Розгляд жанрово-стильової своєрідності епічної творчості Д. Віконської, яка у письменницьких колах вирізнялася високою ерудованістю. Розгляд малярських і музичних інтермедіальних мотивнообразних параметрів у прозі. Визначення самобутніх рис творів автора

Аналіз гендерних мотивів лірики Ф. Сідні та Б.Г. Хана І. Функціонування гендерних мотивів, особливості творчості англійського та кримськотатарського поетів. Взаємодія літературних явищ західної та східної лірики у поетичному та мотивному контекстах.

Результати дослідження своєрідності художнього світу в ранній казці В.А. Жуковського "Червоний карбункул". Виокремлення характерних рис досліджуваної казки в процесі її зіставлення з двома відомими казковими творами О.С. Пушкіна та М.В. Гоголя.

Смысл, специфика художественной выразительности и функциональная составляющая комического текста. Возможность фреймовой трансформации и содержание структуры основных принципиальных элементов. Индивидуально-авторские особенности комического текста.

Поэтика как наука о формах, видах и средствах организации произведений словесно-художественного творчества, структурных типах и жанрах литературных сочинений. Смыслообразующие функции неоднородности гоголевского повествования согласно В.М. Марковичу.

Асаблівасці развіцця беларускай дзіцячай літаратуры, перыядызацыя. Значэнне дзіцячай літаратуры у развіцці і выхаванні дзяцей дашкольнага узросту. Асаблівасці успрымання дашкольнікау, літаратуры для іх, асноуныя патрабаванні да творау дзіцячай літаратуры.

Образно-стильове, жанрове та тематичне багатство творів Спиридона Черкасенко - фактор, який яскраво віддзеркалює ідейно-художні пошуки української драматургії першої половини XX століття. Найбільш характерні відмінності поетичних творів Черкасенка.

Сохранение Гоголем фольклорного восприятия зла в столице светской империи, наделение иерархии города спиритуальным смыслом. Зло как двойник-заместитель этой иерархии. Отождествление государства, власти и человеческой души в позднем творчестве Гоголя.

Дослідження історіографії вивчення співанок-хронік в українській фольклористиці, у тому числі історію публікування зразків цього жанру. Систематизування основних теоретичні знань з проблеми дослідження використання співанки у фольклористичній науці.

Реконструкція дискурсивного поля ренесансного естетичного співвіднесення міметичної моделі літературної творчості та її деміургічної матриці. Розгляд траєкторії оновлення літературно-творчих принципів, обґрунтованих поетикою і риторикою традиціоналізму.

Несподіваний та оригінальний поворот сюжетної лінії драми Лесі Українки "Камінний господар". Проблема реалізації свободи. Місце приватного та ділового листування в доробку письменниці, що дає можливість відкрити майстриню художнього слова як людину.

Актуалізація національно-соціальних рухів в Україні. Оцінка об’єктивності та суб’єктивності у викладі історичних подій в художніх творах. Відображення епохи Київської Русі у драматургії Г. Хоткевича. Аналіз характерів головних героїв драми "Рогнідь".

Наявність у тексті потойбічних сил як одна з типологічних ознак літературного різдвяного оповідання. Виконання сном дидактичної функції в оповіданні Миколи Лєскова "Нерозмінний рубль" 1883 року. Переплетіння народної поетики з історичною реальністю.

Аналіз явища співпраці відомих письменників із глянцевими періодичними журналами на прикладі "Playboy", "Esquire" і "The New Yorker". Визначення, наскільки співпраця між авторами та глянцевими періодичними виданнями досліджена у науковому середовищі.

Вивчення художньої проекції колоніальної політики як соціального, історичного та літературного феномену, представленого в романах українського письменника В. Шкляра й англійського прозаїка Г. Гріна. Характеристика збігів та відмінностей в їх творах.

Дослідження спільних рис у вибраній творчості Л. Українки та інших письменників доби кінця століття. Використання методу психоаналітики Н. Зборовської. Аналіз віршів російської літератури, які були вперше перекладені дослідницею українською мовою.

Відображення мовної концептуалізації світу кожного етносу в літературі у вигляді індивідуальної художньої картини, реалізованої автором на сторінках його творів. Дослідження спільного та відмінного в авторських картинах світу різних письменників.

Порівняння художнього методу талановитих західноукраїнських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст. Леся Мартовича та Осипа Шпитка. Спорідненість творчої манери митців як результат подібності їхньої соціально-побутової та творчої форм поведінки.

Стаття присвячена аналізу засобів художньої реалізації мотиву руйнування родинних зв’язків у поемі "Княжна" та повісті "Княгиня" Т. Шевченка. Визначено спільні та відмінні риси у розбудові художнього світу творів; здійснено порівняльний аналіз засобів.

Особливості жанрів церковної та художньої сповіді. Провідні категорії наратології та їх особливості. Аналіз прози (зокрема, новелістики) письменника Коцюбинського з позиції прояву автобіографізму та елементів сповідальності, що реалізуються у наративі.

Духовні, онтологічні і культурологічні джерела молитвоцентричного тексту. Дослідження ейдології, іконіки, хронотопної організації молитовності та сповідальності як мотиву і лейтмотиву. Втілення сповідально-молитовних мотивів в українській літературі.

Петро Кралюк є автором чотирьох історичних романів, у яких наявна така форма психологічного зображення, як покаяння. Літературна сповідь може набувати ознак проповіді. Покаяння виступає важливим авторським прийомом при відтворенні історичного минулого.

Характеристика місця новелістики в творчій спадщині І. Чендея. Дослідження використання у новелах спогаду та ретроспекції, як елементу сюжетотворення та можливості вираження авторської філософії. Визначення основних функціональних призначень спогаду.

Дослідження використання І. Чендеєм у своїх новелах спогаду, ретроспекції, як елементу сюжетотворення та як можливості вираження авторської філософії. Основні функціональні призначення спогаду, його антагоністична функція у деяких новелах І. Чендея.

Епістолярна спадщина відомого та талановитого публіциста, громадського діяча, політика та мецената Є.Х. Чикаленка. Здійснення аналізу української національної еліти на основі спогадів Є. Чикаленка. Відродження національної самобутності українства.

Аналіз мемуарного роману М. Руденка "Найбільше диво – життя" як суб’єктного типу літературних мемуарів та спроби філософської автобіографії. Спогади як важливий літературний документ, що через зафіксовані деталі відображає епоху, до якої належить автор.

Спогади сучасників як безцінне джерело для розуміння епохи і життя відомих людей. Огляд спогадів польського письменника Г. Сафріна з його книги "Дотепні і особливі історії мого життя" про Івана Франка, яка не була ще перекладена українською мовою.

Стаття є частиною дослідницького проєкту "Інтимно-любовні дискурси в українській літературній шевченкіані". Проблематика досі ще не ставала предметом студіювання в різножанрових творах про Т. Шевченка. Аналіз творчих інтерпретацій зазначеної історії.

Порівняння неповторних особливостей творчих рис духовності художніх талантів подвижників відродження ХХ століття: Хвильового, Сосюри, Єсеніна, Шумицького. Особливості рис поетики вищезгаданих митців на матеріалах досліджуваних творів літератури.

Комплексне дослідження питання способів розкриття художньої проблематики твору на матеріалі роману Р. Іваничука "Орда". Значення часово-просторових параметрів художнього твору для розуміння авторської думки. Відкритий і закритий сюжетний простір.