Аналіз структурних частин та жанротворчих змін подорожнього нарису, його вплив на роман "Подорож на Пуп Землі" М. Кідрука. Пізнавальна просвітницька концепція й тематична динаміка твору. Жанрова дифузія нарису та наповнення художньо-подорожнім змістом.

Огляд сполучення елементів експресіонізму й натуралізму при дослідженні ідеї Апокаліпсису й проблеми есхатологізму в поезії Т. Осьмачки на базі праць М. Слабошпицького, М. Моклиці, В. Барчан, Ю. Шереха. Протилежність цих стилей, їхня дифузія в поетиці.

Поняття дифузної і лабіринтної наративної невизначеності в англомовній постмодерністській мінімізованій прозі. Доведено, що творення наративної невизначеності може здійснюватися за допомогою специфічних наративних технік "дифузія" та "лабіринт".

Анализ незавершенной поэмы М. Цветаевой "Автобус" с точки зрения дихотомии "тело – душа, Ева – Психея". Трансформация автобиографической "яви" в художественную реальность, синтез античного мифа о Психее и христианского мифа о Небесном Царствии.

Анализ смыслового ядра философско-антропологической концепции в статье "Гамлет и Дон-Кихот" И.С. Тургенева. Описание дихотомии созерцания и действия в качестве фундаментальных характеристик человеческого способа существования. Определение смысла жизни.

Концептуалізація феномену самотності в західній світоглядній парадигмі в діахронічному аспекті. Представлення образів героїв та монстрів як взаємозумовлених та взаємозалежних аксіологічних полюсів Іншого. Аналіз функціонування дихотомії героїв і монстрів.

Дослідження причини трагедії персонажа повісті О. Кобилянської "Земля " Сави. Екзистенційний сенс біблійної історії. Зіткнення двох начал в душі персонажа "Землі" Сави. Створення міцного внутрішнього стрижня особистості, чіткої системи цінностей.

Розгляд зв’язку поетичної творчості П. Куліша з філософськими образами розуму і серця. Аналіз тематичного розширення та доповнення кола ідей Г. Сковороди під час адаптації їх до сучасності, а саме порушення проблеми корисної/шкідливої історичної пам’яті.

Аналіз творчості діаспорного письменника Олекси Гай-Головка. Концептуальне осягнення художнього простору України в аспекті взаємозв'язку дихотомії "соціальне-національне" на прикладі повісті "Їм дзвони не дзвонили" діаспорного письменника О. Гай-Головка.

Дослідження дихотомії, яку виражено образами любові і смерті в циклі "Любов і Смерть" однойменної збірки С. Йовенко. Основні плани функціонування концепту "смерть", його місце в системі художніх засобів у поетичних текстах циклу. Похідні константи любові.

Вживання у творчості письменниці Марії Ткачівської регіональних елементів, етнографічних номінацій. Мовна характеристика героїв роману, опис мовного середовища, відтворення місцевого колориту. Використання діалектизмів для характеристики персонажів.

Зв’язок категорій "історична випадковість" (ІВ) та "історична закономірність" (ІЗ) у філософії художньої альтернативістики. Посилення інтересу до альтернативного розвитку історичних сценаріїв та взаємозв’язку ІВ та ІЗ в альтернативно-історичних творах.

Здійснено спробу проаналізувати нові напрями у сучасному літературознавстві та історії. Особливості розвитку українського літературного процесу ХХ століття на прикладі розвитку історичної романістики. Усвідомлення текстуальної природи історичного знання.

Встановлено семантико-стилістичну своєрідність оповіді в романі "Сонячна машина" та схарактеризовано художньо-мовленнєві особливості стилеутворюючого суб’єкта в цьому творі. Виокремлено та стилістично інтерпретовано різні іпостасі суб’єкта оповіді.

Дослідження особливостей репрезентації в романі А. Франса "Боги жадають" процесу формування і розвитку его-ідентичності головного героя у складному взаємозв’язку з колективною ідентичністю. Психоаналітичний підхід до аналізу художнього тексту.

Аспекти діалектичного поєднання фікціонального і реального планів в окремих тематичних сегментах двох американських постмодерністських романів. Декодування авторських стратегій та художніх домінант твору. Переосмислення біблійної дихотомії людей.

Характеристика діалектизмів у поетичній творчості П. Скунця, яка з погляду лексико-словотвірного та морфологічного опису ще не ставала об’єктом дослідження. Лексико-семантичні групи діалектних іменників: назви осіб, локативні найменування, назви рослин.

Діалектна лексика в поетичних текстах П. Мідянки. Встановлено, що однією з характерних особливостей мови віршів поета є використання в ній лексичних діалектизмів. Водночас митець зовсім не послуговується фонетичними чи граматичними діалектними одиницями.

Дослідження явища дихотомії літературної мови та її діалектів у єгипетській, італійській і карибській літературах. Розглянуто конструювання категорії "діалектна поезія" як приклад літературної класифікації. Потреба класифікації діалектної літератури.

Розгляд взаємодії мови і культури, вживання діалектних фразем у творах закарпатського письменника Д. Кешелі. Виявлення у лінгвокультурологічному аспекті особливостей використання діалектних фразеологічних одиниць в індивідуальному стилі письменника.

Аналіз особливостей дієслів-діалектизмів у творі сучасного українського письменника В. Лиса. Систематизація діалектних дієслів; порівняння їх з відповідними одиницями літературної мови; визначення їх міста у структурі речень; стилістичної ролі у текстах.

Дослідження поетичного мовлення українського поета В. Свідзинського. Характеристика виразних волинсько-подільських відмінностей мовної системи творів автора. Використання поетом лексичних, семантичних та словотвірних середньо-наддніпрянських діалектизмів.

Інтерпретація глибинних смислів біблійних інтекстів у творах Лесі Українки, переосмислення подій Старозавітної історії. Відображення дуалістичної природи світосприйняття поетеси у збірці "Думи і мрії", дослідження мотивів любові, ненависті та жертви.

Проаналізовано глибинні значення тих ідей у ранній ліриці Л. Українки, які виникли в результаті діалогу авторки з текстом Святого Письма. Зауважено, що антитетичність низки мотивів дає підставу вести мову про дуалістичну природу світосприйняття авторки.

Структурні та функціональні особливості реалізації діалогів конфліктного типу в художньому любовному дискурсі Т. Гарді. Класифікація конфліктних комунікативних взаємодій та їх учасників. Характери персонажів та природа любовних стосунків між ними.

Розгляд жанрової модифікації постколоніального роману, обумовленої певною амбівалентністю сучасного нео-вікторіанського дискурсу у ставленні до імперської спадщини вікторіанської доби. Демонстрація поетапного подолання культурного "англоцентризму".

Аналіз вірша Крістофера Марло "The Passionate Shepherd to His Love" та поезії-відповіді сера Волтера Релі "The Nymph's Reply to the Shepherd". Бінарні опозиції Еросу й Танатосу, сакрального та профанного, маскулінного й фемінінного, наявні у віршах.

Іманентні риси української ранньобарокової поезії як синтезу середньовічної, ренесансної та барокової філософсько-художніх ідей. Особливості конкретного поетичного втілення результатів культурного діалогу між східним та західним культурними ареалами.

Насиченість літературних творів національно-патріотичним пафосом як характерна ознака досліджуваного періоду, яка втілюється не лише в зовнішньо-подієвому розвитку сюжету, але й у мовленні персонажів. Зображення розвитку почуття етнічної ідентичності.

Особливість сучасного публічного мовного спілкування, його діалогозованість, різноманітність видів та жанрів. Життя і творчість Лесі Українки, видатної діячки та поетеси. Драма-феєрія "Лісова пісня" - як шедевр української та світової літератури.