- 6601. Компонентный анализ как микросистема фундаментальных смыслов в произведении У.С. Моэма "Theatre"
Метафора как ментальный процесс и механизм познания. Выявление глубинных смыслов произведения "Theatre" британского писателя У. Моэма. Концептуальный анализ вербально-семантического и когнитивного уровня языковой личности главной героини Дж. Ламберт.
Аналіз історії публікації Шевченкового листа від 20 грудня 1847 р. спершу як адресованого Василю Лазаревському, з 1929 р. – як зверненого до його брата Михайла, проти чого аргументовано виступив Л. Большаков. Аналіз міркувань російського дослідника.
Дослідження комунікативної стратегії публіцистичних текстів К. Ворошилова в період становлення більшовицької влади. Засоби мовленнєвого впливу політика. Реалізація соціальної конотації публіциста. Актуалізація партійної інформації в революційний час.
Розгляд особливостей дослідження комунікативної стратегії ліризації драми. Характеристика творів О. Олеся. Аналіз суттєвих рис драми кінця ХІХ-ХХ століть. Структурно організовані емоції як фундамент композиційно-структурної організації ліричної драми.
Комунікативний аналіз структури есею літературного критика Є. Сверстюка "Остання сльоза". Дослідження зазначеного тексту в історичному й культурному контекстах. Визначення чинників, за допомогою яких досягається ефект переконання у досліджуваному тексті.
Розгляд шляху національної ідентифікації в суспільній свідомості українців через вивчення семіотичного полікодованого гіпертексту інтелігенції держави. Аналіз масиву епістолярної комунікації інтелігенції минулого для кращого розуміння сучасних тенденцій.
Проблема рольової диференціації комунікантів. Підходи до вивчення поняття "комунікативна роль", запропоновані провідними українськими та зарубіжними мовознавцями. Три типи комунікативних ролей: категоріальні, оперативні та споріднені комунікативні ролі.
Характеристики публіцистичного дискурсу. Функціонування німецькомовної максими Ґете в цьому дискурсі. Стратегії й тактики, реалізовані максимою. Встановлено, що максима в публіцистичному дискурсі формує думку завдяки авторитету прецедентної особистості.
Листи Лесі Українки - джерело історико-біографічних відомостей про поетесу та мовну лабораторію, де формувався її неповторний ідіостиль. Комунікативні тактики, що реалізують загальну комунікативну стратегію її самопрезентації в епістолярному дискурсі.
З’ясовано суть самопрезентації як нагальної потреби особистості в самоідентифікації, емоційній персоналізації з метою здійснення опосередкованого та неопосередкованого впливу. Проаналізовано конвергентну та дивергентну стратегії самопрезентації поведінки.
Можливості тілесно-міметичного методу аналізу художніх творів і топології. Проблематика конвергенції топосу відсутності на прикладі репрезентативних творів сучасної світової літератури. Топос відсутності як продуктивний дискурсивно-творчий потенціал.
Спроба поліаспектної експлікації збірника-"Література Крима", на основі методів текстологічного та бібліографічного аналізу встановлюються його фізичні та бібліографічні дані, соціокультурні виміри та наукова релевантність для сучасної компаративістики.
Рецензія на монографію "Єврейське населення Поділля (40-і рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.)" історика Валерія Кононенка. Аналіз демографічних, соціальних змін, повсякденного та національно-культурного життя єврейського населення регіону зазначеного періоду.
Аналіз засобів конотування сучасних поетичних творів для дітей. Вивчення специфіки вияву базових граней конотації: емотивної, оцінної, культурної та експресивної. Розгляд відповідності сучасної української дитячої поезії стильовим засадам постмодернізму.
Особливості функціонування в сучасній науковій літературі різних конотацій пам'яті. Поняття колективної, індивідуальної, історичної, національної, комунікативної, біографічної пам’яті. Узгодження категоріального апарату у дослідженнях конотацій пам’яті.
Розглянута фонетична конотація як невербальний код естетичних і емоційних пріоритетів українського поетичного дискурсу. Обґрунтована важливість розуміння авторських інтенцій у відображенні мовної та концептуальної картини світу, її конкурентоспроможність.
Аналіз проблем, актуальних для українського літературознавства, та соціології культури в контексті інтеграційної стратегії аккультурації Джозефа Конрада в англійському культурному середовищі та національно-культурної ідентичності його мистецького світу.
Розгляд поняття "конспірологічний роман/детектив" у науковій рецепції. Визначення його жанрових моделей та жанроутворюючих чинників. Аналіз генетичних та типологічних зв’язків з іншими видами - готичним романом, криптоісторичною прозою, фентезі тощо.
Зображення не самого предмета, а враження від нього як основний стильовий прийом романтизму у японській літературі. Глибокий аналіз емоційного стану персонажів у поєднанні з непередбачуваним сюжетом - особливість поетики романтичних творів Морі Оґая.
Константин Тон как русский архитектор, разработавший так называемый "русско-византийский стиль" храмового зодчества, который получил широкое распространение в правление благоволившего ему Николая I. Основные особенности архитектурного облика храма.
Краткая биографическая справка о великом князе Константине Константиновиче Романове, который является великим русским поэтом, переводчиком и драматургом. Характеристика литературного творчества. Анализ стихотворных произведений. Сборники стихотворений.
- 6622. Константин Симонов
Описание жизни и деятельности Константина Симонова - русского советского прозаика, поэта, киносценариста, журналиста и общественного деятеля. Анализ его романа "Живые и мёртвые" и дневника "Разные дни войны". Критика его творчества, награды и премии.
Исследование структуры образа русских в книге французского писателя и дипломата Э.М. де Вогюэ. Влияние культурно-исторической школы на конструирование образа. Мистицизм как доминанта "русскости" у Вогюэ. Его склонность к мифологизации "русской души".
Рассмотрение жанров прозаического фольклора в контексте фольклорного сознания. Выявление соотношения общерусского, регионального и локального в фольклорной прозе Урала. Анализ динамики фольклорного сознания в новейших записях прозаического фольклора.
Раскрытие трех сущностных констант пушкинского мира: Бог, Царь, Отец. Онтология "высокого смеха", религиозномистическая окраска сюжетов повестей. Метафизический конфликт, мотивы креста и плача, Отечество и Государь как объекты поэтического изображения.
Использование выразительной архаики при создании художественного текста. Архаические средства языка как хронологические маркеры исторической эпохи. Архаизмы как показатели идиостиля З. Прилепина. Экспрессивность и выразительность архаизмов русского языка.
Рассмотрение особенностей лингвистического анализа художественных текстов. Анализ имплицитного содержания художественного текста, его внутритекстовой наполненности. Оценка конститутивного, коммуникативного и коннотативного имплицитного содержания.
Висвітлення проблеми психопоетики в контексті розвитку сучасного літературознавства. Розкриття "цілісного змісту художнього персонажа" в контексті психопоетикальної площини. Визначення істинного духовного й душевного єства особистості протагоніста.
История создания и публикации книг "Twilight of Royalty" и "Воспоминаний". Изучение географии детства, пространства взросления великого князя. Анализ образов, эпизодов, деталей, мотивов, способствовавших конструированию "я" и определению идентичности.
Массовая поэзия и лирический субъект. Анализ текстов стихотворений современных поэтов Солы Моновой, Ах Астаховой и Евгения Сои. Восприятие лирических героев аудиторией. Поэтические вкусы пользователей интернета и основные требования к массовой поэзии.