Исследуется дискуссионный вопрос характера религиозной тематики и проблематики в поэзии И. Бродского. Систематизируются представления о специфике когнитивно-прагматической программы языковой личности поэта в аспекте общих мировоззренческих установок.

Жанровая специфика главы-рассказа "Капля", особенности архитектоники и жанра "Царь-рыбы" В. Астафьева. Публицистические, идиллические, лиро-эпические компоненты, их взаимодействие и синтез, роль стихотворных вкраплений, Синтетическая природа жанра.

Рассмотрение вопроса о художественном своеобразии "переделки" А.Н. Островского "Заблудшие овцы" (1868), созданной по мотивам пьесы итальянского драматурга Т. Чикони "Le pecorelle smarite". Направленность переделок, сказавшаяся в обработке характеров.

Місце романів "В тупике" та "Сестры" в художній спадщині Вересаєва. Ідейно-художня своєрідність цих творів та внесок письменника у вирішення традиційної для літератури теми долі російської інтелігенції. Оновлення реалізму в літературі початку XX століття.

Русская переводческая рецепция детективных новелл Эдгара По. Анализ русского восприятия новелл Эдгара По "Ты еси муж, сотворивый сие…", "Продолговатый ящик", "Сфинкс". Повествовательная модель, описание принципов и логики процесса мышления в детективах.

Проблема восприятия и интерпретации Бродским такой важной исторической эпохи, как эпоха наполеоновских походов, а в ней - образа Наполеона, который в культуре традиционно осмысливался как гений, злодей, сверхчеловек. Художественный образ Наполеона.

Варіанти назви, які Ю. Яновський підбирав для п’єси, та принципи їх добору. Чернетки письменника як джерело назв, аналіз епізодів й деталей, що не ввійшли до п’єси, але мали вплив на появу її окремих заголовків. Зв’язок варіантів назви зі змістом твору.

Проанализировано письмо И.С. Тургенева к П.В. Анненкову от 14 октября 1853 г., которое структурно состоит из "физиологического очерка" о "маленьком человеке" и пасхального стихотворения, якобы написанного им же, а по факту — "загадочным автором".

Визначення прецедентної ідентифікації і класифікації комбінування у творчості М. Продановича паратекстуальності з іншими модусами міжтекстовості на матеріалі образного дискурсу роману "Вечеря у Святої Аполлонії". Аналіз аналітичного осмислення твору.

Виділяється творчість Мілети Продановича, романи якого містять полівалентну поетику. Його ознаки простежуються у творі "Обід у святої Аполлонії". Висвітлення формально-семантичних аспектів його поетики, побудованої модифікацією паратекстуальності.

Розвиток ґрунтовних теоретико-методологічних підвалин феномену міжтекстових зв’язків, що уможливлює диференційований підхід і максимальне реагування на багатоманітність явищ міжтекстової природи із ширшим теоретичним прочитанням наведеного феномену.

Статтю присвячено дослідженню химерної прози. Характеристика основної проблеми жанрового експерименту в контексті творчості В. Івченка. Зокрема, приділено увагу питанню жанрового визначення авторських творів "Химери Дикого поля" та "Зона скальпів".

"Задонщина" как памятник древнерусской литературы конца XIV—начала XV веков, повествующий о победе русских войск, возглавляемых великим князем Московским Дмитрием Ивановичем и его двоюродным братом Владимиром Андреевичем, над монголо-татарскими войсками.

Інтерпретація євангельських образів (Бог, душа, пекло, рай, Христос, Антихрист) та мотивів (гріховність, віра, каяття) у поезії П. Гірника. Естетична роль риторичних звертань до Бога з ознаками афористичності. Художня своєрідність поетичних текстів.

Исследование взаиморецепции творческих отношений Г.В. Иванова и О.Э. Мандельштама. Свидетельства "творческой дружбы", реминисценции и переклички с мандельштамовской поэзией в стихотворениях "Столица спит. Трамваи не звенят", "Из белого олонецкого камня".

Формы и способы представления категории художественного пространства на материале произведений раннего периода творчества Ф.М. Достоевского. Анализ топологической структуры писателя, включающей три аспекта: физический, психофизиологический и духовный.

Поиск новых форм самовыражения - причина популярности авторов, в творчестве которых нашла отражение эпоха перемен. Размытие границ между реальным и ирреальным, когда абсурдность бытия становится нормой жизни - признак литературного дискурса Ф. Кафки.

Исследование инокультурного пространства романа "Тихий Дон". Выявиление масштабной картины с различного рода взаимодействиями, которые происходят на уровне межличностного и межклассового, межсоциального общения в оппозиции "свой - чужой - другой".

"Записки из Мертвого дома" в исследованиях криминологов. Истоки жанра и генезис темы тюрьмы. Идеи Достоевского в историческом контексте пенитенциарной системы Европы и России. "Записки из Мертвого дома" и "Время" в журнальном контексте 1855-1862 годов.

Выявление функций аллюзий на текст Ф. Достоевского в произведении С. Довлатова. Взаимосвязь художественных миров двух писателей. Анализ двух схожих эпизодов из произведений о лагерной жизни у Достоевского и Довлатова, цели интертекстуальных вставок.

Злободневно-публицистическое содержание повести "Записки из подполья". Полемика с социалистами. Персоналистический характер героя-идеолога (человек из подполья). Экзистенциальное измерение повести. Я и Другой: построение гармонии на основе нужды в Другом.

Новаторство П. Куліша у створенні видання, подання в книзі паспортизації записаних матеріалів - вказівки імені, віку інформатора, місця його проживання та виду діяльності. Орфографічна система, спрямована на максимально точну передачу українських звуків.

Збірник фольклорних і літературних творів та історичних матеріалів, упорядкований і виданий Пантелеймоном Кулішем. Прагнення українців до самопізнання сутності своєї нації. Структура "Записок о Южной Руси". Фольклористична діяльність Пантелеймона Куліша.

Характеристика идейно–художественного своеобразия "Записок охотника" И.С. Тургенева. Публикация в журнале "Современник" в 1847 году очерк "Хорь и Калыныч". Особенность создания главной картины крепостнических взаимоотношений в рассказе "Бурмистр".

Анализ записной книжки Н. Наумова, определение ее как совокупности самостоятельных выписок, являющихся между тем целостным текстом. Соотнесение отдельных вписанных в записную книжку произведений и маргиналий хозяина книжки. Биографическое значение книжки.

Литературный контекст, в котором была написана статья К.И. Чуковского "Заповеди для детских поэтов", которая рассматривается как средство участия поэта в дискуссии на правах критика, а также теоретическая основа для сказок, находившихся под запретом.

Оцінка творчої особистості Т. Шевченка. Порівняльний аналіз славетного Шевченкового твору "Заповіт" у перекладі поетом Ешрефом Шем’ї-заде на кримськотатарську мову. Опис стилістичних особливостей оригіналу та перекладу поетичного твору Шевченка "Заповіт".

Аналіз угорських перекладів "Заповіту" Т. Шевченка в різні періоди відомими літераторами, поетами, літературознавцями. Відтворення ритмомелодики, звукової організації "Заповіту", його інструментовки, евфонічний лад, звукопис засобами угорської мови.

Исследование особенностей интеллектуального и нравственно-философского пафоса романа Дж. Элиот "Ромола", написанного на историческом материале. Анализ влияния образов Элиот на художественную реализацию "женского вопроса" в дальнейшем творчестве Толстого.

Формування літературного етнообразу Бретані у художніх і публіцистичних текстах французьких інтелектуалів ХІХ ст. Висвітлення кельтоманських наративів у творчості Г. Флобера. Репрезентування бретонців у карикатурному вигляді в оповіданні Гі де Мопассана.