования. Анализ английской традиции использования антропонимов в художественном тексте. Использование фамилий персонажей в качестве масок, которые скрывают или дезавуируют натуру человека.
Предложен структурный анализ "Морской царевны" как целостного произведения. Показано, что структура мира в нем является двойной и состоит из несовместимых компонентов. Обсуждается роль этого обстоятельства в эволюции позднего творчества Лермонтова.
Исследование пространственно-временной, идейно-тематической и образной структуры "маринистических" стихотворений князя К. Романова. Особенности символического, философского и религиозного воплощения концептов "море" и "жизнь" в лирике раннего периода.
Аналіз сюжетних особливостей тексту Андрусяка: детективом виступає тварина, злочини розкриваються в тваринному світі, проте в окремих історіях злочин чи його викриття пов’язані зі світом людей. Розгляд екологічних взаємодій презеньованого світом тварин.
Исследование особенностей композиции и содержания поэмы В. Ерофеева "Москва - Петушки", его тематика и значение в мировой литературе. Характеристика основных образов данного произведения, путь главного героя и автора. Метафизический смысл поэмы.
Описание семантики словосочетания "московские книги" в переписке членов редакции журнала "Современник" конца 1840-х годов и до сих пор не привлекавшего внимание исследователей. Анализ контекстов употребления и коннотации понятия "московские книги".
