Порівняння образу Аркадія Долгорукого в романі "Підліток" із образом П’єра Безухова в 4-му томі епопеї "Війна і мир" Л.М. Толстого. Визначення "достоєвщини" як "монологічного ідеологізму", до якого у фіналі "Підлітка" нас приводить Ф. Достоєвський.

Дослідження поглядів С. Єфремова на режим "червоних жандармів". Аналіз ставлення публіциста до більшовицької ідеології, держави. Аналіз фактів злочинів більшовизму проти представників національної еліти, особливостей заохочення до шпигування, доносів.

Литературный анализ стихотворения "Легенда из Т. Тассо", которое относится к самым ранним произведениям Д.С. Мережковского. Художественный образ воительницы у Мережковского, отражение его идейной эволюции и формирования концепции Третьего Завета.

Анализ преломления метасюжета о Великом инквизиторе в традиционалистской прозе. Утрата ориентиров, ситуация предельной неопределенности: мировоззренческий дуализм, свойственный "классической" традиционалистской прозе, его смена многовариантностью.

Анализ творчества О.Т. Туманяна, основанного на фольклорном материале, изучение устно-поэтических источников литературных сказок и легенд писателя. Анализ исторического мышления, национальной самобытности, смысла произведений в общемировом контексте.

Исследование образа "Леди из Шалотт" А. Теннисона сквозь призму библейских и иконографических аллюзий. Вывод о семантикостилевой значимости сюжета Благовещения в пространстве текста. Специфика воссоздания образа в русском переводе К.Д. Бальмонта.

Подходы к выявлению национального своеобразия и авторской самобытности персоязычных поэтов Н. Гянджеви, А.Х. Дехлави и тюркоязычного поэта А. Навои. Исследование Е.Э. Бартельсом реалистичности и психологизма поэм Навои на примере поэмы "Лейли и Меджнун".

Аналіз роману сучасного нідерландського письменника Йоріса ван Кастейрена "Лелістад". Питання співвідношення рівнів історії та нарації автобіографічного тексту. Концепти довіри/недовіри до наратора, автентичність оповіданого та кодування дійсності.

Соединение "низовых" фольклорных влияний и сюжетики, разрабатываемой, в частности, современной элитарной поэзией в рассказе "Лесные короли" Г. Гребенщикова. Параллели рассказа с распространенной в Сибири народной балладой "Рыбак и жена охотника".

Аналіз роману німецького письменника Марселя Баєра "Летючі собаки", що являє собою своєрідний пандан до етабльованої того ж року романом Крістіана Крахта "Faserland" німецької поп-літератури, порівняння його з книгою Флоріана Іллієса "Покоління "гольф".

Тема обостренного детского восприятия вещей в рассказах З. Гиппиус. Общий "головной" характер прозы. Мотивы иррационального и лирического начала. Отражение идеи уникальности характера русского человека, самобытного "загадочной азиато-славянской души".

Рассмотрение творческой деятельности Н. Соколовской, занимающей особое место в современной петербургской прозе. Анализ романа петербургской писательницы Н. Соколовской "Литературная рабыня: будни и праздники". Особенности феномена современного метаромана.

Анализ "литературных" эпизодов романа "Тысяча душ". Творческая биографии писателя-"еретика" А.Ф. Писемского. Проблемы журнальной эволюции писателя, который в 1850-х годах, после разрыва с "молодой редакцией" журнала "Москвитянин", переехал в Петербург.

И.С. Тургенев - один из крупнейших русских писателей второй половины XIX века. Придание злободневным темам художественно совершенной формы и эстетической убедительности - одна из наиболее характерных особенностей литературного творчества Тургенева.

Досліджено специфіку відображення історії та художньої практики ліанозівського нонконформістського мистецького осередку в поетичних циклах Г. Сапгіра "Кінець і начало" та "Нове Ліанозово". Визначено особливості розгортання мемуарного компоненту.

Паралелі драми-феєрії з міфами і фольклором інших народів, творами М. Булгакова. Виявлення спільного в образах Мавки і героїні валлійського міфу. Міфологічні аналоги образу Мавки та її стосунків зі смертним у фольклорі та писаній літературі інших народів.

Розкриття шляхів художнього втілення світоглядних ідей філософської системи Г. Сковороди у творчості Лесі Українки. Проблеми співіснування матеріального і духовного, макросвіту і мікросвіту, народження людської особистості через самопізнання і любов.

У статті зосереджена увага на темі самозради Мавки у драмі-феєрії Л. Українки "Лісова пісня". Проаналізовано модерністське спрямування цього твору та виявлено новаторство у авторському підході до трактування образу. Простежено рецепцію твору Л. Українки.

Вивчення та дослідження такого феномену в американські літературі, як "література факту", синтетичної форми, що зародилася на межі документального та художнього. Новий стиль письма, який у журналістському дискурсі отримав назву "новий журналізм".

Синтез усіх можливих жанрів, наявність гетерогенних жанротвірних ознак у межах одного артефакту - ключові особливості сучасної літературної творчості. Авторська поетика за ігровим принципом - одна з найбільш характерних ознак казок Л. Петрушевської.

Розгляд книги "Літопис самовидців..." як компоненту гетерогенного тексту Майдану та новаторського художньо-наукового твору. Етапи репрезентації наскрізної метафори "народження нації": формування тіла, дорослішання, розвиток мовлення і ідентичності.

Аналіз одного з виразних маркерів мови соціальних творів Б. Гуменюка, окреслення стилістичних функцій, структурних та семантичних властивостей епітетів. Функціональне навантаження епітетів у кореляції з лінгвостилістичними категоріями червоного.

Нова інтерпретація роману "Ловець у житі" з погляду містичної традиції православного християнства - ісихазму. Ісусова молитва як аналог індуїстської мантри. Звільнення від земних тенет. Засади православної духовності. Творчість як релігійне служіння.

Комплексне дослідження питання суб’єктивної деформації оригінального тексту під час літературного перекладу, що призводить до відхилення від художнього задуму автора і до викривлення читацької рецепції. Формування соціокультурної моделі сприйняття твору.

Анализ функционирования "ложных друзей переводчика" (асимметричных диалексем) в художественном дискурсе. Статья включает в себя как теоретические вопросы, касающиеся асимметричных диалектем, так и дискурс и раскрытие диалектем в вымышленном дискурсе.

Дослідження епітетів до слова "рима". Епітети як засоби образної репрезентації індивідуального знання. Засоби образної репрезентації знань та уявлень про риму в поетичному тексті. Кінцеве співзвуччя слів на передбачених метричною схемою вірша місцях.

Зіставлення любовної лірики давньоримських поетів Катулла та Овідія. Висвітлення особливостей поетики, жанрової природи їхньої поезії, тематики і засобів художнього відображення особистих почуттів і любовних хвилювань у контексті традиції та новаторства.

Художнє моделювання травматичного досвіду фатальної пристрасті в прозі кінця 1920-х років, активованого маскулінним "метафоричним кодом" революційної боротьби. Травматичне переживання любові в романах "Робітні сили" М. Івченка, "Недуга" Є Плужника та ін.

Особенности любовного дискурса персонажей на материале избранных произведений британского писателя Джулиана Барнса. Его формы выражения и актуализация в рамках рефлексии персонажей: в процессе осмысления осуществляется его окончательное становление.

Характеристика оповідання "Люб’язна Солоха" Братів Капранових у ґендерному аспекті з урахуванням вікових особливостей юних читачів. Особливості змалювання традиції української культури у сприйнятті ролі жінки в суспільстві, її стосунків з чоловіками.