Дослідження проблем "втраченого покоління" у творах світових і українських митців, присвячених подіям Першої світової та громадянської війни й повоєнної дійсності. Подібність світоглядів героїв українських та німецького подолання екзистенційного вакууму.

У статті порушено проблему дослідження інтерпретації протогенетичних міфічних образів у романі М. та С. Дяченків "Відьомська доба" шляхом реалізації прийому парастазису. Специфіка конфлікту роману, пантеїстичне трактування авторами проблем добра та зла.

Аналітична інтерпретація одного з романів Е.М. Форстера, виявлення основних дискусійних аспектів проблеми висвітлення митцем подій та проблематики роману. Розгляд новацій Форстера, які надають можливість назвати його одним з основоположників модернізму.

Смисловий зміст досліджуваного літературного явища в інтерпретації, що виявляється через відповідний контекст на фоні сукупностей вищого порядку. Лінгвістичний аналіз художнього і публіцистичного текстів, його завдання, методи та цілі проведення.

Проблеми інтерпретації та перекладу циклу творів Дж. Д. Селінджера "Nine Stories". Трактування інтертекстуальних зв’язків підтекстів оповідань, дослідження міжтекстових психологічних та емоційних прихованих мотивів, впливу давньосхідної поетики.

Статтю присвячено загальному дослідженню поняття "точка зору". Проведено аналіз термінів "точка зору", "оповідна перспектива", "фокалізація". Зроблено всебічний огляд та грунтовний аналіз літературних і лінгвістичних підходів до вивчення точки зору.

Особливості інтерпретації традиційного сюжету у драмі Л. Волошиної "Ельза. Притча про любов". Виокремлення смислових домінант та опозицій у контексті творення авторського тексту-міфу. Латентне використання сюжетної матриці міфу про Ізіду та Осіріса.

Осмислення традиційного міфологічного сюжету в сучасній українській драматургії. Особливості інтерпретації традиційного сюжету у драмі Л. Волошиної "Ельза. Притча про любов", смислові домінанти та опозиції в контексті творення авторського тексту-міфу.

У науковій статті автором розглянуто двоїсту природу наукової фантастики Айзека Азімова у визначенні основних моральних постулатів. В цьому контексті також досліджено особливості авторської інтерпретації Трьох законів робототехніки Айзека Азімова.

Художні особливості інтерпретації урбаністичного простору в романі "Щоденний жезл" Є. Пашковського. Специфіка функціонування головного топосу, приватних, соціальних і природних локусів міста. Зображення міських реалій життя у часи Чорнобильської трагедії.

Особливості фольклорного та літературного синтезу компілятивних жанрових модифікацій. Аналіз художньо-семантичних особливостей поетики тиші та мовчання в дидактичних творах Василя Симоненка "Подорож в країну Навпаки", "Казка про Дурила" та "Суд".

Розгляд головних особливостей проведення аналізу фольклорних компонентів у структурі верлібрових текстів. Загальна характеристика прийомів та способів реалізації різнорівневого фольклорного матеріалу в авторському художньо інтерпретованому континуумі.

Дослідження проблеми аксіологічної сутності історичної прози Ю. Мушкетика у контексті поетичної спадщини Т. Шевченка. Аналіз мотиву заклику до єдності у доробку письменників та специфіку його інтерпретації та реалізації в історичних творах Мушкетика.

Дослідження проблематики аксіологічної сутності історичної прози Ю. Мушкетика у контексті поетичної спадщини Т. Шевченка. Аналіз мотиву заклику до єдності у доробку письменників, специфіка його інтерпретації та реалізації в історичних творах Ю. Мушкетика.

Дослідження зародження та становлення міфічних уявлень про чужі культури у літературознавчому дискурсі. Місце та значення імагології у загальнолітературному полі. Основи національної ідентичності та її об'єктивування у соціокультурному житті народу.

Положення інтерсеміотики як науки про взаємозв’язки вторинних моделюючих систем на матеріалі творів письменників Нью-Йоркської групи. Перекодування образів знакової системи на образи іншої залежно від типу знаків. Особливості ідіостилю письменниць.

Алюзії на дитячі ігрові вірші в творах англійського фентезі як інтертекстуальні методи, що забезпечують внутрішню несуперечливість реальності вторинного світу. Оновлення міфологічного мислення, прихованого в дитячому фольклорі за допомогою фентезі.

Розгляд інтертекстуальних вплетеннь в літературній казці. Огляд інтертекстуальності як текстової категорії, що відтворює діалогічну взаємодію текстів та забезпечує їх взаємозв’язок. Залучення інтертекстуальних героїв до казки як рівноправних персонажів.

Інтертекстуальність як текстова категорія, яка відтворює діалогічну взаємодію текстів та забезпечує їхній взаємозв’язок. Реінтерпретація тексту твору, залучення інтертекстуальних героїв до своєї казки як рівноправних персонажів та створення тексту-гри.

Аналіз міжтекстових зв'язків сонетів Вільяма Шекспіра та роману Ентоні Берджесса "На сонце не схожі". Дослідження та класифікація цитат, алюзій та ремінісценцій роману Берджесса за способом введення в текст та розгляд особливостей їх функціонування.

Інтертекстуальне прочитання романів В. Домонтовича, окреслення найбільш очевидних дискурсів. Аналіз романів "Дівчина з ведмедиком", "Доктор Серафікус", "Без ґрунту", дослідження таких явищ як текст, контекст, інтертекст, метатекст, поле їх функціонування.

Аналіз новелістики Н. Королевої крізь призму інтертекстуальності, зв'язки з культурним і духовним контекстом Святого Письма. Шляхи модернізації новелістичного жанру через актуалізацію міжлітературної взаємодії і трансформацію християнських ремінісценцій.

Інтертекстуальність - невід’ємна складова ідіостилю М. Дочинця. Визначення впливу інтертекстуальних елементів та форм їх реалізації на тематологічний, сюжетний, образний рівні романів письменника. Численні приклади міжтекстової взаємодії з творів.

Аналіз художньої семантики та сюжетних функцій інтертекстуальної референції на роман М. Загоскіна "Юрій Милославський" у Шевченковій повісті "Княгиня". Відтворення у романі національного колориту епохи, побуту і звичаїв, історичних постатей у житті.

Особливості актуалізації інтертекстуального дискурсу. Дослідження оповідання "Опришок" у площині міжтекстової взаємодії, наявність у ньому різнорідних претекстів, які актуалізуються як у формі алюзії-деталі, так і відкритого цитатного запозичення.

Загальна характеристика стильових домінантів творчості У. Самчука. Аналіз проблеми міжтекстових зв’язків роману У. Самчука "Темнота" в контексті української прози ХХ століття і основних стильових та світоглядних особливостей українського письменства.

Інтерес англійського літературного постмодернізму до культурної спадщини попередніх епох, з яких найбільш "діалогічною" стала вікторіанська доба. Суть інтертекстуального діалогу, що ведеться між сучасним британським романом та вікторіанською літературою.

Експлікація оригінальних рис карнавального дискурсу в творі "Рекреації"; зосередження уваги на діалектиці сакрального, профанічного та інфернального. Виокремлення семантичних перетинів карнавальних практик в працях представників сучасного бахтінознавства.

Дослідження особливостей художнього переосмислення образу Гертруди як головної героїні роману Дж. Апдайка "Гертруда та Клавдій" у контексті впливу класичної трагедії В. Шекспіра "Гамлет" на інтертекстуальний простір постмодерністської світової літератури.

Суть пластів інтертексту та екфраз у спадщині Л. Стаффа як наслідку "поетичного стану" та спровокованих перекладами інших текстів. Аналіз робіт, інспірованих творами М. Метерлінка, семіотизованих у концептах мовчання та часовому моменті очікування.