Вивчення й аналіз структури спадщини Рильського. Ознайомлення з листами Рильського до Михайла Рудницького. Дослідження специфіки консультації з питань бібліографії М. Рудницького. Визначення необхідності збереження епістолярного діалогу письменників.

Репрезентація художньої спадщини Максима Рильського в двадцятитомному зібранні його творів. Уявлення про поетичний доробок письменника. Збереження епістолярного діалогу М. Рильського та М. Рудницького. Робота М. Рильського над перекладом П. Карманського.

Основні завдання літературознавства. Аналіз історії літератури (на думку І. Франка), з точки зору національної специфіки як органічної частини світової літератури. Значення психологічних основ творчості. Початок творення українських історій літератури.

Матеріали до біографій знайомих родини Лесі Українки Наталії Павлівни і Гаврила Романовича Сидоренків та їхніх нащадків, які складають інтелектуальну еліту України. Документальні джерела для написання історичних статей до енциклопедії Лесі Українки.

Аналіз поезії "- Чого ти ходиш на могилу?", написаної Шевченко у травні 1847 р. в казематі Третього відділу в Петербурзі. Характеристика її жанрової належності, сюжет, національного підґрунтя, композиційної побудови твору зі своєрідним римуванням.

Фонетичні явища в урумській мові. Синкопа у віршах Валерія Кіора. Випадіння афікса в ізафетних конструкціях віршованого тексту. Різниця у вимові урумських слів за рахунок фонетичних явищ, виявлення схожих і відмінних рис з іншими тюркськими мовами.

Порівняльна поетика романного письма франкомовних прозаїків в контексті художніх параметрів розбудови ландшафту. Нетрадиційний (пре-)текстоцентричний підхід до аналізу специфіки ландшафтної складової авторських романних диспозитивів Ж. Грака та Н. Був'є.

Дослідження онтології розуміння іконічністі художнього образу, який визначається за східнохристиянською традицією. Обґрунтування спрямованості первообразу у різних за жанрами літературних творах. Розуміння художньо-естетичності змістових потоків.

Дослідження парадигми іконічності у творах Т. Шевченка як вияву рецепції візантійської та давньоукраїнської традицій. Аналіз образу Пресвятої Трійці. Типологічні паралелі в давньоукраїнській літературній спадщині. Процеси рецепції іконописних стандартів.

Іконічно-конвенційні взаємодії наукового та художнього констатування естетики та філософії постмодерну. Автор статті зосереджується на увиразненні художніх відображень цих явищ у "Воццеку" Ю. Іздрика. Інтерпретації свідомісної акційності Воццека.

Аналіз функціонування етнічних автоообразів, які в імагологічному дискурсі прозаїка-гумориста М. Понеділка марковані особливим ліризмом. Розширення спектру посередницьких жанрів, які ретранслюють імагологічні образи, сформовані діаспорною літературою.

Особливості художньої нарації в паломницькому творі-подорожі В. Григоровича-Барського "Мандри...", котрі розглянуто з позиції бінарних опозицій, насамперед - антитези "свій / чужий". Сприймання та осмислення фактів культури різних націй автора-оповідача.

Дослідження подібностей та відмінностей у рецепції імагологічних явищ Києва Н. Королевої та І. Немировської. Аналіз автобіографічної повісті української письменниці "Без коріння". Переосмислення суспільно-політичних та культурних подій 1905-1906 років.

Простеження діалектичної єдності традицій і новаторства в поетичному епосі І. Драча. Дослідження шевченківських традицій у художньому дискурсі поем митця (на прикладі поеми-симфонії І. Драча "Смерть Шевченка"). Експериментування із формою та змістом.

Розгляд еміграційної мемуарної літератури, вивчення автобіографічної прози У. Самчука. Висвітлення новаторства митця у створенні образу американців. Формування аутоіміджу українських біженців у повоєнній Німеччині. Аналіз феномену національного мислення.

Розвиток теорій інтерпретації художнього твору в німецькій філологічній науці до середини ХХ ст. Етапи духовного становлення Е. Штайґера як літературознавця. Особливості впливу іманентної поетики на загальний розвиток європейського літературознавства.

Досліджено творчість Павла Загребельного межі ХХ-ХХІ ст., визначено своєрідність мистецького втілення в ній проблематики катастрофізму. На підставі аналізу повісті "Гола душа", роману "Брухт" П. Загребельного розглянуто характер прояву кризових обставин.

Визначення своєрідності мистецького втілення проблематики катастрофізму у творчості П. Загребельного межі ХХ-ХХІ століть. Прояви кризових обставин, мотивів регресу, деградації жіночої особистості на матеріалі повісті "Гола душа" та роману "Брухт".

Аналіз історії становлення та жанрової системи української літератури жахів. Поєднання містики, специфічної емоційної тональності (таємничість, страх перед невідомим) та міфологічної образності, які в ході літературного поступу набувають нових ознак.

Дослідження контроверсійності між визнанням літераторами високого соціального статусу і висуненням високих вимог до особи вчителя. Розгляд художніх образів педагогів, що виявлялися в показі їхніх різних типів як фахівців-професіоналів та індивідів.

Розгляд спроби "розкодувати" Франкові погляди на театр, його роль у суспільному житті, природу драми, її поетикальні й естетичні особливості. Аналіз історико-культурного контексту, в якому критик розглядає поступ у психологізмі драматургічного мистецтва.

Аналіз способів поєднання художньої творчості та літературно-критичної рефлексії у становленні поетичного модерну. Експліцитна поетика, що є органічним компонентом створення наднаціональної, трансатлантичної модерної англомовної поезії у доробку Паунда.

Дослідження генезису і розвитку літературного імпресіонізму в українській прозі на рубежі століть. Аналіз особливостей взаємодії українського літературного імпресіонізму із неоромантизмом, символізмом, експресіонізмом та його впливу на прозаїків ХХ ст.

Ознайомлення з результатами комплексного дослідження прози Михайла Коцюбинського на прикладі творів "На камені", "Цвіт яблуні", "Intermezzo". Виявлення образів та характеристика особливостей їх впливу на досягнення імпресіоністичного стилю письма автора.

Аналіз стильових особливостей новели "Intermezzo" М. Коцюбинського. Виділення картин світу персонажа-імпресіоніста (спокій, гармонія, легкість) та персонажа-експресіоніста (небезпека, страх, крик, біль). Дослідження експресіоністичного світу в тексті.

Імпресіонізм як художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, та його представники у живопису. Особливості напрямку у літературі, творчість Михайла Коцюбинського та Григорія Косинки - найвидатніших стилістів української прози.

Естетичні і філософські чинники формування імпресіоністичних тенденцій творчості О. Фета. Характер розвитку ліричної системи Фета від ранньої поезії 1840–1850 рр. до зрілої лірики 1880-х. Принципи втілення музикальності на різних рівнях поетичного тексту.

Імпресіонізм як літературний напрям, характерні риси імпресіоністичної поетики. Новели М. Коцюбинського як вияв імпресіонізму в українській літературі. Дослідження особливостей імпресіоністичної манери письма М. Коцюбинського у новелі "Intermezzo".

Специфіка жанру та семантика кольору в творі соціально-психологічного типу "На камені". Імпресіоністичний малюнок в етюді "Цвіт яблуні". Системи образів та контрасти в їх тлумаченні. Внутрішній світ та світ природи, пережиті враження у "Intermezzo".

У статті розглянуто мистецький інтертекст у романі О. Уайльда "Портрет Доріана Ґрея", зумовлений розвитком імпресіонізму в образотворчому мистецтві й у художній літературі Європи. Мистецький інтертекст твору визначає захоплення автора ідеями Дж. Рескіна.