Статтю присвячено дослідженню стилістичних функцій антропонімів як засобу традиційного та новаторського текстотворення в романі "Соло для Соломії" В. Лиса. Виокремлено групу антропонімів, які репрезентують "імена історичних осіб", "культурологічні імена".

Біблія - літературний твір, який мав особливий вплив на становлення європейських літератур. Характеристика специфічних особливостей використання Т.Г. Шевченком біблеїзмів для створення політичної лірики та вираження революційно-демократичних ідей.

Дослідження семантичних особливостей кольоративів. Установлення функцій колористичної лексики. Визначення особливостей семантики та лексико-семантичних груп кольороназв, використаних Мирославом Дочинцем. Стилістичні функції кольоративів у стилі Дочинця.

Перифраза в текстах сучасних українських письменників постмодерністського періоду. Власне-номінативна, емоційно-експресивна, оцінна, етикетна, евфемістична та художньо-естетична функції перифрази. Експресивізації художнього постмодерністського дискурсу.

Понятие и сущность стиля, признаки и характеристики, направления его исследования в различных науках: искусствоведении, лингвистике и литературоведении. Категория стиля в трактовках отечественных литературоведов, его интерпретация, функции и значение.

Характеристика стилістичних функцій порівнянь у мові прози М. Вовчка. Огляд засобів ритмічності прозової мови. Використання оцінної емоційно-експресивної лексики. Визначення особливості мовного новаторства. Аналіз метофоричного слововжитку у творах.

Дослідження мови поезії та стилю часуна прикладі поем, написаних тюркською мовою. Формування літературної норми. Характеристика творів ХІІІ-XV ст., перехідного періоду. Транслітерація твору з арабографічної на латинографічний та кирилографічний текст.

Изучение преобразований научного стиля на основе диссертаций немецких ученых, исследующих художественное творчество Артура Шницлера. Выделение ведущих тем в работах писателя. Анализ содержания, лексики и литературоведческой направленности произведений.

Особливості структури стилю роману О.С. Пушкіна "Євгеній Онєгін". Надтекстові й текстові складники структури стилю твору, механізми їх взаємодії та функції в художньому творі. Генезис, художня організація, взаємозв'язок і динаміку провідних тем роману.

Особливості еволюційного розвитку особистості у романі Дж. Лондона, розгляд поняття "мотивації" як ключового компонента твору. Доведення ознак мотивації, інтерпретація постаті центрального персонажа роману "Мартін Іден" та шляхів реалізації його цілей.

Верифікація змісту стильової своєрідності творчості О. Ульяненка на основі герменевтичного і тілесно-міметичного методів. Типізація ознак індивідуально-авторського стилю О. Ульяненка. Аналіз романів письменника в контексті їх стилістичної маркованості.

Дослідження стильового дискурсу драми українського письменника-модерніста С. Черкасенка крізь призму комунікативістики. Драматургія митця, яка розвивалася в руслі ідейно-художнього оновлення національного письменства, комунікації між автором і читачем.

Суть маловідомої новели Д. Лукіяновича "Не бачив квітів". Зіставлення її мотивів, образної системи, жанрової специфіки з подібними за стилістикою зразками української прози. Входження твору письменника у тематичну, жанрово-стильову парадигму модернізму.

Проведено аналіз оповідань Валер'яна Підмогильного катеринославського періоду. З’ясовано, що письменникові притаманний глибокий психологізм, розкриття образів героїв відбувається через розгортання внутрішнього конфлікту свідомого та підсвідомого "я".

Виявлення й характеристика специфіки художнього моделювання стильових маркерів, естетики трагічного у прозі Олекси Гай-Головка крізь спектр мілітарного континууму. Співіснування національної й екзистенційної характеристики персонажа у творчості прозаїка.

Тема війни - це вічна тема в українській і світовій літературі. У даному дослідженні виявлено й охарактеризовано специфіку художнього моделювання стильових маркерів, естетики трагічного у прозі Олекси Гай-Головка крізь спектр мілітарного континууму.

Описано натуралістичні прийоми, використані письменником - фактографічність зображення, протоколювання подій з відтворенням їхнього перебігу в часі, фіксування дрібних деталей, використання контрастних сцен. Визначено Коваліва як представника напряму.

Охарактеризовано стильову константу, комплексну поетичну модель універсальної світобудови із внутрішньою структурою, єдністю зображально-виражальних й ідейно-художніх елементів Ф. Петрарки. Розглянуто сконцентровану думку ідеалізації коханої жінки.

Нарис української поетики: до нових підходів у вивченні літератури. Оцінка творчості Старицького і Сенкевича, синкретизм стилю їх творів. Функція романтичних і реалістичних складових у романах письменників. Особливості художньої прози Михайла Старицького.

Стильові засоби Д. Мордовця при написанні публіцистичних статей, заміток, літературних творів. Характеристика тематики робіт, написаних в середині 1860-х років. З'ясування ролі науковців та літературознавців у становленні письменницького стилю автора.

Аналіз художніх особливостей літературного стилю Данила Мордовця. Дослідження стильових засобів автора при написанні публіцистичних статей, заміток, літературних творів. Характеристика тематики робіт. Розгляд формування літературного стилю Д. Мордовця.

Особливості моделювання жіночого характеру в різних типах художнього дискурсу - від романтичного до модерного у різних вимірах змістових, жанрових і формотворчих категорій. Зіставлення і порівняння різних стильових моделей формування жіночого характеру.

Біографія Я. Лагодинської-Кучковської (Лесі Верховинки) - представниці української літератури імпресіонізму кінця ХІХ - початку ХХ ст. Творчий доробок письменниці, стильові особливості її новел та оповідань, поезій, драматургічних та критичних творів.

Розгляд фольклоризму літератури як поліаспектного явища. Аналіз трансформації цього явища у різні періоди розвитку літературної творчості. Традиції народної розповіді в творах І. Франко. Використання паремії та фразеологізмів у малій прозі письменників.

Фольклоризм літератури як поліаспектне явище, трансформація цього явища у різні періоди розвитку літературної творчості із їх стильовими особливостями. Основні вектори до таких порівняльних студій на матеріалі малої прози П. Куліша та Івана Франка.

Изучение специфики стиховедческого самосознания русского поэта П.П. Ершова. Ритмический, рифменный, архитектонический уровни стиха "Конек-Горбунок" в сопоставлении с пушкинскими хореическими сказками. Метрическая хронология художественных текстов Ершова.

Анатолий Штейгер — один из наиболее ярких и значительных представителей поэтического течения, которое сформировалось в конце 20-х годов ХХ столетия. Георгий Иванов — автор знакового для русской литературной эмиграции стихотворного сборника "Розы".

Стихии огня и воды - некие универсалии, ценности, особо значимые основы жизни, которые осознавались человечеством на разных этапах его существования. Особенности изображения значимости образов стихий в художественной системе романа "Принц инкогнито".

Словарь как способ реконструкции художественной картины мира. О проекте толково-идеографического словаря поэтического языка Юрия Казарина (на материале книги "Каменские элегии. Изборник"). Общая характеристика денотативно-идеографической группы "Огонь".

Дослідження філософської основи світогляду и поетичного світу класика української літератури ХХ-ХХІ ст. Павла Мовчана. Відтворення образів чотирьох стихій у ліричних творах. Синкретичне поєднання пізнання загальносвітових та національних витоків буття.