Построение первых качелей и каруселей к Масленной неделе. Проведение обряда закликания весны с первым блином. Традиция посещения крестниками крестных родителей в Прощеное воскресенье. Закликание весны песенками, закличками, печеными жаворонками 22 марта.

Роль в общественной жизни крестьян и городского населения у русских, как и у других европейских народов, обрядов и обычаев, приуроченных к датам христианского календаря и тесно связанные с циклом сельскохозяйственных работ: Масляницы, Троицы, Радоницы.

Весільне обрядове дійство кашубів, мазурів, моравців, словінців, полабів, поляків, філіпонців і чехів, що проживали у XIX ст. на території Німеччини. Простеження німецьким етнографом Францом Тецнером етнічної традиційності святкування весілля у слов’ян.

Дошлюбне спілкування, дошлюбні обряди, сватання дівчини, змовини, умовини, заручини, барвінкові обряди, дівич-вечір, весільний поїзд, весільні чини, бгання короваю, запросини, вирядження молодого, посад, вінчання, покривання, посаг, комора, колачини.

Особливості весільного обряду с. Мала Мочулка. Традиція взаємного запрошення молодих. Випікання короваю в домашніх умовах, вірування та заборони, пов’язані з цим. Обрядове деревце-гільце та комплекс обрядодій під час його виготовлення і прикрашання.

Дослідження трансформації традиційної культури Східного Поділля. Особливості весільної обрядовості села Метанівка. Побутування кількох способів перев’язування молодого хусткою під час сватання. Покривання молодої й обдаровування присутніх короваєм.

Досліджується один з найдавніших угорських осередків в Україні, яким була і залишається Закарпатська область. На матеріалах відомих науковців розглядається весільний обряд мадярів даного регіону як невід'ємна частина угорської традиційної культури краю.

Поняття та сутність обрядової весільної творчості подолян, еволюція їх мислення, процес формування художньої картини світу та менталітету. Взаємодія весільного обряду і весільної пісні, художня своєрідність та її специфіка, характеристика жанрового складу

Побудування весняного календарно-обрядового фольклору болгар Південної Бессарабії. Історико-генетичні особливості бессарабської фольклорної традиції. Характерні для мешканців сіл Південної Бессарабії обрядових пісень весняного циклу народного календаря.

Класифікація, номінації та основні мотиви весняних календарних пісень. Молодечо-запальний та інтимно-ліричний характер народної творчості. Різноманітні по жанру веснянки: розвійні, любовно-еротичні, шлюбні та драстичні. Перші записи і публікації веснянок.

Результати дослідження середньополіських весняних традицій, локалізованих у басейні р. Уборть. Аналіз весняних обрядів, пісенних жанрів весняного сезону (веснянки закличні та співані), основних мелотипів в контексті його географічної локалізації.

Розглядається науково-методична діяльність Бориса Кушніра на ниві відродження і розвитку в освіті Хмельниччини краєзнавчого руху та історичного краєзнавства від 50-х рр. ХХ ст. до початку ХХ ст. Зібрання записів спогадів сельчан про історичне минуле.

Рассмотрение состава и функций вещей, используемых при проведении традиционных жертвоприношений закамскими удмуртами - приверженцами этнической религии из Республики Башкортостан и Пермского края. Особенность проявления формы религиозного культа.

Костюм как важный составляющий элемент культуры каждого народа, его роль и значение. Исследование основных предметов одежды, обнаруженных в курганах хуннуской знати в могильнике Ноин-Ула. Оценка и обоснование эклектичности костюма знатных хунну.

Проведение анализа многовековых и разносторонних культурных связей народов Дагестана и Азербайджана. Исследование разных форм и особенностей поселений и жилищ добрососедских народов, взаимовлияние и взаимопроникновение элементов материальной культуры.

Розгляд тематики побутування літнього та зимового видів взуття на Поділлі на польових матеріалах автора. Характерні відмінності у вжитку взуття на Західному та Східному Поділлі. Способи пошиття та конструювання взуття на Поділлі у першій половині ХХ ст.

Розгляд тематики побутування літнього та зимового видів взуття на Поділлі на польових матеріалах автора. Виділення характерних відмінностей у вжитку взуття на Західному та Східному Поділлі. Огляд способів пошиття та конструювання взуття на Поділлі.

Аналіз символіки виготовлення та використання обиденного полотна для викликання дощу на території Українського Полісся за польовими матеріалами. Місце ритуальної дії, кількість учасниць процесу при виготовленні обиденного полотна, назви обиденної тканини.

Изучение истории Челябинского государственного краеведческого музея, структуры его деятельности и основных коллекций. Ознакомление с видами экспозиций, формами музейной рекламы и дизайна. Описание и анализ памятника художественной культуры и искусства.

Выявление особенностей вербальных символов, анализ современных стереотипных представлений, возникающих в процессе коммуникации. Характеристика удмуртского этноса. Составление ситуативной модели описания вербального и невербального поведения удмуртов.

История возникновения и распространения лаптей в Псковской области, сущность и отличительные черты поршней. Характеристика и особенности видов лаптей, использование самодельной обуви из луба. Способы ношения плетеной обуви, предназначение оборы.

Специфика декоративно-прикладного искусства и ремесел крымских татар. История развития самобытного искусства народа Крыма. Деятельность артелей, заводов и мастерских. Отражение национальных традиций в золотом шитье, ткачестве, резьбе по камню и дереву.

Дендропарк "Веселі Боковеньки", його створення. Кіровоградська Велика хоральна синагога — культова іудейська споруда, що побудована в еклектичному стилі. Кіровоградський обласний краєзнавчий музей, його фонди. Мальовничий куточок музей "Хутір Надія".

Етнографічне дослідження використання вогню у традиційній народній медицині українців Закарпаття. Способи його використання в лікувальних практиках та обрядах очищення від різних хвороб. Варіанти обрядів спалення рожі, гасіння вогню, обкурення димом.

Дослідження та аналіз дифузії традиційного вбрання в реалії урбаністичної культури українського етносу. Порівняльна характеристика форматів української ідентифікації в міському костюмі на прикладі персоналій та оточення родин Драгоманових і Косачів.

Аналіз атрибутивного і міфічного значення хутряного та шкіряного одягу в родильних, весільних, хрестильних, поховальних, будівельних та святкових обрядах українців. Відображення світоглядних уявлень українців у обрядовій та обереговій функції одягу.

Аналіз праці, присвяченій пам’яті українського етнолога, фольклориста, громадського діяча, автора слів Гімну України П. Чубинського, що були опубліковані в часописі "Украинская жизнь". Біографія Чубинського, його фольклористична та етнографічна спадщина.

Напрями діяльності відділу етнографії та народних промислів Волинського краєзнавчого музею з часу його створення. Внесок у розвиток етнографічного музейництва О. Ошуркевича, Н. Гатальської. Методи побудови виставок, створених відділом народних промислів.

Дослідження вишиванки як символу конкретного типу мислення та поведінки, певного іміджевого маркеру, що свідчить про більш усвідомлене ставлення до свого етнічного походження, самоідентифікації. Демонстрація сукні з традиційною українською вишивкою.

Визначення ролі українців у матеріальній культурі. Характеристика мистецьких витворів - ткацтва, вишивки, гаптування. Встановлення особливостей одягу різних верств населення. Огляд народних прислів’їв та приказок про сорочку. Аналіз символіки вишиванки.