Інноваційні педагогічні технології та методики в освітньому процесі військових навчальних закладів провідних країн-членів НАТО і України

Евристичні компоненти діяльності.

Термін «евристика» походить віл грецького heuresko - відшукую, відкриваю.

Евристика може розумітися як:

1) науково-прикладна дисципліна, що вивчає творчу діяльність;

2) прийоми вирішення проблемних завдань в умовах невизначеності, які звичайно протиставляються формальним методам вирішення, що спирається, наприклад, на точні математичні алгоритми.

3) метод навчання;

4) один із способів створення комп'ютерних програм.

Евристичний метод дозволяє виявити творчу активність підлеглих і процесі навчань і уміння їх виконувати поставлені перед ними задачі.

Сенсори.

Сенсор, давач, датчик - вимірювальний пристрій у вигляді конструктивної сукупності одного або декількох вимірювальних перетворювачів величини, що вимірюється і контролюється, та котрий виробляє вихідний сигнал.

Інтелектуальний компонент - це те, як людина засвоює інформацію, використовує її, ефективність пошуку і накопичення потрібної інформації, яка забезпечує розвиток особистості та адаптацію її в навколишньому середовищі.

Мотиваційний компонент.

Мотив - те, що спонукає людину до діяльності та надає цій діяльності осмислення.

Мотив - внутрішній чинник діяльності, усвідомлення бажаної мети.

Мотив - виражає суб'єктивне ставлення людини до свого вчинку. Людина ніде не розкривається так повно, як у мотивах поведінки.

Мотив досягнення складається з двох протилежних мотиваційних тенденцій - прагнення до успіху( мотивація досягнення) та запобігання невдачі.

Уміння систематизувати професійні задачі.

Систематизація - це впорядкування нормативно-правових актів з метою зручності в користуванні, внесення коректив в них і пристосування до змін, які відбулись в економічному і політичному житті суспільства, заміна старих, віджитих нормативних актів новини, комп'ютеризація їх.

Емоційно-вольові якості.

Емоції бувають:

Первинні:

- страх,

- тривога,

- гнів,

- радість.

Вторинні:

- образи,

- провина,

- заздрість,

- злорадство.

Позитивні:

- натхнення,

- ентузіазм,

- успіх,

- впевненість.

Негативні:

- переляк,

- лють,

- страх,

- горе.

Вплив конкретної ситуації на поведінку людини визначається тим, як людина переживає цю ситуацію. Переживання ситуацій, різноманітні ситуації людини на неї, розуміють як емоції.

Емоції - це психічні процеси, які відображають особисту значущість та оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини у формі переживання.

Вольові якості - відносно стійкі, незалежні від конкретних ситуацій психічні утворення, що засвідчують досягнуті особистістю рівень свідомої регуляції поведінки, її влади над собою.

Мотиваційний компонент.

Мотивація - це те, що знаходиться в людині «всередині». Якщо людина мотивована, її задоволення від роботи може призвести до якісного результату.

Очікування того, що зусилля дадуть бажані результати

Очікування того, що результати принесуть очікувану винагороду

Очікувана цінність винагороди

Мотивація

Модально-вольові якості.

Воля - це свідоме регулювання людиною своєї поведінки та діяльності, пов'язана з подоланням внутрішніх та зовнішніх перешкод.

Поняття моральності включає в себе правила поведінки, духовні та душевні якості, необхідні людині в суспільстві, а також дотримання цих правил.

Соціальний компонент.

Компонент - складова частина, елемент чого-небудь.

Стресостійкість, психологічна витримка.

Стресостійкість - це термін в психології, який трактується як поєднання особистісних якостей, дозволяють людині протистояти психологічних перевантажень без негативних наслідків для своєї психіки і оточуючих.

Доросла сформована особистість повинна вміти цінити опір різних стресових ситуацій, не панікувати, а мати сили діяти спокійно і раціонально.

Стресостійкість - це загальна якість особистості, яка характеризується здатністю протистояти стресовим факторам за період часу, який необхідний для організації нових умов, в яких даний стресор не буде загрозливим.

Під професійною діяльністю військовослужбовців розуміється “вид діяльності, що є професією для військовослужбовця і вимагає певної підготовки, навчання і отримання спеціальної освіти”. Військова служба в цьому сенсі ? одна з багатьох професій, для яких необхідні професійні навички, переконання, спеціальна освіта, здача відповідних іспитів, отримання допусків. Однак на відміну від інших професій до кандидатів для проходження військової служби висуваються додаткові вимоги за медичними, професійно-психологічними показниками, до фізичної підготовки та моральних якостей. Виконання військовослужбовцями завдань і функцій державної служби на професійній основі має гарантувати сталість і стабільність військово-службових відносин, силу і обороноздатність держави, бездоганність та ефективність управлінської діяльності, її незалежність від можливих політичних змін.

Таким чином, військова служба є специфічним державно-необхідним видом професійної діяльності, який охоплює військове навчання, бойове чергування, вартову та внутрішню службу, обслуговування, перевірку і ремонт військової техніки, безпосередньо бойові дії.

Таким чином, структура діяльності військового фахівця характеризується: по-перше, - напрямами діяльності (бойова підготовка, військове виховання тощо); по-друге, - видами (функціями) діяльності (службово-бойові, соціальні тощо); по-третє, - видами задач (професійні, соціально-професійні, соціально-побутові тощо), успішне вирішення яких реалізує відповідні функції.

Ці задачі, в свою чергу, відносяться до відповідного класу задач (стереотипні, діагностичні, евристичні).

Військова діяльність вимагає ініціативи і творчості, що зумовлено новизною і нестандартністю вирішуваних завдань, новими ситуаціями, які постійно виникають, і які не можна при всій ретельності прогнозування запрограмувати та передбачити заздалегідь. Крім того, ця діяльність цілодобово унормована і жорстко контролюється по вертикалі. Здійснюється діяльність із значними соціальними, матеріальними, правовими, моральними (в армійських умовах більш жорстко і нормативно регулюється діяльність та взаємини між військовослужбовцями) і фізіологічними обмеженнями.

Військова діяльність характеризується умовами, максимально наближеними до бойової обстановки, плановістю і чіткою організацією на основі військових статутів, наказів, настанов, у рамках яких відбувається розвиток як особистості військовослужбовця, зокрема, так і військового колективу в цілому. Для військової діяльності характерні особиста відповідальність кожного суб'єкта діяльності за виконання своїх функціональних обов'язків, високий ступінь інтелектуалізації, підвищення ролі розумової праці, високі вимоги до особистісних і психологічних характеристик військовослужбовців, особливо офіцерського складу. Від військовослужбовця вимагаються не лише глибокі професійні знання, але й високий рівень державної зрілості та моральної стійкості, ініціативи та творчості як вищого рівня розвитку спроможності до самостійних, відповідальних, ініціативних, автономних дій.

Основними соціально-психологічними специфічними особливостями військової діяльності, які значною мірою детермінують її суб'єктивну психологічну структуру, є такі:

- велика громадська та державна значимість;

- напруженість, темп і динаміка;

- жорстка регламентація та правове регулювання між людьми;

- високий рівень колективності в сфері діяльності (озброєння, бойова техніка - способи колективних дій);

- певна замкнутість, просторова локалізація діяльності (під водою, в танку, за пультом управління тощо);

- високий рівень організації по вертикалі і горизонталі;

- часта зміна одних видів військової діяльності на інші, їх тісна взаємозалежність і взаємовплив.

Офіцер-лідер - це людина, яка вказує шлях, веде за собою, зберігає єдність команди (колективу) і турбується про кожного військовослужбовця під час виконання спільних завдань з досягнення мети.

Лідерство офіцера - це його здатність забезпечити в підрозділі три головні потреби особового складу, а саме:

- успішно виконувати загальне завдання;

- працювати злагоджено в колективі;

- максимально задовольняти індивідуальні потреби кожного військовослужбовця.

Лідерські якості майбутніх офіцерів являють собою професійно важливі властивості, які передбачають наявність у курсантів специфічних для їхньої професії знань, спеціальних умінь і навичок та визначаються характером і спрямованістю діяльності курсантів, особливостями курсантських колективів та навчально-виховного процесу [77].

Нижче ми наведемо психологічну структуру лідерських якостей майбутнього офіцера. Цю структуру було визначено на основі здійсненого авторами посібника аналізу сучасних наукових уявлень щодо змісту понять лідерства та лідера, особливостей та вимог військової діяльності, які зумовлюють необхідність наявності у офіцерів лідерських якостей, підходів до визначення переліку лідерських якостей особистості, як взагалі, так, і офіцерів, зокрема [59, 137].

У визначеній структурі виділено 5 компонентів

Психологічна структура лідерських якостей майбутнього офіцера

Комунікативно - організаційний компонент

1.1.Комунікабельність

1.2 Переконливість

1.3 Тактовність

1.4 Дипломатичність

1.5 Емпатійність

1.6 Гнучкість

1.7 Розвинуті мовленеві здібності

1.8 Розвинуті організаційні здібності

Емоційно-вольовий

2.1.Цілеспрямованість

2.2 Наполегливість

2.3 Рішучість

2.4 Впевненість у собі

2.5 Вимогливість

2.6 Самовладання,

2.7 Стресостійкість

Мотиваційний

3.1.Мотивація до лідерства

3.2 Мотивація до успіху

Мисленевий

4.1.Швидкість мислення

4.2 Логічність

4.3 Креативність,

4.4 Проникливість

4.5 Здатність до прогнозування

4.6 Здатність до узагальнення

4.7 Критичність

4.8 Розсудливість

Особистісний

5.1.Активність

5.2 Ініціативність

5.3 Обов'язковість

5.4 Надійність

5.5 Відповідальність

5.6 Почуття гумору

5.7 Оптимістичність

5.8 Чесність

5.9 Патріотизм

5.10 Прагнення до самовдосконалення

Зупинимось на розгляді особливостей розроблення і застосування теоретичної моделі інноваційних педагогічних технологій в освітньому процесі ВІ КНУ.

Педагогічні технології розвиваються дуже стрімко, щоб увійти в сектор закладів вищої освіти. Інститути повинні адаптуватися до зустрічі вимог цього змінюваного середовища, але не завжди можуть йти в ногу зі швидкістю, з якою технологія розповсюджується. Технологія може зменшити або видалити існуючі бар'єри для освіти, та викликати монументальні зміни і педагогічні інновації.

Не є виключенням і розробка теоретичної моделі інноваційних педагогічних технологій із забезпечення якості підготовки військових фахівців у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка набуває специфічних особливостей в процесі розробки і застосування.

Освітня діяльність у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка реалізується як освітній процес, що включає навчальну, виховну, методичну роботу та наукову і науково-технічну діяльність, відповідно до ліцензії на здійснення освітньої діяльності серія АЕ № 636455 від 09.06.2015, та передбачає видання випускникам ВІКНУ документів про вищу освіту державного зразка відповідно до сертифіката про акредитацію Київського національного університету імені Тараса Шевченка серії РД IV № 1159029 від 03.09.2013 та сертифікатів про акредитацію за відповідними спеціальностями (освітньо-професійними програмами).

Підготовка військових фахівців у ВІКНУ здійснюється за очною (денною) та заочною (дистанційною) формами навчання шляхом реалізації стандартів вищої освіти.

Освітній процес у ВІКНУ спрямований на на реалізацію стандартів освітньої діяльності та вищої освіти як сукупності вимог до змісту та результатів освітньої діяльності ВІКНУ за освітніми ступенями “бакалавр” та “магістр” в межах кожної спеціальності, за якою здійснюється підготовка військових фахівців у ВІКНУ.

Навчальна робота

Головним завданням ВІКНУ в навчальній роботі є:

якісна організація освітньої діяльності з метою виконання державного замовлення з підготовки військових фахівців за умов забезпечення відповідності параметрів військової освіти стандартам освітньої діяльності і вищої освіти та оцінювання знань тих, хто навчається, за кредитно-модульною системою організації освітнього процесу.

Навчальна робота у ВІКНУ спрямована на виконання заходів із питань підготовки за фахом курсантів (слухачів, громадян України, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу, курсантів із числа військовослужбовців військової служби за контрактом рядового, сержантського (старшинського) складу, організацію і методичне забезпечення всіх видів навчальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки, проведення діагностики результатів навчання.

Перелік спеціальностей, за якими проводиться підготовка військових фахівців у ВІКНУ:

* 035 “Філологія”;

* 052 “Політологія”;

* 053 “Психологія”;

* 061 “Журналістика”;

* 072 “Фінанси, банківська справа та страхування”;

* 081 “Право”;

* 193 “Геодезія та землеустрій”;

* 291 “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії”.

Освітній процес у ВІКНУ здійснюється в таких організаційних формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, практична підготовка, самостійна робота (самостійні заняття) курсантів (слухачів), контрольні заходи.

Навчальні заняття проводяться відповідно до розкладу занять в навчальних аудиторіях, комп'ютерних класах, лабораторіях ВІКНУ та на базових факультетах (в інститутах) КНУ.

Організація освітнього процесу при заочній формі навчання здійснюється як для слухачів, які навчаються для здобуття освітнього ступеня “магістр”, так і для курсантів, які навчаються для здобуття освітнього ступеня “бакалавр” (військовослужбовці військової служби за контрактом рядового, сержантського (старшинського) складу, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, та отримали поранення під час виконання службових обов'язків у районі проведення бойових дій).

Практична підготовка курсантів ВІКНУ проводиться в наступних формах:

* первинна військово-професійна підготовка курсантів 1-го року навчання - за окремою План-програмою до початку навчального року за рахунок часу, який не зараховується до загального (календарного) обсягу часу підготовки освітнього рівня “бакалавр”;

* практична підготовка курсантів 1-го року навчання за військово-обліковою спеціальністю “Стрілець механізованого взводу” - за Програмою формування загальновійськової складової професійної компетенції офіцерів управління тактичного рівня для курсантів 1-2 курсів ВІКНУ (за ВОС: “Стрілець механізованого взводу” та “Головний сержант механізованого взводу”);

* практична підготовка курсантів 2-го року навчання за ВОС “Головний сержант механізованого взводу” - за Програмою формування загальновійськової складової професійної компетенції офіцерів управління тактичного рівня для курсантів 1-2 курсів ВІКНУ (за ВОС: “Стрілець механізованого взводу” та “Головний сержант механізованого взводу”) та Програми практики курсантів ІІ курсу ВІКНУ на посаді заступника командира механізованого взводу (за ВОС “Головний сержант механізованого взводу”);

* навчальна (військова) практика курсантів 3-го року навчання - за програмами навчальної (військової) практики та індивідуальними завданнями;

* військова практика курсантів 5-го року навчання - за програмами військової практики та індивідуальними завданнями;

* військове стажування курсантів 5-го року навчання - за програмами військового стажування та індивідуальними завданнями.

Сьогодні у навчальному процесі спостерігаються швидкоплинні процеси інтенсивного зростання обсягів наукової і науково-технічної інформації, оновлення системи наукових знань, які обумовлюють виникнення потреби в якісно новій теоретичній та практичній підготовці висококваліфікованих офіцерів-професіоналів, здатних до самостійної творчої роботи, впровадження у життя наукомістких технологій та, які здатні пристосуватися до сучасних соціально-економічних умов.

Зазначимо, що метою діяльності системи вищої військової освіти є не тільки підготовка офіцерів-професіоналів, а й набуття вихованцями вищих військових навчальних закладів навичок самоосвіти, вмінь аналізувати процеси і явища, планувати та здійснювати власну науково-пошукову та науково-дослідну діяльність.

Теорія та практика вітчизняної педагогічної та військово-педагогічної науки вирізняється значною кількістю наукових доробок за даною тематикою. Так, М.В. Гутник, Й.Т. Сележан, Л.М. Багрянцева та інші досліджували історичні, культурологічні та методологічні аспекти науково-дослідної роботи курсантів; проблемні питання організації, планування та технології організації науково-дослідної роботи у вищій школі вивчали М.І. Радомисельський, К.Д. Тараманова та інші; С.І. Бєлих, М.І. Шут, Н.В. Задорожна та інші обґрунтовували навчально-методичні рекомендації організації науково-дослідної роботи курсантів та школярів з різних навчальних дисциплін; питання організації навчального процесу, в тому числі і деякі питання їх науково-дослідної роботи, курсантів ВВНЗ досліджували В.В. Ягупов [153], М.І. Нещадим [89], М.І. Науменко. Проте, особливості організації науково-дослідної роботи курсантів ВВНЗ, на нашу думку, досліджено недостатньо. Тому, метою даної статті є визначення особливостей організації та проведення науково-дослідної роботи курсантів ВВНЗ.

Як слушно зазначає О.В. Крушельницька, основним завданням вищої школи в сучасних умовах є підготовка, всебічно розвинених, здатних безперервно вчитись, поповнювати і поглиблювати свої знання, фахівців[70]. Мета сучасної освіти - навчити думати, сформувати навички самостійного навчання, сприяти інтеграції вихованців у суспільство, яке постійно модернізується та трансформується, мотивувати підвищувати свій теоретичний та професійний рівень.

Дослідниця наголошує на тому, що лише ті суб'єкти, які засвоюють знання найбільш швидко, здатні виживати, перегравати своїх конкурентів, розвивати свої здібності, які базуються на знаннях довготривалих та адекватних зовнішнім змінам [70, с. 59].

На нашу думку, дане твердження можна застосувати і до майбутніх офіцерів, які зобов'язані набути ґрунтовних теоретичних знань, сформувати систему умінь та навичок, які б заклали підвалини їх майбутньої військово-професійної майстерності.

Зазначимо, що вища військова школа сприяє реалізації окресленої вище мети, за рахунок інтеграції науки, освіти і військової практики. В останні роки (2013-2017) така інтеграція реалізується за рахунок оперативної зміни змісту навчального матеріалу, яку ініціює викладацький склад кафедр ВВНЗ, який набуває та постійно вдосконалює військову майстерність у бойових діях на сході України. Бойовий досвід офіцерів-викладачів сприяє: поєднанню цілей і напрямів навчальної, науково-дослідної і виховної роботи, забезпеченню тісного взаємозв'язку усіх форм і методів науково-дослідної роботи курсантів.

Успішному виконанню науково-дослідної діяльності курсантів ВВНЗ сприяє дотримання таких умов як: активна участь курсантів у науково-дослідній роботі впродовж всього періоду навчання; поступове ускладнення завдань з врахуванням напряму їх підготовки; забезпечення співпраці у науково-дослідній роботі курсантів різних курсів; поєднання науково-дослідної роботи курсантів з навчальною і науково-дослідною діяльністю викладацького складу кафедри.

Зауважимо, що результатом методично правильної організації науково-дослідної роботи курсантів ВВНЗ є: формування наукового світогляду курсантів, оволодіння ними методологією і методами наукового дослідження; всебічне опанування курсантами обраної спеціальності та досягнення ними високого професіоналізму; розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей курсантів у вирішенні практичних завдань; прищеплення курсантам навичок самостійної науково-дослідної роботи; розвиток ініціативи, здатності застосовувати теоретичні знання в практичній роботі, залучення здібних курсантів до розв'язання наукових проблем, що мають важливе значення для військової теорії та практики; необхідність оновлення і вдосконалення своїх знань; створення та розвиток наукових шкіл, творчих колективів; виховання резерву науковців, викладачів, дослідників [70, с. 60].

Зазвичай вирізняють два види організації науково-дослідної роботи курсантів ВВНЗ: науково-дослідна робота, що включена у навчальний процес і, яка є змістовним елементом навчального часу та здійснюється у відповідності з навчальними планами; науково-дослідна робота, що виконується курсантами у позанавчальний час [111].

Відомо, що життєдіяльність курсантів ВВНЗ чітко регламентована, а це обумовлює використання переважно першого виду науково-дослідної роботи курсантів, зміст якого становлять написання курсових, бакалаврських, магістерських робіт, написання тез та наукових статей, участь в роботі вузівських науково-практичних конференцій та олімпіад, участь в роботі військово-наукового товариства [111].

Основними формами взаємодії викладачів та курсантів ВВНЗ під час організації та здійснення науково-дослідної роботи останніх є: індивідуальні та колективні консультації щодо структури, змісту, оформлення науково-дослідної роботи, підбору та застосування методів дослідження, підбору літератури та її бібліографічного оформлення.

Широко застосованими у педагогічній практиці викладачів ВВНЗ є практичне заняття, під проведення час якого курсанти отримують знання та формують навички щодо визначення об'єкту та предмету дослідження, формулювання, мети та завдання дослідження, обґрунтування методів наукового пошуку, визначення змісту, оформлення тексту роботи та списку використаних джерел.

Сьогодні у ВВНЗ організовано роботу щодо опанування молодими викладачами методикою організації науково-дослідної роботи курсантів. Здійснюється такі заходи у формі лекторію та постійно-діючого науково-практичного семінару, під час роботи яких викладачам, які щойно почали свою педагогічну діяльність, розкривають особливості організації науково-дослідної роботи курсантів.

З метою підвищення якості науково-дослідної роботи курсантів ВВНЗ до навчальних планів підготовки магістрів включено дисципліну “Методологія наукових досліджень в сфері безпеки і оборони”.

Зазначимо, що особливої уваги потребує підбір тем науково-дослідної роботи курсантів. Адже, на нашу думку, тема повинна бути не тільки актуальною, але і цікавою, та такою, що буде мотивувати курсанта до наукового пошуку.

Соціальні, політичні та економічні трансформації в Україні вплинули на тематику науково-дослідних робіт курсантів ВВНЗ. Так, в центрі їх наукових пошуків знаходяться: проблеми психології особистості військовослужбовця-учасника антитерористичної операції (психологічне вигорання, суїцидальна та агресивна поведінка, психосоматичні розлади, прояви страху та паніки, стресостійкість тощо), психологія військового колективу (психосоціальна природа конфліктів у підрозділі, соціально-психологічні явища військового колективу тощо), психологія військово-професійної діяльності; правові проблеми взаємодії ЗСУ та суспільства (сучасний стан та перспективи розвитку сектору безпеки та оборони України, соціальний захист учасників ООС, політико-правові аспекти миротворчої діяльності тощо); фінансово-економічні питання (фінансові питання соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та приведення її до європейських стандартів, питання грошового забезпечення військовослужбовців в контексті посилення мотивації до проходження військової служби в ЗСУ, приведення структури грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ до стандартів НАТО тощо); воєнно-політичні аспекти функціонування ЗСУ (інформаційна безпека, інформаційна політика, геополітичні чинники національної безпеки України тощо); міжнародні аспекти діяльності ЗСУ (загрози національній безпеці України, кібербезпека як фактор національної і міжнародної безпеки тощо).

Підсумовуючи зазначимо, що науково-дослідна робота курсантів ВВНЗ має важливе значення для формування сучасного українського офіцерського корпусу. Будучи складовою навчального часу науково-дослідна робота курсантів ВВНЗ сприяє розвитку їх наукового світосприйняття, озброює методологією та методами наукового пошуку та виконує виховні функції.

Застосування педагогічних технологій в 2017-2018 навчальному році у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка було впроваджено .

- Військовий гуманітарно-лінгвістичний факультет

1. На кафедрі зарубіжної воєнної інформації широке застосування на заняттях знаходять метод наукового пошуку шляхом моделювання ситуації, метод “круглого столу, “мозкового штурму”.

Доведення і засвоєння військово-професійних знань курсантами шляхом самостійного розв'язання проблем, які містять дидактично обґрунтовані та відповідно підібрані ситуації здійснюється на практичних і семінарських заняттях з різних дисциплін, особливо з таких предметів як “Сугестивні технології маніпулятивного впливу”, “Інформаційно-психологічна боротьба у воєнній сфері”, “Інноваційні технології в інформаційній сфері”, тощо.

На заняттях з навчальної дисципліни “Інформаційно-психологічна боротьба у воєнній сфері” широко використовується метод наукового пошуку шляхом моделювання ситуації і метод “круглого столу”. Після вивчення варіантів можливого розвитку морально-психологічної обстановки у визначеному регіоні прикордонного збройного конфлікту курсанти готують матеріали інформаційно-психологічного впливу. На заняттях відбувається їх заслуховування і обговорення. Широко застосовуються під час проведення навчальних занять технічні засоби наочності, матеріали з періодичної преси, схеми тощо.

Метод “ситуативних завдань” застосовується, зокрема, на прак-тичному занятті з навчальної дисципліни “Сугестивні технології маніпулятивного впливу” шляхом створення ігрових ситуацій, що спонукає курсантів здійснювати аналіз маніпулятивного впливу на масову свідомість. З метою набуття практичних навичок здійснення інформаційно-психологічного впливу, на наступних практичних заняттях курсанти у складі двох груп обговорюють власні концепції сугестивних технологій.

На кафедрі зарубіжної воєнної інформації під час занять з навчальної дисципліни “Д-1”, тема “Організація інформаційно-психологічного впливу в інтересах підготовки та проведення антитерористичної операції”, заняття “Підготовка пропозицій до рішення на застосування сил і засобів ІПсО в ході проведення антитерористичної операції” курсанти доповідали висновки із оцінки обстановки, пропозиції до рішення на застосування сил і засобів ІПсО. Особливе значення в ході заняття надавалось використанню досвіду ООС з точки зору врахування морально-психологічної обстановки для прийняття відповідних рішень.

Цьому заняттю передували консультації з доведення і вивчення морально-психологічної обстановки у визначеному регіоні, можливості і порядку застосування сил і засобів ІПсО в ході проведення ООС.

2. На кафедрі військового перекладу та спеціальної мовної підготовки серед активних методів навчання використовуються як імітаційні ігрові, так і не імітаційні методи навчання:

до імітаційно-ігрових методів навчання можна віднести проведення рольової гри (виконання під час практичних занять вправ “Виступіть в ролі перекладача”, “Перекладіть з іноземної мови на українську, “Перекладіть з української мови на англійську”);

серед не імітаційних методів навчання треба відзначити проведення інтелектуальної розминки (проведення у швидкому темпі експрес-опитування шляхом написання курсантами (слухачами) словникового диктанту на початку заняття), практичних занять у лінгвістичних лабораторіях, обладнаних комп'ютерами і підключених до мережі Інтернет, написання тестів (проведення контрольних робіт за окремий змістовний модуль).

- за спеціальністю 035 «Філологія» (спеціалізація - «Військовий переклад (за мовами)»:

обладнано цифрову лінгафонну лабораторію для вивчення іноземних мов, оснащену 10 комп'ютерами з локальною оптико-волоконною мережею з доступом до мережі Інтернет (швидкість - 100 Мбіт/с) та інтерактивною дошкою з мультимедійним проектором. Дана лабораторія має стандартне апаратне забезпечення, оснащена відповідною гарнітурою (навушники і мікрофони), і головне - спеціальним програмним забезпеченням - комплексом “Діалог Nibelung”. Програмний комплекс “Діалог Nibelung” дає можливість розробляти контент навчального курсу, розв'язувати навчальні завдання під час формування іншомовної комунікативної компетенції курсантів у читанні, аудіюванні, говорінні й письмі, а також здійснення управління їх самостійною роботою.

Основні можливості програмного комплексу “Діалог Nibelung”:

- організація робочих місць курсантів в групи і пари;

- можливість одночасного виконання декількох завдань в групі;

- імітація телефонних переговорів;

- прослуховування або діалог з обраним курсантом, парою або групою;

- передача окремим курсантам та групам різної аудіо інформації для подальшої роботи;

- автоматичне спостереження за комп'ютерами курсантів;

- передача курсантам та прийом від них різних документів і файлів;

- повне управління персональними комп'ютерами курсантів з робочого місця викладача;

- можливість роботи з синхронним текстом (текстове супроводження, що дублює цифрову доріжку);

- можливість оцифровування різноманітних аудіо джерел в файл для подальшої роботи (зовнішнє аудіо джерело, вбудований CD програвач, голос викладача, курсанта тощо);

- використання Інтернет-сторінок в якості навчальних матеріалів;

- перевірка знань курсантів, використовуючи вбудовану систему тестування;

- автоматичне оновлення через Інтернет.

Програмний комплекс “Діалог Nibelung” застосовується в ході викладання навчальних дисциплін: “Основи військового перекладу”, “Військово-технічний переклад”, “Військово-політичний переклад”, “Військово-спеціальний переклад”, “Іноземна мова”.

Проблемні питання:

Для ефективної реалізації процесу підготовки майбутніх військових перекладачів, а також з метою виконання якісних перекладів на комп'ютери цифрової лінгафонної лабораторії необхідно встановити систему автоматизованого перекладу “Trados”. Дана система призначена для виконання перекладу текстів різного формату.

Основні функції системи автоматизованого перекладу “Trados”:

- формування єдиної бази перекладів (Translation Memory);

- попередній аналіз та докладний звіт по файлам, що перекладаються;

- автоматична пакетна обробка файлів;

- інтеграція з термінологічними базами MultiTerm для інтерактивного розпізнавання термінології;

- контроль якості - функції, що дозволяють значно скоротити час постредагування;

Вдосконалити програмний комплекс “Polyglot” для вивчення іноземних мов, на основі методу сурдомашинного прочитування.

Розширити функціонал щодо: оцінювання якості вимовлення (голосовий аспект) того, хто навчається, додати граматичний матеріал; частотного синтезу тексту, що вимовляється під заданий діалект та ін.

IV. Сформувати комп'ютерно-мережеву систему автоматизації перекладацького процесу на основі технологій SDL TRADOS.

V. Розробити електронні еталон термінологічні банки даних на основі технологій SDL TRADOS.

3. На кафедрі військової психології та політології використовувався метод наукового пошуку шляхом моделювання ситуацій вирішення завдань за службовим призначенням випускника. Курсантам надається можливість самостійно обрати метод виконання завдання. Зокрема, курсанти-психологи самі розробляють та використовують методики дослідження психологічних проблем (особистості або в колективі) і дають мотивовані рекомендації командиру. В ролі командира також виступають курсанти.

Паралельно використовуються апробовані методики. Порівняння результатів навчання за цими методиками дає можливість оцінити ступінь надійності та валідності методик, запропонованих курсантами. Основним фактором і мотивом активізації навчально-пізнавальної діяльності курсантів є професійний інтерес, який полягав в апробації отриманих знань і перетворенні їх в уміння з метою визначення особистої придатності до креативного професійного застосування.

Метод лекція удвох використовується шляхом залучення до проведення занять провідних фахівців з військ. Поєднання ґрунтовного теоретичного матеріалу з практичною складовою із залученням презентаційних матеріалів, навчальних фільмів і наочних посібників із військ створює творчу атмосферу на заняттях, підвищує зацікавленість курсантів, сприяє ефективному засвоєнню матеріалу, наближує до атмосфери майбутньої професійної діяльності. Спільне проведення навчальних занять також зміцнює зв'язки кафедри з військовими частинами, надає можливість вивчення умов військово-професійної діяльності психологів з метою корегування навчальних програм.

При проведенні занять з використанням методів навчання конференція, круглий стіл дозволяє курсантам всебічно розглянути проблемні питання на заняттях.

Крім того на кафедрі військової педагогіки та психології здійснюється впровадження в навчальний процес досвіду проведення антитерористичної операції на сході України. Для проведення навчальних занять з навчальної дисципліни “Психологія кризових та посттравматичних станів в умовах бойових дій” залучаються волонтери-психологи, які практично навчають випускників методикам відновлення боєздатності військовослужбовців, методам надання першої психологічної допомоги постраждалим внаслідок бойових дій, психологічної підготовки тощо. В зміст навчальної дисципліни “Організація морально-психологічного забезпечення підрозділу”, що викладається курсантам спеціальностей “Психологія” та “Політологія”, включено рекомендовану замовником тематику внутрішньо-комунікаційної роботи у підрозділах, ситуативного лідерства, командирського та бойового інформування, взаємодію з групами внутрішніх комунікацій “Альфа”.

а) навчального програмного забезпечення:

- за спеціальностями 052 «Політологія» (спеціалізація - «Військова політологія»), 053 «Психологія» (спеціалізація - «Військова психологія»):

обладнано клас функціональної діагностики, оснащений 25 комп'ютерами з локальною оптико-волоконною мережею з доступом до мережі Інтернет (швидкість - 100 Мбіт/с). З метою професійно-психологічного відбору у Збройних Силах України на ком'ютерах встановлено психодіагностичний програмний комплекс “Ефес”;

Планується закупити ліцензоване програмне забезпечення в класі функціональної діагностики для використання під час навчання курсантів за спеціальністю “Психологія” (навчальна дисципліна “Аналіз даних у психології”SPSS (Statistical Package for the Social Sciences - “статистичний пакет для соціальних наук”) - це програмне забезпечення, що використовується для статистичного аналізу даних на всіх етапах аналітичного процесу в процесі наукових досліджень в сфері військової психології: планування, збору даних, доступу до даних та управління ними, аналізу, підготовки звітів і розповсюдження результатів. SPSS дозволяє проводити частотний аналіз, описову статистику, кореляційний, дисперсійний, кластер ний, факторний, регресійний аналіз.

Крім того закупити оригінальний стимульний матеріал з психологічної діагностики для використання під час навчання курсантів за спеціальністю “Психологія” (навчальна дисципліна “Експериментальна психологія”: “Методика кольорових виборів М. Люшера”, “Тематичний апперцептивний тест”, “Методика портретних виборів Л. Сонди” тощо).

На кафедрі військової журналістики з метою стимулювання пізнавальної активності та самостійності курсантів під час проведення семінарських та практичних занять використовуються інтерактивні методи навчання (де "inter" - взаємний, а "act" - діяти, тобто інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу), використані поряд із традиційними навчальними технологіями. Суть такого навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників. Курсант і викладач у такому випадку постають рівноправними суб'єктами навчання, які дискутують із приводу того, що вони роблять, знають і вміють. Інтерактивне навчання сприяє формуванню відповідних навичок і вмінь, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, учить курсантів бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Найбільш вдалими інтерактивними методами навчання в межах підготовки військових фахівців за спеціальністю "Військова журналістика" визнано "мікрофон", "імітаційні й рольові ігри", "дискусію", метод "займи позицію" та "дебати".

Мікрофон. Технологія обговорення проблеми в загальному колі надає можливість кожному висловитися швидко, по черзі, відповідаючи на питання або обґрунтовуючи свою думку чи позицію. Використовується під час проведення практичних занять з навчальної дисципліни «Теорія і практика військової журналістики».

Імітаційні ігри. Ігрова модель навчання (побудова навчального процесу за допомогою включення курсантів у гру) допомагає досягти, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: забезпечити контроль виведення емоцій, надати курсантові можливість самовизначитися, розвивати творчу уяву, висловлювати свої думки. Учасникам надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише визначеними правилами гри. Імітаційні ігри (або симуляції) полягають у відтворенні, імітуванні будь-якого явища навколишньої дійсності. Учасники імітації реагують на конкретну ситуацію в межах заданої програми, чітко виконуючи інструкції. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння розв'язувати проблеми. Використовується під час проведення практичних занять з навчальної дисципліни «Психологія творчості військового журналіста».

Рольові ігри. Мета рольових ігор - визначення ставлення до конкретної життєвої ситуації (випадку), набуття досвіду шляхом гри, розвиток критичного мислення, отримання конкретних навичок, наприклад, як себе потрібно поводити під час інтерв'ю тощо. Використовується під час проведення практичних занять з навчальної дисципліни «Засоби масової комунікації та сучасні інформаційні війни».

Дискусія. Дискусія (публічне обговорення якогось спірного питання) є важливим засобом пізнавальної діяльності курсантів-журналістів. Вона сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювання власної думки, поглиблює знання з обговорюваної теми. Дискусії вчать глибокому розумінню проблеми, самостійності позиції, оперуванню аргументами, критичному мисленню, уточненню власних переконань, кращому розумінню позиції іншого тощо.

Визнач власну позицію. Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями й проблемами. Найкраще підходить для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчається. Дає можливість ознайомитися з альтернативними поглядами, вчить на практиці використовувати вміння захищати власну позицію, при цьому слухаючи інших, надає додаткові знання з теми. Використовується під час проведення практичних занять з навчальної дисципліни «Від геополітики до геостратегії в сучасних мілітарно-комунікаційних процесах».

Дискусія в стилі ток-шоу. Метою цього виду дискусії є отримання курсантами навичок публічного виступу й дискутування, висловлення й захисту власної позиції, формування громадянської і особистої активності. Викладач (ведучий ток-шоу) оголошує тему дискусії й пропонує курсантам коротку розповідь або перегляд відеофрагмента з досліджуваної проблеми. Учасники ток-шоу (глядачі й "гості") можуть висловитися з приводу запропонованої теми або поставити запитання "запрошеним". "Гості" повинні відповідати якомога конкретніше і коротше. Ведучий може зупинити мовця чи поставити своє запитання.

Дебати. Дебати є одним із найскладніших способів обговорення дискусійних питань. Поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки курсантам необхідно ретельно готуватися до дискусії й публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Кожна група має переконати опонентів і схилити їх до думки змінити свою позицію.

З урахуванням завдань, які ставляться перед випускниками військового вишу, лейтенант має бути готовим до виконання своїх обов'язків за призначенням із першого дня офіцерської служби. Тому під час проведення цього заняття курсанти ознайомилися з основними видами, напрямками та особливостями кар'єрного зростання у своїй майбутній професії, придбали певні навички з ситуативного моніторингу, оперування поняттями та ефективного застосування вивченої тематики.

- Військовий факультет фінансів і права

На кафедрі фінансового забезпечення військ широке застосування на заняттях знаходили метод наукового пошуку шляхом моделювання ситуації, метод “ситуативних завдань”, “мозкового штурму”.

Доведення і засвоєння військово-професійних знань курсантами шляхом самостійного розв'язання проблем, які містять дидактично обґрунтовані та відповідно підібрані ситуації, здійснювалося на практичних і семінарських заняттях з різних навчальних дисциплін, особливо з таких як “Бухгалтерський облік у Збройних Силах України”, “Особливості організації фінансового забезпечення військової частини”, “Грошове забезпечення військовослужбовців”, “Оплата праці працівників військових частин”, “Організація фінансового контролю у Збройних Силах України” тощо.

На заняттях з навчальної дисципліни “Бухгалтерський облік у Збройних Силах України” широко використовувався метод наукового пошуку шляхом моделювання ситуації. На заняттях відбувалося їх заслуховування і обговорення, а також широко застосовувалися технічні засоби наочності, матеріали з періодичної преси, схеми тощо.

Метод “ситуативних завдань” застосовувався, зокрема, на практичних заняттях з навчальних дисциплін “Особливості організації фінансового забезпечення військової частини”, “Грошове забезпечення військовослужбовців”, “Оплата праці працівників військових частин”. З метою набуття практичних навичок здійснення фінансового планування, на наступних практичних заняттях курсанти у складі двох груп обговорювали власні шляхи ефективного планування коштів для військової частини та їх використання.

На кафедрі фінансового забезпечення військ використовується така нова технологія навчання, як автоматизований програмний комплекс тестування “ASSIST-2” при викладанні навчальних дисциплін “Грошове забезпечення військовослужбовців”, “Фінансове забезпечення військової частини”, “Військовий тил, економіка та організація військового господарства військової частини”.

Науково-педагогічними працівниками кафедри фінансового забезпечення військ при викладанні навчальної дисципліни “Інформаційні системи і технології фінансово-економічної служби Збройних Сил України” (оформлення каталогів, списків, розрахункових документів, облікових реєстрів та фінансової звітності) застосовувався програмний комплекс “Парус-8”.

- за спеціальністю 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» (спеціалізація - «Фінанси та військова економіка»):

обладнано комп'ютерні класи автоматизованого бухгалтерського обліку та АСО “ПАРУС”, оснащені 22 комп'ютерами та 10 ноутбуками з відповідним програмним забезпеченням з локальною оптико-волоконною мережею з доступом до мережі Інтернет (швидкість - 100 Мбіт/с), що забезпечений пакетами ліцензійних програмних продуктів, в тому числі програмним комплексом “Парус-підприємство”, за допомогою яких здійснюється підготовка курсантів з питань автоматизації бухгалтерського обліку, нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам ЗСУ.

Для набуття практичних навичок в організації та веденні фінансово-економічної діяльності військової частини на базі отриманих під час навчання теоретичних знань, в тому числі із застосуванням програмного забезпечення для автоматизації цього процесу, розроблено комплексну задачу у формі рольової гри. Під час виконання цієї задачі курсанти по черзі виконують ролі начальника фінансово-економічної служби, його заступника та бухгалтерів за всіма напрямками роботи. Для ефективної реалізації цього процесу продовжується робота щодо створення навчального кабінету начальника фінансово-економічної служби, який має бути обладнаний за всіма вимогами нормативно-правових актів;

На кафедрі геоінформаційних систем і технологій розроблено інтерактивну програму для вивчення умовних знаків топографічних карт та тестового контролю оцінки знань з навчальної дисципліни “Військова топографія” для курсантів за напрямом підготовки “Геодезія та землеустрій” і окремо для курсантів за рештою напрямів підготовки.

В ході проведення навчальних занять з курсантами при викладанні навчальної дисципліни “Геопросторова розвідка” та при розробці кваліфікаційних робіт бакалавра та магістра застосовувалися програмні продукти “Атлас-М” та “ArcGIS”, вивчаються та використовуються графічні пакети (Adobe Photoshop, CorelDraw) при скануванні та обробці відсканованого зображення відповідно до технологічних схем, що розроблені в частинах топографічної служби Збройних Сил України.

При викладанні навчальних дисциплін “Топогеодезичне забезпечення військ”, “Актуальні аспекти топогеодезичного забезпечення військ в сучасних умовах” науково-педагогічними працівниками кафедри топогеодезичного забезпечення застосовуються методи рольового проектування та методи ділової гри для відпрацювання роботи командира підрозділу щодо розрахунку потреби карт на марші та прийняття рішення, проводяться ситуаційні практичні заняття з оформлення заявок та облікових документів відповідно до обов'язків начальника топографічної служби військової частини.

Науково-педагогічними працівниками кафедри геоінформаційних систем і технологій проводяться практичні роботи з навчальної дисципліни “Основи навігаційного забезпечення військ” з використанням навігаційних приладів Garmin-76, Garmin-12 з питань орієнтування в незнайомій місцевості за заданими точками та маршрутами.

- за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій» (спеціалізація - «Геоінформаційні системи і технології»):

обладнано найсучасніший клас геоінформаційних технологій, оснащений 15 комп'ютерами з локальною оптико-волоконною мережею з доступом до мережі Інтернет (швидкість - 100 Мбіт/с) та забезпечений пакетами ліцензійних GIS програмних продуктів та пакетами сучасної комп'ютерної графіки (ArcGIS, Corel Draw, MapInfo, Digital, AutoCad), за допомогою яких курсанти проводять наукові та впроваджують практичні дослідження під час розробки кваліфікаційних робіт бакалавра та магістерських робіт, опановують вибіркові та обов'язкові (нормативні) навчальні дисципліни, та забезпечують досягнення результатів навчання, що визначені Професійним стандартом за даною спеціальністю;

Факультет військової підготовки

Рольове проектування застосовується на кафедрі загальновійськових дисциплін для розгляду таких питань з навчальних дисциплін:

“Тактика” - робота командира батальйону організації бою (наступ, оборона) та маршу;

“Тактика” (для перекладачів) - робота начальника розвідки батальйону з організації розвідки в різних видах бою;

“Основи військового управління” - робота командира підрозділу щодо розрахунку маршу та прийняття рішення.

- для усіх спеціальностей:

використовується електронний (лазерний) тир з програмним забезпеченням відпрацювання навчальних вправ зі стрілецької зброї (надалі - ТРЕНАЖЕР Т1) призначений для навчання прийомам та правилам стрільби з автомата АК-74 (АКС74), кулемета РПК-74 та пістолета Макарова. ТРЕНАЖЕР Т1 може використовуватись як для навчання стрільців-початківців, так і для тренувань стрільців, що мають певний досвід зі стрільби, та за конструктивним виконанням може мати декілька варіантів виготовлення і використання.

Практичне застосування ТРЕНАЖЕРА Т1:

- можливість відпрацювання навичок правильного поводження зі зброєю;

- можливість оперативно виявляти помилки стрільців-початківців при прицілюванні та попереджати закріплення неправильних навичок;

- підвищення безпеки особового складу при проведенні занять з вогневої підготовки;

- проведення тренувань декільком стрільцям одночасно (до чотирьох);

- стрільбу на обмежений та необмежений час;

- відпрацювання стрільби з різних положень (лежачи, з коліна, стоячи);

- відпрацювання одиночних пострілів, автоматичної стрільби (без відчуття віддачі);

- можливість імітації різних погодних умов для стрільби;

- отримання сталих навичок стрільби по різним мішеням - рухомим, нерухомим та тим, що з'являються;

- звуковий супровід процесу стрільби;

- вивід результатів стрільби на екран для кожного стрільця;

- оцінка рівня підготовки стрільця.

Програмне забезпечення є складовою електронного (лазерного) тиру з програмним забезпеченням відпрацювання навчальних вправ зі стрілецької зброї. Програмне забезпечення призначене для навчання стрільців-початківців та вдосконалення рівня вогневої підготовки при навчанні прийомам та правилам стрільби з автомату АК-74, кулемета РПК, пістолета Макарова.

ПЗ дозволяє:

- оволодіти навичками володіння зброєю стрільців-початківців;

- підтримувати навички професійного володіння зброєю;

- відпрацювання нормативів, проведення імітаційних стрільб, змагань.

ПЗ забезпечує:

- проведення тренувань одному, двом, трьом або чотирьом стрільцям;

- тренування з масо-габаритним макетом АК-74, РПК, ПМ;

- імітацію стрільби дальністю до 400 м;

- звуковий супровід процесу стрільби;

- врахування метеорологічних умов стрільби;

- аналіз та демонстрацію результатів стрільби.

У програмному забезпеченні ТРЕНАЖЕРУ Т1 закладені початкові вправи, стандартні вправи з “Курсу стрільб”, додаткові вправи, а також реалізовані інструменти для створення вправ користувачем.

Програмне забезпечення дозволяє інструктору створювати та редагувати вправи зі стрільби різної складності, а також користуватися готовими вправами згідно з Курсом стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин.

Програмна складова складається з окремих програмних модулів, які надають можливість користувачу здійснити налаштування ТРЕНАЖЕРА Т1, створювати та запускати вправи стрільб;

Автомобільний клас для правил та основ безпеки руху, оснащений 15 комп'ютерами з локальною оптико-волоконною мережею з доступом до мережі Інтернет (швидкість - 100 Мбіт/с), та забезпечений пакетами ліцензійних програмних продуктів “Тест-клас”, за допомогою яких курсанти навчаються правилам та безпеці дорожнього руху.

Крім того, в науково-дослідному центрі ВІКНУ:

- розроблено пристрій криптографічного перетворення цифрової інформації в мережі Інтернет з використанням керованого, випадкового, нелінійного і адаптивного елемента (БА-05);

- розроблено програмний комплекс “Polyglot” для вивчення іноземних мов, на основі методу сурдомашинного прочитування;

- розгорнуто програмний комплекс “Moodle” для проведення дистанційного навчання та самостійної підготовки. Доступ до навчально-методичних матеріалів здійснюється за логіном і паролем як з локальної комп'ютерної мережі ВІКНУ, так і через мережу Інтернет.

Аналіз програмного забезпечення «Тренажер». У програмному забезпеченні ТРЕНАЖЕРУ Т1 закладені початкові вправи, стандартні вправи з “Курсу стрільб”, додаткові вправи, а також реалізовані інструменти для створення вправ користувачем.

...