Жанрові і стильові особливості історико-художньої трилогії Д. Міщенка "Синьоока Тивер", "Лихі літа ойкумени", "Розплата". Художній синтез реалізму й романтизму, епопеїчна структура романів, специфіка поєднання історичного фактажу й авторського вимислу.

Комплексне дослідження окремих аспектів поетики малої прози І. Чендея. Образи фольклорного походження, задіяні в структурі творів. Художній тип мислення письменника, використання лейтмотивного образу в ролі символу. Порушення проблеми поетики заголовка.

Основна характеристика ліро-епічних творів О. Гай-Головка "Коханіяда", "Майдан святої Софії" з точки зору жанрово-стильових особливостей моделювання "вічної теми". Дослідження зображально-виражальних засобів, які усебічно розкривають талант поета.

Драматична поема - твір ліричної схвильованості, заснований на змаганні філософських концепцій, які знаходять свій концентрований вираз в афористичності мови. Чинники, що зумовлюють характерність візійного простору раннього українського модернізму.

Обґрунтування модерного характеру роману "Захар Вовгура" В. Ґжицького. Синтез стильових ознак та жанрових різновидів в єдиній романній формі. Відстеження взаємодії традицій та новаторства у творі. Місце роману в літературному процесі 1920-1930-х років.

Висвітлення поетикальних контурів сучасної масової літератури, зокрема жанру трилера - одного з найбільш рейтингових у читацькій аудиторії. Специфіки взаємодії жанру "трилер" та стилю "нуар" у творі І. Павлюка, осмислення їх художньої реалізації.

Розгляд жанрово-стильових особливостей роману С. Андрухович. Відзначення жанрового синкретизму твору, зокрема поєднання ознак мелодрами, дамського, історичного, психологічного роману й детективу. Засоби творення історичного хронотопу та передачі колориту.

Систематизація типологічних особливостей жіночого детективу. Висвітлення конфлікту між професійним і приватним життям героїв роману-полар Е. Джордж "Гіркі плоди смерті". Аналіз сюжетної комбінаторики процедури розслідування в творі леді-поліцейської.

Історія вивчення художньої біографії як специфічного родо-жанрового утворення в літературі. Аналіз творів письменників-біографів кінця ХХ ст. з метою визначення жанрової природи сучасних життєписів. Співвідношення історичної правди та художнього домислу.

Особливості генологічного рівня поезії Ю. Липи, виокремлення складових жанрової матриці тексту митця в межах його цілісної естетичної системи. Ключові риси психологічного портрета митця. Шляхи художньої трансформації жанрових форм біблійної генези.

Дослідження творчого доробку Р. Федоріва, характеристика форм і рівнів організації текстів, особливостей художньої нарації та жанрової еволюції письма. Основні формозмістові елементи романістики, поетика й типологія малої прози і середніх жанрових форм.

Типологічні відповідності й розбіжності в інтерпретації мотиву паломництва в китайській та європейських літературах. Зв’язок між мотивом паломництва та поетологічними особливостями паломницьких творів. Невипадковість появи мотиву паломництва в цей час.

Паломництво як шлях відкриття. Встановлення зв’язку між активним використанням мотиву паломництва в китайській та європейській літературі XVI–початку XVIIІ ст. та формуванням нової поетологічної системи в літературах. Паломництва в різних релігіях.

Відзначення ролі творчості Лесі Українки в інтелектуалізації української літератури для дітей у ХІХ ст. Художня специфіка прози для юнацтва у ХХ ст. Казки письменниці в контексті жанрового дискурсу. Веселка: антологія української літератури для дітей.

Малі прозові жанри українських письменниць міжвоєнної доби, вміщених на сторінках емігрантських часописів. Глибокий психологізм та дидактичні узагальнення художньої прози. Обґрунтування антивоєнних настроїв селян, підкреслення майстерності письменниць.

Розширення жанрово-тематичного розмаїття сучасної української літератури. Розгляд книг про війну на Сході України. Класифікація літератури про гібридну війну за жанровими та тематичними ознаками. Характеристика виокремлення ліричних й епічних творів.

Аналіз особливостей післярадянської української прози. Характеристика жанрової тематики прози у сучасній українській літературі, де сучасні українські автори намагаються бути в одній площині зі світовою прозою, знайти спільну мову зі "світовим" читачем.

Характеристика ролі П. Гулака-Артемовського й Т. Шевченка в розробці жанрового феномена адресованої лірики в українській поезії першої половини ХІХ століття. Визначення жанрів, у яких предметом зображення є комунікація з внутрішньотекстовим адресатом.

Вопросы соотношения заглавия лирического стихотворения с основным текстом. Анализ нейтральных в эмоциональном в семантическом плане жанровых заглавий. Описание способов взаимодействия художественного смысла на уровне жанровой природы произведения.

Анализ жанров притчи и басни, выделение их жанрообразующих черт и установление различий между ними. Рассмотрение основных сюжетных характеристика, жанрового своеобразия Амброза Бирса. Отнесение рассказов книги "Причудливые притчи" к жанру притчи.

Анализ жанрово-типологического своеобразия, структуры и художественных особенностей очерка Д.С. Мережковского "Кальдерон". Средства создания образа Кальдерона, элементы зарождения символизма, их влияние на литературно-критическое мышление Мережковского.

Анализ жанров сочинений церковных историков XIX–первой четверти ХХ в. Выявление путей развития церковной исторической науки и процессов, происходящих в ней. Интенсивность развития церковной исторической науки, основные отличия учебной литературы.

Воссоздание истории развития человека одаренного и мыслящего, используя исповедальность, как особый повествовательный прием. Характеристика метода исповеди героя у Лермонтова. Изучение жанровой формы новеллы "Записки из подполья" Ф.М. Достоевского.

Изучение жанровой особенности "Плача о Борисе и Глебе", опубликованого в парижском "Возрождении" 1928 года, в рождественской номере с иллюстрациями М. Добужинского. Авторское переосмысление житийного канона, существующего при запечатлении святых.

Классификация нехудожественных текстов. Лингвостилистические особенности текстов жанра "трэвелог", его обязательные элементы и характерные черты. Репрезентация жанра в современной зарубежной литературе на примере творчества Стивена Фрая и Э. Гилберт.

Художественное своеобразие мифов и легенд в произведениях Ч. Айтматова. Власть и личность в повести "Белое облако Чингисхана", исследование пагубного влияния на человека неограниченной власти, приводящей к тирании, к гибели ни в чем не повинных людей.

Развёрнутый анализ повествовательной стратегии А.И. Солженицына. Важность для А.И. Солженицына русской реалистической традиции, его новации в области словотворчества. "Крохотки" как лирические миниатюры, включающие элементы реалистического повествования.

Жанровые преобразования, ставшие следствие развивающегося в литературе XX века процесса интермедиальности. Анализ использования мотивов, характерных для современной и классической ренессансной новеллы на примере новелл из сборника "Космополиты" С. Моэма.

Понятие "новеллы" в трудах отечественных зарубежных исследователей. Своеобразие психологических и страшных рассказов Э. По на примере новеллы "Падение дома Ашеров". Жанр детектива в творчестве Э. По на основе анализа новеллы "Убийство на улице Морг".

Характеристика особенностей поэтики повестей А. Кима. Исследование сюжетно-композиционной организации повестей, ключевых мотивов и образов. Выявление связи с мифопоэтической традицией в изображении природы. Основные типы героев в произведениях писателя.