Підвищення ефективності лікування й профілактики ускладнень герпетичних кератитів. Патогенетична роль порушень енергетичного обміну, окислювально-відновних процесів, показників місцевого імунітету. Застосування пробіотиків і імунокорегуючих засобів.

Розробка та характеристика алгоритму діагностичних заходів та лікування хворих на бічні кісти шиї. Обґрунтовання можливості прогнозування їх несприятливого клінічного перебігу та виникнення рецидивів після лікування в залежності від нозологічної форми.

Вивчення результатів змін в імунному статусі: підвищення рівня CD16+клітин, sIgA в слині, В-лімфоцитів та сироваткового IgG як реактивація ВЕБ інфекції у дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини на тлі тимомегалії та зниженого сироваткового кортизолу.

Аналіз впливу екологічних факторів на виникнення фарингіту у жителів регіону Поділля. Вивчення особливостей клініко-імунологічного статусу хворих. Використання імуномодулюючих препаратів з групи каратолінів. Оцінка ефективності лікування "Каровлавом".

Клінічна та імунологічна ефективність схеми призначення корвітину в гострому періоді інфаркту міокарда. Вплив терапії корвітином на клінічну картину захворювання, швидкість еволюції ЕКГ-кривої, функціональний стан серця та його вегетативну регуляцію.

Дослідження системи неспецифічного імунного захисту осіб молодого віку з поєднаними хронічними хворобами шлунково-кишкового тракту та обструктивним захворюванням легенів. Обґрунтування алгоритму діагностики імунорегуляторних реакцій компенсації.

Розробка методу лікування первинного геніального герпесу. Використання валацикловіру із протефлазідом та вакцини "Біогерп". Профілактика рецидивів шляхом диференційованого використання лікарських засобів з урахуванням факторів епідемічного ризику.

Основний аналіз показників ризику повільного ацетиляторного фенотипу щодо прогнозування тяжкого перебігу нападу астми. Вивчення клініко-анамнестичних особливостей плину захворювання, ознак атопії та характеристик запального процесу дихальних шляхів.

Вивчення клініко-параклінічних особливостей перебігу тяжкої форми бронхіальної астми у дітей зі швидким та повільним типами ацетилювання та їх залежність від груп крові. Розробка основних варіантів лікування бронхіальної астми в дітей шкільного віку.

Особливості клітинної і гуморальної ланки імунітету, зміни метаболічної активності еозинофілів периферичної крові та оцінка їх клінічного значення при загостренні бронхіальної астми. Прогностичні критерії нападу астми у дітей та методи її лікування.

Діагностика, прогнозування перебігу та лікування виразкової хвороби у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС шляхом вивчення її клініко-імунологічних особливостей. Ускладнення захворювання при високому рівні інфікування Helicobacter pylori.

Удосконалення терапії гострих респіраторних захворювань на підставі вивчення клініко-імунологічних особливостей перебігу хвороби, преморбідного фону та супутньої патології. Функціональна активність лімфоцитів. Гуморальна ланка імунітету організму.

Розробка заходів відновлення імунореактивністі хворих на гнійний верхньощелепний синусит. Корекція імунних розладів хлорофіліптом у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет. Аналіз реакції фагоцитуючих клітин на модулюючу дію регуляторних цитокінів.

Дослідження клініко-імунологічних закономірностей розвитку лімфаденопатії у дітей, які часто хворіють. Визначення характеру, ступеня і особливостей імунних зрушень. Розробка імунних засобів підвищення ефективності терапії цієї категорії пацієнтів.

Вивчення хронічних вірусних гепатитів на основі визначення частоти розповсюдження маркерів вірусів гепатитів В і С у медпрацівників та хворих у Закарпатській області. Особливості стану імунної системи; позитивний вплив циклоферону на клінічний перебіг.

Дослідження особливостей клінічного перебігу, зміни клітинного імунітету та появи гіпокальціємії у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит. Обґрунтування доцільності удосконалення комплексного лікування хворих шляхом включення ентеросорбції.

Удосконалення терапії гострих респіраторних вірусних інфекцій у часто хворіючих дітей раннього віку залежно від частоти та особливостей перебігу захворювання. Вивчення динаміки інтерфероноутворення, продукції інтерлейкінів та стану системного імунітету.

Вивчення клініко-імунологічної ефективності флуренізиду – антибактерійного препарату нового класу при лікуванні хворих на реактивні артрити, поєднані з хронічним урогенітальним хламідіозом. Характеристика віддалених результатів ефективності лікування.

Аналіз клінічних, біохімічних й імунологічних показників у породіль із гнійно-запальними захворюваннями й ускладненнями пуерперія. Вивчення впливу різних доз рентгенівського опромінення на показники імунокомпетентних клітин. Визначення методів лікування.

Вивчення динаміки клінічних проявів хронічної мієлоїдної лейкемії. Аналіз показників якості життя хворих при використанні імунотропних препаратів. Розробка методики з імунокоригуючої терапії при застосуванні тимогену або лаферону в комплексному лікуванні.

Встановлення особливостей стану апоптозу лімфоцитів у дітей, які страждають на бронхіальну астму, в різні періоди захворювання. Виявлення зв'язку між активністю апоптотичного процесу та рівнем фізичного розвитку пацієнтів із зазначеною патологією.

Специфіка клініко-рентгенологічного перебігу хронічного гранулюючого періодонтиту тимчасових молярів у дітей. Стан тканин зубоальвеолярного сегмента, вимірювання омічного електричного опору тканин. Показники імунітету ураженої зони та ротової рідини.

Встановлення основних факторів ризику розвитку тяжких форм гострої кишкової інфекції. Визначення найбільш інформативних чинників, що сприяють формуванню тривалого постінфекційного дисбіозу. Вивчення клінічних особливостей кишкових інфекцій у дітей.

Вивчення стану системи неспецифічного імунітету у хворих на хронічний пиловий та обструктивний бронхіт. Розробка методики ранньої діагностики і патогенетичної терапії хронічного пилового бронхіту препаратом поліненасичених жирних кислот – "Теком".

Аналіз етіології, загальної клінічної, оториноларингологічної та аудіологічної характеристики сенсоневральної приглухуватості у дітей. Вивчення імунного статусу у даного контингенту хворих. Обґрунтування проведення активної неспецифічної імунотерапії.

Особливості соціально-економічної структури, екологічних обставин, які призводять до зниження імунітету у населення промислового регіону. Специфіка перебігу пародонтиту, що виникає на фоні супутньої патології. Комплекс лікувально-профілактичних методів.

Неінвазивне втручання у лікуванні хронічного простатиту / синдрому хронічного тазового болю. Оцінювання динаміки і взаємозв’язку клінічних симптомів та концентрації цитокінів еякуляту під час застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії.

Дослідження адаптації і стану здоров’я новонароджених та дітей першого року життя від матерів, які отримували лімфоцитотерапію під час вагітності. Прямий кореляційний взаємозв’язок між рівнем інтерлейкіну 1 з показниками вегетативного гомеостазу.

Розробка технології терапії при хронічному катаральному риніті із одночасною санацією хронічного тонзиліту шляхом обробки кверцетином піднебінних мигдаликів і слизової оболонки порожнини носа. Вплив препарату на запальний процес при його застосуванні.

Вивчення особливості дії різних режимів хіміотерапії, комбінованої імунохіміотерапії із застосуванням рекомбінантного інтерферону, цитокінів та інтерлейкіну-2 на показники крові, мієлограми та імунного статусу у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію.