Місце теорії інтермедіальності в сучасному українському літературознавстві. Аналіз проявів синтезу та діалогу мистецтв у творах, написаних художниками. Вільна гра формами, змішування європейських і східних елементів у романі "Вільхова кров" М. Бабака.

Обґрунтування використання українським письменником елементів міжмистецької взаємодії літератури з живописом, музикою, хореографією та скульптурою. Визначення впливу інтермедіальності на проблемно-тематичний, сюжетний, образний рівні романів М. Дочинця.

Аналітичне висвітлення досвіду інтермедіального формату літературної актуалізації поетики образотворчого мистецтва. Прецедентна cистематизація окремих проявів інтермедіальності у дискурсі сербського роману. Аналіз романів З. Басари, Д. Киша, М. Павіча.

Аналіз ранніх поезій збірки "На крилах пісень" Лесі Українки, інтермедіальні дослідження творів. Фіксація в художньому творі іномедійних вкраплень, що сприяє розгерметизації тексту, асимілює його з візуальним живописом, пластичністю та виражальністю.

Вплив кінематографу на розвиток постмодерного роману. Побудова наративної структури твору за кіносценарною моделлю на прикладі роману "Інтернат" С. Жадана. Використання С. Жаданом інтермедіальних засобів зображення дійсності у романі "Інтернат".

Еволюція характеру інтермедіальності в епоху цифрових технологій, Розгляд взаємодії між різними медіа-форматами та використання елементів з одного середовища в інше. Розкриття динамічної та трансформаційної природи інтермедійних художніх виразів.

Явище інтермедіальності, його витоки та теоретичне обґрунтування. Необхідність кореляції підходів до цілісного осягнення творів літератури через призму інтермедіальності. Значення звукозображальних елементів у творах малої прози О. Кобилянської.

Українські інтермедії як драматургійний жанр. Інтермедії з Дернівського збірника та до драм Довгалевського й Гаватовича. Розвиток шкільної драми. Автори українських інтермедій в українській драматургії XVII—XVIII ст. Найстаріші українські інтермедії.

Дослідження тематики, художності та ідейного спрямування Дернівських інтермедій. Особливості розкриття образів у цій народно-поетичній творчості. Роль мови з гумористичним відтінком у творі. Засоби надання інтермедії виразного суспільного звучання.

Використання старозавітних текстів для важливих тез в поемах "Сон" та "Єретик". Переплітання історії єврейського народу часів пророків Єзекіїля та Ісаії, поглядів П. Шафарика, історії чеського народу періоду Гуситського руху й історичної картини України.

Використання старозавітних текстів як семантичного скорочення для декількох важливих тез поеми "Сон" та "Єретик". Концепція народного месіанізму, виразна інтертекстуальність, яка зумовлює багатство інтерпретаційних варіантів текстів Т.Г. Шевченка.

Обґрунтування барокового характеру інтерпретаційної моделі концепту особистості, в основу якої покладено синтез антропоцентричного і теоцентричного світоглядів. Складники концепту особистості, їх репрезентація у збірці "Світ, по частинах розглянутий".

Етапність формування інтерпретаційної парадигми художньої творчості Віктора Домонтовича. Художній доробок письменника в контексті становлення й розвитку модернізму, інтелектуальної прози. Концепції бачення художніх домінант творчості письменника.

Вивчення питання належності поета Хоми Євлевича до літературної епохи, з огляду на специфіку його художнього світогляду. Аналіз поглядів поета на причини складної суспільно-політичної ситуації. Розгляд філософського підґрунтя авторських образів-символів.

Аналіз сценічної історії балетів, створених за мотивами творів Т.Г. Шевченка. Здійснення інтерпретацій Шевченкових сюжетів різними українськими балетмейстерами у різні історичні періоди і вплив на творче бачення балетмейстера майстерності артистів.

Загальна характеристика біблійної основи роману Л. Мосендза "Останній пророк", аналіз авторської рецепції першоджерела. Розгляд стилістичної специфіки твору. Особливості відображення в художній структурі роману мовностилістичної образності Святого Письма.

Встановлено особливості образу князя у романах. Підкреслено важливу роль критичних міркувань художника щодо діянь князя. Наголошено, що в "Шалених шахах" вагому роль у сприйнятті образу Острозького відіграють його характеристики іншими персонажами.

Аналіз сучасного українського ретродетективу з огляду на інтерпретацію історичних подій. Розмежування історичного детективу і ретродетективу, а також сфер масової і міддл-літератури. Основні ознаки ретродетективного жанру в умовах літературної традиції.

Розгляд особливостей концепції минулого Н. Королеви, яке вона репрезентує як специфічне продовження давно минулого. Легендаризація подій минулих часів, виведення їх за рамки причинно-наслідкового розуміння. Концепція людини, яка шукає Істину та Віру.

Загальна характеристика та аналіз окремих фольклорно-етнографічних творів, вміщених у збірці О. Стороженка "Українські оповідання". Особливості індивідуального стилю письменника. Роль і значення теми козаччини, яка трактується в різних аспектах.

Аналіз функціонування міфу як світоглядної категорії на прикладі абстрактного концепту "пам’ять", який в епопеї М. Пруста "У пошуках утраченого часу" моделює авторську картину світу. Способи передачі культурного спадку від архаїчної людини до сучасності.

Аналіз новели Д.Г. Лоренса, який дає можливість простежити становлення модерністської техніки оповіді письменника. Репрезентація мотивів кохання і "нещасного" любовного трикутника. Жанровий канон класичної новели та модерністські образи її героїв.

Дослідження причин й особливостей еволюції в художній інтерпретації національного минулого в українській історичній прозі ХХ століття. Аналіз жанрово-стильових ознак. Місце творів історичної тематики в історії українського і світового письменства.

Аналіз жіночих образів у новелістиці німецького письменника другої половини ХІХ ст. П. Гейзе. Оцінка їх неординаності, специфіка різних втілень образу фатальної жінки у трьох новелах письменника "Л’Арабіата","Вдова із Пізи", "Дівчина із Треппі".

Вивчення інтерпретацій образу Жанни д'Арк в епічних і драматичних творах. Історію виникнення легенди про Жанну д'Арк, аналіз особливостей інтерпретації літературного образу французької героїні в епоху класицизму. Міфологізація образу простої християнки.

Специфіка моделювання образу Петра Калнишевського в історичній поемі В. Северинюка "Україна козацька". Історичні відомості про постать останнього кошового Запорозької Січі, його побут, риси характеру, управлінські якості. Художнє обрамлення поеми.

Аналіз витоків неоднозначного ставлення українського населення до постаті Степана Бандери. Особливості функціонування образу С. Бандери у сучасній українській літературі в романах С. Талан "Оголений нерв", Є. Положія "Іловайськ", С. Лойка "Аеропорт".

Дослідження оповідань сучасного українського письменника і науковця Юрія Бондаренка, який пише в напрямах екзистенціалізму та абсурдизму, притаманних європейській культурі. Аналіз зображення абсурду як наслідку спільної присутності людини і світу.

Своєрідність трактування образів агіографічної літератури та давньоукраїнських міфів і переказів у циклі "Легенди старокиївські". Шляхи трансформації староруських мотивів та образів, їх роль у створенні "літературного мікрокосмосу" прози Королевої.

Розгляд головних особливостей світській хоровий цикл "З лірики О. Блока" М. Шуха. Аналіз дослідників сучасної композиторської технології. Загальна характеристика окремих музикознавчих публікацій, що торкаються різної проблематики творчості М. Шуха.