Анализ мотива оживающих манекенов и кукол в творчестве Б.М. Юльского на примере рассказов "Бородатый валет" и "Прекрасная королевна". Влияние творчества Гофмана и Пушкина на произведения Юльского. Важность мотива улыбающейся карты в рассказах Юльского.

Анализ формирования подпольной организации в немецком концлагере при М. Мостовском. Основная характеристика создания романа "Жизнь и судьба" Василием Гроссманом. Особенность присвоения военному журналисту ярлыка "внутренний эмигрант" и ареста его книги.

Анна Баркова - поэтесса ХХ века, которая была трижды репрессирована и в общей сложности провела 21 год за стенами ГУЛАГа. Рассматривается творческая эволюция поэтессы и приоткрываются некоторые страницы ее биографии. Значение ее творческого наследия.

Сравнение известных в мировой культуре эсхатологических сюжетов, связанных с описанием посмертного состояния человеческой души. Анализ двух версий наказания за самоубийство как наиболее радикальное человеческое действие. Различие их смысловых акцентов.

Сравнение двух наиболее известных в мировой культуре эсхатологических сюжетов, связанных с описанием посмертного состояния человеческой души. Компаративный анализ двух версий наказания за самоубийство как наиболее радикальное человеческое действие.

Выбор строф Люцифера в качестве объекта анализа. Отражение основных особенностей "Лилии", включая характерные признаки средневековых библейских парафразов. Изучение форм речи, их дистрибуции и коммуникативной специфики при анализе строф Люцифера.

Анализ своеобразия, морфологии и синтаксиса, сведений об авторе памятника древнерусской литературы - "Жития Феодосия Печерского" Н. Летописца. Использование соотносительных слов, лексики русской, старославянской и иноязычной, функции старославянизмов.

Психобіографічне дослідження автобіографії І. Нечуя-Левицького 1881 р. Вивчення життя письменника крізь призму емоційно-духовного становлення його особистості, прив’язаності до рідного від дитинства місця народження і зростання. Емоційний окрас спогадів.

Виділення основних тем, мотивів і розповідних принципів, що зв'язують роман Буніна, з "Дитячими роками Багрова-онука" С.Т. Аксакова і трилогією Л.М. Толстого, а також з "Літом Господнім", "Богоміллям" І.С. Шмельова і "Подорожжю Гліба" Б.К. Зайцева.

Визначення жанрових меж російської художньої автобіографії та вивчення її особливостей як в діахронії (Толстой - Аксаков - Бунін) і в синхронії (Бунін - Шмельов - Зайцев), інтенсивність впливу класичної традиції на літературу еміграції "першої хвилі".

Аналіз художньої інтерпретації поширеного у світовій літературі жанру робінзонади, особливості її реалізації на українському ґрунті. Зорієнтованість авторів на поетику рицарського роману. Образ головного героя Миколи Наливайка, специфіка його моделювання.

Метафізична проблематика еросу й танатосу в творчості Кобринської. Моделі трагічного осмислення феномену любові в прозі. Парадигма художніх концептів еросу і танатосу. Втілення духовної любові подружжя. Сутність шлюбу як благословенного дуального союзу.

Творчість Гі де Мопассана в контексті критичного реалізму на межі ХІХ–ХХ століть. Роман Гі де Мопассана "Життя" як вияв тонкого і глибинного проникнення письменника у людську психологію. Лінії майстерності Мопассана-новеліста, його сила як художника.

Магістральні проблеми сучасної феміністичної літературної критики. Вмсвітлення структурних культурологічних досліджень, асоціативних лабіринтів і ланцюгів, що з’ясовують роль феміністичної критики у творенні сучасного канону української літератури.

Вивчення образу жінки в мистецтві. Порівняльна характеристика жіночих характерів в романах О. Гончара "Собор", Ґ. Ґарсіа Маркеса "Сто років самотності" та дилогій В. Земляка "Лебедина зграя", "Зелені Млини". Особливості змалювання кохання жінки.

Розгляд проблеми сприймання літературного твору читачем чи слухачем літературознавцями кінця ХІХ ст. Відстеження рецепції "жіночого тексту" Лесі Українки та Ольги Кобилянської у період модернізму у літературно-критичній практиці Василя Сімовича.

Дослідження та аналіз концепту "жіночність" у літературі постмодернізму, на прикладі творів однієї з найдостойніших представниць українського постмодернізму Оксани Забужко. Еволюція творчості даної письменниці та її сучасні здобутки, місце мотиву жінки.

Исследование способов образной репрезентации категории возвышенного в контексте автобиографических мотивов поэзии черкесского автора К. Дугужева. Сущностные категории поэтического мироощущения черкесского поэта: созидание и переживание возвышенного.

Проблема реорганізації романтичних мотивів у новелі німецького письменника-романтика Йозефа Ейхендорфа. Аналіз функціонування основних романтичних мотивів та образів, їх трансформацій та пародіювання. Поняття ігрового принципу та карнавалізації.

Звертання у творах до міфологічних персонажів. Простежуються два основних тематичних принципи тлумачення міфу: як довгої подорожі заради пізнання й пристрасті до мандрів, що символізує людське життя, та як теми вічного пошуку власної ідентичності.

Окреслення антитезових мотивів "місто" — "село /степ" у поетичному доробку представника Розстріляного відродження Бориса Тенети. Дослідження своєрідності авторського світовідчуття та відтворення поетом урбанізованого соціуму та сільських символів.

Исследуется дискуссионный вопрос характера религиозной тематики и проблематики в поэзии И. Бродского. Систематизируются представления о специфике когнитивно-прагматической программы языковой личности поэта в аспекте общих мировоззренческих установок.

Жанровая специфика главы-рассказа "Капля", особенности архитектоники и жанра "Царь-рыбы" В. Астафьева. Публицистические, идиллические, лиро-эпические компоненты, их взаимодействие и синтез, роль стихотворных вкраплений, Синтетическая природа жанра.

Рассмотрение вопроса о художественном своеобразии "переделки" А.Н. Островского "Заблудшие овцы" (1868), созданной по мотивам пьесы итальянского драматурга Т. Чикони "Le pecorelle smarite". Направленность переделок, сказавшаяся в обработке характеров.

Місце романів "В тупике" та "Сестры" в художній спадщині Вересаєва. Ідейно-художня своєрідність цих творів та внесок письменника у вирішення традиційної для літератури теми долі російської інтелігенції. Оновлення реалізму в літературі початку XX століття.

Русская переводческая рецепция детективных новелл Эдгара По. Анализ русского восприятия новелл Эдгара По "Ты еси муж, сотворивый сие…", "Продолговатый ящик", "Сфинкс". Повествовательная модель, описание принципов и логики процесса мышления в детективах.

Проблема восприятия и интерпретации Бродским такой важной исторической эпохи, как эпоха наполеоновских походов, а в ней - образа Наполеона, который в культуре традиционно осмысливался как гений, злодей, сверхчеловек. Художественный образ Наполеона.

Варіанти назви, які Ю. Яновський підбирав для п’єси, та принципи їх добору. Чернетки письменника як джерело назв, аналіз епізодів й деталей, що не ввійшли до п’єси, але мали вплив на появу її окремих заголовків. Зв’язок варіантів назви зі змістом твору.

Визначення прецедентної ідентифікації і класифікації комбінування у творчості М. Продановича паратекстуальності з іншими модусами міжтекстовості на матеріалі образного дискурсу роману "Вечеря у Святої Аполлонії". Аналіз аналітичного осмислення твору.

Розвиток ґрунтовних теоретико-методологічних підвалин феномену міжтекстових зв’язків, що уможливлює диференційований підхід і максимальне реагування на багатоманітність явищ міжтекстової природи із ширшим теоретичним прочитанням наведеного феномену.