Изучение слов-символов в художественном произведении, которые не столько апеллируют к сознанию читателя, сколько вступают в диалог со сферой его бессознательного. Символ как онтологическая константа. Основные дефиниции символа и его разновидности.

Розгляд словникової, текстової, психолінвістичної характеристики концепту душа. Визначення його основних складових у поетичних текстах другої половини ХХ ст., семантико-функціональне навантаження та усталення їх в статусі мовно-естетичних знаків культури.

Художня біографія як об’єкт дослідження біографістики. Роль белетризації реконструювання життя героя твору на базі проаналізованих історичних документів. Аналіз розвідок українських дослідників, які вивчали осмислення О. Кобилянською вчень Ніцше.

Питання пошуку людиною початку ХХ ст. власної самосвідомості в тогочасному культурному просторі в аспекті долання стереотипів, виходу в нову естетичну площину. Творчість Лесі Українки як успішна спроба долання "ночі" літератури у у різних її вимірах.

Роман Руссо "Юлія, або Нова Елоїза" як сентименталістська енциклопедія почуттів. Структура і сюжет роману. Висвітлення почуттів героїв як основного критерію природності людини. Намагання автора довести, що неможливо знищити почуття розсудливими роздумами.

Анализ периода второго рождения детской литературы Китая с 1978 по 1989 г. События данного этапа, названного "новой волной". Теоретическая база китайской детской литературы, её классификация по возрасту читателя. Жанры и темы литературных произведений.

Исследование феномена "новой сентиментальности", характера функционирования сентименталистского дискурса в романах М. Шишкина "Письмовник" (2010) и Е. Водолазкина "Авиатор" (2016). Мироощущения героев, авторская концепция, определяющая систему ценностей.

Исследование принципов эстетической теории литературно-критических текстов английского поэта Томаса Хьюма (1883-1917). Вклад Хьюма в развитие англоязычной поэзии ХХ в. Основные направления мысли поэта о субъективности языка, выраженные в ранних текстах.

Дослідження існуючої в літературознавстві та гуманітаристиці проблеми термінологічної та класифікаційної невизначеності для групи понять, які об’єднані спільною назвою "новий гуманізм". Питання опису та диференціації сучасних форм та напрямків гуманізму.

Запозичення методики "нового історизму" для дослідження історії та культури доби "Відлиги". Методологія семіотики та вплив філософії постмодерну на основні положення "нового історизму". Сприйняття історії та культури представниками "нового історизму".

Анализ суждений А. Горького о новых течениях в искусстве конца XIX века. Выявление особенностей его взглядов на предназначение культуры, содержание и форму творчества. Рассмотрение направления публикаций Горького в газете "Нижегородский листок".

Исследование дневниковых записей поэта второй половины ХХ в., бывшего узника сталинских лагерей А.В. Жигулина, касающиеся истории популярного в годы хрущевской "оттепели" журнала "Новый мир" и деятельности его главного редактора А.Т. Твардовского.

Анализ текстов как манифестов, определяющих комплекс главных проблем, решаемых "новым реализмом". Художественные признаки "нового реализма". Художественный мир произведений Р. Сенчина, З. Прилепина, С. Шаргунова, выявление их константных признаков.

Анализ жанрово-композиционных особенностей анонимного травелога "Новый чувствительный путешественник, или Моя прогулка в А**". Соответствие текста традиции сентименталистской литературы путешествий. Использование приема мифологизации пространства.

Аналіз часопросторових характеристик драми "Носороги" Е. Йонеско й "Танго" С. Мрожка. Вияв спільних рис, продиктованих поетикою абсурду та відмінностей, які становлять собою вияв оригінального ідейного задуму та основу неповторного авторського стилю.

Анализ разных форм реализации художественного времени, художественного пространства, хронотопов и сопряженных с ними мотивов в повести Н.В. Гоголя "Ночь перед Рождеством". Анализ "игры" нечисти из пространством. Пространственная оппозиция "верх-низ".

Краткая биография и творческий путь В.Г. Распутина как одного из признанных современных писателей, который продолжил традиции русской классической прозы, прежде всего, с точки зрения нравственно-философских проблем. Анализ романа "Живи и помни".

Аналіз мови віршів Олександра Олеся, які мають форму молитви. Використання поетом різних мовних засобів в віршах-молитвах. Створення та удосконалення Олександром Олесем художнього стилю української мови, збагаченням його засобами релігійного стилю.

В статье в культурном контексте исследуется нравственно-психологическая и ментально-аксиологическая диалектика языческого и христианского начал в романе М.А. Булгакова "Мастер и Маргарита". Анализируется религиозно-философская концепция произведения.

Индивидуально-авторские особенности поэтического стиля В.А. Сосноры. Выявление функции и роли метафоры в создании внутренней формы произведения "Дева-рыба". Построение множества ассоциативных связей для обогащения художественного образа сказочных героев.

Особенности индивидуального авторского стиля В.А. Сосноры, выявление функции и роли метофоры в его произведениях. Использование художественных метафорических рядов в книге "Дева-рыба" для выражения словесного смысла сложных и смутных мыслей персонажей.

Наратор "Слова о полку Ігоревім" не заперечує, а використовує оповідну манеру Бояна із домінуванням дискурсу, нашаруванням численних аналепсисів і пролепсисів. Дослідження питання фальшування наративної композиції і проскрибованого оригінального тексту.

Общая характеристика и основное содержание повести Обелиск В. Быкова, тематика данного произведения, анализ героев. Спор Ксендзова и бывшего партизанского комиссара Ткачука, роль в повести, преемственность героизма, самоотверженности, истинной доброты.

Розгляд співвідношення статико-описового і динамічно-темпорального складників жанрово-стильового синтезу в романі "Обломов". Роль і функції ідилічного компонента у формуванні жанрового цілого. Багатоаспектність і полівалентність романічного як категорії.

Особенности изображения строек языковым "строем" в модернистской и околомодернистской прозе. Осознанность фонетических, морфологических и других единиц как "стройматериала". Взаимоуподобление весомого и невесомого материала в творчестве О. Мандельштама.

Дослідження формування образу Г.О. Потьомкіна в літературних творах раннього Катеринослава в контексті ментальної географії віку Просвітництва. Ототожнення життя князя з перипетіями долі міста. Рецепції раннього Катеринослава як культурного феномена.

Важность художественного концепта "огненного столпа" для семантики поэтического сборника Н.С. Гумилева с аналогичным названием. Сплетение православных, суфийских, индуистских и кельтских мотивов в образности и символике этого художественного концепта.

Особенности творчества Тютчева. Разработка интегрированного урока по зарубежной литературе в рамках концепции новой украинской школы и обновления содержания учебно-воспитательного процесса. Особенности его структуры и оценка педагогической ценности.

Исследуется гоголевская типология "огорченного человека" – литературного современника "лишних людей" Онегина и Печорина, "новых людей" Н.Г. Чернышевского, "подпольного человека" Ф.М. Достоевского. Взгляды Гоголя на соотношение либерализма и консерватизма.

Анализ "Оды на посещение Белосарайской косы, что на Азовском море" Ильи Кутика. Изучение поэзии метареализма как способа высказывания, зародившегося в 1970-1980-х гг. Специфика мифопоэтики, пересобирающей вегетативный вариант мифологического сюжета.