Происхождения слова "буряты", основные места проживания: Иркутская и Читинская области России, также Монголия, Казахстан. Статистические данные населения. Основные этнические группы: булагаты, эхириты, хонгодоры и хоринцы. Вероисповедание и культура.

Исторические факторы формирования группы семейских старообрядцев. Материальная культура семейских старообрядцев Забайкалья. Синтез элементов материальной и духовной культуры в одежде старообрядцев. Обрядовый фольклор и песенное творчество семейских.

В статье исследуются проблемы науки, которая в течение всей своей истории меняла не только название, но и теоретико-методологический базис. Ее предмет и феноменология ее исследований до сих пор находятся в центе дискуссий различных школ и направлений.

Основы функционирования, история и характеристика Валдайского национального парка, расположенного на территории Новгородской области. Сочетание холмов и западин с многочисленными ложбинами, логами и ручьями. Рассмотрение животных, проживающих в Валдае.

Життєвий шлях і наукова діяльність відомого в Україні вченого і краєзнавця Валентина Дмитровича Отамановського. Проведення культурних досліджень на Вінниччині. Оцінка внеску Отамановського в теорію і практику сучасного українського краєзнавства.

Внесок Отамановського в теорію і практику сучасного вітчизняного краєзнавства. Напрацювання щодо вивчення та поширення інформації про історію регіону, його культуру, природу, населення, економіку, медицину. Його науково-практична діяльність на Поділлі.

Ознакомление с документами из личного архива А.А. Дунина-Горкавича. Изучение северо-восточной окраины Тобольской губернии. Исследование природно-географических условий края, характеристика хозяйственной деятельности аборигенов, составлена карта реки Вах.

Рассмотрение истории формирования этнического состава и традиций России и Белоруссии. Сравнительный комплексный этнологический анализ процессов взаимопроникновения и взаимодействия культурных традиций населения Гродненской и Калининградской областей.

Обзор истории достопримечательностей и символов национальной славы Великого Новгорода, связанных с событиями Великой Отечественной войны: монумент Победы; Софийский собор; памятник "Тысячелетие России"; мемориал "Вечный огонь славы"; стела воинской славы.

Опис традиційних центральноукраїнських величальних пісень, виконуваних на Великдень - так званих "христувань". Сучасні записи їх мелодій з Кіровоградщини. Побутування, зміст й музично-поетичні форми даного жанрового різновиду, його типологічні ознаки.

Особенности символики и ритуального функционирования одного из атрибутов русской свадебной обрядности современной Удмуртской Республики - веника. Характеристика элементов свадебного обряда, в которых веник используется в качестве ритуального предмета.

Исследование на основе сирийских памятников письменности XII–XIII веков этнокультурных традиций, которые в продолжение Античности и Средневековья складывались и закреплялись в среде тюркских народов Центральной и Передней Азии. Их особенности и значение.

Построение первых качелей и каруселей к Масленной неделе. Проведение обряда закликания весны с первым блином. Традиция посещения крестниками крестных родителей в Прощеное воскресенье. Закликание весны песенками, закличками, печеными жаворонками 22 марта.

Роль в общественной жизни крестьян и городского населения у русских, как и у других европейских народов, обрядов и обычаев, приуроченных к датам христианского календаря и тесно связанные с циклом сельскохозяйственных работ: Масляницы, Троицы, Радоницы.

Аналіз феномену весільної фотографії, яка представляє специфічний тип історично-етнографічних джерел візуального різновиду. Репрезентативність і інформативність весільних фотографій із сімейних фотоальбомів як своєрідний маркер ідентичності в побуті.

Весільне обрядове дійство кашубів, мазурів, моравців, словінців, полабів, поляків, філіпонців і чехів, що проживали у XIX ст. на території Німеччини. Простеження німецьким етнографом Францом Тецнером етнічної традиційності святкування весілля у слов’ян.

Дошлюбне спілкування, дошлюбні обряди, сватання дівчини, змовини, умовини, заручини, барвінкові обряди, дівич-вечір, весільний поїзд, весільні чини, бгання короваю, запросини, вирядження молодого, посад, вінчання, покривання, посаг, комора, колачини.

Особливості весільного обряду с. Мала Мочулка. Традиція взаємного запрошення молодих. Випікання короваю в домашніх умовах, вірування та заборони, пов’язані з цим. Обрядове деревце-гільце та комплекс обрядодій під час його виготовлення і прикрашання.

Дослідження трансформації традиційної культури Східного Поділля. Особливості весільної обрядовості села Метанівка. Побутування кількох способів перев’язування молодого хусткою під час сватання. Покривання молодої й обдаровування присутніх короваєм.

Досліджується один з найдавніших угорських осередків в Україні, яким була і залишається Закарпатська область. На матеріалах відомих науковців розглядається весільний обряд мадярів даного регіону як невід'ємна частина угорської традиційної культури краю.

Поняття та сутність обрядової весільної творчості подолян, еволюція їх мислення, процес формування художньої картини світу та менталітету. Взаємодія весільного обряду і весільної пісні, художня своєрідність та її специфіка, характеристика жанрового складу

Побудування весняного календарно-обрядового фольклору болгар Південної Бессарабії. Історико-генетичні особливості бессарабської фольклорної традиції. Характерні для мешканців сіл Південної Бессарабії обрядових пісень весняного циклу народного календаря.

Класифікація, номінації та основні мотиви весняних календарних пісень. Молодечо-запальний та інтимно-ліричний характер народної творчості. Різноманітні по жанру веснянки: розвійні, любовно-еротичні, шлюбні та драстичні. Перші записи і публікації веснянок.

Результати дослідження середньополіських весняних традицій, локалізованих у басейні р. Уборть. Аналіз весняних обрядів, пісенних жанрів весняного сезону (веснянки закличні та співані), основних мелотипів в контексті його географічної локалізації.

Розглядається науково-методична діяльність Бориса Кушніра на ниві відродження і розвитку в освіті Хмельниччини краєзнавчого руху та історичного краєзнавства від 50-х рр. ХХ ст. до початку ХХ ст. Зібрання записів спогадів сельчан про історичне минуле.

Рассмотрение состава и функций вещей, используемых при проведении традиционных жертвоприношений закамскими удмуртами - приверженцами этнической религии из Республики Башкортостан и Пермского края. Особенность проявления формы религиозного культа.

Костюм как важный составляющий элемент культуры каждого народа, его роль и значение. Исследование основных предметов одежды, обнаруженных в курганах хуннуской знати в могильнике Ноин-Ула. Оценка и обоснование эклектичности костюма знатных хунну.

Проведення комплексного дослідження формул сюжету "звідництво дівчини" як такого, що стосується весняного та весільного циклів народних пісень. Ритуальна смерть під час переходу дівчини до заміжнього стану. Пошук першооснов елементів народної творчості.

Проведение анализа многовековых и разносторонних культурных связей народов Дагестана и Азербайджана. Исследование разных форм и особенностей поселений и жилищ добрососедских народов, взаимовлияние и взаимопроникновение элементов материальной культуры.

Розгляд тематики побутування літнього та зимового видів взуття на Поділлі на польових матеріалах автора. Характерні відмінності у вжитку взуття на Західному та Східному Поділлі. Способи пошиття та конструювання взуття на Поділлі у першій половині ХХ ст.