Метаболічні порушення у вагітних з ожирінням різного ступеня, їх зв'язок з акушерськими ускладненнями та обґрунтування патогенетичної корекції
Ожиріння: патогенетичні механізми розвитку системних змін, порушень репродуктивної функції, їх метаболічна основа та зв'язок з акушерськими ускладненнями. Клінічні дослідження вагітних жінок. Інсулінорезистентність, гіперінсулінемія. Метаболічна корекція.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | диссертация |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.06.2018 |
| Размер файла | 4,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
|
Групи вагітних жінок |
Інсулін, мкМО/мл |
Глюкоза, ммоль/л |
Індекс САRО |
Тригліцериди, ммоль/л |
||
|
Ожиріння І ступеня |
Перший триместр |
22,14±2,64* (n=78) |
4,14±0,06 (n=78) |
0,33±0,03* (n=78) |
1,62±0,09* (n=77) |
|
|
Третій триместр |
21,99±5,45 (n=16) |
4,32±0,10 (n=16) |
0,32±0,04 (n=16) |
2,14±0,23* (n=31) |
||
|
Ожиріння ІІ ступеня |
Перший триместр |
20,27±2,42* (n=35) |
4,23±0,09 (n=35) |
0,31±0,03* (n=35) |
1,81±0,14* (n=35) |
|
|
Третій триместр |
38,90±10,72* (n=13) |
4,40±0,11 (n=13) |
0,19±0,03* (n=13) |
2,32±0,20* (n=22) |
||
|
Ожиріння ІІІ ступеня |
Перший триместр |
20,93±7,41* (n=9) |
4,12±0,19 (n=9) |
0,32±0,06* (n=9) |
1,49±0,10* (n=9) |
|
|
Третій триместр |
28,20±6,05* (n=16) |
4,67±0,26* (n=16) |
0,31±0,07 (n=16) |
2,23±0,14* (n=29) |
||
|
Контрольна група |
Перший триместр |
9,43±1,28 (n=31) |
4,12±0,09 (n=31) |
0,61±0,06 (n=31) |
1,16±0,11 (n=30) |
|
|
Третій триместр |
13,97±2,02 (n=21) |
4,19±0,07 (n=21) |
0,43±0,05 (n=21) |
1,39±0,09 (n=32) |
Примітка: * - достовірні відмінності між відповідними показниками вагітних з ожирінням І, ІІ ступеня та вагітних з фізіологічною масою тіла в першому та третьому триместрах відповідно (контрольна група) (р?0,05).
У ранні терміни вагітності у жінок з ожирінням I і II ступеня спостерігалось достовірне підвищення вмісту тригліцеридів в крові в 1,4 і в 1,6 рази відповідно, що характеризує посилення атерогенного потенціалу організму вагітних з надмірною масою тіла (табл. 7.1).
У третьому триместрі у вагітних з ожирінням I ступеня індекс CARO істотно не відрізнявся від відповідного показника інсулінорезистентності в ранні терміни вагітності, проте у жінок з ожирінням II ступеня спостерігалося достовірне зменшення індексу САRО, що відображає подальше прогресування інсулінорезистентності і відповідно зменшення надходження енергетических субстратів в тканини. Зокрема, надходження глюкози в клітини тканин вагітних з ожирінням II ступеня зменшилось до 61,3 % порівняно з раннім терміном гестації (р?0,05) і до 44,2 % - в порівнянні з показником контрольної групи (р?0,05) (табл. 7.1).
Варто зазначити, що в третьому триместрі у вагітних з фізіологічною масою тіла індекс САRО також знизився майже в 1,5 рази в порівнянні з першим триместром, проте в досліджувані терміни вагітності він перебував у межах норми. Ці дані добре узгоджуються з висновком інших авторів про те, що вагітність в третьому триместрі характеризується істотним зниженням біологічних ефектів інсуліну, яке пов'язують з підвищеною продукцією контрінсулярних гормонів в плаценті [495].
Отже, у вагітних з ожирінням II ступеня в третьому триместрі у зв'язку з прогресуванням патологічної інсулінорезистентності погіршуються умови енергетичного забезпечення клітин. Зростання рівня гіпертригліцеридемії в третьому триместрі в даній групі вагітних також може відігравати певну негативну роль, оскільки сприяє індукції інсулінорезистентності.
Враховуючи ендогенний характер гіпертригліцеридемії, можна припустити, що вона обумовлена зниженням активності ендотеліальної ліпопротеїнліпази, що пов'язано з розвитком дисфункції ендотелію.
Таким чином, у вагітних з ожирінням в третьому триместрі погіршуються умови надходження енергетичних субстратів в тканини внаслідок прогресування інсулінорезистентності та гіпертригліцеридемії, що залежить від ступеня ожиріння та в цілому відображає зниження адаптації вагітних з ожирінням.
Адаптаційні процеси у вагітних з ожирінням характеризують як метаболічні зміни, так і перебіг вагітності і пологів та характер і тяжкість акушерських ускладнень.
Приводимо характеристику ускладнень вагітності у жінок з ожирінням різного ступеня, що наведено в таблиці 7.2.
Таблиця 7.2
Характеристика ускладнень вагітності у жінок з ожирінням різного ступеня та з фізіологічною масою тіла (М±m)
|
Ускладнення вагітності |
Вагітні з ожирінням І ступеня (n=149) |
Вагітні з ожирінням ІІ ступеня (n=73) |
Вагітні з ожирінням ІІІ ступеня (n=46) |
Вагітні з фізіологічною масою тіла (n=101) |
|
|
Загроза раннього викидня, абс. ч., % |
28 (18,8±3,2%)* р?0,05 |
19 (26,0±5,1%)* р?0,01 |
11 (23,9±6,3%)* р?0,05 |
9 (8,9±2,8%) |
|
|
Загроза пізнього викидня, абс. ч., % |
33 (22,1±3,4%) р?0,05 |
16 (21,9±3,6%) р?0,05 |
11 (23,9±6,3%) р?0,05 |
16 (15,8±4,8%) |
|
|
Загроза перед час-них пологів, абс. ч., % |
34 (22,8±3,4%) р?0,05?0,1 |
14 (19,2±4,6%) р?0,05 |
11 (23,9±6,3%) р?0,05 |
14 (13,9±3,4%) |
|
|
Плацентарна дисфункція, абс. ч., % |
56 (37,6±4,0%)* р?0,001 |
39 (53,4±5,8%)* р?0,01 |
24 (52,2±7,4%)* р?0,02 |
30 (29,7±4,6%) |
|
|
Пізні гестози вагітних, абс. ч., % |
37 (24,8±3,5%)* р?0,001 |
33 (45,2±5,8%)* р?0,001 |
23 (50,0±7,4%)* р?0,02 |
7 (6,9±2,5%) |
|
|
Дистрес плода під час вагітності,абс. ч., % |
8 (5,4±1,9%) р?0,05 |
7 (9,6±3,5%) р?0,05 |
8 (17,4±5,2%)* р?0,02 |
4 (4,0±1,9%) |
Примітка: * - достовірні відмінності між групами вагітних з ожирінням та контрольною групою (р?0,05).
У вагітних з ожирінням I, ІІ і IІI ступеня загроза раннього викидня спостерігалась достовірно частіше в 2,1 (р?0,05), 2,9 (р?0,01) і 2,7 рази (р?0,05) відповідно в порівнянні з контрольною групою жінок (табл. 7.2). Частота загрози пізнього викидня і передчасних пологів у жінок з ожирінням I і II ступеня характеризувалась тенденцією до зростання в порівнянні з контролем. Пізні гестози у жінок з ожирінням I ступеня спостерігалися частіше в середньому в 3,6 раз (р?0,001), а у жінок з ожирінням II та ІІІ ступеня дане ускладнення перевищувало частоту в контрольній групі вагітних в 6,6 (р?0,001) та 7,2 раз (р?0,001). Ускладнення вагітності пізнім гестозом спостерігалось у кожної другої жінки, що страждала на ожиріння ІІІ ступеня. Плацентарна дисфункція у вагітних з ожирінням І, ІІ та ІІІ ступеня достовірно перевищувала в 1,3 (р?0,001), 1,8 (р?0,01) та 1,8 рази (р?0,02) відповідний показник контрольної групи. Частота дистресу плода під час вагітності характеризувалася тенденцією до зростання у вагітних з ожирінням І та ІІ ступеня, але ці відмінності були недостовірними в порівнянні з контрольною групою. У вагітних з ожирінням ІІІ ступеня даний показник більш ніж в 4 рази перевищував його значення в контрольній групі (р?0,02). Отже, ожиріння обтяжує перебіг вагітності (найбільше у жінок з ІІІ ступенем ожиріння), про що свідчить зростання частоти невиношування вагітності, пізніх гестозів та плацентарної дисфункції.
Таким чином, патогенетичну основу дезадаптаційних змін у вагітних з ожирінням становить прогресування патологічної інсулінорезистентності, яка знижує енергетичне забезпечення клітин та сприяє збільшенню частоти акушерських та перинатальних ускладнень.
7.2 Особливості гормональної регуляції репродуктивної системи у вагітних з ожирінням різного ступеня
У здорових жінок під час вагітності рівень естрогенів зростає, серед яких основну частину складає естріол, який продовжує зростати аж до пологів. Значний внесок у метаболізм стероїдних гормонів робить жирова тканина, яка є важливим джерелом їх синтезу [84].
Нами встановлено, що у вагітних жінок з ожирінням І, ІІ та ІІІ ступеня в першому триместрі вагітності не спостерігається суттєвих відмінностей концентрації прогестерону (П), естрадіолу (Е2), естріолу (Е3) та тестостерону в сироватці крові порівняно з контрольною групою вагітних. При цьому співвідношення «прогестерон/естрадіол» у вагітних з ожирінням І та ІІ ступеня недостовірно знижувалось, але у вагітних з ожирінням ІІІ ступеня даний показник був достовірно меншим, порівняно з контролем (табл. 7.3). Спостерігалось також достовірне збільшення співвідношення Е2/Е3 у жінок з ожирінням І ступеня. Ці дані свідчать про наявність дисбалансу гормонів репродуктивної системи у вагітних при тяжкому ожирінні. Естрогени на ранніх стадіях вагітності забезпечують максимальний ефект прогестинів на матку. Отже, ожиріння супроводжується дисбалансом репродуктивних гормонів в ранні терміни гестації, що негативно впливає на перебіг вагітності.
Таблиця 7.3
Вміст жіночих статевих гормонів в сироватці крові вагітних з ожирінням різного ступеня в ранні терміни гестації (М±m)
|
Показник |
Вагітні з ожирінням І ступеня (n=78) |
Вагітні з ожирінням ІІ ступеня (n=35) |
Вагітні з ожирінням ІІІ ступеня (n=9) |
Контрольна група вагітних (n=31) |
|
|
Прогестерон (П), нг/мл |
30,85±1,44 |
29,40±2,16 |
27,94±4,65 |
30,05±2,29 |
|
|
Естрадіол (Е2), пг/мл |
2179,4±122,1 |
2028,9±170,9 |
2119,8±258,5 |
1876,5±178,4 |
|
|
Естріол (Е3), нг/мл |
1,33±0,21 |
2,01±0,49 |
1,60±0,42 |
1,50±0,34 |
|
|
П / Е2 |
17,64±1,49 |
17,63±2,54 |
13,54±1,83* |
20,48±2,32 |
|
|
Е2 / Е3 |
3,06±0,25* |
2,34±0,43 |
2,18±0,51 |
2,10±0,26 |
|
|
Тестостерон, нг/мл |
1,60±0,15 (n=25) |
1,63±0,20 (n=15) |
1,28±0,23 (n=6) |
1,35±0,10 (n=21) |
Примітка: * - вірогідність відмінностей показників груп вагітних з ожирінням та контрольної групи, р?0,05.
В пізні терміни вагітності продукція прогестерону в досліджуваних групах вагітних з ожирінням вірогідно не відрізнялась від показника в контрольній групі жінок (табл. 7.4). Концентрація естрадіолу в сироватці крові у вагітних з ожирінням І ступеня була більшою в 1,3 рази порівняно з контролем. В пізньому терміні вагітності, як і в ранньому терміні гестації, у жінок з ожирінням ІІІ ступеня спостерігалось зменшення співвідношення «прогестерон/естрадіол» (табл. 7.4), що характеризує дисбаланс продукції репродуктивних гормонів.
Таблиця 7.4
Вміст жіночих статевих гормонів в сироватці крові вагітних з ожирінням різного ступеня в пізні терміни гестації (М±m)
|
Показник |
Вагітні з ожирінням І ступеня (n=78) |
Вагітні з ожирінням ІІ ступеня (n=35) |
Вагітні з ожирінням ІІІ ступеня (n=9) |
Контрольна група вагітних (n=31) |
|
|
Прогестерон (П), нг/мл |
135,61±20,56 |
163,08±38,85 |
164,21±27,02 |
157,41±46,15 |
|
|
Естрадіол (Е2), пг/мл |
2543,2±115,3* |
2043,1±276,4 |
2438,9±150,0 |
1978,5±193,2 |
|
|
П / Е2 |
53,3 |
79,8 |
67,3 |
79,6 |
Примітка: * - вірогідність відмінностей показників груп вагітних з ожирінням та контрольної групи, р?0,05.
При проведенні кореляційного аналізу встановлено, що у вагітних з ожирінням І ступеня в ранньому терміні гестації спостерігається тісний взаємозв'язок інсуліну з прогестероном (r=-0,415; р=0,044) та з естрадіолом (r=-0,502; р=0,012). Індекс інсулінорезистентності НОМА-ІR негативно корелює з рівнем прогестерону (r=-0,413; р=0,045) та естрадіолу (r=-0,472; р=0,02). В ранній термін гестації взаємопов'язані між собою рівні тригліцеридів та прогестерону (r=0,477; р=0,018), а також тригліцеридів та естрадіолу (r=0,411; р=0,046). У вагітних з ожирінням ІІ ступеня спостерігається тісний кореляційний взаємозв'язок індексу НОМА-ІR з співвідношенням «прогестерон/естрадіол» (r=0,559; р=0,03). У жінок з ожирінням ІІІ ступеня глікемія пов'язана сильним кореляційним зв'язком з естрадіолом (r=0,974; р=0,001), а тригліцериди - з прогестероном (r=-0,877; р=0,022).
В пізньому терміні гестації у вагітних з ожирінням ІІ і ІІІ ступеня, як і в ранньому терміні гестації, зберігається сильний кореляційний зв'язок між атерогенними змінами і секрецією прогестерону, про що свідчать коефіцієнти кореляції між вмістом тригліцеридів і прогестерону у вагітних з ожирінням ІІ ступеня (r=0,740; р?0,05) та між ЛПДНЩ і прогестероном (r=0,740; р?0,05).
Отже, порушення обміну вуглеводів і ліпідів у вагітних з ожирінням протягом вагітності відзначається патогенетичним зв'язком з дисбалансом репродуктивних гормонів, що може сприяти розвитку акушерських ускладнень.
Висновки:
1. Більш високі темпи прогресування інсулінорезистентності у вагітних жінок з ожирінням різного ступеня, яка набуває патологічного характеру, в порівнянні з фізіологічною інсулінорезистентністю у вагітних з фізіологічною масою тіла, внаслідок недостатнього надходження глюкози в клітини, що обмежує енергопостачання, сприяють збільшенню частоти акушерських ускладнень.
2. Гіпертригліцеридемія як критерій ліпотоксичності та атерогенних змін, який тісно пов'язаний з показником інсулінорезистентності - індексом САRО у вагітних жінок з ожирінням, бере участь у механізмі розвитку акушерських ускладнень.
3. Зростання метаболічних порушень у вагітних жінок з ожирінням, тісно пов'язаних з підвищеною частотою акушерських ускладнень, свідчить про зниження адаптаційних можливостей вагітних з ожирінням в порівнянні з вагітними з фізіологічної масою тіла.
Основні положення цього розділу висвітлені в таких працях:
1. Тарасенко К. В. Ожиріння у вагітних - патогенетичний фактор ризику порушень гепатобіліарної системи / К. В. Тарасенко, А. М. Громова // Таврический медико-биологический вестник. - 2011. - Т. 14, № 3 (55). - С. 235-237.
2. Тарасенко К. В. Експериментальне моделювання інсулінорезистентності / К. В. Тарасенко // Світ біології та медицини. - 2011. - № 4. - С. 142-144.
3. Тарасенко К. В. Патогенетичне значення прозапальних цитокінів у розвитку ускладнень вагітності у жінок з ожирінням / К. В. Тарасенко, А. М. Громова //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2012. - № 2 (450). - С. 52-55.
4. Тарасенко К. В. Зміни балансу кортизол / інсулін у вагітних жінок з ожирінням / К. В. Тарасенко // Таврический медико-биологический вестник. - 2012. - Т. 15, № 2 (58). - С. 302-304.
5. Тарасенко К. В. Прогресування інсулінорезистентності у вагітних жінок за наявності ожиріння І та ІІ ступенів тяжкості сполучається з надмірною продукцією лептину та С-реактивного білку / К. В. Тарасенко // Таврический медико-биологический вестник. -2013. - Т. 16, № 2 (62). - С. 229-231.
6. Тарасенко К. В. Патогенетичні механізми проатерогенних змін у вагітних з супутнім ожирінням / К. В. Тарасенко, Т. В. Мамонтова // Лікарська справа. - 2013. - № 8. - С. 37-43.
7. Тарасенко К. В. Вклад лептина в развитие инсулинорезистентности у беременных с ожирением / К. В. Тарасенко // Медицинские новости Грузии. - 2014. - № 3 (228). - С. 59-63.
8. Тарасенко К. В. Цитокиновый профиль у беременных женщин при ожирении разной степени / К. В. Тарасенко // Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. - 2014. - № 4 (34). - С. 59-63.
9. Тарасенко К. В. Механізми прогресування інсулінорезистентності у вагітних з ожирінням / К. В. Тарасенко // Медична хімія. - 2014. - № 3 (60). - С. 42-45.
10. Тарасенко К. В. Особливості гормональної регуляції репродуктивної системи у вагітних жінок з ожирінням / К. В. Тарасенко // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Т. 3 (115), № 2 (45), вип. 4. - С. 204-207.
11. Тарасенко К. В. Взаємозв'язок акушерської патології з метаболічними порушеннями у вагітних жінок з ожирінням / К. В. Тарасенко // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Т. 1 (122), вип. 3. - С. 210-213.
12. Тарасенко К. В. Ожирение снижает адаптационные возможности беременных женщин / К. В. Тарасенко // Охрана материнства и детства. - 2015. - № 1 (25). - С. 32-35.
13. Тарасенко К. В. Патогенетична роль дисфункції ендотелію у вагітних жінок з ожирінням / К. В. Тарасенко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ : Інтермед, 2010. - С. 322-326.
14. Тарасенко К. В. Механізми розвитку інсулінорезистентності та їх зв'язок з ускладненнями вагітності та пологів у жінок з ожирінням різного ступеня / К. В. Тарасенко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ : Інтермед, 2011. - С. 845-850.
15. Тарасенко К. В. ТНФ-б пусковий механізм інсулінорезистентності у вагітних жінок з ожирінням / К. В. Тарасенко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ : Поліграф плюс, 2012. - С. 397-400.
16. Тарасенко К. В. Клініко-метаболічні особливості перебігу вагітності і пологів у жінок з ожирінням різного ступеня / К. В. Тарасенко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ : Поліграф плюс, 2014. - С. 284-287.
17. Пат. 66499 Україна, МПК А61B 5/145 (2006.01). Спосіб визначення біомаркера інсулінорезистентності у вагітних з ожирінням / Тарасенко К. В., Громова А. М. ; заявник і патентовласник ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» - № u 2011 06700 ; заявл. 30.05.2011 ; опубл. 10.01.12, Бюл. № 1. - 4 с.
18. Пат. 80910 Україна,МПК А61B 5/145 (2006.01). Спосіб визначення чутливості клітин до інсуліну у вагітних жінок з супутнім ожирінням / Тарасенко К. В.; заявник і патентовласник ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» - № u 2013 00472 ; заявл. 14.01.2013 ; опубл. 10.06.13, Бюл. № 11. - 4 с.
19. Пат. 95357 Україна, МПК А61B 5/145 (2006.01). Спосіб діагностики системного запалення з уповільненим перебігом та ендогенної інтоксикації у вагітних жінок з ожирінням / Тарасенко К. В., Зелінка М. М. ; заявник і патентовласник ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія». - № u 2014 06355 ; заявл. 10.06.2014 ; опубл. 25.12.2014, Бюл. № 24. - 4 с.
20. Пат. 99840 Україна, МПК А61B 5/02 (2006.01). Спосіб діагностики ендотеліальної дисфункції шляхом визначення співвідношення індуцибельної та ендотеліальної NO-синтаз судинної стінки тканин плаценти у жінок з ожирінням / Тарасенко К. В. ; заявник і патентовласник ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія». - № u 2015 00119 ; заявл. 06.01.2015 ; опубл. 25.06.2015, Бюл. № 12. - 4 с.
21. Метод діагностики інсулінорезистентності у вагітних жінок з ожирінням : інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я / К. В. Тарасенко, А. М. Громова ; ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» : Укрмедпатентінформ МОЗ Укр. - К., 2014. - Вип. 19, № 260. - 4 с.
22. Метод визначення чутливості клітин до інсуліну у вагітних жінок з ожирінням : інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я / К. В. Тарасенко ; ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» : Укрмедпатентінформ МОЗ Укр. - К., 2014. - Вип. 30, № 344. -4 с.
23. Тарасенко К. В. Спосіб діагностики інсулінорезистентності у вагітних жінок з ожирінням різного ступеню / К. В. Тарасенко, А.М. Громова // Перелік наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров'я. - 2015. - Вип. 1, т. 1. - Реєстр № 4/1/14. - С. 4-5.
24. Тарасенко К. В. Спосіб визначення чутливості клітин до інсуліну у вагітних жінок з супутнім ожирінням. / К. В. Тарасенко // Перелік наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров'я. - 2015. - Вип. 1, т. 1. - Реєстр № 3/1/14. - С. 4.
РОЗДІЛ 8.
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОРЕКЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ТА АКУШЕРСЬКИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК З ОЖИРІННЯМ
В літературі сформувалось переконання, що лікування ожиріння не повинно обмежуватись впливом на надмірну масу тіла, а необхідно впроваджувати також інші шляхи корекції метаболізму [19, 313, 390].
Нами показано, що у вагітних жінок на фоні ожиріння інсулінорезистентність набуває патологічного характеру, про що свідчить прогресування інсулінорезистентності в залежності від маси тіла вагітних та терміну гестації, а також зростання частоти акушерських ускладнень порівняно з вагітними з фізіологічною масою тіла, що обґрунтовано в розділі 7. Інсулінорезистентність як ініціальний механізм порушень метаболізму вуглеводів і ліпідів та недостатності енергетичного забезпечення тканин сприяє розвитку у вагітних з ожирінням системного запалення, ендотеліальної дисфункції та порушень функцій печінки, які складають патогенетичну основу акушерських ускладнень.
Необхідно також враховувати дані про роль ожиріння у програмуванні неінфекційних захворювань у дорослому віці нащадків матерів з ожирінням [13]. Отже, метаболічна корекція перебігу вагітності буде сприяти попередженню розвитку захворювань у дітей в дорослому житті.
Ми поставили за мету попередити метаболічні порушення та акушерські і перинатальні ускладнення у вагітних з ожирінням, впливаючи на провідні патогенетичні механізми їх розвитку - знижену чутливість тканин до інсуліну, проатерогенні зміни, системне запалення, порушення в системі «мати-плацента-плід». На наш погляд, комплексна метаболічна корекція забезпечує вплив на патогенетичні ланцюги розвитку ожиріння у вагітних.
Основні положення метаболічної корекції акушерської патології в доступній формі викладені в «Пам'ятці вагітній з надмірною масою тіла та ожирінням» (Розділ 2), яку отримувала кожна вагітна жінка при першому відвідуванні жіночої консультації. Під час проведення з вагітними жінками занять в жіночій консультації за програмою «Школа відповідального батьківства» переконували жінок в необхідності модифікації способу життя (фізичної активності, раціонального харчування) та позитивному впливі природних засобів корекції.
Запропонована метаболічна корекція порушень метаболізму та акушерських ускладнень у вагітних з ожирінням різного ступеня включала наступні заходи: 1) корекція харчового раціону - обмеження споживання тваринних жирів і рафінованих вуглеводів та дотримання режиму харчування; 2) підвищення фізичної активності шляхом введення в режим дня ходьби в середньому темпі якнайменше впродовж 30 хвилин (до появи легкої втоми) та щоденних прогулянок на свіжому повітрі; 3) застосування L-аргініну аспартат, розчин для перорального прийому під час їжі по 1,0 г (5,0 мл) 4 рази на добу (курс лікування - 14 днів); 4) призначення омега-3 поліненасичених жирних кислот (1850 мг ейкозапентаєнової та докозагексаєнової кислот у співвідношенні 1:5) у складі риб'ячого жиру - прийом по 5,0 мл 1 раз на добу (курс лікування - 14 днів). Курси лікування L-аргініном аспартат та омега-3 ПНЖК у складі риб'ячого жиру проводили в 20, 26 та 32 тижні вагітності.
Про ефективність комплексної метаболічної корекції порушень обміну речовин та акушерських ускладнень у вагітних з ожирінням судили на підставі оцінки вмісту інсуліну - головного регулятора енергетичного обміну, субстратів енергоутворення - глюкози, тригліцеридів, ХС ЛПДНЩ, індексів інсулінорезистентності HOMA-ІR і САRО, морфофункціональної характеристики та стану NO-регулюючої системи плаценти, а також частоти і тяжкості акушерських та перинатальних ускладнень.
8.1 Аналіз показників вуглеводного і ліпідного обміну у вагітних з ожирінням різного ступеня під впливом метаболічної корекції
Нами встановлено, що в групах вагітних з ожирінням І, ІІ та ІІІ ступенів, у яких застосовували комплексну метаболічну корекцію порушень обміну речовин, спостерігалось суттєве зниження індексу інсулінорезистентності HOMA-ІR (на 68,8 %, 116,1 %, 70,8 % відповідно) та підвищення індексу САRО (на 43,8 %, 78,9 %, 32,3 % відповідно) порівняно з групою жінок з ожирінням, які не отримували метаболічної корекції. Ступінь підвищення чутливості клітин до інсуліну у вагітних з ожирінням різної тяжкості під впливом комплексу заходів метаболічної корекції наочно відображає таблиця 8.1.
Найбільший ефект метаболічної корекції проявився у вагітних з ожирінням ІІ ступеня. Підвищення чутливості клітин до інсуліну під впливом метаболічної корекції означає покращення їх енергозабезпечення глюкозою.
Таблиця 8.1
Ступінь підвищення чутливості клітин до інсуліну у вагітних з ожирінням різної тяжкості під впливом метаболічної корекції природними засобами
|
Зміни індексів інсулінорезистентності |
Ступінь підвищення чутливості клітин до інсуліну, % |
|||
|
Ожиріння І ступеня |
Ожиріння ІІ ступеня |
Ожиріння ІІІ ступеня |
||
|
Гальмування індексу НОМА-IR |
68,8 |
116,1 |
70,8 |
|
|
Зростання індексу CARO |
43,8 |
78,9 |
32,3 |
Підвищення чутливості тканин до інсуліну сприяє підсиленню їх енергетичного обміну (табл. 8.2; рис. 8.1; 8.2; 8.3). Отже, метаболічна корекція поліпшує забезпечення клітин енергетичними субстратами.
У зв'язку з покращенням чутливості клітин до інсуліну під впливом метаболічної корекції зменшився рівень компенсаторної гіперінсулінемії (табл. 8.2, рис. 8.1; 8.2; 8.3), що характеризує послаблення напруженої функції в-клітин та загалом відображає цитопротекторний вплив запропонованої метаболічної корекції на ендокринну функцію підшлункової залози.
Рис. 8.1 Вплив комплексної метаболічної корекції на показники обміну вуглеводів і ліпідів у вагітних жінок з ожирінням І ступеня
Рис. 8.2 Вплив комплексної метаболічної корекції на показники обміну вуглеводів і ліпідів у вагітних жінок з ожирінням ІІ ступеня
Рис. 8.3 Вплив комплексної метаболічної корекції на показники обміну вуглеводів і ліпідів у вагітних жінок з ожирінням ІІІ ступеня
Таблиця 8.2
Показники метаболізму у вагітних жінок з ожирінням різного ступеня з використанням та без використання метаболічної корекції природними засобами (М±m)
|
Групи вагітних жінок |
Глюкоза, ммоль/л |
Інсулін, мкМО/мл |
Індекс НОМА-IR |
Індекс САRО |
ЛПДНЩ, ммоль/л |
Тригліцериди, ммоль/л |
||
|
Ожирін-ня І ступеня |
Без корекції n=16 |
4,35±0,12 |
20,29±5,94 |
4,22±1,48 |
0,32±0,04 |
0,57±0,07* |
1,90±0,19 |
|
|
Корекція n=55 |
4,37±0,04 |
12,81±1,10* |
2,50±0,22 |
0,46±0,04# |
0,33±0,01# |
0,73±0,03*,# |
||
|
Ожирін-ня ІІ ступеня |
Без корекції n=13 |
4,33±0,08 |
36,22±7,85 |
6,98±1,52* |
0,19±0,03* |
0,78±0,16* |
2,46±0,31 |
|
|
Корекція n=26 |
4,29±0,07 |
16,75±1,98* |
3,23±0,40# |
0,34±0,03*# |
0,37±0,02*,# |
0,82±0,05*,# |
||
|
Ожирін-ня ІІІ ступеня |
Без корекції n=15 |
4,67±0,26 |
28,20±6,05 |
4,63±0,68* |
0,31±0,07 |
0,71±0,08* |
2,23±0,14 |
|
|
Корекція n=9 |
4,42±0,10 |
13,77±2,47 |
2,71±0,50# |
0,41±0,08 |
0,36±0,03# |
0,79±0,07*,# |
||
|
Контрольна |
4,17±0,06 |
13,90±2,23 |
2,57±0,42 |
0,43±0,05 |
0,30±0,02 |
1,15±0,08 |
Примітки: # - р <0,05 при порівнянні групи вагітних жінок з використання та без використання метаболічної корекції;
* - р<0,05 при порівнянні груп вагітних жінок з використання та без використання метаболічної корекції з групою контролю;
- оцінку відмінностей між дослідними та контрольною групами проводили методом варіаційної статистики за t критерієм Ст'юдента.
Порівняння вмісту тригліцеридів в сироватці крові обстежених нами вагітних з ожирінням доводить, що метаболічна корекція гальмує розвиток гіпертригліцеридемії, характерної для ожиріння (табл. 8.2). Вміст тригліцеридів в сироватці крові під впливом комплексної метаболічної корекції у вагітних з ожирінням І, ІІ та ІІІ ступенів достовірно зменшився в 2,6 рази, 3,0 рази та 2,8 рази відповідно (р?0,05). Отже, комплексна метаболічна корекція сприяла нормалізації вмісту тригліцеридів та їх транспортної форми ЛПДНЩ у досліджуваних групах вагітних з ожирінням І, ІІ та ІІІ ступеня (табл. 8.2; рис. 8.1; 8.2; 8.3). Найбільш вірогідну роль у попередженні дисліпідемії у вагітних з ожирінням відіграють обмеження споживання тваринних жирів та призначення омега-3 ПНЖК, про що свідчать експериментальні дослідження: споживання надлишку насичених ліпідів (45 % від загального калоражу) протягом декількох тижнів призводить до підвищення вмісту тригліцеридів у плазмі крові та сприяє розвитку інсулінорезистентності і артеріальної гіпертензії, а додавання до раціону омега-3 та омега-6 ПНЖК гальмує синтез ліпідів de novo у печінці [495]. Отримано позитивний ефект застосування омега-3 довголанцюгових ПНЖК, переважно ейкозапентаєнової та докозагексаенової кислот у лікуванні дисліпопротеїнемій. Одночасно спостерігалось зменшення ригідності артерій у пацієнтів з ЦД-2 типу з кардіоваскулярною нейропатією [496].
Отже, результати наших досліджень про позитивний вплив метаболічної корекції на показники обміну вуглеводів і ліпідів у вагітних з ожирінням обгрунтовують висновок про ефективність модифікації способу життя та використання вазодилататорного ефекту L-аргініну аспартат і омега-3 ПНЖК з метою відновлення структури та функції біомембран клітин та попередження атерогенних змін у вагітних з ожирінням.
Підсумовуючи вплив комплексної метаболічної корекції на порушення обміну речовин у вагітних з ожирінням, які є патогенетичною основою акушерських ускладнень, необхідно зазначити, що під її впливом знижується інсулінорезистентність, нормалізується вміст тригліцеридів та ЛПДНЩ в крові, що сприяє підвищенню енергетичного забезпечення клітин та позитивно впливає на стан організму матері та плоду.
8.2 Вплив комплексної метаболічної корекції на перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених у жінок з ожирінням різного ступеня
Аналіз впливу комплексної метаболічної корекції, яка включала модифікацію способу життя - обмеження тваринних жирів і рафінованих вуглеводів в харчовому раціоні та рухову активність вагітних з ожирінням і застосування омега-3 ПНЖК у складі риб'ячого жиру та L-аргініну аспартат, показав позитивний вплив природних лікувально-профілактичних заходів на перебіг вагітності. Про це свідчить, зокрема, зменшення в 1,4 рази частоти плацентарної дисфункції у жінок з ожирінням І ступеня, які отримували зазначену корекцію, порівняно з групою жінок з ожирінням І ступеня без метаболічної корекції (група порівняння). У жінок з ожирінням ІІ-ІІІ ступеня під впливом метаболічної корекції частота плацентарної дисфункції достовірно зменшилась в 1,6 раз (р?0,05) та загалом у вагітних з ожирінням різного ступеня - в 1,4 рази (р?0,02) порівняно з групами вагітних з ожирінням ІІ-ІІІ ступеня, у яких не застосовували метаболічну корекцію (табл. 8.3, рис. 8.4; 8.5; 8.6). Комплексна метаболічна корекція запобігала також виникненню затримки внутрішньоутробного розвитку плода (ЗВУРП) та кровотеч під час вагітності у жінок з ожирінням, у яких без корекції вона становила 1,9 % та 1,1 % відповідно.
Найбільш тяжким ускладненням у вагітних з ожирінням є пізні гестози, частота яких зростала залежно від ступеня ожиріння. Пізні гестози діагностували майже у половини обстежених вагітних з ожирінням ІІ-ІІІ ступеня. Під впливом метаболічної корекції частота пізніх гестозів у вагітних з ожирінням І ступеня достовірно зменшилась на 15,7 % (р?0,05), у вагітних з ожирінням ІІ-ІІІ ступенів - на 24,6 % (р?0,05) та загалом у вагітних з ожирінням різного ступеня на 20,6 % (р?0,001) відносно групи порівняння (табл. 8.3, рис. 8.4; 8.5; 8.6). На відміну від групи вагітних з ожирінням ІІ-ІІІ ступенів, у яких спостерігалась прееклампсія середнього і тяжкого ступенів, під впливом комплексної метаболічної корекції у вагітних з ожирінням ІІ-ІІІ ступеня випадки прееклампсії середнього та тяжкого ступенів не спостерігались.
Частота дистреса плоду під час вагітності загалом у жінок з ожирінням під впливом метаболічної корекції достовірно зменшилась на 5,4 % порівняно з групою порівняння (р?0,05) (табл. 8.3, рис. 8.4; 8.5; 8.6).
Таблиця 8.3
Ускладнення перебігу вагітності і пологів у вагітних жінок з ожирінням різного ступеня з використанням (дослідна група) та без використання комплексної метаболічної корекції природними засобами (контрольна група), %
|
Ускладнення |
Ожиріння І ст. |
Ожиріння ІІ-ІІІ ст. |
Ожиріння загалом |
Вагітні з фізіоло-гічною масою тіла, n=99 |
||||
|
Без корекції n=148 |
Корекція n=55 |
Без корекції n=118 |
Корекція n=35 |
Без корекції n=267 |
Корекція n=90 |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
Плацентарна дисфункція |
37,6±4,0 |
29,1±6,1 |
53,4±4,6 |
34,3±8,0# |
44,7±3,0 |
31,1±4,9# |
29,7±4,5 |
|
|
Загроза передчасних пологів |
22,8±3,4 |
20,0±5,4 |
21,2±3,8 |
17,1±6,4 |
22,2±2,6 |
18,9±4,4 |
13,9±3,4 |
|
|
Пізній гестоз |
24,8±3,6* |
9,1±3,9# |
47,5±4,6 |
22,9±7,1# |
35,0±2,9 |
14,4±3,7# |
6,9±2,5 |
|
|
Прееклампсія легкого ступеня |
24,2±3,5* |
9,1±3,9# |
38,1±4,5 |
22,9±7,1 |
30,5±2,8 |
12,2±3,5# |
6,9±2,5 |
|
|
Передчасні пологи |
4,7±1,7 |
3,6±2,5 |
5,1±2,0 |
2,9±2,9 |
4,9±1,3 |
3,3±1,9 |
3,0±1,7 |
|
|
ЗВУР плода |
1,3±0,9 |
0 |
6,5±2,3 |
0 |
1,9±0,8 |
0 |
0 |
|
|
Кровотечі під час вагітності |
0 |
0 |
2,52±1,4 |
0 |
1,1±0,6 |
0 |
0 |
|
|
Дистрес плода під час вагітності |
5,4±1,9 |
1,8±1,8 |
12,7±3,1 |
5,7±3,9 |
8,7±1,7 |
3,3±1,9# |
4,0±2,0 |
|
|
Ознаки ВУІ |
20,1±3,3 |
18,2±5,2 |
17,6±3,5 |
22,9±7,1 |
19,2±2,4 |
20,0±4,2 |
10,9±3,1 |
|
|
Вегето-судинна дистонія |
20,8±3,3 |
12,7±4,5 |
30,3±4,2* |
20,0±6,8 |
25,0±2,7 |
15,6±3,8# |
15,8±3,6 |
|
|
Артеріальна гіпертензія |
4,0±1,6 |
3,6±2,5 |
10,9±2,9 |
2,9±2,9# |
7,1±1,6 |
3,3±1,9 |
0 |
|
|
Захворювання сечовидільної системи |
28,9±3,7 |
9,1±3,9# |
27,4±4,1 |
0 |
28,0±2,7 |
5,6±2,4# |
23,8±4,3 |
|
|
Безсимптомна бактерурія |
22,8±3,4 |
10,9±4,0# |
17,7±3,5 |
14,3±5,9 |
20,5±2,5 |
12,2±3,5# |
13,9±3,5 |
|
|
Аномалія пологової діяльності |
6,1±2,0 |
5,5±3,1 |
10,1±2,8 |
14,3±5,9 |
7,9±1,7 |
8,9±3,0 |
4,0±2,0 |
|
|
Розродження шляхом кесарева розтину |
18.1±3,2 |
20,0±5,4 |
43,7±4,6 |
31,4±7,8 |
33,3±2,9 |
24,4±4,5 |
9,9±3,0 |
|
|
Дистрес плода під час пологів |
6,7±2,0 |
5,5±3,1 |
9,2±2,7 |
2,9±2,8 |
7,9±1,7 |
4,4±2,2 |
3,0±1,7 |
|
|
Кровотечі в пологах та післяпологові |
0,7±0,7 |
0 |
2,5±1,4 |
0 |
1,5±0,7 |
0 |
0 |
|
|
Післяпологові кровотечі |
0,7±0,7 |
0 |
3,4±1,7 |
0 |
1,9±0,8 |
0 |
1,0±1,0 |
Примітки: # - р<0,05 при порівнянні груп вагітних жінок з використання та без використання метаболічної корекції;
* - р<0,05 при порівнянні груп вагітних жінок з використання та без використання метаболічної корекції з групою вагітних з фізіологічною масою тіла;
- оцінка відмінностей між дослідними та контрольною групами проводили методом альтернативного варіювання.
Закономірності змін акушерських ускладнень під впливом комплексної метаболічної корекції у вагітних з різним ступенем ожиріння наочно демонструють рисунки 8.4; 8.5; 8.6.
Рис. 8.4 Вплив комплексної метаболічної корекції на перебіг вагітності та пологів у вагітних жінок з ожирінням І ступеня
Рис. 8.5 Вплив комплексної метаболічної корекції на перебіг вагітності та пологів у вагітних жінок з ожирінням ІІ-ІІІ ступеня
Рис. 8.6 Вплив комплексної метаболічної корекції на перебіг вагітності та пологів у вагітних жінок з ожирінням різного ступеня
Комплексна метаболічна корекція у вагітних з ожирінням сприяла також зменшенню проявів окремих екстрагенітальних захворювань. Так, частота вегетосудинної дистонії загалом в групі вагітних з ожирінням знизилась з 25,0 % до 15,6 % (р?0,05), захворювань сечовидільної системи - в середньому з 28,0 % до 5,6 % (р?0,001) та безсимптомної бактеріурії - з 20,5 % до 12,2 % (р?0,001) (табл. 8.3, рис. 8.4; 8.5; 8.6).
При аналізі перебігу пологів у жінок, які отримували метаболічну корекцію, відмічено зменшення частоти дистресу плода під час пологів з 7,9 % до 4,4 % (р?0,05) та відсутність випадків кровотеч в пологах відносно групи порівняння (0 % та 1,5 %) (табл. 8.3).
Метаболічна корекція у вагітних з ожирінням І ступеня не змінювала частоту кесарського розтину, але у жінок з ІІ-ІІІ ступенем ожиріння сприяла зменшенню в 1,4 рази його частоти при співставленні з групою порівняння (з 33,3 % до 24,4 %, р?0,05) (табл. 8.3, рис. 8.4; 8.5; 8.6).
В післяпологовому періоді загалом у жінок з ожирінням, які отримували метаболічну корекцію, не спостерігались післяпологові кровотечі, частота яких в групі порівняння становила 1,9 %, та не реєструвались післяпологовий ендометрит і субінволюція матки, поодинокі випадки яких спостерігались у жінок, що не отримували метаболічної корекції.
Необхідно відмітити позитивний вплив метаболічної корекції на стан новонароджених від жінок з ожирінням, порівняно з новонародженими від жінок з ожирінням без корекції, про що свідчить недостовірне зростання оцінки за шкалою Апгар на першій хвилині з 7,74±0,05 до 7,80±0,10 (від жінок з І ступенем ожиріння), з 7,72±0,07 до 7,81±0,17 (від жінок з ІІ ступенем ожиріння) та 7,26±0,12 до 7,78±0,28 (від жінок з ІІІ ступенем ожиріння). Під впливом метаболічної корекції спостерігалось зменшення частоти новонароджених, оцінка стану яких становила 6 та менше балів за шкалою Апгар на першій хвилині: від жінок з І ступенем ожиріння даний показник зменшився з 8,10 % до 5,45 % (р?0,05); від жінок з ІІ ступенем ожиріння - з 6,84 % до 3,85 % (р?0,05); від жінок з ІІІ ступенем ожиріння відмінностей не спостерігалось (10,86 % та 11,11 %) (р?0,05). Метаболічна корекція сприяла зменшенню частоти гіпоксично-ішемічних проявів ЦНС у новонароджених від жінок з І ступенем ожиріння з 3,38 % до 1,82 %; від жінок з ІІ ступенем ожиріння - з 5,48 % до 3,85 % та відсутності даного ускладнення у дітей від жінок з ІІІ ступенем ожиріння (р?0,05). Частота пологових травм новонароджених від жінок з ожирінням І, ІІ і ІІІ ступеня, у яких застосовували метаболічну корекцію, характеризувалась тенденцією до зниження: з 4,73 %, 6,84 % та 8,7 % до 3,64 %, 3,85 % та 0 % відповідно (р?0,05). Дихальні розлади у новонароджених від жінок з ожирінням під впливом метаболічної корекції загалом спостерігались лише у однієї дитини, що становить 1,11 %, тоді як в групі новонароджених від жінок з ожирінням, які не отримували метаболічну корекцію, становили 3,34 % (р?0,05).
Таким чином, метаболічна корекція шляхом оптимізації способу життя (обмеженя споживання тваринних жирів та рафінованих вуглеводів, підвищення фізичної активності) у поєднанні з застосуванням омега-3 ПНЖК та L-аргініну аспартату підвищує чутливість клітин до інсуліну, нормалізує вміст тригліцеридів в крові, зменшує частоту акушерських ускладнень та екстрагенітальних захворювань, поліпшує стан новонароджених і є патогенетично доцільною для їх попередження (або зниження рівня) у жінок з ожирінням.
8.3 Морфологічна характеристика послідів пацієнток з ожирінням після застосування метаболічної корекції
Нами проведено морфологічне дослідження 10 послідів пацієнток з ожирінням ІІ ступеня, у яких застосовували комплексну метаболічну корекцію. Отримані дані співставляли з результатами досліджень послідів у жінок з ожирінням ІІ ступеня без метаболічної корекції.
При макроскопічному вивченні плацент жінок дослідної групи, які отримували метаболічну корекцію, виявлена наступна картина. Маса плаценти даної групи склала 467,8±15,3Ч10-3 кг. Обсяг плаценти дорівнював 440,0±11,2Ч10-4м3. Середній діаметр плаценти становив 18,4±1,7Ч10-2 м. Локалізація плаценти у верхніх відділах матки зустрічалася частіше, що сприяло збільшенню її параметрів у порівнянні з нижнім розташуванням.
Оболонки плаценти блискучі, рожеві. Видимих дефектів при огляді материнської поверхні не виявлено. Часточки посліду добре виражені. Плодова поверхня гладка, блискуча. У 9 випадках вивчених нами плацент виявлено магістральний тип розгалуження судин, в 1 випадку - змішаний.
Прикріплення пупкового канатика у 8 випадках було парацентральним і в 2 випадках - центральним.
Мікроскопічне дослідження епітелію амніотичної оболонки виявляє легку базофілію цитоплазми клітин. Ядра містять переважно еухроматин, розташовуються переважно на базальній мембрані рівномірної товщини з вираженою PAS-позитивною реакцією. Хоріальна платівка містить ніжні пучки колагенових волокон, забарвлених за Маллорі в слабкий синюватий колір. Інтервілезний простір містить поодинокі еритроцити. Наявність фибриноїда в міжворсинчатому просторі різних відділів плаценти і повнокров'я ворсин обумовлює його нерівномірний обсяг і відповідні органометричні параметри.
Ворсинчасте дерево представлене опорними ворсинами I, II, III порядку. Ворсинчастий хоріон у вигляді великих стовбурових ворсин з центрально розташованими судинами і волокнисто-тканинною стромою з ніжних волокон, пофарбованих за ван Гізоном в червонуватий колір.
Питомий обсяг стовбурових ворсин склав 11,39 %, проміжних ворсин - 12,67 %, термінальних ворсин - 36,77 %, міжворсинчатого простору - 38,96 %. У деяких ворсин навколо судин зустрічаються колагенові волокна, ідентифіковані за Маллорі в синій колір. Нерідко в ворсинах виявлялися фіброцити і поодинокі фібробласти (табл. 8.4).
Таблиця 8.4
Відносні обсяги основних компонентів плаценти жінок з фізіологічною масою тіла та ожирінням (%)
|
Тип ворсин |
Плаценти жінок з фізіологічною масою тіла (n=10) |
Плаценти жінок з ожирінням (n=10) |
Плаценти жінок з ожирінням після метаболічної корекції (n=10) |
|
|
Міжворсинчатий простір, % |
40,79 |
34,56 |
38,96 |
|
|
Стовбурові ворсини, % |
9,05 |
16,89 |
11,39 |
|
|
Проміжні ворсини, % |
10,56 |
17,20 |
12,67 |
|
|
Термінальні ворсини, % |
39,99 |
31,04 |
36,77 |
Результати морфометричного аналізу розмірів різних типів ворсин, представлені в таблиці 8.5, відображають нормалізуючий вплив метаболічної корекції на розміри стовбурових і проміжних ворсин (р?0,05) та тенденцію до збільшення розміру термінальних ворсин (табл. 8.5).
Таблиця 8.5
Розміри ворсин плацент жінок з фізіологічною масою тіла та ожирінням
|
Тип ворсин |
Плаценти жінок з фізіологічною масою тіла (n=10) |
Плаценти жінок з ожирінням (n=10) |
Плаценти жінок з ожирінням та метаболічною корекцією (n=10) |
|
|
Стовбурові ворсини, Ч10-6 м |
197,9±4,3 |
216,0±4,7* |
201,2±3,1# |
|
|
Проміжні ворсини, Ч10-6 м |
111,5±3,1 |
124,4±2,3* |
113,1±2,1# |
|
|
Термінальні ворсини, Ч10-6 м |
59,5±2,7 |
56,9±1,3 |
59,0±1,1 |
Примітки: * - достовірні відмінності між групами жінок з фізіологічною масою та ожирінням (р?0,05);
# - достовірні відмінності між групами жінок з ожирінням і жінок з ожирінням та метаболічною корекцією.
Базальні мембрани хоріального епітелію стовбурових ворсин і судин виявляють PAS-позитивні речовини з відсутністю ферментативного контролю. Епітелій великих ворсин проміжного або термінального типу найчастіше одношаровий, в більшій частині закритий фібриноїд, серед мас якого розташовуються острівці з великих клітин. Строма нечисленних термінальних ворсин, «замурованих» в фібриноїд, склерозована. PAS-реакція в таких ворсинах виражена слабо (рис. 8.7).
Рис. 8.7 Мікрофотографія фрагментів плаценти з слабо вираженою PAS-реакцією серед склерозованих ворсин «замурованих» в фібріноід (вказано стрілкою) у жінок з ожирінням після метаболічної корекції. PAS-реакція. Збільшення Ч100
Ворсини покриті синцитіотрофобластом з гіперхромними ядрами. Цитоплазма з наявністю PAS-позитивних включень. Під синцитіотрофобластом розташовуються більш великі клітини цитотрофобласта з інтенсивно забарвленим ексцентрично розташованим ядром. Зрілі проміжні ворсини (ворсини II порядку) розташовуються компактно, округлої форми. Проліферативні процеси в епітелії характеризуються утворенням синцитіальних вузликів, які представлені скупченням ядер (рис. 8.8).
Рис. 8.8 Мікрофотографія фрагментів плаценти з проліферативними процесами в епітелії з утворенням синцитіальних вузликів (вказано стрілкою) у жінок з ожирінням після метаболічної корекції. Забарвлення гематоксилін-еозином. Збільшення Ч200
Ворсини III порядку невеликого розміру з щільною склерозованою стромою (рис. 8.9), яка представлена потовщеними колагеновими волокнами, забарвленими за Маллорі в синій і за ван Гизоном в червоний колір.
У дрібних ворсинах відзначаються фіброцити і фібробласти. У досліджуваних плацентах виявляються ворсинки з пухкою, сітчастою стромою і центрально розташованими судинами. Переважає одношаровий епітелій, клітини Кащенко-Гофбауера (ККГ) поодинокі. При цьому дифузний розподіл ККГ (поодинокі клітини) спостерігається в 5 випадках, проміжний варіант їх розподілу - в 3 випадках і осередкове скупчення декількох клітин - у 2 випадках. Отже, для ожиріння характерне переважно осередкове накопичення клітин Кащенко-Гофбауера в плаценті. Під впливом метаболічної корекції розподіл клітин в групі жінок з ожирінням став наближеним до контрольної групи жінок з фізіологічною масою тіла, що може свідчити про послаблення запальних змін в плаценті (табл. 8.6). Базальна пластинка представлена великими поліморфними децидуальними клітина...
Подобные документы
Порівняльні аспекти клінічних і сидеропенічних симптомів при розвитку анемії вагітності у жінок з різним паритетом. Методика лікувально-профілактичних заходів у вагітних з гестаційною анемією на основі додаткового використання антигомотоксичної терапії.
автореферат [34,1 K], добавлен 10.04.2009Причини демографічної проблеми: зниження народжуваності, висока смертність, скорочення життя. Рекомендації щодо розробки моделей рекреаційної діяльності вагітних жінок. Суб'єкти курортної, лікувально-оздоровчої та культурно-дозвіллєвої діяльності.
курсовая работа [230,7 K], добавлен 15.10.2014Метаболічни зміни у тканинах щурів при умовах коротко- та довготривалого експериментального свинцево-кадмієвого токсикозу і його корекції селенітом натрію та ліолівом. Доцільність використання даних препаратів з метою корекції метаболічних порушень.
автореферат [41,3 K], добавлен 24.03.2009Клінічні особливості, ехоструктура яєчників, церебральний та внутрішньояєчниковий кровоток, психоемоційний статус, гормональний гомеостаз при синдромі полікістозних яєчників. Розробка метода корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції у жінок.
автореферат [72,7 K], добавлен 21.03.2009Зниження частоти і ступеню важкості анемії вагітних у жінок, які багато народжують, на основі вивчення клініко-функціональних особливостей, стану гемопоезу й обміну заліза залежно від числа пологів. Удосконалення лікувально-профілактичних заходів.
автореферат [37,0 K], добавлен 09.04.2009Патологічні процеси, порушення різних ланок гомеостазу та зниження слуху при отитах. Ефективність діагностики та лікування гнійних середніх отитів. Застосування інструментальних методів діагностики захворювання та вдосконалення патогенетичної терапії.
автореферат [115,2 K], добавлен 12.03.2009Клінічні ознаки старіння переднього відрізка ока у хворих на первинну відкритокутову глаукому. Рівень периферичних і центральних статевих гормонів. Особливості гіпофізарно-тиреоїдної системи у хворих на ПВКГ. Клінічна ефективність комплексного лікування.
автореферат [63,6 K], добавлен 09.03.2009Наявність гендерних особливостей та впливу ожиріння на формування гіпертрофії лівого шлуночку у хворих із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом. Гіпертрофія лівого шлуночку в залежності від ступеня порушень вуглеводного, ліпідного обмінів.
автореферат [51,5 K], добавлен 06.04.2009Репродуктивна система чоловіка і жінки, соматичні захворювання і безплідність. Стан репродуктивної функції у чоловіків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Основи безпеки населення на радіаційно забруднених територіях. Основні принципи захисту та лікування.
курсовая работа [152,6 K], добавлен 26.09.2009Аналіз психопатологічних проявів, зв’язок між порушеннями вуглеводного обміну і основними клініко–психопатологічними характеристиками при сексуальних порушеннях у хворих на параноїдну шизофренію. Комплекс терапевтичних заходів для корекції патології.
автореферат [42,3 K], добавлен 21.03.2009Порушення в організмі різних обмінних процесів - водного, мінерального, вітамінного, вуглеводного, білкового, жирового. Причини, що викликають захворювання ожирінням у дітей. Фізичне виховання хворих на ожиріння. Важливість адекватного харчування.
реферат [26,5 K], добавлен 06.07.2009Поняття та чинники ризику виникнення геморагічного шоку в акушерстві. Критерії тяжкості гемодинамічних і метаболічних порушень у жінок. Загальні принципи лікування гострої крововтрати. Першочергові дії при виникненні геморагічного шоку у вагітних.
реферат [22,4 K], добавлен 25.09.2014Імунологічні механізми оплодотворення та вагітності. Серологічна несумісність, або конфліктне сполучення груп крові, її прояви, діагностика у вагітних. Порівняльний аналіз серологічного конфлікту по системі АВ0 з конфліктом по системі резус-фактора.
реферат [21,6 K], добавлен 13.11.2009Роль генетичної схильності до розвитку захворювань тканин пародонта на основі комплексного клініко-генетичного обстеження хворих. Вміст основних остеотропних біометалів у крові і ротовій рідині хворих. Етіологічний та патогенетичний способи лікування.
автореферат [87,2 K], добавлен 09.03.2009Особливості клінічного перебігу рефрактерної ГЕРХ, поєднаної з ожирінням і найбільш характерні екзогенні фактори, що перешкоджають повному виліковуванню пацієнтів. Обґрунтування терапевтичних заходів для запобігання рефрактерної ГЕРХ, їх ефективність.
автореферат [50,4 K], добавлен 03.04.2009Кореляційний аналіз показників лейкограми крові жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Лабораторні показники вмісту еритроцитів та гемоглобіну, кількості формених елементів у сечі жінок при ускладненні вагітності різних строків пієлонефритом.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 13.10.2015Етіопатогенетична і клінічна характеристика ожиріння, супутні захворювання, фактори ризику. Класифікація надмірної маси тіла. Застосування ранкової гімнастики, лікувальних вправ з фітболом, бігу, ходьби, масажу, фізіотерапії для реабілітації при ожирінні.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 20.01.2014Взаємозв’язок маркерів вегетативної та ендотеліальної дисфункції у хворих на фіброміалгії з основними клінічними проявами та ефективністю лікування, нові підходи до фармакологічної корекції виявлених порушень з використанням адреноблокатора карведилолу.
автореферат [961,3 K], добавлен 11.04.2009Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.
автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009Фактори ризику маткових кровотеч при оперативному розродженні. Стан імунної системи та інтерлейкінів у вагітних та породілей з прееклампсією, розроджених кесаревим розтином. Характер гістологічних та електронномікроскопічних змін міометрія та плаценти.
автореферат [51,9 K], добавлен 10.04.2009
