Содержание и композиция стихотворения А.С. Пушкина "Деревня". Анализ лирического произведения, динамика мыслей и чувств поэта. Поэтическая образность стихотворения. Претворение жизненного содержания в художественной форме. Характер поэтической стилистики.

Анализ композиционной структуры повести Николая Гоголя "Вий". Выявление чередования частей разных жанров, событий, сюжетных ходов, перипетий повести. Исследование парадоксальности поведения и характеров персонажей и главных героев произведения.

Системный анализ композиции и структуры диалогов в романе Марио Варгаса Льосы "Зеленый дом". Последовательность глав и частей, а также их соотнесенность с манерами повествования и различными типами диалогов; сложность и интенциональность построения.

Анализ различных способов организации повествования в рассказах. Тематическое и жанровое разнообразие писательского наследия Романова. Изучение характерных особенностей использованных Романовым основных приемов стилистики и повествовательной манеры.

Описание виртуозности владения набором композиционных элементов сюжета Пантелеймоном Романовым, их умелого и художественно целесообразного использования автором в своих произведениях. Особенности сюжетно-композиционной организации материала в рассказах.

Анализ фантастической повести русского философа и писателя 20-40-х годов XIX века В.Ф. Одоевского "Косморама" с точки зрения сюжетостроения. Граница между фантастическим и реальным в повести. Подлинность событий иррационального плана, их подача.

Розгляд проблеми створення художнього образу в живописному творі засобами композиції на прикладі творчості радянської художниці Раїси Зелінської та українського митця Григорія Гнатюка. Порівняння композиційних підходів до побудови картини художників.

Дослідження композиційних особливостей новел збірки "Зачинена кімната" сучасної бахрейнської письменниці Су’ад Аль Халіфа. Висвітлення процесу становлення новели в Бахрейні. Характеристика специфіки творчості основоположників цього жанру в Бахрейні.

Аналіз специфіки композиційної організації кіносценарію Л. Костенко та А. Добровольського в конотації з жанровою матрицею новели. Проблема жанрової спадковості в дискурсі поетики інтермедіальності. Питання специфіки рецепції та трансформації жанрів.

Проникнення поетики новели в кінодраматургію. Специфіка композиційної організації кіносценарію Л. Костенко, А. Добровольського "Перевірте свої годинники" в конотації з жанровою матрицею новели. Відгуки на найбільш животрепетні, хвилюючі події сучасності.

Застосування Фолкнерового мозаїчного методу творення художнього світу. Порівняльний аналіз поетики трилогії В. Фолкнера "Місто. Селище. Дім" та романа В. Шевчука "Стежка в траві. Житомирська сага". Окреслення типологічних збігів та художніх відмінностей.

Оповідна, сюжетно-композиційна та просторово-часова структура роману. Своєрідність його жанрового складу й специфіки хронотопу. "Кодуюча" функція розповідного дискурсу. Застосування космогонічного міфу творіння й принципу "світового древа" у роботі.

Розробка структурно-семантичної формули динамічних функцій типологізованих дійових осіб для фантастичної казки Нормана Ліндсея "The Magic Pudding". Застосування метонімій і гіпербол у художньому тексті. Віддифиренціювання народної казки від літературної.

Поняття композиції як плану твору, співвідношення його частин, взаємозв'язку образів, картин, епізодів. Якості та умови композиції, характеристика її типів. Особливості впливу роду, виду та жанру на побудову композиції твору. Значення таланту митця.

Проблеми композиції та архітектоніки художнього твору. Досліджується співвідношення цих понять. Особливості композиції та архітектоніки "Кентерберійських оповідань" - твору Дж. Чосера, що був написаний наприкінці XIV століття середньоанглійською мовою.

Вербалізація когнітивних складників концепту "подорож" з погляду лінгвокультурології та етнолінгвістики. Характеристика основних засобів вербалізації мети. Розгляд стилістичної, лексичної та концептуальної об’єктивізації мети в лабіринтовій подорожі.

Метафора как ментальный процесс и механизм познания. Выявление глубинных смыслов произведения "Theatre" британского писателя У. Моэма. Концептуальный анализ вербально-семантического и когнитивного уровня языковой личности главной героини Дж. Ламберт.

Аналіз історії публікації Шевченкового листа від 20 грудня 1847 р. спершу як адресованого Василю Лазаревському, з 1929 р. – як зверненого до його брата Михайла, проти чого аргументовано виступив Л. Большаков. Аналіз міркувань російського дослідника.

Дослідження комунікативної стратегії публіцистичних текстів К. Ворошилова в період становлення більшовицької влади. Засоби мовленнєвого впливу політика. Реалізація соціальної конотації публіциста. Актуалізація партійної інформації в революційний час.

Розгляд особливостей дослідження комунікативної стратегії ліризації драми. Характеристика творів О. Олеся. Аналіз суттєвих рис драми кінця ХІХ-ХХ століть. Структурно організовані емоції як фундамент композиційно-структурної організації ліричної драми.

Комунікативний аналіз структури есею літературного критика Є. Сверстюка "Остання сльоза". Дослідження зазначеного тексту в історичному й культурному контекстах. Визначення чинників, за допомогою яких досягається ефект переконання у досліджуваному тексті.

Дослідження особливостей грецьких газетних літературних рецензій у комунікативному аспекті. Жанр мистецтвознавчої рецензії як різновид жанру газетної рецензії. Фахова оцінка твору, його співвіднесеність із реаліями, актуальними проблемами та інтересами.

Розгляд шляху національної ідентифікації в суспільній свідомості українців через вивчення семіотичного полікодованого гіпертексту інтелігенції держави. Аналіз масиву епістолярної комунікації інтелігенції минулого для кращого розуміння сучасних тенденцій.

Проблема рольової диференціації комунікантів. Підходи до вивчення поняття "комунікативна роль", запропоновані провідними українськими та зарубіжними мовознавцями. Три типи комунікативних ролей: категоріальні, оперативні та споріднені комунікативні ролі.

Характеристики публіцистичного дискурсу. Функціонування німецькомовної максими Ґете в цьому дискурсі. Стратегії й тактики, реалізовані максимою. Встановлено, що максима в публіцистичному дискурсі формує думку завдяки авторитету прецедентної особистості.

Дослідження парадигми "автор-наратор-читач" у художній прозі Олени Пчілки. Врахування гендерної ідентичності свого наратора і читача в комунікативних стратегіях авторки. Створення власної моделі гіпотетичної читачки й оповідачки як прогресивних жінок.

Листи Лесі Українки - джерело історико-біографічних відомостей про поетесу та мовну лабораторію, де формувався її неповторний ідіостиль. Комунікативні тактики, що реалізують загальну комунікативну стратегію її самопрезентації в епістолярному дискурсі.

Структурно-семіотичні і наративні аспекти когезії англійських мультимодальних літературних казок. Аналіз вербальної й невербальної взаємодії комунікативно-прагматичних складників їх структури. Текстотвірний потенціал контамінованої лексичної когезії.

Розгляд ознак тексту зі вказівкою на те, що його зорієнтовано не на означування, а насамперед на смислотворення. Генерація змістоформальної структури тексту в безпосередньо прочитуваному поверхневому шарі. Дефініції в комунікаціях "автор / читач".

З’ясовано суть самопрезентації як нагальної потреби особистості в самоідентифікації, емоційній персоналізації з метою здійснення опосередкованого та неопосередкованого впливу. Проаналізовано конвергентну та дивергентну стратегії самопрезентації поведінки.